Рішення

від 09.09.2014 по справі 923/1125/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2014 р. Справа № 923/1125/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. при секретарі Шепель І.М, розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд", м. Київ,

до Приватного підприємства "Поліант Плюс", м. Херсон,

про стягнення 183 950 грн. 80 коп.,

за участю представників:

позивача - Орлова О.Г., представник, дов. № 46 від 12.11.13 р.;

відповідача - не прибув.

Позивач звернувся до господарського суду Херсонської області з позовною заявою у якій просить стягнути з відповідача заборгованість зі сплати лізингових платежів у розмірі 73 792,94 грн.; пеню у розмірі 3 991,21 грн.; штраф у розмірі 11068,95 грн.; 3 % річних від простроченої суми у розмірі 685,84 грн.; індекс інфляції 4 942,42 грн.; збитки у вигляді упущеної вигоди у розмірі 89 469,44 грн., відповідно до умов договору Договору фінансового лізингу № 1065\04\13-В від 15 квітня 2013 року. В обґрунтування позовних вимог позивач також посилається на положення ст. ст. 7, 10, 11, 17 Закону України «Про фінансовий лізинг», ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 551, 611, 612, 759, 774 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 216, 218, 230 Господарського кодексу України.

Представник позивача в ході судового засідання підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.

Відповідач, повідомлений про час, дату і місце проведення засідання господарського суду належним чином, відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, не скористався своїм правом на участь у вирішенні спору, про причини неявки господарський суд не повідомив. Відзив на позовну заяву до дня засідання суду не представив.

Відповідно до положень ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 09.09.14 оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні матеріали справи, господарський суд

в с т а н о в и в :

15 квітня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український лізинговий фонд» (надалі за текстом рішення - Позивач) та Приватним підприємством «Поліант Плюс» (надалі за текстом рішення - Відповідач) був укладений договір фінансового лізингу № 1065\04\13-В (надалі за текстом рішення - Договір).

Згідно п. 1.1. Загальних умов Договору фінансового лізингу (Додаток № 3 до Договору) Лізингодавець (Позивач) на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов'язався придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, у тимчасове володіння та користування за плату майно (далі - предмет лізингу), найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого визначаються в Спеціфікації (Додаток № 2 до Договору), а Лізингоодержувач (Відповідач) зобов'язався прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього Договору відповідно до Графіку платежів (Додаток № 1 до Договору).

Свої зобов'язання Позивач своєчасно, належним чином та в повному обсязі виконав, зокрема, придбав предмет лізингу та передав його у користування Відповідачу на підставі Акту приймання-передачі від 18.05.2013 року.

Відповідно до статті 2 Загальних умов Договору фінансового лізингу Відповідач повинен сплачувати лізингові платежі в порядку,строки та у розмірі згідно Додатку № 1 до Договору.

Відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо сплати лізингових платежів, у зв'язку з чим утворилася заборгованість, котра не була погашена Відповідачем добровільно.

З метою врегулювання спору в досудовому порядку 12.03.2014 року Позивачем, на адресу Відповідача було направлено рекомендованим листом вимогу вих. № 3559-3\2014 від 12.03.2014 року щодо сплати заборгованості, однак відповіді не отримав.

Пункти 3 та 4 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про фінансовий лізинг» встановлюють, що Лізингодавець має право відмовитись від договору лізингу у випадках, передбачених Договором фінансового лізингу або законодавством та вимагати розірвання Договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках.

Умовами пункту 11.2.1. Загальних умов Договору фінансового лізингу, передбачено, що Лізингодавець (Позивач) має право достроково, в односторонньому порядку відмовитись від Договору та вилучити Предмет лізингу у випадку, коли Лізингоодержувач (Відповідач) не сплатив лізинговий платіж (частково або повністю) та/або інший платіж, передбачений Договором, та прострочення оплати становить більше 30 (тридцяти) днів з дня настання строку платежу, встановленого графіком платежів.

Також право на дострокову відмову (розірвання) Лізингодавцем (Позивачем) від Договору передбачено в пунктах 1 і 2 ст. 611, 615 та ч. 2 ст. 598 ЦК України.

Пунктом 11.4. Загальних умов Договору фінансового лізингу передбачено, що якщо протягом 20 календарних днів з дати направлення Лізингоодержувачу (Відповідачу) листа-вимоги щодо сплати заборгованості, Лізингоодержувач (Відповідач) не усуне порушення, Лізингодавець (Позивач) направляє на юридичну адресу Лізингоодуржувача (Відповідача) цінний лист з описом вкладення або вручає нарочно повідомлення про відмову від Договору (його розірвання) і повернення Предмета лізингу із зазначенням терміну та місця його передачі Лізингодавцю (Позивачу).

Керуючись ч. 2 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг» та п. 11.4. Договору, Позивач (Лізингодавець) повідомив Відповідача (Лізингоодержувача) про відмову від Договору та повернення Предмету лізингу протягом 7 днів з дати направлення Повідомлення (Повідомлення вих. № 4890-4/2014 від 07.04.2014 р.).

