ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
26 серпня 2014 року 08:15 № 826/8929/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Шулежка В.П.,
при секретарі Пасічнюк С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Ойл Україна» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
В С Т А Н О В И В:
З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс Ойл Україна» (далі - позивач, ТОВ «Альянс Ойл Україна») до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.03.2014 року № 0000324120 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи з фізичних осіб на загальну суму 273 010,74 грн., від 21.03.2014 року № 0000354120 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 23 306 769,50 грн., від 21.03.2014 року № 0000364120 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 27 515 673,00 грн., від 30.05.2014 року № 0000534120 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи з фізичних осіб за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 101 033,96 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що вважає висновки акту перевірки такими, які не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та суперечать йому, а податкові повідомлення-рішення є такими, що прийняті безпідставно, а отже мають бути визнані протиправними та скасовані.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили суд позов задовольнити.
Відповідач проти позову заперечував з підстав, викладених в письмових запереченнях та просив відмовити у задоволенні позову повністю.
В обґрунтування заперечень проти позову, відповідач зазначив, що в основу визначення податкових зобов'язань, згідно із оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, податковим органом покладено безпідставне включення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту податок на додану вартість і податок на прибуток за рахунок сум, сплачених контрагентами у складі ціни отриманих послуг та виконаних робіт.
На думку посадових осіб податкового органу, діяльність зазначених підприємств підпадає під ознаки фіктивної діяльності суб'єкта господарювання, договори, укладені між позивачем і контрагентами є таким, що не відповідають вимогам дійсності правочинів й порушують інтереси держави та суспільства, тому формування валових витрат та податкового кредиту здійснено позивачем неправомірно, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток.
Крім того, відповідач вказує на порушення позивачем норм податкового законодавства по заниженню податку з доходів фізичних осіб при сплаті такого податку за не відокремлений структурний підрозділ позивача.
З урахуванням вимог ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ТОВ «Альянс Ойл Україна» зареєстроване Шевченківською районною в м. Києві державною адміністрацією 16.08.2006 року, номер запису про державну реєстрацію № 1 074 102 00000 019078, код ЄДРПОУ: 34531124 та взято на податковий облік в органах державної податкової служби 17.08.2006 року.
Місцезнаходження ТОВ «Альянс Ойл Україна» відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: 01030, м. Київ, вул. І. Франка, 6.
З 22.01.2010 року позивач знаходиться на обліку в Міжрегіональному головному управлінні Міндоходів - Центральному офісі з обслуговування великих платників податків.
ТОВ «Альянс Ойл Україна» є платником ПДВ на підставі свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100273694, індивідуальний податковий номер 345311226591.
Згідно із п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 77.1, п. 77.4 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України, відповідно до плану-графіка проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання, на підставі наказу від 12.12.2013 року №831, направлень від 25.12.2013 року №713, №714, №715, №716, №717, №718, №719, №720, №721, №722, № 723 відповідачем проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Альянс Ойл Україна» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.12.2012 року.
За результатами перевірки відповідачем складено акт про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Альянс Ойл Україна» (код ЄДРПОУ: 34531124) від 06.03.2014 року № 233/28-10-41-20/34531124.
Згідно з висновками, викладеними в акті перевірки встановлено порушення позивачем вимог:
- п. 5.1. ст. 5, п.п.5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9. п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, із змінами і доповненнями, що діяли на момент здійснення операцій, та п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, п.п. 138.10.2 п. 138.10. ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 145.1 ст. 145 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 20 613 713 грн.;
- п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III, із змінами та доповненнями, пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР, із змінами та доповненнями, п. 50.1 ст. 50, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 18 371 222,00 грн.;
- п.п.165.4.3 п. 168.4 ст. 168 та п.п.14.1.30 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Альянс Ойл Україна» в 2012 році занижено податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 218 408,59 грн.
Висновки податкового органу пов'язуються з оцінкою господарських операцій позивача, що здійснювались на підставі договорів про господарську діяльність та інших первинних документів. На думку посадових осіб податкового органу, які здійснювали виїзну документальну перевірку, виконання робіт та надання послуг контрагентами позивача документально не підтверджено відповідно до умов договорів, оскільки встановлено відсутність об'єктів оподаткування та укладення угод з метою настання реальних наслідків.
В той час, контролюючий орган стверджує, що формування податкового кредиту та валових витрат здійснено позивачем неправомірно, оскільки інші податкові органи за результатами проведених заходів щодо проведення зустрічних звірок контрагентів позивача, зокрема, ТОВ «Райзинг» (код ЄДРПОУ 32428621) акт ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС про неможливість проведення зустрічної звірки від 16.10.2012 року №1986/22-5/32428621; акт ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС від 17.09.2012 року №614/3/22-80-35234346 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Ространснафтопродукт»; акт ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС від 18.09.2012 року №999/226/34885500 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Пром Альянс ЛТД» (код ЄДРПОУ 34885500) дійшли висновку про те, що вказані підприємства не мають адміністративно-господарських можливостей для виконання господарських зобов'язань, встановлено відсутність об'єктів оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів (робіт, послуг) підприємствам-покупцям та операціях з придбання товарів (робіт, послуг) у підприємств-постачальників.
