Ухвала

від 03.09.2014 по справі 821/713/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/713/14

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого - судді Скрипченка В.О.,

Суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Сівєлькіної С.Є.,

представника позивача Куліди А.О., представника відповідача Белінської Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Бериславський машинобудівний завод" до Бериславського відділення Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

04 березня 2014 року Публічне акціонерне товариство "Бериславський машинобудівний завод" звернулося до суду з позовом до Бериславського відділення Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області, у якому просило визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 05.11.2013 р. №0000812200 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 2342 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 1171 грн., №0000822200 про збільшення суми грошових зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств на 5013 грн., з яких за основним платежем - на 3342 грн., за штрафними санкціями - на 1671 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стали висновки відповідача про безтоварність господарських операцій з ТОВ "Юком-Сервіс". Між тим, таке твердження відповідача є протиправним, оскільки товарність операцій з цим контрагентом повністю підтверджено первинними бухгалтерськими документами, які надавалися ревізору під час перевірки. ТОВ "Юком-Сервіс" як на момент проведення господарських операцій з позивачем, так і на даний час є зареєстрованим в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, є платником податку на додану вартість. Відповідно до Податкового кодексу України підставою для віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, а понесених витрат - до валових витрат, є підтвердження придбання товарів (послуг) належним чином складеними податковими накладними та використання цих товарів (послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Позивачем під час перевірки надавалися всі первинні документи щодо підтвердження господарських відносин з цим контрагентом, а тому ПАТ "БМЗ" правомірно сформувало податковий кредит та валові витрати по відносинам з ТОВ "Юком-Сервіс".

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 19 березня 2014р. року позов ПАТ "Бериславський машинобудівний завод" задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Бериславського відділення Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 05.11.2013 р. №0000812200, №0000822200.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволені позову ПАТ "Бериславський машинобудівний завод" відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї представника позивача Куліди А.О., представника відповідача Белінської Ю.О., вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 01.06.2012 р. між позивачем та ТОВ "Юком-Сервіс" укладено договір поставки №85/2, згідно із яким Продавець (ТОВ "Юком-Сервіс") зобов'язується в порядку та на умовах, передбачених цим Договором, передавати у власність Покупця (ПАТ "БМЗ") продукцію, відповідно до специфікації, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до п. 4.4 Договору поставка здійснюється на умовах FCA - склад покупця, згідно "Инкотермс - 2010".

На виконання вказаного договору ТОВ "Юком-Сервіс" продало ПАТ "БМЗ" рейки змінні кулачкові до патрону д.400 мм на загальну суму 18040 грн., з яких ПДВ - 3006,67 грн. та мітчики маш/ручн. М20*1,5 Н2 (глух.) на загальну суму 1056 грн., з яких ПДВ - 176 грн.

Судом першої інстанції враховано, що факт поставки товару підтверджується видатковими накладними від 05.10.2012 р. №РН-0000825, від 18.10.2012 р. № РН-0000852, від 07.11.2012 р. №№ РН-0000889, РН-0000890, від 19.12.2012 р. № РН-0000969, від 24.12.2012 р. № РН-0000989; податковими накладними від 06.09.2012 р. № 10, від 27.09.2012 р. № 60, від 03.10.2012 р. № 9, від 05.10.2012 р. № 15, від 07.11.2012 р. № 10.

Розрахунки між сторонами здійснено у безготівковому порядку згідно платіжних доручень від 06.09.2012 р. № 3485, від 27.09.2012 р. № 3796, від 03.10.2012 р. № 3878, від 25.10.2012 р. № 4205, від 08.11.2012 р. № 4362.

Транспортування товару здійснювалось ПП "Нова пошта" на підставі товарно-транспортних накладних від 10.10.2012 р., від 18.10.2012 р. № 56001000320694, від 31.10.2012 р. № 56500000139843, від 24.12.2012 р. № 59000000985577, та ПП "Нічний експрес" відповідно до товарно-транспортної накладної від 19.12.2012 р. № 8373201.

