Ухвала

від 21.07.2014 по справі 872/11312/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

21 липня 2014 рокусправа № 804/6965/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Іванова С.М.

суддів: Чабаненко С.В., Шлай А.В.,

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кронверк" до Криворізької Центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кронверк» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Криворізької Центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.05.2013 року № 0001002201.

Позовні вимоги мотивовано тим, , що висновки акту перевірки зроблені за відсутності належно встановленого факту порушення ТОВ "Кронверк" податкового законодавства і оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням Центральна МДПІ протиправно збільшено ТОВ "Кронверк" грошові зобов'язання з ПДВ за жовтень 2011 року, а тому це рішення підлягає скасуванню. Відповідачем в акті перевірки самостійно встановлено, що у ТОВ "Кронверк" наявні всі необхідні документи, якими підтверджується фактичне здійснення господарської операції транспортного перевезення вантажів і встановлено, що ТОВ "Кронверк" на підставі наявних документів виконав всі необхідні проводки бухгалтерського та податкового обліку. Крім того зазначив, що відповідач в обґрунтування своїх висновків про неправильне включення ТОВ "Кронверк" до податкового кредиту у жовтні 2011 року суми 350,00 грн. ПДВ сплаченого ТОВ "Матадор" разом із сплатою транспортних послуг, посилається, як на підставу на акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська невиїзної документальної перевірки ТОВ "Матадор" від 21.12.2012р. № 7200/224/31820299, в якому наводяться дані, що ТОВ"Матадор" мав господарські відносини у червні 2011р. із ТОВ "Інфотерм", у вересні 2011р. із ТОВ "Олімп", у березні 2011р. із ПП "СВ Гермес", у червні 2011 року ПВП "Форест", у січні 2011р. із ТОВ "Кофепродакшн", у вересні 2011р. із ТОВ "Пасіфік", у вересні 2011р. із БПП "Сура", у листопаді 2011р. із ТОВ "Хімагросервіс", з якими неможливо провести зустрічні звірки, оскільки їх діяльність припинена, а за даними їх податкової звітності на підприємствах відсутні будь-які основні засоби та виробничі потужності, за допомогою яких зазначені

підприємства спроможні були б здійснювати реально господарську діяльність. Тобто, Центральна МДПІ в своїх доводах покладає на ТОВ "Кронверк" додаткові обов'язки перед державою тільки тому, що його постачальник транспортних послуг ТОВ "Матадор" та його постачальники по ланцюгу постачання нібито не виконали вимоги податкового та іншого законодавства. Враховуючи вищевикладене, адміністративний позов просив задовольнити.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 червня 2013 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Криворізької Центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби від 14.05.2013 р. № 0001002201, яким на підставі акту перевірки № 1222/220/30734225 від 23 квітня 2013 р. збільшено суму грошового зобов'язання товариству з обмеженою відповідальністю «Кронверк» за платежем податок на додану вартість в сумі 437 грн. 50 коп., в тому числі основним платежем на 350,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 87 грн. 50 коп.

Вирішено питання про судові витрати по справі.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, у поданій апеляційній скарзі відповідач, вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на те, що порушення належним чином зафіксовані в акті "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Кронверк" (код ЄДРПОУ 30734223) з питань дотримання вимог податкового законодавства України під час здійснення взаємовідносин з ТОВ "Матадор" (код ЄДРПОУ 31820299) за жовтень 2011 року" № 1222/220/30734225 від 23 квітня 2013 року. Актом перевірки зафіксовано, що ТОВ «Матадор», який поставляв товар ТОВ «Кронверк» здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам. У зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ та валових витрат, у ТОВ «Матадор» відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям. Посилається на акт перевірки контрагента позивача на підставі яких було встановлено нереальність здійснення господарських відносин ТОВ «Матадор» з постачальниками. Вважає, що наведені обставини свідчать, що за перевіряємий період господарська діяльність «Кронверк», яка пов'язана з сумнівним платником по ланцюгу товарно-грошових потоків, має ознаки нереальності здійснення. Зазначив, що будь-які документи мають силу первинних лише у разі фактичного здійснення господарської операції, а якщо фактично здійснення операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами доя цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх оформлених реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України не перешкоджає розгляду справи за відсутністю останнього.

