Рішення

від 10.09.2014 по справі 921/857/14-г/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ "10" вересня 2014 р.Справа № 921/857/14-г/11 Господарський суд Тернопільської області у складі   судді Сидорук А.М.              Розглянув справу за позовом  Приватне акціонерне товариство "ЗАКАРПАТТЯЛАДА" вул.Собранецька, буд.160,Ужгород,Закарпатська область,88000               до   Приватне акціонерне товариство "Надзбруччя-Лада" вул. Будного, 7,Тернопіль,46000                      про cтягнення заборгованості в сумі 63 081,50 грн. За участю представників сторін Позивача: не з‘явився; Відповідача: не з‘явився. Суть справи: Приватне акціонерне товариство "ЗАКАРПАТТЯЛАДА", вул. Собранецька, буд. 160, м. Ужгород, Закарпатської області звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до приватного акціонерного товариства "Надзбруччя-Лада", вул. Будного, 7, м. Тернопіль про стягнення заборгованості в сумі 63 018 грн. 50 коп.. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав умови договору поворотної фінансової допомоги від 03 травня 2012 року, а саме не повернув грошових коштів, в наслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в  сумі 63 018 грн. 50 коп., з них: 50 000 грн. 00 коп. – поворотна фінансова допомога, 6 350 грн. 00 коп. – інфляційні нарахування, 1 910 грн. 96 коп. – 3% річних та 4 820 грн. 54 коп. – розмір відсотків згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України. Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 20 серпня 2014 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 29 серпня 2014 року на 10 год. 15 хв.; зобов"язано позивача надати суду до дня розгляду справи витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців відносно відповідача станом на час розгляду справи в суді; відповідача - витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців  станом на час розгляду справи в суді; обґрунтований документально підтверджений відзив на позовну заяву. В зв'язку з неявкою представників сторін в судове засідання 29 серпня 2014 року та неподанням ними  витребуваних ухвалою суду доказів,  ухвалою господарського суду від 29.08.2014р. розгляд справи відкладено на 10.09.2014р. на 10 год. 30 хв. 29.08.2014р. /після розгляду справи № 921/857/14-г/11/ на адресу господарського суду Тернопільської області від позивача по справі ПАТ "ЗАКАРПАТТЯЛАДА" надійшло клопотання про підтримання позовних вимог в повному обсязі та розгляд справи за відсутності повноваженого представника позивача за наявними матеріалами. Відповідач відзив на позов не подав, клопотань, заяв на адресу господарського суду не надіслав. 01.09.2014р. на адресу господарського суду Тернопільської області повернулось рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення Приватному акціонерному товариству "Надзбруччя-Лада". Відповідно до п.п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України  від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Розглянувши матеріали справи, дослідивши усі докази, наявні в матеріалах справи, судом встановлено наступне: Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності. Майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями (ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України). Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців  в Єдиному державному реєстрі значиться юридична особа Приватне акціонерне товариство "ЗАКАРПАТТЯЛАДА",  вул. Собранецька, буд. 160, м. Ужгород, Закарпатської області; ідентифікаційний код 05795211. Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 26.08.2014р. в Єдиному державному реєстрі значиться юридична особа Приватне акціонерне товариство  "Надзбруччя-Лада" вул. Будного, 7, м. Тернопіль; ідентифікаційний код 05795240. 03.05.2012р.  ПАП «Надзбруччя-Лада» звернулось до ПрАТ «Закарпаття-Лада» з листом № 89 від 03.05.2012р. про надання можливості виділити фінансову поворотну допомогу в сумі 100 тис. грн.. в зв'язку з тим, що ПрАТ «Надзбруччя-Лада» знаходиться в важкому фінансовому стані. 03 травня  2012 року  між Приватним акціонерним товариством "ЗАКАРПАТТЯЛАДА", вул. Собранецька, буд. 160, м. Ужгород, Закарпатської області та Приватним акціонерним товариством "Надзбруччя-Лада" був укладений договір поворотної фінансової допомоги,  відповідно до умов якого ПАП «ЗакарпаттяЛада» надає ПАП «Надзбруччя-Лада» грошові кошти в розмірі 100  000,00 грн. Згідно п.2.3. договору фінансова допомога зараховується на рахунок ПАП «Надзбруччя-Лада» в наступному порядку: платіжне доручення із зарахуванням на рахунок ПАП «Надзбруччя-Лада». Відповідно до розділу 3 договору фінансова допомога надається для здійснення діяльності, передбаченої Статутом ПАП «Надзбруччя-Лада». Якщо сторони не узгодять інше, повернення фінансової допомоги здійснюється до 03 травня 2013 року. На виконання своїх зобов'язань за укладеним договором Приватне акціонерне товариство "ЗАКАРПАТТЯЛАДА"  платіжним дорученням № 199 від 30.05.2012р. /наявним в матеріалах справи/ перерахувало на рахунок ПАП « Надзбруччя-Лада»" – 50 000,00  грн. поворотної фінансової допомоги згідно договору від 03.05.2012р. 22.07.2014р.  