Ухвала

від 10.09.2014 по справі 205/2821/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/6610/14 Справа № 205/2821/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Остапенко Н. Г. Доповідач - Петренко І.О. Категорія 19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2014 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Петренко І.О.

суддів - Котушенко С.П., Романюк М.М.

при секретарі - Кравцовій Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегапрод" на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 червня 2014 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегапрод" до ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегапрод", третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, збитків та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ «Мегапрод» звернулося до суду з позовом та просило ухвалити рішення, яким визнати дії відповідача, такими що спричинили ТОВ «Мегапрод» матеріальні збитки, а також стягнути суму нанесених відповідачем матеріальних збитків у розмірі 704047,75 грн. та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 15 червня 2010 року було внесено зміни до Статуту підприємства ТОВ «Мегапрод» , яким було введено до складу його учасників ОСОБА_2 та збільшено статутний фонд за рахунок внеску учасника на 11 725 грн.. Також наказом від 01.04.2010 року ОСОБА_2 призначено комерційним директором підприємства.

04.08.2011 року відповідач стає власником підприємства ТОВ «СКІФ» та веде таку ж саму господарську діяльність, що і ТОВ «Мегапрод», а саме виготовлення маргарину.

Даний факт відповідач приховував від ТОВ «Мегапрод», користуючись матеріальними ресурсами, коштами, компонентами, доступом до клієнтської бази, рецептурами підприємства- позивача.

Будучи учасником ТОВ «Мегапрод», відповідач постійно порушував свої зобов'язання, щодо управління підприємством ТОВ «Мегапрод», не дотримувався положень статуту та розвивав своє підприємство, тим самим наносив матеріальні збитки ТОВ «Мегапрод».

Так, ТОВ «Мегапрод» сплатило за рекламу у мережі Інтернет кошти у розмір 6840 грн., однак відповідач надрукував на рекламі свій номер телефону, тим самим рекламував своє підприємство ТОВ «СКІФ» і тим самим переманював потенційних покупців. Також, відповідачем розповсюджувалась інформація, що ТОВ «Мегапрод» виготовляє неякісну продукцію, тим самим наносячи матеріальні збитки у вигляді не отриманої вигоди.

В наслідок дій відповідача , в період з 01 грудня 2012 року по 15 березня 2013 року втрачений прибуток за незаконне використання реклами склав 146805,75 грн.

Також, відповідач, маючи доступ до комерційної таємниці підприємства, користуючись його інтелектуальною власністю, клієнтською базою підприємства, пропонував розірвати ділові стосунки з ТОВ «Мегапрод», та переукладати договори з його підприємством, робити закази продукції на його підприємстві. Таким чином, сума збитків по переукладенню договорів за період з 01 червня 2012 року по 30 червня 2012 року склала 163800 грн.

Відповідач, маючи доступ до рецептур ТОВ «Мегапрод», які є комерційною таємницею, користуючись рецептурою підприємства, виготовляючи аналогічні продукти на своєму підприємстві, наніс збитки у розмірі 150000 грн., а також сума втраченого прибутку за незаконне використання рецептур ТОВ «Мегапрод» склала 243442,56 грн.

Окрім того, відповідач в період роботи отримував грошові кошти ТОВ «Мегапрод» на бензин у розмірі 43 270 грн., однак використовував їх у власних цілях.

Відповідач, як комерційний директор ТОВ «Мегапрод», займався отриманням компонентів для виготовлення маргарину, проте фактично постійно недопостачав до складу підприємства близько третини сировини на загальну суму 70200 грн. Таким чином, внаслідок дій відповідача, ТОВ «Мегапрод» було нанесено матеріальну шкоду у розмірі 704047,75 грн.

12 червня 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегапрод», третя особа: ОСОБА_3 про повернення грошових коштів за позикою шляхом стягнення, відшкодування збитків та моральної шкоди та просив ухвалити рішення, яким просив стягнути з ТОВ «Мегапрод» суму простроченого боргу у розмірі 123 000 грн. за Договором від 31 серпня 2012 р., відшкодувати моральну шкоду у розмірі 20 000 грн., а також стягнути 3,5 % за щомісячне користування грошовими коштами за період з 19 грудня 2012 року по 19 квітня 2014 року у розмірі 31 115 грн. та судові витрати ( ар. сп.160-164).

В обґрунтування позовних вимог, згідно останніх уточнень зазначив, що він , ОСОБА_2 був учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегапрод» з червня 2010 року на підставі рішення Загальних зборів учасників ТОВ «Мегапрод» від 21 квітня 2010 року, затверджених протоколом №4 .