Згідно з умовами п. 11.6. Договору датою розірвання Договору вважається дата фактичного повернення Предмета лізингу Лізингоодержувачем (Відповідачем) Лізингодателю (Позивачу) або дата вилучення предмета лізингу, шляхом підписання Акту повернення майна з фінансового лізингу.

Таким чином, Договір фінансового лізингу № 1065/04/13-В вважається розірваним з 16.06.2014 року.

Відповідно до п. 11.8. Загальних умов Договору, вилучення Предмету лізингу та відмова (розірвання) від Договору, не звільняє Відповідача від сплати всіх нарахованих, на момент вилучення та/або відмови (розірвання) від Договору, але не сплачених платежів передбачених Договором, в тому числі не сплаченої суми штрафних санкцій та відшкодування завданих збитків, в тому числі витрат, пов'язаних з вилученням Предмета лізингу.

Умовами пункту 7.1.1. Загальних умов Договору сторони передбачили, що за несвоєчасну оплату лізингових платежів та інших платежів, передбачених Договором, Лізингоодержувач (Відповідач) повинен сплатити Позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Умовами пункту 7.1.2. Загальних умов Договору фінансового лізингу сторони передбачили, що у разі несвоєчасної сплати лізингових платежів та інших платежів, передбачених Договором, крім пені, передбаченої п. 7.1.1. Договору, Лізингоодержувач (Відповідач) оплачує штраф в залежності від терміну заборгованості: при затримці платежу від 2 до 10 днів - у розмірі 5% від суми простроченої заборгованості, від 11 до 20 днів - 10% від суми простроченої заборгованості, понад 20 днів -15% від суми простроченої заборгованості.

Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України (435-4) неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено що вразі, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (№ 543/96-ВР від 22.11.1996 р.) встановлено, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтями 1 та 2 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу, та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня (Стаття 3 Закону, із змінами, внесеними згідно із Законом N 2921-III (2921-14) від 10.01.2002 ).

Статтею 232 (ч. 6) Господарського кодексу України (436-4) встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором , припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За поданим позивачем розрахунком розмір пені і штрафу становить, відповідно 3991,21грн. та 11068,95грн.

Згідно з вимогами частини 2 статті 625 ЦК України (435-4) боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, розмір сум з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3 % річних становить, відповідно 4942,42грн. та 685,84грн.

Відповідно до положень ст. 526 Цивільного кодексу України (435-4) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині щодо стягнення 73792грн.94коп. основного боргу, 4942грн.42коп. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 685грн.84коп. з урахуванням 3% річних, 3991грн.21коп. пені, 11068грн.95коп. штрафу. Не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині щодо стягнення 89469грн.44коп. збитків, за наступних обставин.

Відповідно до положень ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода ).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

На підставі ст. 10 Закону України «Про фінансовий лізинг» Лізингодавець (Позивач) має право стягувати з Лізингоодержувача (Відповідача) прострочену заборгованість та вимагати відшкодування збитків відповідно до закону та договору.

Відповідно до п. 7.8. Загальних умов Договору, будь-які збитки, завдані невиконанням, неналежним виконанням Стороною своїх зобов'язань за Договором, підлягають відшкодуванню винною стороною в повному обсязі.

Як стверджує позивач у позовній заяві, через дострокове розірвання Договору Позивач значною мірою позбавився того, на що він розраховував при укладенні договору, а саме не отримав винагороду (комісію) Лізингодавця за наданий в лізинг Предмет лізингу (графа 5 Графіку внесення лізингових платежів, що являється Додатком 1 до Договору) за період починаючи з 16.06.2014 року (дата розірвання договору) до кінця строку дії договору згідно графи 5 Графіку (сума винагороди (комісії) з 15 по 38 платіж по Графіку) у розмірі 89 469,44 грн.

Відповідно до положень ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Судом приймається до уваги, що укладений сторонами 15 квітня 2013 року Договір фінансового лізингу № 1065\04\13-В припинено (розірвано) саме з ініціативи позивача. При цьому, відповідачем повернуто позивачу предмет лізингу, що дає можливість його використання останнім для отримання прибутку. Вказані обставини ставлять під сумнів реальність завдання збитків позивачу, у вигляді неодержаних доходів (упущеної вигоди), саме з вини відповідача, крім того, позивач в обґрунтування позовних вимог не послався на заходи, які ним вживались для отримання доходів з використанням вказаного у Договорі предмета лізингу після розірвання Договору. Вказані обставини є підставою для відмови у задоволенні зазначеної частини позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача та позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Поліант Плюс" (адреса: 73000, м. Херсон, вул. Петренка, 18, кім. 306, ЄДРПОУ 34906719) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд" (адреса: 04205, м. Київ, пр-т Оболонський, 35-А, оф. 301, ЄДРПОУ 37859096) 73792грн.94коп. основного боргу, 4942грн.42коп. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 685грн.84коп. з урахуванням 3% річних, 3991грн.21коп. пені, 11068грн.95коп. штрафу, 1889грн.63коп. витрат по сплаті судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В задоволенні іншої частини позову відмовити.

(Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом).

Повне рішення складено "15" вересня 2014 р.

Суддя Ю.В. Гридасов