Представник відповідача зазначив, що постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 червня 2013 року винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши представника відповідача, перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кронверк» (код ЄДРПОУ 30734225) перебуває на обліку в Криворізькій Центральній міжрайонній державній податковій інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, як платник податків та зборів, у тому числі (у період, що розглядається) податку на додану вартість.

Криворізькою центральною міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби на підставі наказу № 448 від 09.04.2013 р. "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Кронверк" (код ЄДРПОУ 30734225)" було проведено позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Кронверк".

За результатами зазначеної перевірки було складено акт № 1222/220/30734225 від 23 квітня 2013 року "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Кронверк" (код ЄДРПОУ 30734223) з питань дотримання вимог податкового законодавства України під час здійснення взаємовідносин з ТОВ "Матадор" (код ЄДРПОУ 31820299) за жовтень 2011 року", на підставі якого податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.05.2013р. № 0001002201, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ "Кронверк" за платежем податок на додану вартість на 437,50 грн., в т.ч. за основним платежем на 350,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 87,50 грн.

Також встановлено, що відповідач дійшов висновку про те, що позивачем у жовтні 2011 року завищено податковий кредит з ПДВ на 350,00 грн. в порушення п. 198.3, п. 198.4, п. 198.6 ст. 198 ПК України, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", оскільки було встановлено факт віднесення до податкового кредиту суми ПДВ за господарською операцією, яка не підтверджена належними первинними бухгалтерськими та податковими документами, а надані ТОВ "Кронверк" до перевірки документи являються юридично дефектними, що свідчить про нереальність господарських операцій.

Позиція відповідача спростовується з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що згідно договору № 110 від 01.10.2011р. ТОВ «Кронверк» мало взаємовідносини з ТОВ «Матадор». Відповідно до умов зазначеного договору, ТОВ "Матадор" взяло на себе зобов'язання доставити вантаж ТОВ "Кронверк" у відповідності з транспортною накладною до пункту призначення, а замовник зобов'язався сплатити за перевезення вантажів суму 2100,00 грн., в т.ч. ПДВ 350,00 грн. (копія договору міститься в матеріалах справи).

На виконання договору ТОВ "Матадор" у жовтні 2011 р. надав транспортні послуги ТОВ "Кронверк", що підтверджується товарно-транспортною накладною № 02ААТ № 787473 від 10.10.2011р.; актом здачі-приймання виконаних робіт № 1 від 10.10.2011 р; податковою накладною № 235 від 10.10.2011р., а ТОВ "Кронверк" прийняв зазначені послуги та розрахувався за них, в т.ч. сплатив ТОВ "Матадор" 350,00 грн. ПДВ, нарахованого на вартість послуги, що підтверджується банківською випискою від 30.11.2011р. (копії зазначених документів були надані до матеріалів справи).

Крім того, ТОВ "Кронверк" отриману від перевізника податкову накладну включено до реєстру отриманих податкових накладних (реєстр було надано до суду) та суму 350,00 грн. податку на додану вартість включено до податкового кредиту в податковій декларації з ПДВ за жовтень 2011р, що відповідає даним додатку 5 декларації (копія декларації міститься в матеріалах справи).

З акту перевірки вбачається, що послуги транспортного перевезення, отримані від ТОВ "Матадор" на суму 2100,00 грн., в т.ч. ПДВ 350,00 грн., використовувались ТОВ "Кронверк" в своїй господарській діяльності, оскільки вантаж перевізником якого був ТОВ "Матадор", а саме електричні запчастини придбавались у ТОВ "Універсал-Траст ЛТД" для їх реалізації ПАТ "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь", що підтверджується відповідними господарськими договорами, первинними бухгалтерськими та податковими документами, які зазначені в акті перевірки.

Таким чином, відповідачем в акті перевірки самостійно встановлено, що у ТОВ "Кронверк" наявні всі необхідні документи, якими підтверджується фактичне здійснення господарської операції транспортного перевезення вантажів і встановлено, що ТОВ "Кронверк" на підставі наявних документів виконав всі необхідні дії передбачені бухгалтерським та податковим обліком.