Згідно розділу 2 Статуту ТОВ «Мегапрод», зазначено, що учасниками ТОВ «Мегапрод» було дві особи - ОСОБА_2 та ОСОБА_3

За згодою сторін та з метою покращення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Мегапрод», він , ОСОБА_2, як співвласник ТОВ «Мегапрод», надав грошову позику у готівковій та безготівковій формі, а саме 59500 грн. у якості зворотної фінансової допомоги ТОВ «Мегапрод», кошти були перераховані на поточний рахунок ТОВ «Мегапрод», а грошові кошти у сумі 168 000 грн., шляхом внесення готівкою у ТОВ «Мегапрод»

В подальшому позивачем за зустрічним позовом було досягнуто домовленості з ОСОБА_3, щодо оформлення всіх його позичок ТОВ «Мегапрод» у письмовій формі, у зв'язку з чим було укладено договір, згідно якому всі внесені гроші поверталися за графіком та за користування сумами позики ТОВ «Мегапрод» сплачувались відсотки у розмірі 3,5 % на місяць ( ар. сп. 142-144).

Строк повернення грошей в повному обсязі, згідно графіку, що є додатком до Договору укладеного 31 серпня 2012 року, та, який був підписаний сторонами сплив 17 січня 2013 року ( ар. сп. 144).

Але ТОВ «Мегапрод» у зазначений строк не повернув 123 000 грн. та відсотків за користування грошима.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 березня 2014 року провадження по цивільні справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегапрод» до ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю, третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкодив частині позовних вимог ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегапрод» грошових коштів у сумі 11 725 г грн. - внесених у 2010 році , в якості сплати за частку у статутному фонді ТОВ «Мегапрод» виплати суми прибутку за 2010,2011, та 2012 роки, пропорційно частки у статутному фонді ТОВ «Мегапрод» та відшкодування матеріальної шкоди шляхом зобов'язання ТОВ «Мегапрод» виплатити суму вартості майна пропорційно частки у статутному фонді ТОВ «Мегапрод» - 20% - закрито ( ар. сп. 152).

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 червня 2014 року в задоволенні позовних вимог ТОВ «Мегапрод» - відмовлено.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 - задоволено частково.

Стягнено з ТОВ «Мегапрод» на користь ОСОБА_2 суму боргу у розмірі 59 500 грн.

В задоволенні позову в іншій частині - відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі ТОВ «Мегапрод» просить рішення суду скасувати в частині часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_2 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в частковому задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 В решті - рішення не оскаржується.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що ОСОБА_2 був учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегапрод» з червня 2010 року на підставі рішення Загальних зборів учасників ТОВ «Мегапрод» від 21 квітня 2010 року, затверджених протоколом №4/а.с.83-86,87/, та подальшої реєстрації змін до Статуту ТОВ «Мегапрод» від 15 червня 2010 року. /а.с.71-82/

Також, наказом № 01/04/10/5 від 01 квітня 2010 року ОСОБА_2 було прийнято на роботу на посаду заступника директора до ТОВ «Мегапрод»/а.с.8/

Позивач вказав, що відповідач внаслідок своїх дій, а саме: ТОВ «Мегапрод» сплатив за рекламу у мережі Інтернет кошти у розмір 6840 грн., однак відповідач надрукував на рекламі свій номер телефону, рекламував своє підприємство ТОВ «СКІФ» і тим самим переманював потенційних покупців. Також, відповідачем розповсюджувалась інформація, що ТОВ «Мегапрод» виготовляє неякісну продукцію, тим самим наносячи матеріальні збитки у вигляді не отриманої вигоди у розмірі 14 6805,75 грн.

Посилання позивача за головним позовом на те , що в період роботи ОСОБА_2, отримував грошові кошти від ТОВ «Мегапрод» на бензин у розмірі 43 270 грн., однак використовував у власних цілях ; на те , що ОСОБА_2 , як комерційний директор ТОВ «Мегапрод» , займався отриманням компонентів для виготовлення маргарину, проте фактично постійно недопостачав до складу підприємства близько третини сировини на загальну 70200 грн.. та таким чином, наніс позивачу матеріальну шкоду у розмірі 704047,75 грн. ; на те , що маючи доступ до рецептур ТОВ «Мегапрод», які є комерційною таємницею, користуючись рецептурою підприємства, виготовляючи аналогічні продукти на своєму підприємстві наніс позивачу збитки у розмірі 150000 грн., а також сума втраченого прибутку за незаконне використання рецептур ТОВ «Мегапрод» складає 243442,56 грн. в суді першої інстанції не знайшли свого підтвердження.

Суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог оскільки , позивачем в порушення частин 1, 4 ст.60 ЦПК України не надано суду доказів , які підтверджують порушення його прав відповідачем, а обґрунтування позовних вимог зводяться до переоцінки позивачем доказів, які в свою чергу не можуть ґрунтуватись на припущеннях.