З вищевказаних встановлених обставин, податковий орган дійшов до висновку, що фінансово-господарські відносини між позивачем з контрагентами здійснюються поза межами правового поля, а позивачем завищено податковий кредит та валові витрати по взаєморозрахункам з його контрагентами за перевіряємий період.
На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:
від 21.03.2014 року № 0000324120, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи з фізичних осіб, що сплачується податковим агентом, з доходів платника податку у вигляді з/п (код платежу 11010100), за що повинно сплатити 273 010,74 грн., у тому числі - за основним платежем - 218408,59 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 54602,15 грн.;
від 21.03.2014 року № 0000354120, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 23 306 769,50 грн., у тому числі - за основним платежем - 20 538 713,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 2 768 056,50 грн.;
від 21.03.2014 року № 0000364120, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 27 515 673,00 грн., у тому числі - за основним платежем -18 365 574,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 9 150 099,00 грн.
ТОВ «Альянс Ойл Україна», не погодившись з вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями оскаржило їх до Міністерства доходів і зборів України відповідно до скарги ТОВ «Альянс Ойл Україна» № 144/50-356 від 02.04.2014року.
Рішенням Міністерства доходів і зборів України про результати розгляду скарги № 9113/6/99-99-10-01-15 від 22.05.2014 року залишено без змін вищезазначені податкові повідомлення-рішення, а скаргу ТОВ «Альянс Ойл Україна» без задоволення та збільшено по податковому повідомленню-рішенню № 0000324120 від 21.03.2014 року штрафні санкції на суму 101 033,96 грн.
На підставі рішення Міністерства доходів і зборів України № 9113/6/99-99-10-01-15 від 22.05.2014 року, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.05.2014 року № 0000534120, яким, за порушення пп. 165.4.3 п. 168.4 ст. 168 та пп. 14.1.30 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковим агентом, з доходів платника податку у вигляді з/п за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 101 033,96 грн.
Позивач вважає висновки акту безпідставними, а податкові повідомлення-рішення не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, прийняті безпідставно, а отже мають бути визнані протиправними та скасовані в судовому порядку.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному досліджені, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.
Перевіркою відображених у податковій звітності показників та реалізованих товарів (робіт, послуг) за період з 01.04.2011 року по 31.12.2012 року у сумі 9 820 604 674 грн. встановлено, що суб'єкт господарювання відносив собівартість реалізованих нафтопродуктів (бензин, дизельне паливо), придбаних у постачальників на території України та у нерезидентів.
З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість, відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11, належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.
Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.
Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.
Судам слід ураховувати, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.
Про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини: результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).
Відповідно до вказаного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року, встановлення факту нереальності вчинення господарської операції не потребує з'ясування змісту умислу учасників такої операції. Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом п. 44.1 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.
З досліджених матеріалів справи, судом встановлено, що у перевіряємому періоді позивач мав договірні взаємовідносини з ТОВ «Райзинг» (код ЄДРПОУ 32428621), а саме між позивачем та ТОВ «Райзинг» укладено договір охорони № 04/20/10-1 від 20.04.2010 року, за яким Виконавець бере на себе зобов'язання надати послуги по охороні та супроводженню світлих нафтопродуктів Замовника (вантажів), що перевозяться залізничним транспортом по території України від прикордонних станцій та станцій наливу вантажу, його переадресування до призначення та підприємств, що здійснюють його розвантаження.
Відповідно до умов Додаткової угоди №1 від 20.04.2010 до договору від 20.04.2010 №04/20/10-1: вартість послуг складає 15 грн. за тону (в тому числі ПДВ).
На виконання умов договору сторонами підписаний акт виконаних робіт від 29.02.2012 року, в якому визначена вартість виконаних робіт в лютому 2012 року у розмірі 473 222,00 грн., в тому числі - податку на додану вартість - 78 870,33 грн.
В акті визначені маршрути супроводження, вартість вантажу, кількість та загальна сума з урахуванням податку на додану вартість. Крім того, в акті зазначено, що сторони за результатами здачі вантажу претензій один до одного не мають. Акт виконаних робіт підписаний обома сторонами та скріплений печатками.
До акту виконаних робіт сторонами по договору складено додаток за період з 01.02.2012 року по 29.02.2012 року із зазначенням виду палива, номерів вагонів, які супроводжувалися, станції відправлення та призначення, дати та вага вантажу.
На підтвердження виконаних робіт до матеріалів справи позивачем надані заявки на охорону та супроводження вантажів за січень-лютий 2012 року, акти приймання-передачі вантажів представником охорони ТОВ «Райзинг» вантажоотримувачу, в яких зазначені станції відправлення вантажу та призначення, адреса вантажоотримувача, дати і час відвантаження, прибуття та здачі вантажу, кількість та номери залізничних цистерн, якість і дані палива, прізвище охоронника який прийняв та здав вантаж, вага. Вказані акти приймання-передачі підписані представниками охорони ТОВ «Райзинг», Замовника та вантажоотримувача і скріплені печатками.
