Ухвала

від 21.07.2014 по справі 872/13818/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

21 липня 2014 рокусправа № 804/8061/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Іванова С.М.

суддів: Чабаненко С.В. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфаленд сервіс" до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання противоправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфаленд сервіс» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС про визнання противоправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.06.13 № 0001072250 та № 0001082250.

Позовні вимоги мотивовано тим, що спірні рішенні винесені на підставі акту перевірки, який не відповідає існуючим фактам та діючому законодавств та ґрунтується лише на податковій інформації, яка викладена в акті Західної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС «Про результати невиїзної перевірки ТОВ «Акопт» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період 21.12.11 по 30.06.12» від 24.09.12 № 401/22-417/37999413, в якому зазначено що у ТОВ «Акопт» наявні ознаки відсутності факту реального здійснення господарської діяльності за період з 20.12.11 по 30.06.12. Позивачем в ході перевірки були надані перевіряючим всі первинні документи, складені за взаємовідносинами ТОВ «Альфаленд сервіс» та ТОВ «Акопт», які підтверджують факт здійснення господарської операції, однак відповідачем такі документи не взяті до уваги

Постановою окружного адміністративного суду від 20 серпня 2013 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано противоправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС від 18.06.13 № 0001072250 та № 0001082250.

Вирішено питання про судові витрати по справі.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем правомірно сформований податковий кредит за квітень та травень 2012р. в розмірі 17 501,80 грн. та валові витрати за 1 п/р в розмірі 65 509 грн. за господарською операцією з ТОВ «Акопт», відповідний товар отриманий від останнього, оплачений та використаний у власній господарській діяльності позивача.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, у поданій апеляційній скарзі відповідач, вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на те, що позивачем в ході перевірки були надані документи на придбання товару, оформлені від ТОВ «Акопт» у квітні та травні 2012 р., але за актом Західної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС «Про результати невиїзної перевірки ТОВ «Акопт» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період 21.12.11 по 30.06.12» від 24.09.12 № 401/22-417/37999413 наявні ознаки відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Акопт».

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що у відповідності до ч. 4 ст. 196 та ст. 41 КАС України не перешкоджає розгляду справи без фіксування судового засідання технічними засобами.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідачем на підставі наказу ДПІ від 21.05.13 та відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПКУ проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Акопт» (код ЄДРПОУ 37999413) за квітень, травень 2012 року. Результати перевірки оформлені відповідним Актом від 31.05.13 № 1347/225-08/35609212, на підставі якого податковим органом прийняті податкове повідомлення-рішення від 18.06.13 № 0001072250, яким позивачем збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 21 877,50 грн., у т.ч. за основним платежем - 17 502 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 4 375,50 грн., та № 0001082250, яким позивачу збільшена сума грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 44 761,25 грн., у т.ч. за основним платежем - 35 809,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 8 925,25 грн. (а.с. 39-40).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесених на підставі таких висновків спірних актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що між позивачем та ТОВ «Акопт» укладені договір поставки № 020412/1 від 02.04.12, за яким ТОВ «Акопт» зобов'язаний поставити автозапчастини, обладнання та авто аксесуари (товар) в асортименті та кількості згідно рахунку на конкурентну поставку, а ТОВ «Альфаленд сервіс» зобов'язаний прийняти і оплатити на умовах даного договору. Асортимент, кількість та ціна товару у кожній конкретній партії визначаються у відповідних накладних на товар (а.с. 41-44) та договір поставки № 280512/1 від 28.05.12, за яким ТОВ «Акопт» зобов'язаний поставити обладнання - прес гідравлічний (1шт.), а ТОВ «Альфаленд сервіс» зобов'язаний прийняти і оплатити на умовах даного договору. Ціна обладнання складає 26 400,00грн., у тому числі ПДВ 4 400,00грн. (а.с.45-48).

