Вирок

від 19.07.2013 по справі 635/4800/13-к

ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 635/4800/13-к

Номер провадження 1-кп/635/243/2013

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2013 року с. Покотилівка.

Харківський районний суд Харківської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , при секретарі ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , потерпілого ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с. Покотилівка Харківського району Харківської області кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Харкова, громадянина України, освіта неповна середня, не працює, пенсіонер, неодружений, раніше не судимий, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України,

в с т а н о в и в:

23.02.2013 року, приблизно о 23 годині, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 , маючи злочинний намір, спрямований на спричинення смерті своєму племіннику ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час побутової сварки, що виникла в ході сумісного вживання алкогольних напоїв, умисно наніс йому два удари кухонним ножем, спричинивши ОСОБА_6 , згідно висновку судово-медичної експертизи № 767-ая від 01.04.2013 року «колото-різані поранення правої половини грудної клітини, проникаючі в плевральну порожнину з крововиливом в плевральну порожнину і скупченням повітря в плевральній порожнині (гемопневмоторакс); колото-різані поранення черевної стінки, проникаючі в черевну порожнину, з ушкодженням стінки тонкої кішки, за ступенем тяжкості, як окремо, так і а сукупністю за ступенем тяжкості це тяжкі тілесні ушкодження, як небезпечні для життя», однак свій злочинний намір, направлений на позбавлення життя ОСОБА_6 , ОСОБА_7 не довів до кінця з причин, які не залежали від його волі, так як був здійснений активний опір інших громадян.

Обвинувачений ОСОБА_7 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України, визнав повністю та пояснив, що 23 лютого 2013 року, приблизно о 18 годині, він, разом з ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , знаходячись у своєму будинку, розташованому по АДРЕСА_1 , вживав спирті напої. Приблизно о 22 годині 30 хвилин, ОСОБА_9 пішов відпочивати в сусідню кімнату, він приліг відпочивати на кухні. Коли відпочивав, ОСОБА_6 включив телевізор. Він попросив вимкнути телевізор, в зв`язку з чим між ними виникла сварка. ОСОБА_6 підійшов та схватив його за тулуб, а він, взявши правою рукою ніж, що лежав на підвіконні, наніс ОСОБА_6 один удар в грудну клітину та один удар в область живота. В цей час до кухні зайшов ОСОБА_9 , який вихватив з рук ніж.

Зазначені обставини ніким із учасників судового провадження не оспорювались.

Відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо обставин правопорушення, оскільки проти цього не заперечували учасники судового провадження.

За таких обставин суд вважає винуватість обвинуваченого ОСОБА_7 в скоєнні кримінального правопорушення повністю доведеною і його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України, тому, що він скоїв замах на умисне вбивство, тобто замах на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , суд визнає щире каяття, повне визнання своєї вини, активне сприяння розкриттю злочину, похилий вік.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

Суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_7 є громадянином України, освіта неповна середня, не працює, пенсіонер, неодружений, раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, відповідно до висновку наркологічної експертизи від 25.02.2013 року, примусового наркологічного лікування не потребує, відповідно до висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 06.03.2013 року, яким-небудь психічним захворюванням не страждав, міг усвідомлювати свої дії і керувати ними, у момент скоєння злочину в тимчасово-хворобливому стані не перебував і міг усвідомлювати свої дії і керувати ними, в хворобливому стані не знаходиться і не потребує застосування примусових заходів медичного характеру, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем мешкання характеризується посередньо, (а.с. 58-63, 119-120, 128).

Суд, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_7 здійснив замах на злочин, передбачений ч.2 ст. 15 ч.1, 115 КК України, знаходить можливим, застосувавши положення ст. 68 ч.3 КК України, призначити йому покарання у розмірі не більше двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією частини першої ст. 115 КК України.

Суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_7 можливе тільки в місцях позбавлення волі, не вбачаючи підстав для застосування до нього положень ст. 75 КК України звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Одночасно, суд, беручи до уваги кілька обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст. 115 КК України, а саме: щире розкаяння, повне визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину, з урахуванням особи підсудного ОСОБА_7 , а саме те, що він раніше не судимий, є пенсіонером, особою похилого віку, суд знаходить можливим, застосувавши положення ст. 69 КК України, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.1 ст. 115 КК України.

По даній справі Державою України в особі Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУМВС України в Харківській області понесені судові витрати в розмірі, які складаються із вартості проведеної товарознавчої експертизи в розмірі 735 гривень. Зазначені судові витрати суд відшкодовує за рахунок обвинуваченого ОСОБА_7 .

Цивільний позов, заявлений прокурором в інтересах Держави в особі Комунального підприємства «Люботинська центральна міська лікарня» про стягнення витрат на лікування потерпілого ОСОБА_6 в розмірі 1471,1 гривна задовольнити та стягнути зазначену суму з обвинуваченого ОСОБА_7 на користь Комунального підприємства «Люботинська центральна міська лікарня» (розрахунковий рахунок 35437016001544 ГУДСКУ в Харківській області, МФО 851011, код ЕГРПОУ 03293764).

Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до норм ст. 100 КПК України.

Строк раніше обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту скінчився 27 квітня 2013 року. Клопотань щодо обрання обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу не надійшло.

Керуючись ст.ст. 373-376 КПК України, суд, -

у х в а л и в

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 ч.1 ст. 115 КК України і, застосувавши положення ч.1 ст. 69 КК України, призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк п`ять років один місяць.

Цивільний позов, заявлений прокурором в інтересах Держави в особі Комунального підприємства «Люботинська центральна міська лікарня» про стягнення витрат на лікування потерпілого ОСОБА_6 в розмірі 1471,1 гривна задовольнити та стягнути зазначену суму з обвинуваченого ОСОБА_7 на користь Комунального підприємства «Люботинська центральна міська лікарня» (розрахунковий рахунок 35437016001544 ГУДСКУ в Харківській області, МФО 851011, код ЕГРПОУ 03293764).

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_7 на користь Держави України в особі Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУМВС України в Харківській області судові витрати в розмірі 735 гривень

Речовий доказ ніж, переданий на зберігання в камеру зберігання речових доказав Люботинського ВМ Харківського РВ ГУ МВС України в Харківській області-знищити.

Речові докази речі потерпілого ОСОБА_6 сорочку та штани, передані на зберігання в камеру зберігання речових доказав Люботинського ВМ Харківського РВ ГУ МВС України в Харківській області повернути потерпілому ОСОБА_6 .

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційної інстанції.

Апеляційну скаргу на вирок можуть подати: обвинувачений, його захисник у частині, що стосується інтересів обвинуваченого, прокурор, потерпілий, його представник у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції, при цьому вирок не підлягає оскарженню в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст. 349 КПК України.

Апеляція на вирок суду подається до апеляційного суду Харківської області через Харківський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку суду.

Головуючий: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3