Також, на виконання умов вищезазначеного договору ТОВ «Райзинг» надало ТОВ «Альянс Ойл Україна» податкову накладну від 29.02.2012 року № 5 за послуги з охорони та супроводження вантажів на загальну суму 473 222,00 грн., в тому числі, податку на додану вартість - 78 870,33 грн.
На підставі зазначеної податкової накладної № 5 від 29.02.2012р. ТОВ «Альянс Ойл Україна» включило до складу податкового кредиту за лютий 2012 року суму сплаченого податку на додану вартість у розмірі 78 870,33 грн.
Розрахунок між названими суб'єктами господарювання за послуги проводився у безготівковій формі. Згідно умов вищезазначеного договору ТОВ «Альянс Ойл Україна» оплатило ТОВ «Райзинг» вартість наданих послуг з охорони та супроводження вантажів у лютому 2012 року на загальну суму 387 575,42 грн., в тому числі податку на додану вартість - 64 595,90 грн., за винятком сум, виставлених ТОВ «Альянс Ойл Україна» претензій, що підтверджується банківською випискою AT «Укрексімбанк» від 19.03.2012 року.
Разом з тим, відповідачем зроблено висновок про безпідставність формування податкового кредиту та віднесення сум до валових витрат з вказаним підприємством.
Зокрема, відповідачем отримано від ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС акт від 16.10.2012 року №1986/22-5/32428621 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Райзинг» (код ЄДРПОУ 32428621) щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «НФЛ-Трейдінг» (код ЄДРПОУ 37351496) в лютому 2012 року та відображення в обліку за період липень 2012 року.
В акті зазначено, що відділом податкової міліції ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС встановлено, що TOB «Райзинг» знаходиться за адресою м. Одеса, вул. Варламова, буд.5/В.
Крім того, за результатами проведених заходів податкової міліції, основних засобів ведення господарської діяльності, а саме складських, виробничих приміщень, транспортних засобів за підприємством не встановлено.
Судом не приймаються доводи представника відповідача, оскільки останній не надав суду доказів, які б свідчили, що у ТОВ «Райзинг» відсутня необхідна кількість кваліфікованого трудового персоналу, не довів суду яка на його думку повинна бути кількість працівників у ТОВ «Райзинг» для виконання послуг. Крім того, податковим органом не досліджувались первинні бухгалтерські документи проведених господарських операцій, а відсутність контрагента за місцезнаходженням також не підтверджено належними доказами.
Також, у перевіряємому періоді позивач мав договірні відносини з підприємством-постачальником ТОВ «Укройлпродукт» (код ЄДРПОУ 37036907).
Згідно акту перевірки, податковий орган прийшов до висновку, що ТОВ «Альянс Ойл Україна» безпідставно включено до складу валових витрат та сформовано податковий кредит за рахунок сум податку на додану вартість по податкових накладних, отриманих від ТОВ «Укройлпродукт», оскільки перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення операцій ТОВ «Укройлпродукт» по ланцюгу постачання з контрагентами-покупцями та по операціях з продажу та придбання товарів (послуг).
Однак, суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, не може погодитись з таким висновком податкового органу, з огляду на наступне.
Так, як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (Покупець) та ТОВ «Укройлпродукт» (Постачальник) укладено договір № 0247 від 22.02.2011 року про поставку нафтопродуктів (далі - Договір), відповідно до якого Постачальник зобов'язався поставити Покупцю нафтопродукти, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити нафтопродукти. Найменування, асортимент, кількість, ціна Товару визначається сторонами в додаткових угодах та/або видаткових накладних, які являються невід'ємною частиною Договору.
