Рішення

від 09.09.2014 по справі 918/1159/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" вересня 2014 р. Справа № 918/1159/14

Господарський суд Рівненської області у складі судді Пашкевич І.О.,

при секретарі судових засідань Морозу С.Ю.

розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Західметалгруп"

до Закритого акціонерного товариства "Завод "Технопривод"

про стягнення в сумі 2 978,01 грн.

Сторони не забезпечили участі у судовому засіданні своїх повноважних представників.

Обставини справи : В серпні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Західметалгруп" (далі ТОВ "Західметалгруп") звернулось до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до закритого акціонерного товариства "Завод "Технопривод" (далі ЗАТ "Завод "Технопривод") про стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань з поставки товару згідно видаткових накладних №РН0000013 від 09.07.2012 року та №РН0000023 від 18.03.2013 року на суму 2 978,01 грн.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 12 серпня 2014 року порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 26 серпня 2014 року.

Сторони у судове засідання 09 вересня 2014 року не забезпечили явки повноважних представників. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку. Відповідач відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав.

Пунктом 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на зазначене, оскільки явка сторін не визнавалась обов'язковою, суд на підставі вимог статті 75 ГПК України дійшов висновку про розгляд цієї справи за наявними в ній матеріалами без участі представників сторін належним чином повідомлених про розгляд справи.

Вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

В результаті розгляду матеріалів справи, суд

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Західметалгруп" поставлено, а ЗАТ "Завод "Технопривод" прийнято товар, на загальну суму 2 978,01 грн., що підтверджується видатковими накладними №РН0000013 від 09.07.2012 року на суму 190,61 грн., №РН0000023 від 18.03.2013 року на суму 2 787,40 грн. (а.с.8, 9) та довіреностями №405 від 09.07.2012 року, №148 від 18.03.2013 року (а.с. 10, 11) засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідач прийняв вказаний в накладній товар без заперечень, чим погодився із найменуванням, кількістю, ціною за одиницю товару, що свідчить про дотримання сторонами вимог законодавства щодо письмової форми узгодження ціни товару.

Водночас судом встановлено, що взятий на себе обов'язок по оплаті вартості поставленої продукції ЗАТ "Завод "Технопривод" не виконало, заборгувавши ТОВ "Західметалгруп" 2 978,01 грн.

Договір між сторонами на поставку даного товару у формі єдиного документу не укладався, проте суд вважає, що цивільні права та обов'язки сторін виникли в порядку ч. 1 ст. 11 ЦК України, ч.1 ст. 181 ГК України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують взаємні права та обов'язки.

Відповідно до приписів ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Таким чином, між сторонами виникли зобов`язальні правовідносини у результаті фактичних дій сторін.

Отже, угоди укладені між сторонами шляхом підписання вищезазначених видаткових накладних є укладеними у спрощений спосіб господарськими договорами, які за своєю правовою природою є договорами поставки.

За приписом статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його умов не допускається.

За частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частин 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

При цьому, підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", і відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, та фіксує факт здійснення господарської операції й встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною 1 статті 692 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з видаткових накладних №РН0000013 від 09.07.2012 року та №РН0000023 від 18.03.2013 року, товар був поставлений ЗАТ "Завод "Технопривод" та отриманий ним 09.07.2012 року та 18.03.2013 року відповідно, тому суд дійшов висновку про те, що саме з вказаних дат в останнього виникли зобов'язання по оплаті даної продукції.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "Західметалгруп" про стягнення з ЗАТ "Завод "Технопривод" 2 978,01 грн. основного боргу стверджуються матеріалами справи, відповідачем не спростовані та підлягають до задоволення.

На підставі ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача в сумі 1 827,00 грн.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Завод "Технопривод" (35331, вулиця Привокзальна, будинок 2, село Городок, Рівненська область, Рівненський район, код ЄДРПОУ 32200047) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Західметалгруп" (33014, провулок Робітничий, будинок 5, місто Рівне, код ЄДРПОУ 37531929) 2 978 (дві тисячі дев'ятсот сімдесят вісім) грн. 01 коп. основного боргу та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено "12" вересня 2014 року.

Суддя Пашкевич І.О.