Так відповідно до ст.ст.420, 421, 422 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) комерційні таємниці належать до об'єктів права інтелектуальної власності. Суб'єктами права інтелектуальної власності є творець об'єкта права інтелектуальної власності та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності. Право інтелектуальної власності виникає (набувається) з підстав, встановлених ЦК України, іншим законом чи договором. Статтями 505-508 ЦК України регулюються правовідносини, пов'язані з комерційною таємницею.

Відповідно до статті 505 Цивільного Кодексу України, комерційною таємницею є інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв'язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію. Комерційною таємницею можуть бути відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру, за винятком тих, які відповідно до закону не можуть бути віднесені до комерційної таємниці.

Відповідно до ст.506 Цивільного Кодексу України майновими правами інтелектуальної власності на комерційну таємницю є: право на використання комерційної таємниці; виключне право дозволяти використання комерційної таємниці; виключне право перешкоджати неправомірному розголошенню, збиранню або використанню комерційної таємниці; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Майнові права інтелектуальної власності на комерційну таємницю належать особі, яка правомірно визначила інформацію комерційною таємницею, якщо інше не встановлено договором.

Розглядаючи зустрічні позовні вимоги судом першої інстанції було правильно встановлено, що за згодою сторін з метою покращення фінансово - господарської діяльності ТОВ «Мегапрод», ОСОБА_2 надав ТОВ «Мегапрод» поворотну фінансову допомогу у розмірі 59 500грн. /а.с.142-144/

Факт надання ОСОБА_2 поворотної фінансової допомоги на суму 59 500 грн. підтверджується платіжними дорученнями №40, 28,37,/а.с.42,43,44/ , а також виписками по рахунку ТОВ « Мегапрод» ( ар. сп. 217-224).

Проте, відповідач не виконав зобов'язання за договором про надання поворотної фінансової допомоги в частині її повернення.

Договором, за яким надається поворотна фінансова допомога є лише договір позики. Істотними умовами договору поворотної фінансової допомоги є чітко визначена сума такої допомоги (сума позики) та чітко визначений строк її повернення.

Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те , що за своєю правовою природою договір про надання поворотної фінансової допомоги є договір позики.

У відповідності до положень ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Таким чином, до спірних правовідносин підлягають застосуванню правові норми, що регулюють зобов'язання, які виникли із договору позики.

Відповідно до положень ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Виходячи з вище наведеного суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з відповідача за зустрічним позовом суму у розмірі 59500 грн.

Обґрунтованим є і відмова суду в задоволенні вимог за зустрічним позовом про стягнення з відповідача за даним позовом суми 63500 грн. та 3,5 % за користування грошовими коштами позивача за період з 19 грудня 2012 року по 19 квітня 2014 року , оскільки у відповідності до пп.14.1.257 та п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, поворотна фінансова допомога це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування відсотків або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами.

Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права , які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи , оскільки вони зводяться до не згоди з рішенням суду і були вивчені в суді першої інстанції і отримали оцінку суду.

Так, посилання директора ТОВ «Мегапрод» ОСОБА_3 на те , що зборами ТОВ «Мегапрод» ніколи не приймалось спільне рішення про надання учасником ОСОБА_2 фінансової допомоги підприємству , а тому стягнення судом вищезазначених сум являється безпідставним , визнати обґрунтованими не можна . Як вбачається з вище вказаних платіжних доручень та виписок з рахунку ТОВ « Мегапрод» суми фінансової допомоги від ОСОБА_2 надійшли на рахунок ТОВ «Мегапрод» , були отримані і даних про не бажання їх отримати чи повернення на адресу ОСОБА_2 суду не надано.

Посилання апелянта на відсутність договору № 27/06/12/1 від 27.06.2012 року ,який вказаний ОСОБА_2 в платіжному дорученні № 28 від 27 червня 2012 року також суттєвого значення не має , оскільки призначення платежу на 235000 грн. вказано «Внесення возвратно-фінансової допомоги від засновника ОСОБА_2 І даний платіж також було отримано та до даного часу платнику не повернено , як помилкового чи безпідставного.

Не має суттєвого значення для розгляду справи і наявність у сторін по справі між особового конфлікту , оскільки на суть цивільно-правових відносин емоційна сторона не може вплинути.

З огляду на викладене, доводи апелянта про порушення судом норм матеріального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, є безпідставними.

Таким чином, суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, надав всім доводам сторін належну правову оцінку, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності та постановив законне, правильне по суті і справедливе рішення.

При апеляційному розгляді справи порушень норм матеріального і процесуального права, які є підставою для скасування рішення, в справі не виявлено.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, при цьому, не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Отже, з огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги та залишення рішення суду без змін.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегапрод" відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 06 червня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

головуючий суддя - І.О. Петренко

судді

- С.П. Котушенко

М.М. Романюк