Відповідно до умов вищезазначеного Договору сторони у перевіряємому періоді підписали наступні додаткові угоди: додаткову угоду № 8 від 29.06.2011 року на поставку ТОВ «Альянс Ойл Україна» 1045,000 тон бензину автомобільного марки RON 95 на загальну суму 13147310,00 грн. в тому числі ПДВ 20%; додаткову угоду № 9 від 01.07.2011 року на поставку ТОВ «Альянс Ойл Україна» 990,000 тон бензину автомобільного марки RON 95 на загальну суму 12528890,00 грн. в тому числі ПДВ 20%; додаткову угоду № 10 від 07.07.2011 року на поставку ТОВ «Альянс Ойл Україна» 1045,000 тон бензину автомобільного марки RON 95 на загальну суму 13189384,99 грн. в тому числі ПДВ 20%; додаткову угоду № 11 від 21.07.2011 року на поставку ТОВ «Альянс Ойл Україна» 1430,000 тон бензину автомобільного марки RON 95 на загальну суму 18148020,00 грн. в тому числі ПДВ 20%; додаткову угоду № 12 від 26.07.2011 року на поставку ТОВ «Альянс Ойл Україна» 660,000 тон бензину автомобільного марки RON 95 на загальну суму 8428805,00 грн. в тому числі ПДВ 20%; додаткову угоду № 13 від 05.08.2011 року на поставку ТОВ «Альянс Ойл Україна» 540,000 тон дизельного палива Gasoil на загальну суму 5661780,00 грн. в тому числі ПДВ 20%; додаткову угоду № 14 від 09.08.2011 року на поставку ТОВ «Альянс Ойл Україна» 360,000 тон дизельного палива Gasoil на загальну суму 3753000,00 грн. в тому числі ПДВ 20%; додаткову угоду № 15 від 10.08.2011 року на поставку ТОВ «Альянс Ойл Україна» 550,000 тон бензину автомобільного марки RON 95 на загальну суму 10465950,00 грн. в тому числі ПДВ 20%; додаткову угоду № 16 від 10.08.2011 року на поставку ТОВ «Альянс Ойл Україна» 220,000 тон бензину автомобільного марки RON 95 на загальну суму 2790260,00 грн. в тому числі ПДВ 20%; додаткову угоду № 35 від 28.03.2012 року на поставку ТОВ «Альянс Ойл Україна» 220,000 тон бензину автомобільного марки RON 95 на загальну суму 3032920,00 грн. в тому числі ПДВ 20%; додаткову угоду № 39 від 02.07.2012 року на поставку ТОВ «Альянс Ойл Україна» 275,000 тон бензину автомобільного марки RON 95 на загальну суму 3573515,00 грн. в тому числі ПДВ 20%; додаткову угоду № 40 від 03.07.2012 року на поставку ТОВ «Альянс Ойл Україна» 1210,000 тон бензину автомобільного марки RON 95 на загальну суму 15701950,00 грн. в тому числі ПДВ 20%; додаткову угоду № 41 від 11.07.2012 року на поставку ТОВ «Альянс Ойл Україна» 770,000 тон бензину автомобільного марки RON 95 на загальну суму 10119945,00 грн. в тому числі ПДВ 20%.
На виконання умов Договору та вищезазначених Додаткових угод до нього, ТОВ «Укоойлпродукт» передало у власність ТОВ «Альянс Ойл Україна» за перевіряємий період вищезазначені нафтопродукти (бензин автомобільний марки RON 95 та дизельне паливо Gasoil), відповідно до актів прийому-передачі нафтопродуктів від 04.07.2011 року № 04/07-1, від 06.07.2011 року № 06/07-1, від 06.07.2011 року № 06/07-2, від 06.07.2011 року № 06/07-3, від 06.07.2011 року № 06/07-5, від 10.07.2011 року № 10/07-1, від 11.07.2011 року № 11/07-1, від 23.07.2011 року № 23/07, від 24.07.2011 року № 24/07, від 26.07.2011 року № 26/07, від 28.07.2011 року № 28/07, від 08.08.2011 року № 08/08, від 10.08.2011 року № 10/08, від 11.08.2011 року № 11/08, від 15.08.2011 року № 15/08, від 07.04.2012 року № 07/04, від 04.07.2012 року № 04/07, від 06.07.2012 року № 06/07, від 09.07.2012 року № 09/07, від 13.07.2012 року № 13/07 та видаткових накладних від 04.07.2011 року № РН-070401, від 06.07.2011 року № РН-070601, від 06.07.2011 року № РН-070602, від 10.07.2011 року № РН-071001, від 11.07.2011 року № РН-071101, від 23.07.2011 року № РН-072302, від 24.07.2011 року № РН-072402, від 26.07.2011 року № РН-072601, від 26.07.2011 року № РН-072602, від 28.07.2011 року № РН-072801, від 08.08.2011 року № РН-080804, від 10.08.2011 року № РН-081001, від 11.08.2011 року № РН-081101, від 15.08.2011 року № РН-081506, від 07.04.2012 року № РН-040701, від 04.07.2012 року № РН-042513, від 06.07.2012 року № РН-042515, від 09.07.2012 року № РН-042517, від 13.07.2012 року № РН-042518.
Крім того, факт передачі вищезазначених нафтопродуктів підтверджується також наступними залізничними накладними: № 46428199, № 46479960 - по Додатковій угоді № 8 до Договору; № 46479366, № 46494449, № 46493169, № 46479317 - по Додатковій угоді № 9 до Договору; № 46492849 - по Додатковим угодам №8, №9 до Договору; № 46611315, № 46611398, № 46586293, № 46586350 - по Додатковій угоді № 10 до Договору; № 46911582, № 46894085, № 46960365, № 46960399, № 47010194 - по Додатковій угоді № 11 до Договору; № 47302740, № 47302773 - по Додатковій угоді № 12 до Договору; № 47256904, № 47256888 - по Додатковій угоді № 13 до Договору; № 47428016 - по Додатковій угоді № 14 до Договору; № 47354774, № 47354758 - по Додатковій угоді № 15 до Договору; № 47354766 - по Додатковій угоді № 16 до Договору; № 47904636 - по Додатковій угоді № 35 до Договору; № 45230687, № 45230711 - по Додатковій угоді № 39 до Договору; № 45295813, № 45295789, № 45295862, № 45409554 - по Додатковій угоді № 40 до Договору; № 45559077, № 45295553, № 45559036 - по Додатковій угоді № 41 до Договору; № 45559085 - по Додатковим угодам № 40, № 41 до Договору.
