Рішення

від 08.09.2014 по справі 910/13461/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13461/14 08.09.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ФЕШН УКРАЇНА" доТовариства з обмеженою відповідальністю "МІЛАНІ ГРУП" простягнення 175100,00 грн.

Суддя Васильченко Т.В.

в присутності представників сторін:

від позивача Пустовойтов Д.М., довіреність б/н від 23.06.2014; від відповідачане з'явилися.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФЕШН УКРАЇНА" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛАНІ ГРУП" про стягнення 175100,00 грн. заборгованості за договором поставки № 1-фт.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов договору поставки № 1-фт від 25.01.2012 поставив відповідачу визначений договором товар, втім відповідач, в порушення умов даного договору, свої зобов'язання по оплаті поставленого товару належним чином не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.07.2014 порушено провадження у справі №910/13461/14 та призначено справу до розгляду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.07.2014 строк вирішення спору у справі №910/13461/14 продовжено на п'ятнадцять днів, розгляд справи відкладено на 08.09.2014.

В судовому засіданні 08.09.2014 представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити.

Відповідач свого представника в судове засідання 08.09.2014 повторно не направив, про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце проведення судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином, відзив на позов, заяв чи клопотань до суду не подав.

Відповідно до п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 08.09.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, який приймав участь під час розгляду справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

25.01.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФЕШН УКРАЇНА" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МІЛАНІ ГРУП" (покупець) укладено договір поставки № 1-фт, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця товари згідно зі специфікаціями, а покупець прийняти зазначений товар та сплатити його вартість на вказаних в цьому договорі умовах (п. 1.1 Договору).

Згідно п. 3.1 договору постачальник при умові виконання покупцем взятих на себе зобов'язань за цим договором, повинен здійснити поставку товару згідно з умовами, визначеними у відповідній специфікації.

При цьому, постачальник має право в односторонньому порядку зменшити асортимент та/або кількість товару відповідній специфікації (п. 3.3 договору).

Датою поставки, тобто датою виконання зобов'язань постачальника по постачанню товару, вважається дата отримання товару покупцем на складі постачальника (п.3.4 договору).

Відповідно до п. 3.6 договору передача товару оформляється підписанням відповідної накладної. З моменту фактичної передачі товару та підписання товарної накладної зобов'язання постачальника по поставці товару вважаються виконаними.

Ціна за одиницю товару відповідно до п. 4.1 договору визначається в специфікаціях. На день здійснення оплати вартість товару підлягає збільшенню прямо пропорційно збільшенню офіційного курсу долара США, встановленому Національним банком України на цей же день, у випадку збільшення курсу більш ніж на 1 % відсоток у порівнянні з офіційним курсом долара США НБУ на момент підписання відповідної специфікації, в якій вказана ціна товару. Оплата товару здійснюється в гривнях. При цьому, сторони зобов'язуються підписати уточнюючу специфікацію, в якій визначається ціна товару після здійснення перерахунку відповідно до цього пункту договору.

Покупець зобов'язується оплатити товар у порядку і строки, зазначені у відповідних специфікаціях. При цьому, сторони домовились, що покупець має право оплачувати товар авансом. Датою оплати товару вважається дата надходження грошових коштів покупця на поточний рахунок постачальника (п. п.4.5, 4.6 договору).

Даний договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє протягом одного року з моменту його підписання, але в будь-якому випадку до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором. За умови, що жодна із сторін за один календарний місяць до закінчення строку дії договору письмово не повідомить іншу сторону про своє бажання розірвати договір, дія угоди автоматично продовжується на наступні дванадцять місяців без складення додаткової угоди до договору (п. 7.1).

На виконання умов даного договору, позивач передав уповноваженому представнику відповідача узгоджений товар на загальну суму 201 329, 00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, які підписані уповноваженими особами сторін без заперечень, а саме: № 83 від 31.01.2014 на суму 124151, 00 грн., № 84 від 31.01.2014 на суму 572, 00 грн., № 296 від 13.03.2014 на суму 23 527, 00 грн., № 297 від 13.03.2014 на суму 8998, 00 грн. № 159 від 13.03.2014 на суму 375, 00 грн., № 158 від 13.03.2014 на суму 1151, 00 грн., № 368 від 28.03.2014 на суму 41 055, 00 грн., № 369 від 28.03.2014 на суму 1 500, 00 грн. та довіреностями на отримання матеріальних цінностей № 31/01/14 від 31.01.2014, № 13/03/14 від 13.03.2014, № 13/03/14 від 28.03.2014, виданих на ім'я ОСОБА_2.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору щодо поставки визначених товарів.

Втім, відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань за договором поставки № 1-фт щодо оплати поставленого товару, оплату належним чином не здійснив, сплативши лише 24 188, 00 грн., у зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 175100, 00 грн. з урахуванням часткового повернення товару позивачу по накладній № 83 від 31.01.2014 на суму 2041,00 грн.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, а відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу вимог ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У зв'язку з невиконанням покладеного на відповідача обов'язку щодо оплати товару, позивач 01.07.2014 звертався до відповідача з вимогою про погашення заборгованості, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

В той час як п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт поставки позивачем відповідачу узгодженого товару та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати отриманого товару підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 175 100,00 грн.

Згідно ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛАНІ ГРУП" (02068, м. Київ, вул. Драгоманова, буд. 1-Д, кв. 11; ідентифікаційний код 35944776) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕШН УКРАЇНА" (01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд. 35; ідентифікаційний код 37729253) 175 100 (сто сімдесят п'ять тисяч сто) грн. 00 коп. - основного боргу та 3502 (три тисячі п'ятсот дві) грн. 00 коп. судового збору, видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.09.2014.

Суддя Т.В. Васильченко