Постанова

від 09.09.2014 по справі 914/2095/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2014 р. Справа № 914/2095/14

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Галушко Н.А.

суддів Желік М.Б.

Орищин Г.В.

розглянув отримавши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Фортем", м. Львів № 200814/6 від 20.08.2014 р.

на рішення Господарського суду Львівської області від 11.08.2014 року

у справі № 914/2095/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Триада", м. Рівне

до відповідача: Приватного підприємства "Фортем», м. Львів

про стягнення 41 019,35 грн.

За участю представників сторін:

від позивача - Наулік О.І..- представник,

від відповідача - Яворський В.І.- представник

В судовому засіданні за клопотанням скаржника вих.№ю-08.0914/4 здійснювалась фіксація судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку ст. 81 1 ГПК України.

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 20, 22 ГПК України.

Рішенням господарського суду Львівської області від 11.08.2014р. (враховуючи ухвалу про виправлення описки від 19.08.2014р.) у справі №914/2095/14 (суддя Синчук М.М.) позовні вимоги задоволено повністю: стягнено з ПП «Фортем» на користь ТОВ Фірма «Триада» 41 019,35грн. заборгованості.

ПП "Фортем" подано апеляційну скаргу № 200814/6 від 20.08.2014р., в якій просить скасувати рішення суду, посилаючись на те, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи. Зокрема, скаржник посилається на те, що позивачем не здійснювалась поставка згідно договору поставки №ДГ-0000002 від 20.01.2012р. Також згідно договору не було подано заявку, не здійснювалась передоплата за товар, не надавався гарантійний лист на відтермінування оплати, не визначено ціни товару, строків оплати, асортименту і кількості як це вимагає договір та чинне законодавство. Наявність залізничної накладної не може бути достатнім доказом для визначення ціни, асортименту та строків сплати, оскільки вона є лише документом, який підтверджує перевезення вантажу.

Окрім того, скаржник зазначає, що видаткова накладна №0000758 від 04.11.2012р. на суму 41 830,67 грн. не підписана скаржником, тому сторони не погодили істотну умову договору щодо ціни, кількості та асортименту товару,

Також скаржник зазначає, що вимоги про сплату заборгованості ним не отримано в зв»язку із чим у останнього відсутні зобов»язання щодо її сплати.

ТОВ Фірма «Триада» у відзиві на апеляційну скаргу рішення суду просить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін в судовому засіданні, суд апеляційної інстанції встановив наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, між ТОВ Фірма «Триада» (постачальник) та ПП «Фортем» (покупець) укладено договір поставки № ДГ-0000002 від 20.01.2012р. відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця протягом 2012 року щебеневу продукцію (товар) в кількості, асортименті та за ціною продажу, визначених у накладних на кожну партію товару, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар за ціною вказаною у накладних та на умовах даного договору.

Згідно із п. 1.2 договору кількість та асортимент товару можуть бути додатково визначені у Специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 1.3 договору загальна сума цього договору складається з сум, визначених у накладних за 2012 рік. Товар доставляється покупцю залізничним або автомобільним транспортом (п. 1.10 договору).

В ході розгляду справи в суді першої інстанції встановлено, що на виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 416 097,64грн., що підтверджується видатковими накладними, (а.с.20-37) проте відповідачем частково оплачено отриманий товар, що підтверджується банківськими виписами на суму 374 890,30 грн. (а.с.52-77).

Позивачем на адресу відповідача скеровувались претензії від 16.10.2013 р. №54 (а.с.42-44) та від 07.05.2014р. №34 про сплату заборгованості за договором в сумі 41 019,35 грн., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 09.12.2013 р. (а.с.46) та від 07.05.2014 р. №34 (а.с.48-50), та поштовою квитанцією (а.с.47). Як вбачається із картки-рахунку 361, поточне сальдо (кредит) станом на 14.01.2012 р. відповідача становить 187,99 грн. (а.с.51).

Враховуючи вищенаведене неоплаченим залишився товар поставлений залізничним транспортом, згідно видаткової накладної №РН-0000758 від 04.11.2012р. на суму поставки 41 830,67 грн. (а.с.37), в частині 41 019,35 грн., що стало підставою для звернення позивача з позовом в господарський суд.