Також, на виконання умов вищезазначеного Договору та Додаткових угод до нього ТОВ «Укройлпродукт» надало ТОВ «Альянс Ойл Україна» в липні 2011 року, серпні 2011 року, квітні 2012 року, липні 2012 року податкові накладні: від 22.07.2011 року № 1, від 27.07.2011 року № 15, від 28.07.2011 року № 17, від 30.08.2011 року № 20, від 28.04.2012 року № 3, від 04.07.2012 року № 1, від 06.07.2012 року № 3, від 09.07.2012 року № 5, від 13.07.2012 року № 6.
В матеріалах справи також містяться копії банківських виписок, якими підтверджується сплата ТОВ «Альянс Ойл Україна» контрагенту вартість поставлених нафтопродуктів: від 05.07.2011 року, від 06.07.2011 року, від 07.07.2011 року, від 11.07.2011 року, від 12.07.2011 року, від 25.07.2011 року, від 26.07.2011 року, від 28.07.2011 року, від 08.08.2011 року, від 10.08.2011 року, від 12.08.2011 року, від 15.08.2011 року, від 11.04.2012 року, від 02.07.2012 року, від 03.07.2012 року, від 04.07.2012 року, від 05.07.2012 року, від 07.07.2012 року, від 09.07.2012 року, від 13.07.2012 року, від 24.07.2012 року, від 27.07.2012 року.
З досліджених доказів вбачається, що зобов'язання сторін за вищезазначеними Додатковими угодами до Договору поставки нафтопродуктів № 0247 від 22.02.2011 року виконані, нафтопродукти поставлені ТОВ «Укройлпродукт» та прийняті ТОВ «Альянс Ойл Україна», за поставлені нафтопродукти сплачені кошти.
Окрім того, позивачем надано докази щодо руху поставки нафтопродуктів, ввезення їх на територію України та отримання їх контрагентом позивача від своїх постачальників. Зокрема, в матеріалах справи містяться копії вантажно-митних декларацій (форми МД-2) та видаткових накладних
В той час, в обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що на підтвердження реального виконання договору поставки нафтопродуктів позивачем не надано всіх документів, наявність яких є обов'язковою в силу положень договору, зокрема, паспорта якості заводу-виробника, акти відбирання проб за формою № 2-НК; журнал реєстрації проб за формою № 3-НК; журнал реєстрації видачі паспортів якості за формою № 4-НК; графік лабораторних випробувань нафтопродуктів при тривалому зберіганні; паспорт якості за формою № 11-НК.
Відтак, на думку відповідача, відсутність документів, передбачених положеннями законодавства та умовами договору свідчить про відсутність наміру між підприємствами на настання реальних наслідків при укладанні правочинів, оскільки, транспортування, відвантаження, зберігання, відпуск нафтопродуктів без відповідної документації не допускається.
Так, дійсно, відповідно до п.1.4 Договору передбачено, що якість товару, який постачається повинна відповідати технічним умовам (ТУ) та державним стандартам, діючим на території України, паспорту якості заводу-виробника, сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання.
З досліджених доказів у справі, вбачається, що у позивача наявні за перевіряємий період журнали обліку надходження нафтопродуктів, журнали реєстрації видачі паспортів якості, журнали реєстрації проб, які наявні в матеріалах справи, а також позивачем надано паспорти якості нафтопродуктів, видані Випробувальною лабораторією нафтобази «Сімферопольська».
В матеріалах справи міститься копія свідоцтва про атестацію № 162-10РЕ, виданого 08.09.2010 року Сімферопольській нафтобазі ТОВ «Альянс Ойл Україна» з метою проведення виміру у сфері застосування державного метрологічного нагляду.
Крім того, згідно п.3.1 Договору визначено, що приймання-передача товару здійснюється відповідно до вимог Інструкції «Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України».
Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затверджена наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв'язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України 20.05.2008 року № 281/171/578/155 (далі - Інструкція), встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів.
Вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України.
Порядок приймання нафти і нафтопродуктів передбачено розділом 5 Інструкції.
Згідно п.п.5.1.1 п.5.1 Інструкції, приймання нафти і нафтопродуктів за кількістю здійснюється відповідно до вимог цієї Інструкції та договорів постачання, купівлі-продажу тощо.
Приймання нафти і нафтопродуктів може здійснюватись маршрутами, окремими партіями (від двох і більше цистерн) та окремими цистернами (п. 5.2.1 Інструкції).
Відповідно до п.п.5.2.6 п.5.2 Інструкції, результати комісійного приймання нафти або нафтопродуктів оформлюються актом приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою № 5-НП, який складається одразу після приймання вантажу та затверджується керівництвом підприємства не пізніше наступного дня після його складання.
Акт приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою № 5-НП є підставою для оприбутковування нафти і нафтопродуктів у складському обліку та відображення на відповідних рахунках бухгалтерського обліку в підзвіт матеріально відповідальних осіб.
