Рішення

від 11.09.2014 по справі 916/3038/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" вересня 2014 р.Справа № 916/3038/14

за позовом Приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство"

до відповідача : Відділ культури Ізмаїльської міської ради

про стягнення 2 846, 84 грн.

Суддя Власова С.Г.

Представники:

Від позивача: Павленок Д. О. (довіреність);

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: 31.07.2014 року Приватне акціонерне товариство "Українське Дунайське пароплавство" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Відділу культури Ізмаїльської міської ради про стягнення 2 846,84 грн., яка складається з суми основного боргу - 2 337,50 грн., суми пені, - 152,35 грн., суми інфляційних витрат - 299,16 грн., та суми 3% річних у розмірі 57,83 грн., а також простить стягнути суму сплаченого судового збору у розмірі 1 827,00 грн.

Ухвалою господарського суду від 01.08.2014 року провадження у справі та присвоєно № 916/3038/14.

19.08.2014 року до суду надійшов відзив Відділу культури Ізмаїльської міської ради, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнає та просить відмовити в задоволенні вказаної позовної заяви.

08.09.2014 року до суду надійшла заява позивача про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої він просить суд стягнути з Відділу культури Ізмаїльської міської ради пеню у розмірі 152,35 грн., суму інфляційних витрат - 299,16 грн., та суму 3% річних у розмірі 57,83 грн. та стягнути на корить позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 1 827,00 грн., у зв'язку тим, що відповідач сплатив суму основного боргу.

11.09.2014 року в судове засідання представник відповідача не з'явився хоча був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив.

В судовому засіданні 11.09.2014 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивпача, суд встановив наступне:

26.09.2013 року між Приватним акціонерним товариством "Українське Дунайське пароплавство" (Виконавець) та Відділом культури Ізмаїльської міської ради (Замовник) було укладено договір надання послуг № 362 ОЭПФ, відповідно до умов якого замовник доручає та зобов'язується сплатити послугу - прогулянку по Дунаю в День міста (2 години) на теплоході „Евгений Косяков" згідно виставлено рахунку, акту виконаних робіт, а Виконавець зобов'язується виконати ( п. 1.1 Договору).

Відповідно до п.2.1. Договору сплата здійснюється замовником за фактом пред'явлення акту виконаних робіт.

Згідно п. 2.3 сума договору складає 2337,50 грн.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що замовник зобов'язується своєчасно у повному обсязі здійснювати сплату наданих послуг та матеріалів виконавця в безготівковій формі.

Позивач на виконання умов договору № 362 ОЭПФ від 26.09.2013 року надав відповідачу визначені договором послуги, що підтверджується актом виконаних робіт (надання послуг) за договором № 362 ОЭПФ від 26.09.2013 року, який затверджено заступником голови правління ПрАТ "Українське Дунайське пароплавство" Запорожаном В.В. та начальником відділу культури Ізмаїльської міської ради Лузановим С.А.

Крім того, ПрАТ "Українське Дунайське пароплавство" було виставлено Відділу культури Ізмаїльської міської ради рахунок № 10ТА від 23.09.2013 р., згідно якого сума до сплати складає 2337,50 грн.

Листом від 24.09.2013 року за № 225 Відділ культури Ізмаїльської міської ради, гарантував сплату послуги - прогулянка по Дунаю 29.09.2013 року (2 год.), згідно рахунку № 10ТА від 23.09.2013 року в сумі 2337,50 грн.

Станом на 31.07.2014 року відповідач не сплатив заборгованість за вказаним договором, що і зумовило звернення позивача до суду з даним позовом.

Відповідно до відзиву, який надано до суду 19.08.2014 року відповідач просить відмовити ПрАТ "Українське Дунайське пароплавство" в задоволенні позову, у зв'язку з тим, що за твердженням відповідача Відділом культури Ізмаїльської міської ради фінансування на оплату послуг було повністю забезпечено, але платежі своєчасно не проводились УДКСУ та повертались Відділу культури Ізмаїльської міської ради, сплата вказаної заборгованості була здійснена 14.08.2014 року, тому відповідач вважає безпідставним нарахування пені, 3% річних та інфляційних витрат.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Статтею 902 Цивільного кодексу України встановлено, що виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Відповідно ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Крім того, частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено зобов'язання замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Позивач звернувся до суду з заявою від 08.09.2014 року про зменшення розміру позовних вимог, у зв'язку тим, що відповідач сплатив суму основного боргу, що підтверджується платіжним дорученням № 118 від 14.08.2014 року, але відповідно до п.3.3. Договору, за порушення умов договору, провинна сторона сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який сплачується пеня.

В силу вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться також у ч.1 ст.193 ГК України.

Згідно з вимогами ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

Вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки, зокрема, пені, а в силу вимог ч.1 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки (пені) є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства

Розрахунок суми пені, який здійснений позивачем та згідно з яким розмір нарахованої відповідачу пені становить 152,35 грн., перевірений господарським судом та встановлено відповідність цього розрахунку обставинам справи щодо прострочення сплати грошового зобов'язання відповідача.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи приписи законодавства, встановлення судом прострочення виконання грошового зобов'язання по оплаті вартості отриманих послуг, заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 57,83 грн. та індекс інфляції у сумі 299,16 грн., підлягає судом задоволенню в повній мірі.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 Господарського процесуального кодексу України).

В ході розгляду справи, Відповідачем не доведено обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень, тому господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство" обґрунтовані, доведені та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Відділу культури Ізмаїльської міської ради (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Суворова,62, код ЄДРПОУ 02229735) на користь Приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство" (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Краснофлотська, 28 код ЄДРПОУ 01125821) суму пені - 152 (сто п'ятдесят дві) грн. 35 коп., суму інфляційних витрат - 299 (двісті дев'яносто дев'ять) грн. 16 коп., суму 3% річних - 57( п'ятдесят сім) грн. 83 коп. та судовий збір в сумі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Повне рішення складено 12 вересня 2014 року.

Суддя С.Г. Власова