Рішення

від 02.09.2014 по справі 911/2584/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2014 р. Справа № 911/2584/14

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Астра-Лайт",

04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Край-2",

09000, Київська обл., м. Сквира, вул. Леніна, 22

про стягнення 38 418,92 грн.

за участю представників:

позивача - Хільчевська Н.О. (довіреність від 10.04.2014, б/н);

відповідача - не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Астра-Лайт" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Край-2" (далі - відповідач) про стягнення 48 418,92 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором поставки від 05.03.2013 № 1098.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.06.2014 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 29.07.2014.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 15132/14 від 29.07.2014) відповідачем подано до матеріалів справи документи на виконання вимог ухвали суду від 15.07.2014 та клопотання про відкладення розгляду справи.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 15220/14 від 29.07.2014) позивачем подано до матеріалів справи документи на виконання вимог ухвали суду від 15.07.2014.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 15244/14 від 29.07.2014) позивачем подано до матеріалів справи додаткові докази.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.07.2014 розгляд справи відкладено до 12.08.2014.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 15998/14 від 07.08.2014) позивачем подано до матеріалів справи додаткові докази.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 15997/14 від 07.08.2014) позивачем подано до матеріалів справи заяву про зменшення розміру позовних вимог у зв'язку з частковою сплатою відповідачем суми заборгованості.

Відповідно до частин 4, 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням того, що заяву підписано уповноваженою на це особою - Хільчевською Н.О., зменшення розміру позовних вимог не суперечить чинному законодавству та не порушує нічиїх прав і охоронюваних законом інтересів, зменшення розміру позовних вимог прийнято господарським судом.

У зв'язку з прийняттям зменшення розміру позовних вимог господарським судом, у справі має місце нова ціна позову, відповідно до розміру якої буде вирішуватися спір - 38 418,92 грн.

Підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні, з урахуванням абзацу 2 пункту 7. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення".

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.08.2014 розгляд справи відкладено до 19.08.2014.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 16352/14 від 12.08.2014) відповідачем подано до матеріалів справи відзив на позовну заяву, відповідно до якого позов заперечується повністю з підстав, що викладені у відзиві.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 18032/14 від 02.09.2014) відповідачем додано письмові пояснення до матеріалів справи.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 18041/14 від 02.09.2014) позивачем додано письмові пояснення до матеріалів справи.

У судовому засіданні 02.09.2014 представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 02.09.2014 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Астра-Лайт" (далі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Край-2" (далі - покупець) укладено договір поставки від 05.03.2013 № 1098 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник постачає і передає у власність покупцеві, а покупець приймає та оплачує товари згідно з замовленням покупця (Додаток №1 «Бланк замовлення») та товаросупровідною документацією, які складають невід'ємну частину цього договору, на умовах договору (пункт 1.1. Договору).

Відповідно до пункту 2.1. Договору, постачальник повинен поставляти товари вчасно, до відповідного філіалу представництва, магазину покупця, який вказаний у замовленні, у відповідній кількості та належної якості, а також у відповідності до усіх інших вимог згідно з замовленням, Договором та законодавством.

Право власності і ризик випадкової загибелі або пошкодження товарів переходить від постачальника до покупця з моменту, коли товари поставлено покупцеві вивантаженим на платформу магазину, і сторони підписали накладну, що засвідчує те, що товари були отримані покупцем (пункт 2.7. Договору).

Згідно з пунктом 3.3. Договору, покупець здійснює вчасний розрахунок за товари. Оплата виконується шляхом банківського переказу на рахунок постачальника, зазначений у статті 9 Договору, протягом терміну платежу зазначеного у пункті 1.1. Додатку № 3 «Спеціальні умови», за умови, що сума платежу не менше 50,00 грн. та, що постачальник надасть належним чином оформлені рахунки та накладні (у формі відповідно до інструкцій покупця) на адресу покупця. Якщо постачальник не надасть рахунки та накладні вчасно, покупець має право затримати розрахунок на відповідний час затримки у наданні документів. Покупець зобов'язаний попередити постачальника про недоліки у одержаних рахунках-фактурах та/чи накладних. Рахунки-фактури без номеру замовлення будуть відсилатися назад та не будуть оплачуватись покупцем.

Договір укладений строком до 31.12.2013. Строк дії Договору автоматично продовжується на додаткові однорічні терміни у випадку, якщо не менше ніж за 30 днів до закінчення його строку дії будь-яка сторона не повідомить іншу сторону у письмовій формі про свій намір припинити його дію (пункт 8.1. Договору).

У матеріалах справи відсутні заяви сторін про припинення Договору, з огляду на що, суд дійшов висновку про продовження терміну його дії, відповідно до пункту 8.1. Договору, та чинність Договору протягом спірних правовідносин.

Крім того, сторонами погоджено Додаток № 1 до Договору «Спеціальні умови», згідно з пунктом 1.1. якого, покупець оплачує реалізовані товари за період один календарний тиждень у магазинах покупця протягом 10 банківських днів з дня закінчення календарного тижня за умови, що постачальник надасть належним чином оформлені рахунки та накладні (у формі відповідно до інструкції покупця) на адресу покупця протягом не більше ніж 7 днів з дня поставки. Якщо постачальник не надасть рахунки та накладні вчасно, покупець має право затримати розрахунок на відповідний час затримки наданих документів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, на виконання умов Договору, поставив відповідачу товар, що підтверджується наданими в матеріали справи видатковими накладними (Т.1, а.с. 133-250; Т.2, а.с. 2-21), що підписані у двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін, а відповідач, на підставі генеральних довіреностей від 27.03.2013, від 27.03.2013 № 29, від 05.04.2013 № 43, від 17.04.2013, від 01.01.2014 № 12, довіреностей від 17.04.2013 № 371, від 17.04.2013 № 375, від 17.04.2013 № 374, від 18.04.2013 № 279, від 25.04.2013 № 415, від 25.04.2013 № 412, від 25.04.2013 № 414, від 25.04.2013 № 413, від 20.06.2013 № 589, від 11.07.2013 № 659, від 11.07.2013 № 658, від 11.07.2013 № 656, від 25.07.2013 № 718, від 25.07.2013 № 719, від 25.07.2013 № 720, 25.07.2013 № 717, від 05.09.2013 № 839, від 05.09.2013 № 838, від 03.10.2013 № 933, від 03.10.2013 № 934, від 03.10.2013 № 935, від 14.11.2013 № 1081, від 14.11.2013 № 1080, від 02.12.2013 № 340, від 02.12.2013 № 355, від 23.01.2014 № 62, вказаний товар отримав.