Як вбачається з видаткових накладних від 02.04.12 № РН-0000012, від 09.04.12 № РН-0000013, від 19.04.12 № РН-0000014, від 03.05.12 № РН-0000015, від 10.05.12 № РН-0000016, від 15.05.12 № РН-0000017, від 25.05.12 №РН-0000018, від 31.05.12 № РН-0000019 та від 31.05.12 №ОС-0000024 (а.с. 49-57) ТОВ «Акопт» в квітні та травні 2012р. були поставлені, а позивачем були прийняті товари, а саме: автозапчастини, обладнання та авто аксесуари, а також прес гідравлічний, на виконання договорів поставки № 020412/1 від 02.04.12 та № 280512/1 від 28.05.12 на загальну суму 105 010,80 грн., в т.ч. ПДВ 17 501,80 грн.

ТОВ «Акопт» на суму поставленого на адресу позивача товару виписані податкові накладні: № 297 від 02.04.12 (запчастини) на суму 8 343,60 грн. (у т.ч. ПДВ 1 390,60 грн.); № 298 від 09.04.12 (запчастини) на суму 5 682,00 грн. (у т.ч. ПДВ 947,00 грн.); № 200 від 19.04.12 (запчастини) на суму 10008,00 грн. (у т.ч. ПДВ 1668,00 грн.); № 861 від 03.05.12 р. (запчастини) на суму 5 742,00 грн. (у т.ч. ПДВ 957,00 грн.); № 862 від 10.05.12 (запчастини) на суму 8163,60 грн. (у т.ч. ПДВ 1360,60 грн.); № 863 від 15.05.12 (запчастини) на суму 17642,40 грн. (у т.ч. ПДВ 2940,40 грн.); № 864 від 25.05.12 (запчастини) на суму 10 339,20 грн. (у т.ч. ПДВ 1723,20 грн.); № 865 від 31.05.12 (запчастини) на суму 12690,00 грн. (у т.ч. ПДВ 2115,00 грн.); № 820 від 31.05.12 (прес гідравлічний) на суму 26400,00 грн. (у т.ч. ПДВ 4400,00 грн.) (а.с. 58-66), а також рахунки фактури на означені суми від 19.04.12, від 09.04.12, від 03.05.12, від 25.05.12, від 10.05.12, від 31.05.12, від 15.05.12, від 02.04.12 ( а.с. 67-74).

З аналізу зазначених податкових накладних, колегією суддів встановлено, що останні за змістом, формою та порядком їх заповнення відповідають вимогам, встановленим ст. 201.1 ст. 201 ПК України, Формі та Порядку заповнення податкової накладеної, затвердженими Наказом міністерства фінансів України від 01.11.11 № 1379, зареєстрованим в Мінюсті 22.11.11 за № 1333/20071. Відповідно до п. 201.6, 201.10 ст. 201 ПКУ податкова накладна є податковим документом, який є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Факт відображення позивачем згаданих податкових накладних у реєстрі отриманих податкових накладних не заперечується відповідачем.

Досліджуючи обставини реальності здійснення господарських операцій позивача з зазначеним контрагентом, на підставі яких ним були сформовані дані податкового обліку, колегія суддів приймає на підтвердження даних податкового обліку лише достовірні первинні документи, тобто ті, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції між певними суб'єктами господарської діяльності. Адже якщо фактичного здійснення господарської операції не відбулось, відповідні документи, в тому числі податкові накладні, не можуть вважатись первинним документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів. Відповідачем, в акті перевірки не заперечувався факт придбання позивачем вказаного товару, оприбуткування такого товару на складі позивача, відображення в бухгалтерському обліку по дебету відповідного рахунку та використання платником податків - позивачем у власній господарській діяльності. Зазначений факт, як і вище наведені видаткові та податкові накладні, що підтверджують факт отримання позивачем товару від контрагента - ТОВ «Акопт», недоліків в оформлені яких не встановлено, вказують на фактичність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Акопт» на підставі договорів поставки № 020412/1 від 02.04.12 та № 280512/1 від 28.05.12.