Факт отримання товару підтверджується прибутковими ордерами від 16.10.2012 р. №4/10/00025, від 24.10.2012 р. № 4/10/00031, від 07.11.2012 р. №№ 4/11/00004, 4/11/00005, від 21.12.2012 р. № 4/12/00015, від 27.12.2012 р. № 4/12/00025.

В подальшому ПАТ "БМЗ" придбаний товар використало у своїй господарській діяльності в якості сировини для виготовлення готової продукції, що підтверджується вимогами від 01.10.2012 р. № 2, від 24.10.2012 р. № 54, від 01.11.2012 р. № 5, від 07.11.2012 р. № 10 та від 09.11.2012 р. № 19.

Тобто, вищевказаними первинними бухгалтерськими документами повністю підтверджено реальність господарських операцій між ПАТ "БМЗ" та ТОВ "Юком-Сервіс". При цьому судом вірно підкреслено, що жодних зауважень щодо змісту та форми бухгалтерських документів акт перевірки не містить.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ "Бериславський машинобудівний завод", суд першої інстанції виходив з того, що висновки відповідача про безтоварність операцій між позивачем та вказаним контрагентом не відповідають фактичним обставинам, а також того, що позивач дотримувався спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та валових витрат по операціях з ТОВ "Юком-Сервіс", які були предметом перевірки.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, та, надаючи правову оцінку їм та встановленим обставинам справи, виходить з наступного.

Так, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що в акті перевірки не спростовується факт того, що суми податку на додану вартість були внесені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних від вказаного контрагента, включені до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду, відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, та відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість. Отже, позивачем до податкового кредиту були віднесені лише витрати по сплаті податку, які підтверджені податковими накладними.

Факт того, що ТОВ "Юком-Сервіс" на момент здійснення господарських операцій з позивачем мало право на виписку податкових накладних і було зареєстроване платником податку на додану вартість не заперечується відповідачем та підтверджується матеріалами справи.

В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відсутні записи про відсутність ТОВ "Юком-Сервіс" на момент здійснення господарських операцій з позивачем за місцезнаходженням.

Суд правильно виходив з того, що у разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податкова інспекція не визнає обґрунтованим віднесення сплачених сум до податкового кредиту, постачальник був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мав свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність за можливу недостовірність відомостей про нього, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї. Якщо контрагент допустив будь-які порушення, то це тягне відповідальність саме для цієї особи.

В акті перевірки від 17 жовтня 2013 року №194/22/00211004 та апеляційній скарзі Новокаховська ОДПІ (Бериславське відділення) не обґрунтовує наявність у позивача реальної можливості з'ясувати всі обставини діяльності постачальника - ТОВ "Юком-Сервіс" на момент придбання у нього товарів з метою виявлення тих обставин, які унеможливлюють віднесення вартості сум ПДВ до податкового кредиту, а понесених витрат - до валових витрат.

Колегія суддів погоджується з тим, що аналіз наданих позивачем податкових та видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, інших первинних та платіжних документів свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та валових витрат по операціях з ТОВ "Юком-Сервіс", які були предметом перевірки.

В той же час, контролюючим органом не надано до суду належних доказів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, що інформація, яку місять документи, надані позивачем до суду на обґрунтування своїх вимог, не відповідає дійсності, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих товарів в господарській діяльності, про відсутність змін у складі і структурі активів осіб, котрі є сторонами спірних правочинів, про те, що позивач діяв без належної обачності й обережності, про наявність взаємопов'язаності позивача та його контрагента, що позивач отримував податкову вигоду з порушенням приписів податкового законодавства і йому мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент та, що без участі покупця податкова вигода не могла бути одержана.

