Рішення

від 15.09.2014 по справі 925/1219/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2014 року Справа № 925/1219/14

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика С.С. з секретарем Вініченко О.Б., за участю представників сторін:

позивача - Дмитренко Ю.М. - по довіреності,

відповідача - Стоянов О.М. - по довіреності,

прокуратури - Салякіна М.І. - прокурор прокуратури Черкаського району,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №925/1219/14

за позовом прокурора Черкаського району в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Черкаській області

до комунального підприємства Білозірської сільської ради

про стягнення 242 391,97 грн. збитків,

ВСТАНОВИВ:

В.о. прокурора Черкаського району заявлено позов в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Черкаській області до комунального підприємства Білозірської сільської ради про стягнення 242 391,97 грн. збитків за самовільне водокористування.

У судових засіданнях 02.09.2014 року та 15.09.2014 року представники прокуратури та позивача позов підтримали повністю з підстав, викладених у позовній заяві, просять позов задовольнити.

Представник відповідача у судових засіданнях 02.09.2014 року та 15.09.2014 року проти позову заперечив з підстав його необґрунтованості.

Заслухавши пояснення представників сторін та прокуратури, дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, оглянувши оригінали документів, суд задовольняє позов повністю з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, у лютому 2013 року Державною екологічною інспекцією в Черкаській області була проведена перевірка дотримання комунальним підприємством Білозірської сільської ради вимог природоохоронного законодавства.

За результатами перевірки складено акт від 18.02.2013 року (а.с.10), яким встановлено, що комунальне підприємство Білозірської сільської ради надає послуги населенню з водопостачання. Забір води здійснюється з 4-х свердловин: свердловина №1 по вул. Леніна (біля сільської ради), свердловина №2 по вул. Гагаріна, свердловина №3 пров. Ткаченка, свердловина №4 на території дитячого садочка, без дозволу на спеціальне водокористування, три свердловини не обладнані лічильниками, первинно-облікова документація ПОД-12 ведеться не за правилами.

Державною екологічною інспекцією в Черкаській області на підставі акту від 18.02.2013 року складено протокол про адміністративне правопорушення №005148 (а.с.11-12) відносно директора комунального підприємства Білозірської сільської ради, в якому зазначено, що ОСОБА_4 будучи відповідальною посадовою особою допустив водокористування без дозволу на спеціальне водокористування.

Постановою про накладення адміністративного стягнення №005038 від 19.02.2013 (а.с.13-14) визнано ОСОБА_4 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, накладено штраф у розмірі 136 грн., який сплачено платіжним дорученням №224 від 25.02.2013 року (а.с.15).

Згідно припису №42 від 20.02.2013 року державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Черкаської області Деркача О.А. комунальне підприємство Білозірської сільської ради зобов'язано отримати дозвіл на спеціальне водокористування, обладнати всі водозабори приладами обліку води, здійснювати постійний облік водоспоживання в журналах по формі ПОД-11, ПОД-12.

Згідно статті 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу (пункт 9 ст. 44, ст. 49 Водного кодексу України). У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин.

Частиною 3 статті 48 Водного кодексу України передбачено вичерпний перелік видів використання води, які не відносяться до спеціального водокористування, а значить і не потребують отримання дозволу на спеціальне водокористування.

За твердженням відповідача, КП Білозірської сільської ради використовувало воду виключно для задоволення питних потреб і санітарно-гігієнічних потреб населення, у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичної особи.

Суд вважає, що таке використання води потребує отримання дозволу на спеціальне водокористування.

Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування затверджений постановою Кабінету Міністрів України №321 від 13.03.2002 року, у відповідності до пункту 2 якого дозволи на спеціальне водокористування надаються у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного та місцевого значення.

Судом встановлено, що відповідачем - комунальним підприємством Білозірської сільської ради в порушення вимог пункту 9 ст. 44, ст. 49 Водного кодексу України без дозволу на спеціальне водокористування за період з 08.08.2011 року по 18.02.2013 року видобуто 22 753,4 м 3 води з 4-х свердловин: №1 по вул. Леніна (біля сільської ради), №2 по вул. Гагаріна, №3 пров. Ткаченка, №4 на території дитячого садочка, що підтверджується довідкою директора підприємства №11 від 18.02.2013 року (а.с.18).

Використання відповідачем природних ресурсів без відповідного дозволу є самовільним, що є порушенням водного законодавства, а саме: правил спеціального водокористування, та тягне за собою згідно статті 110 Водного кодексу України дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законодавством України.

За змістом статей 68, 69 Закону «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Статтею 111 Водного кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди втілено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх зазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення. Відсутність таких такс або методик не може бути підставою для відмови у відшкодуванні шкоди.

Розрахунок заявленої до стягнення суми збитків в розмірі 242 391,97 грн. відповідає вимогам Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року №389, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 року за №767/16783.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (статті 32 ГПК України).

Акт від 18.02.2013 року перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства підписаний директором ОСОБА_4 без заперечень.

Акт перевірки - це документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання (пункт 1.4. Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 року №464).

Дії позивача з проведення перевірки дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства не були останнім оскаржені та визнані незаконними у встановленому чинним законодавством порядку.

Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не спростував доводи прокурора і позивача стосовно того, що протиправна поведінка відповідача у заподіянні збитків внаслідок самовільного водокористування підтверджується документами, складеними за результатами перевірки.

Помилковим є ототожнення відповідачем дозволу на спеціальне водокористування, видача якого передбачена приписами Водного кодексу України, із спеціальним дозволом на користування надрами, який передбачений нормами Кодексу України про надра та надається у разі видобування підземних вод для власних господарсько-побутових потреб за умови, що обсяг видобування підземних вод з водозаборів перевищує 300 куб. метрів на добу. При цьому слід враховувати, що спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування - право на їх використання.

Пункт 323.2 статті 323 Податкового кодексу України, на який посилається відповідач, стосується екологічного податку, а стаття 325 Податкового кодексу України визначає нормативи збору, які використовуються відповідно до методики при розрахунку завданих збитків.

За цих обставин, суд задовольняє позов повністю.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача в дохід Державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір в сумі 4 847,84 грн.

Керуючись статтями 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з комунального підприємства Білозірської сільської ради (Черкаська область, Черкаський район, село Білозір'я, вул. Леніна, буд.168, код ЄДРПОУ 34891488):

- на користь держави на рахунок Білозірської сільської ради №33112331700480, код ЄДРПОУ 38030555, УК у Черкаському районі, банк отримувач ГУДКСУ у Черкаській області, МФО 854018, ККД 24062100 ? 242 391,97 грн. збитків;

- в дохід Державного бюджету України через ДПІ у Черкаському районі: отримувач УДКСУ у м. Черкаси, код 38031150, банк ГУДКСУ у Черкаській області, МФО 854018, рахунок №31213206783002, код бюджетної класифікації 22030001, призначення платежу - судовий збір за розгляд позовної заяви господарським судом Черкаської області (код ЄДРПОУ 03500051) - 4 847,84 грн. судового збору.

Видати накази.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.

Повне рішення складено 15.09.2014 року

Суддя С.С.Боровик