Ухвала

від 09.09.2014 по справі 821/2219/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

09 вересня 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/2219/14

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Войтович І.І.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- Милосердного М.М.

(у зв'язку з неприбуттям у судове засідання сторін, справа

розглядається в порядку п.2 ч.1 ст.197 КАС України)

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у місті Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22 липня 2014 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Цитрін" до Державної податкової інспекції у місті Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Цитрін" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28 серпня 2012 року № 0006302200, №0006312200.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 22 липня 2014 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Цитрін" задоволений. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області № 0006302200 від 28 серпня 2012 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Цитрін" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 48 330,25 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 38 664,20 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 9 666,05 грн. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області №0006312200 від 28 серпня 2012 року, яким ТОВ "Цитрін" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 60 412, 81 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 48 330,25 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 12 082,56 грн.

В апеляційній скарзі Державної податкової інспекції у місті Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Державної податкової інспекції у місті Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 02 серпня 2012 року по 03 серпня 2012 року відповідачем проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ "Цитрін" з питань підтвердження взаємовідносин з платником податків Товариством з обмеженою відповідальністю "Ексімет" за період - 3 квартал 2010 року. Результати перевірки оформлені актом від №1567/22-6/31652547 від 10 серпня 2012 року.

Як зазначено у висновках акту перевірки, позивачем порушено:

- п.1.3 ст.1, п.1.7 ст.1, пп. 7.2.3 п.7.2. ст.7, пп.7.4.1, п.7.4 ст. 7, пп.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті у бюджет у розмірі 38 664,20 грн. у серпні 2010 року;

- п.5.1. п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5, пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України від 28.12.94 №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (зі змінами та доповненнями), в результаті чого ТОВ "Цитрін" занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 48 330,25 грн. у 3 кварталі 2010 року..

На підставі вищенаведеного акта позапланової виїзної документальної перевірки позивача, відповідачем прийняті: податкове повідомлення - рішення № 0006302200 від 28 серпня 2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 48 330,25 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 38 664,20 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 9 666,05 грн.; податкове повідомлення-рішення №0006312200 від 28 серпня 2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 60 412, 81 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 48 330,25 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 12 082,56 грн.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що наданні позивачем первинні документи підтверджують факт здійснення господарський операцій щодо проведення купівлі - продажу товару у ТОВ "Ексімет" та подальшої його реалізації ТОВ "Цитрін".

Колегія суддів погоджується з вищевказаними висновками суду першої інстанції та вважає, що при винесенні постанови та задоволенні адміністративного позову, судом першої інстанції були правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ "Ексімет" укладено договір № 01/04/10 від 01 квітня 2010 року на поставку та придбання лому та відходів.

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано до матеріалів справи: податкові накладні №107 від 06 вересня 2010 року на загальну суму 164 041,20 грн. (у тому числі ПДВ 27 340,20 грн.), №115 від 20 серпня 2010 року на загальну суму 67 944,00 грн. (у тому числі ПДВ 11 324,00 грн.); видаткові накладні № РН-0000111 від 06 серпня 2010 року на загальну суму 67 944,00 грн. (у тому числі ПДВ 11 324,00 грн.); рахунок - фактура № СФ-000093 від 20 серпня 2010 року на загальну суму 67 944,00 грн. (у тому числі ПДВ 11324,00 грн.); Акт приймання брухту та відходів кольорових металів №111 від 06 серпня 2010 року; Акт №111 про походження брухту та відходів кольорових металів від 06 серпня 2010 року; посвідчення №111 про радіаційну та пожежну безпеку брухту та відходів кольорових металів і сплавів від 06 серпня 2010 року; Акт приймання брухту та кольорових металів №121 від 20 серпня 2010 року; Акт №121 про походження брухту та відходів кольорових металів від 20 серпня 2010 року; посвідчення №121 про радіаційну та пожежну безпеку брухту та відходів кольорових металів і сплавів від 20 серпня 2010 року; договір про проведення радіаційного контролю територій підприємства, що здійснює операції з металоломом від 22 січня 2010 року, відповідно до якого ГУ "Херсонська обласна санепідемстанція" виконує для ТОВ "Цитрін" роботи з радіологічного контролю робочих дільниць, складських приміщень підприємства.; копієя договору №32/6 від 24 квітня 2010 року про надання послуг з охорони матеріальних цінностей, відповідно якого працівники ТОВ "Іскора" здійснюють для ТОВ "Цитрін" послуги з фізичної охорони матеріальних цінностей та в порядку на території об'єкту за адресою: м. Херсон, вул. Ракетна, 1 -а; платіжні доручення: №119 від 30 серпня 2010 року на загальну суму 45 000,00 грн. (у тому числі ПДВ 7 500,00 грн.); №120 від 07 вересня 2010 року на загальну суму 130 000,00 грн.( у тому числі ПДВ 21666,67 грн.); від 01 жовтня 2010 року на загальну суму 55 000,00 грн. (у тому числі ПДВ 9 166,67 грн. ) та інші.