Суд першої інстанції вірно виходив з того, що за приписами пп.16.1.2-16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Таким чином, ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

При здійсненні господарської операції з боку позивача обов'язковому контролю підлягають наявність у постачальника дозвільної документації на складання податкової накладної, відповідність реквізитів податкової накладної фактичним даним на момент вчинення правочину та фактична наявність товару або здійснення роботи чи послуги, отримання (надання) яких документуються сторонами господарської операції.

Крім того колегія суддів критично ставиться до Акта перевірки від 17 жовтня 2013 року №194/22/00211004 Про результати документальної невиїзної перевірки ПАТ "Бериславський машинобудівний завод" а також до Акта №433/224/37149514 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Юком-Сервіс" з огляду на наступне.

Так, висновки Акта перевірки від 17 жовтня 2013 року №194/22/00211004 Про результати документальної невиїзної перевірки ПАТ "Бериславський машинобудівний завод" з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведених взаєморозрахунках з контрагентом ТОВ "Юком-Сервіс" за період вересень - листопад 2012 року про не підтвердження факту передачі товару від постачальника ТОВ "Юком-Сервіс" на адресу позивача у вересні, жовтні, листопаді 2012 року та про порушення податкового законодавства позивачем ґрунтуються виключно на висновках Акта від 16.04.2013 р. №433/224/37149514 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Юком-Сервіс" з питань фінансово-господарських відносин з ПП «Екоскан сервіс» за період вересень - листопад 2012 року, ПНВП «Техніка» за період серпень - вересень 2012 року, складеного ДПІ Бабушкінського району міста Дніпропетровськ (а.с. 22-32).

Слід підкреслити, що фінансово-господарські відносини між позивачем та ТОВ "Юком-Сервіс" відбувалися у період вересень - листопад 2012 року, а Акт №433/224/37149514 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Юком-Сервіс" складався через півроку - 16.04.2013 р. При цьому в ньому зазначено, що підприємство у періоді, що перевірявся, використовувало у своєї діяльності офісні (торговельні, складські приміщення тощо), згідно бази 1-ДВ за 4 квартал 2012 року працює 4 осіб. Також, у зазначеному акті аналізуються правовідносини ТОВ "Юком-Сервіс" з третіми особами (ПП «Екоскан сервіс» та ПНВП «Техніка»), до яких позивач не має жодного стосунку.

Відтак, висновки відповідача про порушення податкового законодавства позивачем, викладені у Акті перевірки від 17 жовтня 2013 року №194/22/00211004 Про результати документальної невиїзної перевірки ПАТ "Бериславський машинобудівний завод" ґрунтуються на висновках Акта №433/224/37149514 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Юком-Сервіс", у якому аналізується діяльність третіх осіб (ПП «Екоскан сервіс» та ПНВП «Техніка»), до яких позивач не має відношення. Водночас у Акті перевірки від 17 жовтня 2013 року №194/22/00211004 Про результати документальної невиїзної перевірки ПАТ "Бериславський машинобудівний завод" не аналізуються первинна бухгалтерська документація, яка надана позивачем на підтвердження реальності господарських угод з ТОВ "Юком-Сервіс".

Отже, колегія суддів не сприймає зазначені акти як докази порушення податкового законодавства позивачем та його контрагентом.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову ПАТ "Бериславський машинобудівний завод", так як Новокаховська ОДПІ (Бериславське відділення) не спростувала допустимими та належними доказами доводи позивача, не довела правомірність податкових повідомлень-рішень від 05.11.2013 р. №0000812200 та №0000822200.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не довів та не обґрунтував. В свою чергу позивач довів апеляційному суду протиправність прийнятих податкових повідомлень-рішень Новокаховською ОДПІ (Бериславське відділення) від 05.11.2013 р. №0000812200, №0000822200.

Колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції правильним і таким, що відповідає вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність рішення суду не спростовують.

Отже, апеляційна скарга Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19 березня 2014 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали апеляційного суду в повному обсязі.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя О.С.Золотніков

Суддя Ю.В.Осіпов