Як на час укладення вищевказаного правочину позивача із ТОВ "Матадор", так і під час його виконання, сторони були належним чином зареєстрованими та були платниками податку на додану вартість, ні установчі документи контрагента позивача, ні його свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість не визнані в установленому порядку недійсними. Статус платника ПДВ в спірний період ТОВ «Кронверк» підтверджується і в самому акті перевірки. Документальних доказів неможливості існування господарських правовідносин між розглядуваними підприємствами відповідачем не надано.

Формування податкового кредиту платником ПДВ здійснюється відповідно до п. 198.3 Податкового кодексу України, згідно якого податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.2 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 Податкового кодексу України до складу податкового кредиту підлягають включенню суми сплаченого (нарахованого) податку, що підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами).

Також встановлено, що на підтвердження надання транспортних послуг ТОВ «Матадор» було виписано товарно-транспортну накладну, акт здачі-приймання виконаних робіт, податкова накладна. Розрахунок за надану послугу відбувався у безготівковій формі, що підтверджується банківською випискою від 30.11.2011р. На момент складання вказаних документів ТОВ «Кронверк», ТОВ «Матадор» були зареєстровані в якості платників ПДВ, що підтверджується матеріалами справи і не заперечується відповідачем.

На підтвердження нереальності здійснення господарської діяльності позивача відповідач в акті перевірки посилається на інший акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська невиїзної документальної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ «Матадор» від 21.12.12 року., в якому згідно податкової звітності та проведених заходів у ТОВ «Матадор» встановлено відсутність виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ. У якості доказів для такого висновку відповідач посилається на акт невиїзної перевірки контрагента позивача та матеріали актів про неможливість проведення зустрічних звірок, в ході яких не досліджувались первинні документи, а висновки про неможливість здійснення господарської діяльності постачальниками зроблено виключно за результатами аналізу документів, які є в обліковій справі підприємства, даних податкової звітності.

Колегією суддів не приймаються зазначені доводи, тому як неможливо зробити висновок про наявність чи відсутність активів у підприємства тільки на підставі звітності, у якій не задекларовані відповідні активи, такими доказами мають бути саме первинні документи, проте у справі відсутні докази дослідження податковими органами первинних документів та відповідно до чинного законодавства відсутність постачальників за юридичною адресою ніяким чином не впливає на дійсність укладених ними угод і для проведення операцій купівлі-продажу товарів наявність власних транспортних засобів, складських приміщень не є обов'язковим, ці активи можуть орендуватися, крім того, навіть наявність орендованих активів для посередника не є обов'язковою, адже товар може поставлятися транспортом первинного постачальника на склад кінцевого покупця, а функція посередника полягатиме у пошуку товару, покупця, укладенні угод та організації проведення операцій купівлі-продажу, у такому випадку відсутня необхідність винаймати і технічний персонал. Отже, висновок відповідача про неможливість проведення постачальником господарських операцій є лише припущенням. Натомість, як зазначалося вище, первинні документи повністю підтверджують реальність проведених між ТОВ «Кронверк» та ТОВ «Матадор» операцій купівлі-продажу товарів.

За таких підстав, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що податковим законодавством не передбачено право відповідача при складанні акту перевірки одного платника податків приймати за основу акт перевірки іншого платника податків, як підставу для висновку про наявність порушення з боку першого.

Відповідна правова позиція викладена в рішенні ВАСУ від 13.12.2012 року № К/9991/32048/12.

Згідно позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» зазначено, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Податковий кодекс України виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставить у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. Несплата продавцем податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту. Така правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду України від 22.10.2010 р., від 31.01.2011р.

Зазначена правова позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Таким чином, доводи відповідача про те, що правочини укладені позивачем та постачальником має ознаки нереальності здійснення через те, що за ланцюгом між попередніми контрагентами встановлено нереальність здійснення господарських відносин, оскільки відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом є безпідставними.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю"Кронверк" до Криворізької Центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко

Суддя: А.В. Шлай