Постанова

від 05.09.2014 по справі 826/11390/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 вересня 2014 року № 826/11390/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомЛівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціальне конструкторське бюро Сухіна» простягнення податкового боргу

встановив:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до відповідача, в якому просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціальне конструкторське бюро Сухіна» заборгованість по земельному податку у розмірі 14 888,39 грн.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що за відповідачем обліковується податковий борг з земельного податку в загальній сумі 14 888.39 грн., який виник в результаті самостійного подання до податкового органу податкової звітності та у зв'язку з несплатою у встановлений законом строк земельного податку з юридичних осіб.

Позивач в судове засідання не прибув, просив розглядати дану справу без його участі.

Відповідач в судове засідання не прибув, свого відношення з приводу заявлених позовних вимог не висловив, хоча попереджався про дату, час та місце проведення судового засідання належним чином.

Керуючись ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу у письмовому провадженні.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спеціальне конструкторське бюро Сухіна» перебуває на обліку у Лівобережній об'єднаній державній податковій інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області та є платником податків, зокрема земельного податку, а тому на нього поширюється дія законів та інших нормативно-правових актів, які регулюють здійснення підприємницької діяльності та сплату податків в Україні.

Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI врегульовано відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначено вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно ст. 110.1 Податкового кодексу України платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 287.3 ст. 287 Податкового кодексу, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що на момент вирішення даної адміністративної справи Товариство з обмеженою відповідальністю «Спеціальне конструкторське бюро Сухіна» має заборгованість по сплаті до місцевого бюджету податків та інших обов'язкових платежів у розмірі 1 888,39 грн., а саме по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб у розмірі 14 718,39 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 170,00 грн.

Дана заборгованість по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб виникла у зв'язку з поданням відповідачем до податкового органу податкової звітності по орендній платі за земельну ділянку державної і комунальної власності за 2012 рік від 17.02.2012 року № 9006296780 з самостійно визначеною сумою орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності в розмірі 14 718,39 грн. та несплатою самостійно визначених зобов'язань.

Відповідачем, в порушення норм Податкового кодексу України, податкові зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки не сплачені і на момент вирішення даної справи за останнім обліковується податковий борг з орендної плати за земельні ділянки в розмірі 14 718,39 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Окрім того, Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку неподання (несвоєчасного подання) податкової звітності Товариством з обмеженою відповідальністю «Спеціальне конструкторське бюро Сухіна», за результатами якої складено акт від 25.04.2013 року № 1862/15-4/32385824.

Перевіркою встановлено, що підприємством в порушення пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16. пп. 4 п. 49.18 ст.18, п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України не подано податкову декларацію з орендної плати за земельні ділянки на 2013 рік, зокрема, при строку подання 20.02.2013 року станом 25.04.2013 року декларація не подана.

За неподання податкової звітності у строки, визначені законодавством, передбачена відповідальність платника податків відповідно до п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України у вигляді накладення штрафу.

За результатами перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 15.05.2013 року №0001991504, яким платнику податків, товариству, визначено суму штрафної (фінансової) санкції в розмірі 170,00 грн.

Вказане повідомлення-рішення надіслано на адресу підприємства рекомендованим листом та згідно з відміткою в поштовому повідомленні про вручення отримано представником платника податків 27.05.2013 року .

Дане податкове повідомлення-рішення відповідачем не оскаржувалось, а отже сума грошового зобов'язання у розмірі 170,00 грн. є узгодженою.

Згідно п. 59.1. ст. 59 Податкового кодекс у України у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання в установлені строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.

Згідно даної норми відповідачу на юридичну адресу було надіслано податкову вимогу № 362 від 01.02.2013 року. Проте, такі заходи, вчинені податковим органом спрямовані на погашення податкового боргу, не принесли позитивних результатів по погашенню заборгованості.

Податкова вимога в адміністративному чи судовому порядку не оскаржувалась.

Відповідно до положень статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 20.1.18. статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціальне конструкторське бюро Сухіна» податкового боргу в сумі 14 888,39 грн.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

постановив:

Позов Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області задоволити.

Стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «Спеціальне Конструкторське Бюро Сухіна» (01025, м. Київ, вул. Велика Житомирська, 6/11, код ЄДРПОУ 32385824), на користь бюджету на р/р 33210812700010, одержувач УДКСУ в Індустріальному районі м. Дніпропетровська, код одержувача 37989295, банк одержувача ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код платежу 13050200, податковий борг з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 14 888,39 грн.

Постанова набирає законної сили у відповідності з нормами ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Шейко Т.І.