За правилами, визначеними п 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (п. 198.1 ст. 198 ПКУ). Положення ст. 198.2 ст. 198 ПКУ визначають, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Одночасно законодавцем застережено, що не можуть бути віднесені до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

З огляду на наведені положення податкового кодексу, враховуючи фактичність здійснення позивачем та ТОВ «Акопт» спірних господарських операцій, наявність відповідних первинних документів, порушень в оформлені яких та невідповідність вимогами ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» не встановлено, а також податкових накладених, оформлених відповідно до вимог ст. 201 ПКУ, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про наявність у позивача права на податковий кредит по операціям за договорами поставок № 020412/1 від 02.04.12 та № 280512/1 від 28.05.12, а відповідно включення позивачем суми ПДВ за відповідними податковими накладними до складу податкового кредиту в розмірі 17 501,80 грн., в тому числі 2 290 грн. до Декларації з ПДВ за квітень 2012 р. та 15 212 грн. до декларації з ПДВ за травень 2012р., є правомірним. До того ж, товари, придбані позивачем у ТОВ «Акопт», відповідають характеру господарської діяльності позивача, тобто пов'язані з його господарською діяльністю, оплачені останнім контрагенту - ТОВ «Акопт» та використані позивачем у власній господарській діяльності, що підтверджується матеріалами справи (а.с.126-163).

За таких підстав, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що у позивача наявне право на формування валових витрат по дослідженим судом операціям з ТОВ «Акопт» за правилам ст. 138 ПК України, яка встановлює склад витрат та порядок їх визнання. Відтак, твердження податкового органу про безоплатне отримання позивачем таких товарів та заниження в порушення п. 137.10 ст. 137 ПКУ доходів в розмірі 105 010,80 грн. та в порушення ст. 134, пп. 138, 1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9. п. 139.1 ст. 139 ПКУ податку на прибуток в І п/р 2012р. на загальну суму в розмірі 35 809, грн. не відповідають дійсним обставинам господарської діяльності позивача проведеної у квітні травні 2012 р. з ТОВ «Акопт», тому як спірний товар отриманий позивачем у квітні та травні 2012 р. на загальну суму 105 010,80 грн., є товаром, отриманим позивачем від ТОВ «Акопт» та оплаченим йому.

Посилання податкового органу на висновки акту перевірки контрагента позивача, складеному Західною МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС, від 24.09.12 № 401/22-417/37999413, судом першої інстанції вірно не прийнято до уваги з огляду на наступне. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.12 по справі № 2а-13151/12/2070, залишеним без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.02.13, дії Західної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС щодо проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Акопт» за результатами якої складений Акт від 24.09.12 № 401/22-417/37999413, визнані протиправними. Відповідно до ч. 3 ст. 70 КАС України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішення справи не беруться до уваги.

Зазначаючи про відсутність факту реального здійснення господарської діяльності з зазначеним контрагентом, податковим органом не враховано, що правочини, які вчинені без наміру створення правових наслідків, що обумовлені ними, визначаються законом як фіктивні (ст. 234 ЦК України). Недійсність фіктивних правочинів, тобто встановлення факту відсутності наміру створити правові насідки, а отже реально здійснити господарську діяльність, визначається тільки судом. Рішень суду про визнання правочину між позивачем та його контрагентом ТОВ «Акопт» недійсним ДПІ надано не було, в акті перевірки про наявність такого рішення не зазначено.

Щодо відсутності у позивача товарно-транспортних накладних колегія суддів зазначає, що товар за договорами поставки № 020412/1 від 02.04.12 та № 280512/1 від 28.05.12 за домовленістю сторін доставлявся на адресу позивача постачальником, що не суперечить ані умовами договорів, ані приписам цивільного законодавства. Правилами ведення податкового обліку не передбачено обов'язку позивача підтверджувати право на формування податкового кредиту та валових витрат товарно-транспортними накладними, а відсутність товарно-транспортних накладних сама по собі, без дослідження інших обставин, не може спростовувати товарність операції.

За таких підстав, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем правомірно сформований податковий кредит за квітень та травень 2012р. в розмірі 17 501,80 грн. та валові витрати за 1 п/р в розмірі 65 509 грн. за господарською операцією з ТОВ «Акопт», відповідний товар отриманий від останнього, оплачений та використаний у власній господарській діяльності позивача.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфаленд сервіс" до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання противоправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко

Суддя: А.В. Шлай