Уся кількість нафти або нафтопродуктів, що надійшла на підприємство в залізничних цистернах, зазначається в журналі обліку надходження нафти і нафтопродуктів за формою № 6-НП, сторінки якого шнуруються, нумеруються і скріплюються печаткою та підписом керівника підприємства. Записи в журналі робляться на підставі відвантажувальних документів і актів приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою № 5-НП.
На всіх підприємствах ведеться облік нафти і нафтопродуктів із записом у журналі реєстрації проведення вимірювань нафтопродуктів (нафти) у резервуарах за формою № 7-НП (на НПЗ у спеціальних регістрах складського обліку) для кожного резервуара з відображенням усіх технологічних операцій, що здійснюються кожною зміною (п.6.1 Інструкції).
Відпуск нафти споживачам здійснюється на підставі попередньо укладених договорів, а нафтопродуктів - на підставі договорів або за готівку (п.7.1 Інструкції).
З огляду на вищевикладене та наявних письмових доказів вбачається, що позивачем в підтвердження приймання, транспортування, відпуску та обліку нафтопродуктів у відповідності до положень вказаної Інструкції надано до суду всі належні документи.
Окрім того, податковим органом отримано акт від ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС матеріали перевірки ТОВ «Ространснафтопродукт», а саме: акт від 17.09.2012 року №614/3/22-80-35234346 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Ространснафтопродукт» щодо підтвердження господарських відносин за період червень 2011 року - липень 2012 року. В акті зазначено, що усі операції купівлі-продажу ТОВ «Укройлпродукт» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».
Разом з тим, посилання відповідача на даний акт не береться судом до уваги, оскільки факт недекларування відповідачем своїх податкових зобов'язань по взаємовідносинам ТОВ «Ространснафтопродукт» жодним чином не має ніякого впливу та не ставить під сумнів отримання ТОВ «Альянс Ойл Україна» нафтопродуктів у ТОВ «Укройлпродукт» у перевіряємому періоді.
Окрім того, судом встановлено, що ТОВ «Ространснафтопродукт» оскаржено, зокрема, дії ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС зі складення акту від 17.09.2012 року №614/3/22-80-35234346 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Ространснафтопродукт» (код ЄДРПОУ 35234346) щодо підтвердження господарських відносин за період червень 2011 року - липень 2012 року в судовому порядку.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.04.2013 року в адміністративній справі № 2а-17622/12/2670 за позовом ТОВ «Ространснафтопродукт» до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, адміністративний позов ТОВ «Ространснафтопродукт» задоволено повністю.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2013 року по вказаній справі № 2а-17622/12/2670 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за скаргою ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.04.2014 року по справі № К/800/6215/14 (№ 2а-17622/12/2670) касаційну скаргу ДПІ у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишено без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2013 року - без змін.
Таким чином, враховуючи те, що в межах зазначеної адміністративної справи було встановлено, що при проведенні перевірки податковим органом порушено вимоги Податкового кодексу України, а саме, не було належним чином повідомлено позивача про проведення перевірки та не надано доказів того, на підставі чого було здійснено перевірку, суд вважає, що твердження відповідача про відсутність об'єктів оподаткування за договірними відносинами ТОВ «Укройлпродукт» з ТОВ «Ространснафтопродукт», які не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому - є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача» є безпідставними, необґрунтованими та судом до уваги не беруться.
Що стосується правомірності формування валових витрат позивачем у взаємовідносинах з ТОВ «БДО Валюейшн» (код ЄДРПОУ 36422728) за перевіряємий період, суд зазначає наступне.
Податковим органом під час проведення перевірки встановлено, що ТОВ «Альянс Ойл Україна» та ТОВ «БДО Валюейшн» уклали договір про виконання робіт з оцінки вартості мережі АЗС згідно з Міжнародними стандартами оцінки. В податковому обліку вищенаведені витрати в сумі 133 333,33 грн. віднесені до складу адміністративних витрат за ІУ квартал 2011 року.
При цьому, звіту, наявність якого передбачена умовами самого договору та, який безпосередньо підтверджує виконання процедур з оцінки майна ТОВ «БДО Валюейшн» не надано, що свідчить про правомірність висновків податкового органу. Крім того, перевіркою встановлено, що підприємство не має на балансі основних засобів, а орендує нафтобази та одну АЗС для ведення господарської діяльності. У зв'язку з викладеним, податковим органом зроблено висновок, що позивачем в порушення п.п. 138.10.2 п. 138.10 ст.138 Податкового кодексу України підприємством завищено витрати на загальну суму 133 333,33 грн.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Альянс Ойл Україна» та ТОВ «БДО Валюейшн» укладений договір № 10-0019/2011 від 18.10.2011 року про виконання робіт з оцінки вартості мережі АЗС згідно з Міжнародними стандартами оцінки.
ТОВ «БДО Валюейшн» являється суб'єктом оціночної діяльності відповідно до сертифікату № 9257/10, виданий Фондом державного майна України 21.01.2010 року.