Скаржником заперечується поставка товару згідно видаткової накладної №РН-0000758 від 04.11.2012 р. на суму 41 830,67 грн. з посиланням на те, що спірна накладна не підписана відповідачем, просить скасувати рішення суду та відмовити у задоволенні позовних вимог .

Як зазначено у п. 1.9 договору сторонами передбачено, що покупець (відповідач) здійснює замовлення (письмово, засобами факсимільного або електронного зв'язку, усно) на кожну партію товару.

З метою з»ясування обставин справи, в ході розгляду справи в суді першої інстанції, позивачем надано копії залізничної накладної №32699274, довідки станції Скнилів, книги вивантаження вантажів, форми ГУ 44, книги оповіщення про час подання вагонів під завантаження або розвантаження.

Як вбачається з наданої суду довідки від станції Скнилів (а.с.142), довіреність яка витребовувалась судом видана 04.01.2012 р. строком на один рік та зберігалась на станції один рік, тобто в наявності такої довіреності не має. Згідно книги вивантаження вантажів форми ГУ 44, вантажоодержувачем вагонів зазначених у залізничній накладній №32699274 зазначається ПП "Фортем". Згідно книги оповіщення про час подання вагонів під завантаження або розвантаження, зазначено особу яку повідомлено про прибуття вагонів - ОСОБА_4, ПП "Фортем" (а.с.154).

В п. 4 залізничної накладної №32699274 від 04.11.2012 р. вказано: одержувач - ПП "Фортем", власник вантажу - ТОВ Фірма "ТРИАДА" (п. 15), найменування вантажу - щебінь гранітний (п. 20) (а.с.152).

Відповідно до п. 1.8 договору права власності на товар переходить до покупця з моменту його фактичного отримання, або отримання накладних на приймання-передачу товару.

Згідно із п. 2.1 договору розрахунки за чинним договором здійснюються в безготівковому порядку шляхом попереднього перерахування покупцем грошових коштів у розмірі 100% вартості замовленої партії товару на поточний рахунок постачальника. У виключних випадках можливі інші форми розрахунків за чинним договором, що не суперечать чинному законодавству України. Проведення інших форм розрахунків обумовлюється сторонами додатково і затверджуються окремою письмовою угодою або за усною домовленістю (п. 2.2 договору).

Відповідно до п. 3.4 договору покупець зобов'язаний отримати товар та здійснити оплату вартості поставленого товару, в розмірах та порядку, визначених чинним договором.

Відповідачем не надано та в матеріалах справи відсутні докази оплати останнім отриманого товару на суму 41 019,35 грн.

Згідно із п.п. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.1 ст.193 ГК України та ст..526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. А за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Частиною першою статті 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 525 ЦК України).

Згідно із ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 525 цього ж Кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 2.2 договору, у виключних випадках можливі інші форми розрахунків за чинним договором, що не суперечать чинному законодавству України. Проведення інших форм розрахунків обумовлюється сторонами додатково і затверджуються окремою письмовою угодою або за усною домовленістю.

В ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції позивачем зазначено, що замовлення було здійснено усно, засобами телефонного зв»язку, що відповідає вимогам п.1.9 договору поставки №ДГ-0000002 від 20.01.2012р.

Як встановлено судом першої інстанції та зазначалось вище, вантажоодержувачем вагонів зазначених у залізничній накладній №32699274 зазначається ПП "Фортем". Згідно книги оповіщення про час подання вагонів під завантаження або розвантаження, зазначено особу яку повідомлено про прибуття вагонів - ОСОБА_4, ПП "Фортем".

Відповідно до п. 48 Постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року №457 "Про затвердження Статуту залізниць України" вантажі видаються на станції призначення одержувачу, зазначеному у накладній, після внесення усіх належних залізниці платежів. Одержувач розписується в дорожній відомості про одержання вантажу.