Підписи уповноважених представників сторін на видаткових накладних скріплені відбитками печаток обох сторін, що оцінюється судом як підтвердження юридичною особою - відповідачем, фактів вчинення господарських операцій з отримання товару. До матеріалів справи долучені копії зазначених накладних та довіреностей.

На підтвердження позовних вимог, позивачем надано в матеріали справи, також витяг з реєстру податкових накладних, що складені на господарські операції з поставки товару за спірними видатковими накладними за період з 05.03.2013 до 28.07.2014.

Крім того, до матеріалів справи позивачем надано копію акту звірки взаємних розрахунків сторін станом на 05.05.2014, який підписано представниками сторін та скріплено відбитками їх печаток, в якому сторони дійшли згоди про наявність заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 48 418,92 грн.

На підтвердження наявності заборгованості, до матеріалів справи надано довідку від 30.07.2014 № 21.1-01/2939 з банківської установи, в якій відкрито поточний рахунок позивача, що засвідчена підписом уповноваженої особи банку та скріплені відбитком його печатки, за весь спірний період правовідносин з відповідачем, відповідно до яких судом встановлено наявність часткових оплат за Договором у розмірі 64 500,00 грн., у тому числі, після порушення провадження у справі - 17.07.2014 у розмірі 10 000,00 грн. Оригінал довідки наявний у матеріалах справи.

У ході судового розгляду позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог у зв'язку з частковою сплатою заборгованості у розмірі 10 000,00 грн.

Відповідно до частин 4, 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням того, що заяву підписано уповноваженою на це особою, зменшення розміру позовних вимог не суперечить чинному законодавству та не порушує нічиїх прав і охоронюваних законом інтересів, зменшення розміру позовних вимог прийнято господарським судом.

У зв'язку з прийняттям зменшення розміру позовних вимог господарським судом, у справі має місце нова ціна позову - 38 418,92 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти задоволення позову у зв'язку з ненаданням позивачем рахунків на оплату товару, а, відтак, наявності прострочення кредитора, відповідно до статті 613 Цивільного кодексу України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 613 Цивільного кодексу України, кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти, ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні статті 613 Цивільного кодексу України, тому наявність або відсутність рахунку-фактури не звільняє відповідача від обов'язку оплатити поставлені товари.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 29.09.2009 у справі № 37/405.

Відповідно до частини 1 статті 111-28 Господарського процесуального кодексу України, рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх судів України, суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Крім того, відповідач заперечує позов у зв'язку з тим, що, відповідно до умов Договору, покупець оплачує реалізовані товари, а жодних доказів реалізації товару позивачем не надано.

З урахуванням тверджень сторін, суд зазначає наступне.

Абзацом 2 частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено можливість визначити строк виконання зобов'язання шляхом визначення вказівки на подію, яка неминуче має настати. Разом із тим, реалізація товару, що придбаний відповідачем, кінцевому споживачу, не є подією, що неминуче має настати.

Крім того, сторонами у Договорі не встановлено обов'язку саме позивача звертатися до відповідача з вимогою про отримання інформації про кількість реалізованого товару.

Матеріали справи не містять доказів передання відповідачем звітів щодо реалізованого товару позивачу, відповідачем ніякими доказами не доведено наявність залишку товару, що поставлений позивачем за спірними видатковими накладними. Відтак, зазначені обставини не можуть бути підставою для несплати вартості поставленого товару.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність застосування до спірних відносин сторін положення частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, відповідно до якої покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, тобто строк виконання відповідачем грошового зобов'язання є таким, що настав.

Товар відповідачем прийнято, що підтверджується підписами уповноваженої особи відповідача та відбитками його печатки на вищевказаних видаткових накладних.

Підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і відповідає вимогам статті 9 вказаного Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Матеріали справи не містять доказів заперечень відповідача при отриманні товару щодо неналежності виконання позивачем зобов'язань з поставки товару за Договором.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Згідно з вимогами статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З наявних у матеріалах справи письмових доказів, з огляду на те, що вони підписані уповноваженими на те особами, вбачається наявність у відповідача грошового зобов'язання перед позивачем, строк виконання якого настав і яке відповідачем не виконане.

З огляду на зазначене, за результатами оцінки доказів, що наявні в матеріалах справи та встановлення всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 38 418,92 грн. є доведеною, обґрунтованою, відповідачем не спростованою, а, відтак, підлягає задоволенню.

У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, а зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковою сплатою відповідачем спірної заборгованості після подання позову, відшкодування судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 1 827,00 грн., відповідно до частини 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись статтями 4, 22, 32, 33, 36, 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Край-2" (09000, Київська обл., м. Сквира, вул. Леніна, 22, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 35231874) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Астра-Лайт" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 36946837) 38 418 (тридцять вісім тисяч чотириста вісімнадцять) грн. 92 коп. основної заборгованості та 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 08.09.2014.

Суддя С.О. Саванчук