Відповідно до Додатку № 1 до вищезазначеного Договору ТОВ «Альянс Ойл Україна» надало ТОВ «БДО Валюейшн» необхідні документи для належного надання послуг.
Так, на виконання умов вищезазначеного Договору ТОВ «БДО Валюейшн» здійснило оцінку вартості мережі АЗС та надало ТОВ «Альянс Ойл Україна» акт здачі-приймання від 21.11.2011 року на загальну суму 160 000 грн., в тому числі вартість виконаних робіт на суму 133 333,33 грн., ПДВ - 26 666,67 грн.
Крім того, на виконання умов Договору ТОВ «БДО Валюейшн» надало позивачу податкові накладні: від 18.10.2011 року № 3, від 21.11.2011 року № 5.
Також, ТОВ «Альянс Ойл Україна» сплачено ТОВ «БДО Валюейшн» вартість виконаних робіт на загальну суму 160 000,00 грн. в тому числі ПДВ, що підтверджується банківськими виписками: від 18.10.2011 року на суму 80000,00 грн. та від 08.12.2011 року на суму 80000,00 грн.
ТОВ «Альянс Ойл Україна» в податковому обліку віднесло витрати по вищенаведеному Договору до складу адміністративних витрат.
Відповідно до п.п. 138.10.2 п. 138.10 ст.138 Податкового кодексу України, адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством винагороди за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, що отримує платник податку для забезпечення господарської діяльності.
Як вже зазначалося вище, одним із основних видів діяльності ТОВ «Альянс Ойл Україна», відповідно до Довідки з ЄДРПОУ, є роздрібна торгівля пальним (код 47.30 КВЕД-2010), відповідно до чого ТОВ «Альянс Ойл Україна» експлуатує АЗС.
Як зазначив позивач, вказаний вище договір був укладений для прийняття управлінського рішення щодо можливості придбання мережі АЗС, зобов'язання за вказаним договором про виконання робіт з оцінки вартості мережі АЗС виконані. Проте після отримання від ТОВ «БДО Валюейшн» результатів наданих послуг, ТОВ «Альянс Ойл Україна» вирішило не придбавати таку мережу АЗС так як таке придбання було б економічно не обґрунтованим і призвело б до збитків ТОВ «Альянс Ойл Україна».
Таким чином, укладення та виконання вищезазначеного Договору призвело до економічної вигоди ТОВ «Альянс Ойл Україна», так як в іншому випадку ТОВ «Альянс Ойл Україна» понесло б значні витрати на придбання мережі АЗС, а потім несло б економічно не обґрунтовані збитки при експлуатації такої мережі АЗС.
Відповідачем не спростовано належними доказами відсутність об'єкта оподаткування вказаних підприємств, невиконання ними умов договору, відсутність наміру несплати податків, а тому твердження відповідача судом до уваги не беруться з підстав необґрунтованості та недоведеності.
Крім того, є безпідставними твердження відповідача про те, що підприємство не має на балансі вищенаведених основних засобів за договором, оскільки як уже зазначалось позивач не придбавав мережу АЗС, оцінку якої здійснено ТОВ «БДО Валюейшн». У зв'язку з цим у позивача відсутні були підстави й для складання звіту.
Окрім того, у перевіряємий період позивач також мав господарські взаємовідносини з ТОВ «НК «Альянс-Україна» (код ЄДРПОУ 32073551).
Посадовими особами податкового органу в акті перевірки вказано, що ТОВ «Альянс Ойл Україна» та ТОВ «НК «Альянс-Україна» укладено договори про надання послуг по питанням забезпечення безпеки ведення бізнесу.
Проте, відповідачем зроблено висновок, що документально не підтверджено реальності здійснення господарських відносин між підприємствами, що фінансово-господарська діяльність контрагента позивача здійснюється поза межами правового поля, а усі правочини (договори), укладені з такими контрагентами не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.
Разом з тим, судом встановлено, що позивачем укладено договори від 30.12.2009 року та від 31.12.2010 року з ТОВ «НК «Альянс-Україна» про надання послуг по питанням забезпечення безпеки ведення бізнесу, відповідно до умов яких Виконавець (ТОВ «НК «Альянс-Україна») бере на себе зобов'язання по наданню послуг Замовнику (ТОВ «Альянс Ойл Україна») по питанням безпеки ведення бізнесу, а Замовник приймає та сплачує за надані Виконавцем послуги.
Надання послуг по вищезазначеним Договорам відбувалось шляхом узгодження та візування Договорів, наказів ТОВ «Альянс Ойл Україна» участі у комісіях та розслідуваннях ТОВ «Альянс Ойл Україна», співбесід з новими працівниками ТОВ «Альянс Ойл Україна».