Відповідно до п. 1 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 р. (надалі - Правил), про прибуття вантажу на станцію призначення залізниця зобов'язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу, але не пізніше 12-ї години наступного дня, із зазначенням найменування та кількості вантажу, а також роду й кількості вагонів (контейнерів).

Згідно п. 2 Правил, крім повідомлення про прибуття вантажу начальник станції зобов'язаний повідомити одержувача про час подачі вагонів під вивантаження не пізніше ніж за 2 години до подачі. За угодою між одержувачем і станцією подача може здійснюватися і без попереднього повідомлення. Для запису повідомлень (як про прибуття, так і про подавання вагонів під вивантаження) на станції ведеться книга повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження (додаток 7 до Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Мінтрансу від 25.02.99 N 113 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції 15.03.99 за N 165/3458). У цій книзі зазначаються: одержувач, назва вантажу, номер вагона (контейнера); дата й час передачі та прийняття інформації; прізвища тих працівників вантажовласників і станції, які передали та прийняли повідомлення, а також час, на який планується подача вагонів під вивантаження.

Відповідно до п.п. 6, 7 Правил, для одержання вантажу, адресованого підприємству, організації, установі або громадянину-суб'єкту підприємницької діяльності, одержувач повинен надати станції довіреність. Довіреність, яку видано на одержання вантажу на зазначений у ній термін, зберігається на станції протягом періоду, передбаченого для зберігання документів суворого обліку. Довірений працівник, який одержує вантаж, зобов'язаний на вимогу станції пред'явити документ, що засвідчує його особу. Вантаж разом з накладною видається на станції призначення одержувачу, зазначеному в накладній, після внесення ним усіх належних залізниці платежів.

Відповідно до п. 8 Правил, після проведення розрахунків за перевезення вантажу, оформленого накладною у паперовому вигляді, накладна видається одержувачу під розписку в примірнику накладної, що залишається у залізниці. Оформлення видачі вантажу, що прибув з електронною накладною (із накладенням електронного цифрового підпису), здійснюється згідно з додатком 3 до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. N 644, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за N 863/5084 (далі - Правила оформлення перевізних документів). При цьому в разі потреби накладна видається одержувачу в паперовому вигляді. Абзац перший пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв'язку N 1454 від 01.12.2008; в редакції Наказу Міністерства інфраструктури N 138 від 08.06.2011 Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці або дата подачі вагона під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування.

З наведеного випливає, що відповідач отримав вантаж масою 326 700 тон (як зазначено у видатковій накладній від 04.11.2012 р. та залізничній накладній №32699274 від 04.11.2012 р.).

Скаржник не заперечує отримання зазначеного вантажу та зазначає, що ним не здійснено оплати за отриманий товар у зв»язку із відсутністю вимоги в порядку ст.530 ЦК України для отримання коштів згідно видаткової накладної від 04.11.2012р. №0000758.Однак дане твердження не відповідає дійсності та не береться до уваги судом, оскільки в матеріалах справи знаходяться претензії від 16.10.2013 р. №54 (а.с.42-44) та від 07.05.2014р. №34 про сплату заборгованості за договором в сумі 41 019,35 грн., які скеровувались позивачем на адресу відповідача.

Відповідно до п. 1.8. Договору права власності на товар переходить до покупця з моменту його фактичного отримання , або отримання накладних на приймання-передачу товару.

Відповідно до п. 3.4 договору покупець зобов'язаний отримати товар та здійснити оплату вартості поставленого товару, в розмірах та порядку, визначених чинним договором.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 41 019,35 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

За умовами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Доводи наведені скаржником в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції. Скаржником не надано суду, а також такі докази відсутні в матеріалах справи щодо непогодження ПП «Фортем» з позивачем ціни, якості та кількості товару поставленого останньому.

За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що рішення прийняте із дотриманням норм законодавства та у відповідності до обставин справи, а тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В:

1.Рішення господарського суду Львівської області від 11.08.2014р. (враховуючи ухвалу про виправлення описки від 19.08.2014р.) у справі №914/2095/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3.Справу направити у господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 15.09.2014р..

Головуючий суддя Галушко Н.А

Суддя Желік М.Б.

Суддя Орищин Г.В.