Рішення

від 04.09.2014 по справі 908/2788/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 32/77/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.2014 Справа № 908/2788/14

за позовом : Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" (69035, м. Запоріжжя, вул. Заводська, буд. 7)

до відповідача: Комунальної установи "Василівський районний центр фінансового обліку та матеріально - технічного забезпечення закладів та установ освіти" Василівської районної ради Запорізької області (71601, Запорізька область, м. Василівка, вул. Чекістів, буд. 6)

про стягнення 585258,47 грн.

Суддя Н.А. Колодій

Представники:

Від позивача Демченко Р.В., довіреність № 19/0023 від 01.10.2013 р.

Від відповідача Хрептова Н.В., довіреність № 01-27/263 від 04.09.2014 р.

Суть спору:

Розглядається позовна заява Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" до Комунальної установи "Василівський районний центр фінансового обліку та матеріально - технічного забезпечення закладів та установ освіти" Василівської районної ради Запорізької області про стягнення 585258,47 грн., які складаються з 534791,43 грн. основного боргу за договором постачання природного газу № ТП-Б-62302 від 30.12.2013 р., 3% річних в розмірі 3805,49 грн., інфляційних втрат в розмірі 25717,03 грн. та 20944,52 грн. пені.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.08.2014 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/2788/14, присвоєно номер провадження справи 32/77/14, з призначенням судового засідання на 20.08.2014 р. Ухвала направлялась на адресу сторін в установленому законом порядку.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.08.2014 р. у зв'язку з неявкою відповідача розгляд справи відкладено на 04.09.2014 р.

Позивач підтримав заявлені вимоги з підстав викладених в позові та обґрунтовує їх а ст.ст. 1, 2, 12, 54-57, 61, 64, 66, 67, 82-85 ГПК України, ст.ст. 525, 526, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України та умовами договору постачання природного газу № ТП-Б-62302 від 30.12.2013 р.

Представник відповідача в судовому засіданні 04.09.2014 р. повідомив суду, що після звернення позивача до суду з позовом, погасив суму основного боргу в розмірі 534791,43 грн. що підтверджується платіжним дорученнями та просив суд зменшити розмір пені.

За письмовим клопотанням представників сторін судове засідання велось без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 04.09.2014 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ВСТАНОВИВ:

Правовідносини сторін по справі врегульовані договором постачання природного газу № ТП-Б-62302 від 30.12.2013 р., укладений між ПАТ по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" (позивачем у справі) та Комунальною установою "Василівський районний центр фінансового обліку та матеріально - технічного забезпечення закладів та установ освіти" Василівської районної ради Запорізької області (відповідачем у справі).

Відповідно до п.1.1. договору позивач зобов'язався постачати споживачу природний газ відповідачу в обсягах і порядку, передбачених договором, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався оплачувати позивачу вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Згідно п. 2.6. договору послуги з постачання газу підтверджуються підписаними сторонами актом приймання - передачі газу, що оформлюється за даними вузлів обліку, визначених у додатку № 1.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу в період з січня по квітень 2014 року природний газ (надалі - газ) на загальну суму 534791,43 грн., що підтверджується актами прийому - передачі природного газу: № ТОК00000272 від 31 січня 2014 р. (на суму 90067,50 грн.); № ТОК00000525 від 28.02.2014 р. (на суму 99078,32 грн.); № ТОК00000756 від 31.03.2014 р. (на суму 36016,20 грн.); № ТОК00000971 від 30.04.2014 р. (на суму 23527,39 грн.); № КДН00000007 від 31.01.2014 р. (на суму 96928,56 грн.).

Пунктом 4.6 договору передбачено, що оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем авансовим та/або плановим платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно до додатка 2 до договору. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідно величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці. У випадку недоплати вартості послуг з постачання з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим.

Відповідач свої зобов'язання за договором поставки природного газу належним чином не виконав, оскільки за поставлений природний газ не розрахувався, чим порушив умови договору.

Крім того, у зв'язку з несплатою відповідачем отриманого природного газу відповідно до умов договору, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 20944,52 грн., 3% річних в розмірі 3805,49 грн. та інфляційних втрат в розмірі 25717,03 грн.

Оцінивши доводи сторін, фактичні обставини справи та норми чинного законодавства, що регулюють правовідносини сторін по даній справі, суд виходить з наступного.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За своєю правовою природою, договір по даній справі є договором поставки.

Згідно із ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з нормою ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Весь поставлений товар був прийнятий відповідачем без зауважень щодо якості та кількості, про що свідчить підпис та печатка відповідача на актах передачі-приймання природного газу за період з січня по квітень 2014 року за договором, які також були погоджені ПАТ по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз".

Пунктом 5.3.3 договору передбачено, що відповідач зобов'язався оплачувати позивачу вартість поставленого газу на умовах та в обсягах, визначених договором.

Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого природного газу, належним чином (своєчасно та у повному обсязі) не виконав, у зв'язку з чим, на момент вирішення спору залишається неоплаченим поставлений природний газ на суму 534791,43 грн.

В матеріалах справи містяться підписані сторонами та скріплено печатками підприємств Акти звірки розрахунків на суму 248689,41 грн. та на суму 286102,02 грн.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

З наданих матеріалів вбачається, що відповідач (тобто до звернення позивача до суду - 06 серпня 2014 р.) погасив частину заборгованості, перерахувавши на рахунок позивача 366300,21 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 879 від 28.07.2014 р. (на суму 155362,33 грн.), № 884 від 30.07.2014 р. (на суму 10935,05 грн.), № 883 від 30.07.2014 р. (на суму 2,83 грн.), № 886 від 04.08.2014 р. (на суму 82389,20 грн.), № 887 від 04.08.2014 р. (на суму 117610,80 грн.), копія яких міститься в матеріалах справи.

Таким чином, на момент звернення позивача до суду заборгованість відповідача за договором фактично складала 168491,22 грн., у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення 366300,21 грн. не підлягають задоволенню як заявлені необґрунтовано.

Після порушення провадження у справі відповідач погасив залишок основного боргу, перерахувавши на рахунок позивача 168491,22 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 938 від 14.08.2014 р. (на суму 45000 грн.), № 939 від 18.08.2014 р. (на суму 90000грн.), № 1011 від 29.08.2014 р. (на суму 131,64), № 1010 від 29.08.2014 р. (на суму 33491,22 грн.).

За таких обставин провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 168491,22 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України через відсутність предмету спору.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення пені 20944,52 грн.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. 6.2.2. договору, у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених умовами Договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом перевірено заявлений позивачем розмір пені та встановлено, що розмір пені є вірним та підлягає стягненню у розмірі 20944,52 грн.

Разом з тим, згідно із п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшити у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), що підлягає стягненню з боку сторони, що порушила зобов'язання.

У відповідності зі ст. 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу...

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

У своєму клопотанні відповідач просив суд зменшити розмір пені, підставою для зменшення розміру штрафу зазначив скрутне фінансове становище на підприємстві та повна оплата основного боргу.

Відповідно Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України. Якщо відповідні санкції застосовуються не у зв'язку з порушенням зобов'язання, а з інших передбачених законом підстав (наприклад, за порушення вимог конкурентного законодавства), їх розмір не може бути зменшено судом.

На підставі викладеного, приймаючи до уваги, що відповідач в повному обсязі оплатив заборгованість за поставлений за договором газ, зважаючи на ступінь вини у порушенні зобов'язання та майновий стан сторін, суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача і застосувати п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України та зменшити розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача в розмірі 100 грн.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення 25717,03 грн. заборгованості внаслідок інфляційних процесів та 3 % річних у розмірі 3805,49 грн.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач у встановлений термін заборгованість не оплатив, то весь цей час він користувався грошовими коштами позивача, та ці грошові кошти знецінилися за цей час, в зв'язку з інфляційними процесами в державі.

Судом перевірено правильність нарахування 3 % річних і суми інфляції та визнано обґрунтованими та правомірними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 25717,03 грн. втрат від інфляції, 3805,49 грн. - 3% річних.

На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача задовольнити частково.

З урахуванням того, що суд зменшив розмір неустойки, виходячи з повноважень наданих п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача повністю.

Згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України, судовий збір, в частині задоволених вимог, слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" до Комунальної установи "Василівський районний центр фінансового обліку та матеріально - технічного забезпечення закладів та установ освіти" Василівської районної ради Запорізької області про стягнення 585258,47 грн. задовольнити частково.

В частині стягнення основного боргу в сумі 168491,22 грн. провадження у справі припинити.

Стягнути з Комунальної установи "Василівський районний центр фінансового обліку та матеріально - технічного забезпечення закладів та установ освіти" Василівської районної ради Запорізької області (71601, Запорізька область, м. Василівка, вул. Чекістів, буд. 6, код ЄДРПОУ 38761770) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" (69035, м. Запоріжжя, вул. Заводська, буд. 7, код ЄДРПОУ 03345716) 100 (сто) грн. 00 коп. пені, 3805 (три тисячі вісімсот п'ять) грн. 49 коп. - 3% річних, 25717 (двадцять п'ять тисяч сімсот сімнадцять) грн. 03 коп. інфляційних втрат, 4379 (чотири тисячі триста сімдесят дев'ять) грн. 48 коп. судового збору. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "08" вересня 2014 р.

Суддя Н.А. Колодій

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.