Рішення

від 11.09.2014 по справі 904/5933/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.09.14р. Справа № 904/5933/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкомеко", (м. Дніпропетровськ)

до Комунального підприємства "Житлово-експлутаційне підприємство № 34", (м. Дніпропетровськ)

про стягнення 8 567,31 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: Кондрашов С.В. - представник (дов. № 15 від 20.08.14р.)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інкомеко" (далі-позивач) звернулось до господарського суду із позовом до Комунального підприємства "Житлово-експлутаційне підприємство № 34" (далі-відповідач) про стягнення 8 567,31 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 8 200,00 грн. - основний борг, 367,31 грн. - 3% річних.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за договором № 041 від 04.01.2010р., в частині повного та своєчасного розрахунку за надані транспортні послуги.

Відповідач у судове засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав, причину неявки суду не повідомив, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання.

За таких обставин господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

04 січня 2010 року між Приватним підприємством "Соната-Трейдер", як виконавець, та Комунальним підприємством "Житлово-експлутаційне підприємство № 34", як замовник, було укладено договір на надання транспортних послуг № 041, відповідно до умов якого, виконавець здійснює для замовника транспортні послуги на умовах даного договору, а також надає відповідно заявкам замовника, наданим в письмовій формі, для виконання робіт спецавтотехніку.

Даний договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31 грудня 2013 року (п. 5.1. договору).

Згідно п. 2.1. договору, виконавець зобов'язується надати замовнику транспорт та виконати транспортні послуги відповідно заявкам замовника, наданим в письмовій формі.

Відповідно до п. 2.2. договору, замовник забезпечує надійну безпеку навантаження, розвантаження вантажу, своєчасно оформлює транспортну документацію.

Виконавець надає автотранспорті послуги замовнику по договірним цінам (п. 3.1. договору).

Пунктом 3.2. договору встановлено, що кінцевий розрахунок виконується замовником на основі рахунків виконавця протягом 10 (десяти) днів з моменту їх виставлення та підписання актів виконаних робіт (послуг).

З позовної заяви вбачається, що згідно умовам договору ПП "Соната-Трейдер" надало транспортні послуги КП "Житлово-експлутаційне підприємство № 34" на суму 38 070,00 грн.

Комунальне підприємство "Житлово-експлутаційне підприємство № 34" частково сплатило вартість наданих послуг на суму 29 870,00 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 19 травня 2014 року, який підписаний обома сторонами та скріплений печатками підприємств.

Позивач вказує на те, що згідно підписаного акту звірку взаємних розрахунків на сьогодні заборгованість Відповідача складає у сумі 8 200,00 грн., яка до наступного часу не сплачена.

30 червня 2014 року між Приватним підприємством "Соната-Трейдер" (надалі - цедент - первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інкомеко" (надалі - цесіонарій - новий кредитор), керуючись статтями 512 - 519 Цивільного кодексу України, уклали договір про відступлення права вимоги № 3006/1.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін. Строк цього договору починає свій перебіг у момент, встановлений у п. 10 цього договору та визначається часом, достатнім для реального та належного виконання умов цього договору сторонами. (п.п. 10, 11 договору).

Згідно п. 1 договору, цей договір спрямований на регламентацію цивільних правовідносин, що виникають з приводу відступлення в порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним в Україні законодавством, Цедентом Цесіонарієві права вимоги, належного Цедентові, в межах яких Цесіонарій стає кредитором по договору № 2111/1 від 21 листопада 2013 року між Цедентом та КЖЕП № 34 (надалі іменується - "Боржник").

Відповідно до п. 2 договору, за цим договором до Цесіонарія переходить право вимагати (замість Цедента) від Боржника належного та реального виконання наступних обов'язків: погашення заборгованості у розмірі 8 200 грн. 00 коп., за роботи (послуги), отримані Боржником від Цедента.

До Цесіонарія переходить право вимоги Цедента за договором, визначеним у п. 1 цього договору, в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Моментом переходу права вимоги Цедента за договором, визначеним у п. 1 цього договору, до Цесіонарія є дата підписання цього договору (п.п. 3, 4 договору).

Цедент зобов'язаний на протязі 30-ти календрних днів з моменту набрання чинності цим договором повідомити Боржника про відступлення права вимоги. Цесіонарій зобов'язаний повідомити Цедента про здійснення платежу Боржником в строк 10 робочих днів. На протязі 2-х робочих днів Цедент зобов'язується передати Цесіонарію всі відповідні документи, з яких випливає право вимоги, що відступається за цим договором (п.п. 5, 6, 7 договору).

30 червня 2014 року позивачем було нарочно вручено відповідачу повідомлення № 3006/п про відступлення права вимоги щодо сплати заборгованості на протязі 7-ми календарних днів.

Дана вимога позивача відповідачем залишена без відповіді і задоволення та заборгованість за договором № 1003/5 від 10.03.14р. останнім не сплачена.

Позивач зазначає, що факт надання відповідачу транспортних послуг підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг), які підписані обома сторонами та скріплені печатками підприємств (а.с. 12 - 23).

Отже, Комунальному підприємству "Житлово-експлутаційне підприємство № 34" всього надано транспортних послуг на суму 38 070,00 грн. Відповідачем за надані послуги здійснена часткова оплата на суму 29 870,00 грн., що підтверджується підписаним актом звірки взаєморозрахунків від 19 травня 2014 року.

Таким чином, заборгованість відповідача за отримані послуги перед позивачем становить у розмірі 8 200,00 грн.

На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за надані транспортні послуги у розмірі 8 200,00 грн.

Доказів виконання по оплаті за договором про надання послуг № 041 від 04.01.2010р. на загальну суму 8 200,00 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

Приймаючи рішення господарський суд виходить із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн).

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення основного боргу у сумі 8 200,00 грн.

На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України позивач розрахував та заявив до стягнення з відповідача 3% річних у сумі 367,31 грн., згідно розрахунку, який вказаний у позовній заяві.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, та перевіривши розрахунки позивача судом встановлено, що розрахунок 3% річних відповідає вимогам чинного законодавства.

При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення 3% річних у сумі 367,31 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Викладене є підставою для задоволення позовних вимог у повному обсязі. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 599, 610, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 218 Господарського кодексу України, ст. 49, ст. 75, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Комунального житлово-експлуатаційного підприємства № 34 (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Орловська, 30; п/р 26001050500295 в КБ "Приватбанк" м. Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЄДРПОУ 324956004677) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкомеко" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Наримська, буд. 106, кв. 2; п/р 2600505024145 в ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 305299, код ЄДРПОУ 39126101) - 8 200 (вісім тисяч двісті) грн. 00 коп. основного боргу, 367 (триста шістдесят сім)) грн. 31 коп. 3% річних, 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 15.09.14р.

Суддя І.Ю. Дубінін