Крім того, позивачем надано до матеріалів справи договори № 05/05/10 від 05 травня 2010 року та № 09.04/08 від 08 квітня 2009 року, про подальшу реалізацію товару, укладені позивачем з ТОВ "Таврічеська літейна компанія "Талко" та ДП «Техноскрап» ТОВ «Скрап» відповідно.

Щодо посилання апелянта на порушеня п.5.1. п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5, пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України від 28.12.94 №334/94-ВР « Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 48330,25 грн. у 3 кварталі 2010 року., судова колегія зазначає таке.

Згідно з ст.. 5 п. 5.1. пп. 5.1.2 Закону України « Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 5.2. ст. 5 Закону України « Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що на підставі наявних належно оформлених первинних документів податкового обліку, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, позивач правомірно включив до складу валових витрат у перевіряємому періоді витрати по взаємовідносинам з ТОВ «Ексімет», у зв'язку з чим, висновки акту перевірки про порушення позивачем п.5.1. п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5, пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України від 28.12.94 №334/94-ВР « Про оподаткування прибутку підприємств» є необґрунтованими.

Крім того, пунктом 3.1.1 статті 3 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» передбачено, об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Згідно пп. 7.4.1. п.7.4. ст. 7 вказаного Закону №168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 7.5.1. п. 7.5 ст.7 Закону №168/97-ВР, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Обставини, які слугували фактичною підставою для визначення позивачу податкових зобов'язань згідно спірних податкових повідомлень-рішень, знаходяться поза межами вище наведених вимог Податкового Кодексу України.

Між тим, отримані позивачем документи (податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення та інш.), на які в тому числі послався суд першої інстанції, дають підстави для висновку про сплату позивачем сум податку в ціні придбання послуг свому безпосередньому постачальнику, який видав йому податкові накладні, маючи статус платника податку на додану вартість, а тому оцінка судом першої інстанції обставин та матеріалів справи відповідає правильному застосуванню норм Податкового кодексу України, яким встановлено порядок та підстави формування податкового кредиту.

Доводи податкового органу щодо безпідставності формування позивачем у спірний період податкового кредиту за рахунок сум податку на додану вартість, згідно податкових накладних, виписаних ТОВ "Ексімет", через здійснення останнім правочинів з іншими контрагентами-постачальниками, які не надають податковому органу декларації та податкову звітність, тощо, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки податковий орган невірно ставить правомірність та реальність господарських правовідносин позивача в залежність від результатів фінансово-господарської діяльності його контрагента, в тому числі з іншими контрагентами, з огляду на індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, встановлений статтею 61 Конституції України.

Враховуючи, що позивачем, як доказ здійснення господарської операції, були надані суду належним чином засвідчені копії первинних документів, які відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" фіксують факт здійснення господарської операції та подальшої реалізації продукції, суд вважає доводи апелянта про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій у 2010 році з ТОВ «Ексімет» безпідставним.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів до уваги не приймає та вважає такими, які ґрунтуються на помилковому застосуванні апелянтом норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22 липня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: