Рішення

від 03.09.2014 по справі 910/8826/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8826/14 03.09.14

За позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Народний Капітал»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Вінделектрик»

про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 87/07-К від 08.08.2007 р.

Cуддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: Антоненко Н.А., за довіреністю

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк Народний Капітал» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Вінделектрик» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 87/07-К від 08.08.2007 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.05.2014 р. було порушено провадження у справі № 910/8826/14, розгляд справи призначено на 11.06.2014 р.

05.06.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано письмове підтвердження про відсутність аналогічного спору.

10.06.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача було подано клопотання про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 11.06.2014 р. представник позивача з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 14.05.2014 р. про порушення провадження у справі № 910/8826/14 позивач виконав.

У судове засідання 11.06.2014 р. представник відповідача не з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 14.05.2014 р. про порушення провадження у справі № 910/8826/14 відповідач не виконав.

Розглянувши у судовому засіданні 11.06.2014 р. клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, суд задовольнив вищезазначене клопотання.

Враховуючи те, що представник відповідача у судове засідання 11.06.2014 р. не з'явився, а також у зв'язку із невиконанням відповідачем вимог ухвали господарського суду міста Києва від 14.05.2014 р. про порушення провадження у справі № 910/8826/14 та у зв'язку із задоволенням клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, розгляд справи було відкладено на 02.07.2014 р.

02.07.2014 р. судове засідання не відбулось.

Розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва Ковтуна С.А. від 02.07.2014 р., у зв'язку з перебуванням судді Нечая О.В. у відпустці, справу № 910/8826/14 було передано судді Спичаку О.М.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.07.2014 р. справу № 910/8826/14 було прийнято до провадження суддею Спичаком О.М., розгляд справи призначено на 30.07.2014р.

Розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва Паламаря П.І. від 07.07.2014 р., у зв'язку з поверненням судді Нечая О.В. з відпустки, справу № 910/8826/14 було передано для розгляду судді Нечаю О.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.07.2014 р. справу № 910/8826/14 було прийнято до провадження суддею Нечаєм О.В., розгляд справи призначено на 30.07.2014 р.

14.07.2014 р. представником відповідача через відділ діловодства господарського суду міста Києва був поданий письмовий відзив на позов.

25.07.2014 р. представником відповідача через відділ діловодства були подані документи для долучення до матеріалів справи.

У судове засідання 30.07.2014 р. представник позивача з'явився, надав суду документи для долучення до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання 30.07.2014 р. з'явився.

У судовому засіданні 30.07.2014 р. судом, в порядку, передбаченому ст. 77 ГПК України, та в межах строків, встановлених ст. 69 ГПК України, було оголошено перерву до 03.09.2014 р.

02.09.2014 р. представником та керівником відповідача через відділ діловодства господарського суду міста Києва були подані клопотання про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 03.09.2014 р. представник позивача з'явився, надав суду пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 03.09.2014 р. не з'явився.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

08.08.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством «Банк Народний Капітал» (в подальшому перейменоване на Публічне акціонерне товариство «Банк Народний Капітал», далі - позивач, кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Вінделектрик» (далі - відповідач, позичальник) було укладено Кредитний договір № 87/07-К (далі - Кредитний договір), відповідно до умов якого кредитор з 08.08.2007 р. відкриває позичальнику кредитну лінію, а саме надає останньому грошові кошти у загальній сумі 250 000,00 грн. на поповнення обігових коштів, а позичальник зобов'язується повністю повернути кредитору отриманий кредит до 07.08.2008 р. та сплачувати 21,00 відсотків річних від суми кредиту у порядку, визначеному цим договором. (п. 1.1. Кредитного договору).

Відповідно до п. 1.2. Кредитного договору проценти нараховуються за фактичне число календарних днів користування кредитом.

Згідно з п. 5.4. Кредитного договору позичальник зобов'язується сплачувати проценти за користування кредитом відповідно до умов цього договору.

В подальшому між сторонами було укладено низку Додаткових угод до Кредитного договору, за якими сторони домовились, зокрема, про збільшення розміру кредитних коштів, які будуть надані позичальнику, зміну остаточної дати повернення кредитних коштів, збільшення розміру процентної ставки за користування кредитними коштами до 28,00% річних та визначено графік повернення кредитних коштів.

Позивач стверджує, що свої зобов'язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав позичальнику кредитні кошти у встановлених Кредитним договором порядку та розмірі. В свою чергу, відповідач порушив вищезазначені умови Кредитного договору в частині повернення кредиту та сплати відсотків за його користування. Враховуючи дану обставину, позивач, просить суд стягнути з відповідача заборгованість по кредиту та сплаті відсотків за користування кредитними коштами.

З наявних у матеріалах справи банківських виписок по особовому рахунку відповідача також вбачається, що банк свої зобов'язання за Кредитним договором виконав належним чином, а саме надав відповідачу кредит у належному розмірі.

Відповідно до Узагальнюючої податкової консультації щодо використання банківських виписок як первинних документів, затвердженої наказом Державної податкової служби України 05.07.2012 N 583, первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В свою чергу, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Виписки з особових рахунків клієнтів, що є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій чи електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

З огляду на вищенаведене, додані позивачем до позовної заяви банківські виписки по особовому рахунку відповідача є первинними документами, а відповідно, і належними та допустимими доказами в розумінні статті 34 ГПК України, тому приймаються до уваги судом.

З вищезазначених банківських виписок вбачається, що у відповідача обліковується заборгованість по поверненню кредитних коштів в розмірі 252 588,00 грн.

Враховуючи викладене, заборгованість відповідача перед позивачем по поверненню кредитних коштів складає 252 588,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наявних у матеріалах справи банківських виписок по особовому рахунку відповідача також вбачається, що у відповідача обліковується заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 203 055,96 грн.

Крім того, відповідно до п. 5.2 Кредитного договору позичальник зобов'язався щоквартально сплачувати банку комісійну винагороду за послуги по супроводженню кредиту на рахунок № 61114910000100/980 в розмірі 0,25% відсотків від суми кредитного договору.

Банківськими виписками по особовому рахунку відповідача підтверджується, що у відповідача обліковується заборгованість по сплаті щоквартальної комісійної винагороди за послуги по супроводженню кредиту в розмірі 8 940,63 грн.

Відповідач у своєму письмовому відзиві на позов зазначає суду про те, що позивачем був частково пропущений строк позовної давності для подання позову про стягнення з відповідача заборгованості по поверненню кредиту, сплаті відсотків за користування кредитними коштами, щоквартальної комісійної винагороди за послуги по супроводженню кредиту та інших нарахувань, так як по графіку, який містять Додаткові угоди до Кредитного договору, кредитні кошти в розмірі 85 000,00 грн. мають бути повернуті до 30.11.2010 р. Таким чином, відповідно до тверджень відповідача, строк позовної давності по стягненню кредитних коштів в розмірі 85 000,00 грн. сплив 30.11.2013 р.

Суд не погоджується з даною позицією відповідача, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.ст. 257, 258 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 ст. 261 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з ч. 1 ст. 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Судом досліджено банківські виписки по особовому рахунку відповідача та встановлено, що відповідачем в період з 21.06.2010 р. по 30.07.2013 р. було здійснено часткове погашення заборгованості по поверненню кредитних коштів на загальну суму 31 208,00 грн., при цьому банківські виписки не містять інформації щодо того, за який період, визначений у графіку погашення заборгованості, були сплачені зазначені кошти.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що перебіг позовної давності неодноразово переривався.

Згідно з ч. 3 ст. 264 Цивільного кодексу України після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Таким чином, доводи відповідача щодо пропуску позивачем строку позовної давності для звернення до суду із позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості по поверненню кредиту в розмірі 85 000,00 грн., сплату відсотків за користування кредитними коштами, щоквартальної комісійної винагороди за послуги по супроводженню кредиту та інших нарахувань, спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, а тому до уваги суду не беруться.

Крім основної суми заборгованості позивач просить стягнути з відповідача на свою користь пеню за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 34 718,74 грн. та пеню за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 3 519,34 грн. Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як вбачається з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 8.2. Кредитного договору у випадку прострочення погашення суми наданого кредиту позичальник зобов'язаний сплатити кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період прострочення погашення, від несвоєчасно погашеної суми кредиту за кожний календарний день прострочення.

При цьому, відповідач зазначає суду про те, що позивачем пропущено строк позовної давності для нарахування пені за користування кредитними коштами.

Суд не погоджується з даною позицією відповідача, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Як було встановлено судом, строк позовної давності по поверненню кредитних коштів в частині 85 000,00 грн. неодноразово переривався, так як відповідачем в період з 21.06.2010р. по 30.07.2013 р. було здійснено часткове погашення заборгованості по поверненню кредитних коштів на загальну суму 31 208,00 грн.

При цьому норма Цивільного кодексу України щодо початку нового строку позовної давності розповсюджується, як на загальну, так і на спеціальну позовну давність, а тому у суду відсутні підстави вважати, що позивачем було пропущено спеціальний однорічний строк позовної давності для звернення до суду із вимогою про стягнення з відповідача пені на підставі п. 8.2. Кредитного договору.

Судом здійснено перерахунок заявлених позивачем розмірів пені та встановлено, що позивачем вірно розраховані зазначені показники.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 34 718,74 грн. та пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 3 519,34 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 3 % річних за прострочення повернення кредитних коштів в розмірі 10 328,45 грн., 3 % річних за прострочення сплати відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 8 406,73 грн., інфляційні втрати у зв'язку з простроченням повернення кредитних коштів в розмірі 7 930,59 грн. та інфляційні втрати у зв'язку з простроченням сплати відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 6 341,77 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом здійснено перерахунок заявлених позивачем до стягнення 3% річних та інфляційних втрат та встановлено, що позивачем вірно розраховані зазначені показники.

З огляду на вищенаведене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних за прострочення повернення кредитних коштів в розмірі 10 328,45 грн., 3 % річних за прострочення сплати відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 8 406,73 грн., інфляційних втрат у зв'язку з простроченням повернення кредитних коштів в розмірі 7 930,59 грн. та інфляційних втрат у зв'язку з простроченням сплати відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 6 341,77 грн. підлягають задоволенню.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за Кредитним договором № 87/07-К від 08.08.2007 р. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Вінделектрик» (03127, м. Київ, просп. 40-річчя Жовтня, будинок 114, корпус 1, квартира 17; ідентифікаційний код: 34490780) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Народний Капітал» (03067, м. Київ, бул. Івана Лепсе, будинок 4; ідентифікаційний код: 20026740) заборгованість по поверненню кредитних коштів в розмірі 252 588 (двісті п'ятдесят дві тисячі п'ятсот вісімдесят вісім) грн. 00 коп., заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 203 055 (двісті три тисячі п'ятдесят п'ять) грн. 96 коп., прострочену заборгованість по сплаті щоквартальної комісійної винагороди за послуги по супроводженню кредиту в розмірі 8 940 (вісім тисяч дев'ятсот сорок) грн. 63 коп., пеню за несвоєчасне повернення кредитних коштів в розмірі 34 718 (тридцять чотири тисячі сімсот вісімнадцять) грн. 74 коп., пеню за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 3 519 (три тисячі п'ятсот дев'ятнадцять) грн. 34 коп., 3 % річних в загальному розмірі 18 735 (вісімнадцять тисяч сімсот тридцять п'ять) грн. 18 коп., інфляційні втрати в загальному розмірі 14 272 (чотирнадцять тисяч двісті сімдесят дві) грн. 36 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 10 716 (десять тисяч сімсот шістнадцять) грн. 61 коп.

Повне рішення складено 08.09.2014 р.

Суддя О.В. Нечай