Приватним акціонерним товариством «ЗакарпаттяЛада» на адресу ПрАТ «Надзбруччя-Лада» була надіслана претензія  №1 про сплату заборгованості в сумі 54460,00 грн. з врахуванням пені, надіслана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення. Матеріали справи не містять доказів про виконання у визначений договором строк, тобто до 03.05.2013р.,  відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором поворотної фінансової допомоги № 28-04/09, а саме: грошові кошти в розмірі 50 000, 00 грн. відповідач не повернув, внаслідок чого позивач звернувся до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів. Предметом спору у даній справі є стягнення боргу, процентів за договором позики відповідно до ст.1048 ЦК України,  інфляційних витрат та 3% річних за невиконання умов договору фінансової допомоги, а, отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України. Згідно зі ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Частиною 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом. Відповідно до ст.1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем нараховано до сплати відповідачу 3% річних за період з 04.05.2013р. по 11.08.2014р., сума яких становить 1910,96 грн. та інфляційних витрат за період з травня 2013р. по липень 2014р., сума яких становить 6350,00 грн. Приймаючи до уваги, що сума заборгованості в установлений договором строк відповідачем не погашена, а відтак нараховані позивачем 3% річних та інфляційні витрати, які є заходом цивільно-правової відповідальності за порушення грошового зобов'язання, є обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню з ПАТ "Надзбруччя-Лада" на користь позивача. Крім того, позивач відповідно до позовних вимог просить суд стягнути з відповідача проценти за договором позики в сумі 4 820,54 грн. за період з 04.05.2013р. по 11.08.2014р., нараховані відповідно до ст.1048 ч.1 Цивільного кодексу України. Розглянувши позовні вимоги ПАТ "ЗакарпаттяЛада" в цій частині, суд встановив наступне: Відповідно до п.3.2. договору поворотної фінансової допомоги від 03.05.2012р., сторони узгодили, що надана фінансова допомога є безвідсотковою поворотною.    Правила щодо сплати процентів від суми позики містяться у статті 1048 Цивільного Кодексу  України.      Так, згідно із частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.       Отже, у частині першій статті 1048 ЦК України, що має диспозитивний характер, установлена презумпція оплатності позики, яка діє за умов, якщо   безоплатний характер відносин позики прямо не передбачений ЦК України, іншими законодавчими актами або конкретним договором. Указане правило спрямоване на захист інтересів позикодавця у разі, якщо договором позики розмір процентів не визначений.      Випадки, коли договір позики вважається безоплатним, зазначені в частині другій статті 1048 ЦК України. Визначене вказаною нормою правило про безоплатність договорів позики є імперативним і не може бути змінене за погодженням сторін. Так, згідно ч.2 ст. 1048 ЦК України договір позики вважається безпроцентним, якщо: 1). він укладений між  фізичними особами на суму, яка не перевищує п"ятидесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов'язаний  із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін; 2). позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.      Таким чином, законом передбачено право позикодавця на одержання від позичальника суми позики та винагороди (процентів за користування позикою) у разі, якщо інше не встановлено договором або законом.    Отже, у випадку, якщо договір позики не є безоплатним (безпроцентним) у розумінні частини другої статті 1048 ЦК України, позичальник зобов'язаний сплатити винагороду (проценти за користування позикою) й у випадку, коли таким договором не передбачено право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики. /Зазначеної правової позиції дотримується Верховний суд України в Постанові від 02.07.2014р. у справі № 6-36цс14/. Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "ЗАКАРПАТТЯЛАДА" в частині стягнення процентів за договором позики відповідно до вимог ст.1048 ЦК України в сумі 4820,54 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення. Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу, Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. Згідно вимог ст. ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Враховуючи вищевикладене та те, що відповідач, у встановлений  договором поворотної фінансової допомоги  від 03.05.2012р. строк, тобто до 03.05.2013р. не повернув надану позивачем позику, спростувань, заперечень, доказів погашення заборгованості господарському суду не надав, а відтак,  господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 50 000 грн. 00 коп. поворотної фінансової допомоги, 6 350 грн. 00 коп. – інфляційних нарахувань, 1 910 грн. 96 коп. – 3% річних та 4 820 грн. 54 коп. відсотків, нарахованих відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі. Згідно із ст. 49 ГПК України, судовий збір при задоволенні позову покладається на відповідача. Враховуючи викладене, керуючись ст. ст.1, 2, 4, 12, 32-34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд ВИРІШИВ:       1.          Позов задоволити.           2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства  "Надзбруччя-Лада" вул. Будного, 7, м. Тернопіль; ідентифікаційний код 05795240 на користь Приватного акціонерного товариства "ЗАКАРПАТТЯЛАДА",  вул. Собранецька, буд. 160, м. Ужгород, Закарпатської області ; ідентифікаційний код 05795211 -   50 000 грн. 00 коп.  поворотної фінансової допомоги;  6 350 грн. 00 коп. – інфляційних нарахувань;  1 910 грн. 96 коп. – 3% річних;  4 820 грн. 54 коп. відсотків за договором позики  та  1 827  грн. 20  коп.  в повернення сплаченого судового збору. Наказ  видати після набрання рішенням суду законної сили. 3. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторонами може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання – 15  вересня 2014 року) через місцевий господарський суд. Суддя                                                                                          А.М. Сидорук