На виконання умов вищезазначених Договорів ТОВ «НК «Альянс-Україна» надало послуги, передбачені такими Договорами, а також надало ТОВ «Альянс Ойл Україна» наступні акти здачі-приймання робіт (надання послуг) № 0000101 від 31.03.2010 року на загальну суму 180000,00 грн., в тому числі основна вартість робіт складає 150 000,00 грн., ПДВ - 30 000,00 грн. - по Договору від 30.12.2009 року; № 0000103 від 30.06.2010 року на загальну суму - 180000,00 грн., в тому числі основна вартість робіт -150000,00 грн., ПДВ - 30000,00 грн. - по Договору від 30.12.2009 року; № 0000025 від 31.03.2011 року на загальну суму 150000,00 грн., в тому числі основна вартість робіт -150000,00 грн., ПДВ - 0 грн. - по Договору від 31.12.2010 року; № 0000053 від 30.06.2011 року на загальну суму 150000,00 грн., в тому числі основна вартість робіт -150000,00 грн., ПДВ - 0 грн. - по Договору від 31.12.2010 року; № 81 від 30.09.2011 року на загальну суму 180000,00 грн., в тому числі основна вартість робіт -150000,00 грн., ПДВ - 30000,00 грн. - по Договору від 31.12.2010 року; № 102 від 31.12.2011 року на загальну суму 180000,00 грн., в тому числі основна вартість робіт -150000,00 грн., ПДВ - 30000,00 грн. - по Договору від 31.12.2010 року; № 20 від 31.03.2012 року на загальну суму 180000,00 грн., в тому числі основна вартість робіт -150000,00 грн., ПДВ - 30000,00 грн. - по Договору від 31.12.2010 року; № 43 від 30.06.2012 року на загальну суму 180000,00 грн., в тому числі основна вартість робіт -150000,00 грн., ПДВ - 30000,00 грн. - по Договору від 31.12.2010 року; № 0000066 від 30.09.2012 року на загальну суму 180000,00 грн., в тому числі основна вартість робіт-150000,00 грн., ПДВ - 30000,00 грн. - по Договору від 31.12.2010 року; № 0000090 від 29.12.2012 року на загальну суму 180000,00 грн., в тому числі основна вартість робіт -150000,00 грн., ПДВ - 30000,00 грн. - по Договору від 31.12.2010 року.
Також, в підтвердження надання послуг ТОВ «НК «Альянс-Україна» до Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) надало ТОВ «Альянс Ойл Україна» Довідки до актів виконаних робіт: довідка за І квартал 2011 року, довідка за II квартал 2011 року, довідка за III квартал 2011 року, довідка за IV квартал 2011 року, довідка за І квартал 2012 року, довідка за II квартал 2012 року, довідка за III квартал 2012 року, довідка за IV квартал 2012 року.
На виконання умов вищезазначених Договорів ТОВ «НК «Альянс-Україна» виписало ТОВ «Альянс Ойл Україна» податкові накладні: від 31.03.2010 року № 14 (по Договору від 30.12.2009 р.), від 30.06.2010 року № 14 (по Договору від 30.12.2009 р.), від 30.09.2011 року № 7 (по Договору від 31.12.2010 р.), від 31.12.2011 року № 9 (по Договору від 31.12.2010 р.), від 31.03.2012 року № 8 (по Договору від 31.12.2010 р.), від 30.06.2012 року № 8 (по Договору від 31.12.2010 р.), від 30.09.2012 року № 8 (по Договору від 31.12.2010 р.), від 29.12.2012 року № 7 (по Договору від 31.12.2010 р.).
Відповідно до договірних зобов'язань, ТОВ «Альянс Ойл Україна» сплатило ТОВ «НК «Альянс-Україна» вартість наданих послуг, що підтверджується банківськими виписками, зокрема, від 28.10.2011 року на суму 75000,00 грн.; від 08.11.2011 року на суму 20000,00 грн.; від 09.11.2011 року на суму 12000,00 грн.; від 11.11.2011 року на суму 25000,00 грн.; від 29.11.2011 року на суму 15000,00 грн.; від 01.12.2011 року на суму 3000,00 грн.; від 06.12.2011 року на суму 30000,00 грн.; від 27.12.2011 року на суму 63841,23 грн.; від 04.04.2012 року на суму 720000,00 грн.; від 25.04.2012 року на суму 50000,00 грн.; від 16.05.2012 року на суму 186158,77 грн.; від 16.08.2012 року на суму 180000,00 грн.; від 10.12.2012 року на суму 46000,00 грн.; від 26.12.2012 року на суму 1340000,00 грн.; від 01.02.2013 року на суму 130522,00 грн.; від 05.02.2013 року на суму 49478,00 грн.
На підставі вищезазначених податкових накладних ТОВ «Альянс Ойл Україна» включило до складу податкового кредиту суми сплаченого податку на додану вартість у розмірі 240000,00 грн.
Зазначене свідчить про безпідставність тверджень відповідача щодо відсутності у позивача первинних документів, які підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю підприємства.
Таким чином, зобов'язання за договорами від 30.12.2009 року та від 31.12.2010 року з ТОВ «НК «Альянс-Україна» про надання послуг по питанням забезпечення безпеки ведення бізнесу сторонами були виконані, що підтверджується наявними доказами у справі. При цьому жодних претензій до виконання вищезазначених договорів у сторін не виникало.
Таким чином, суд погоджується з позицією позивача, що висновок акту перевірки про завищення позивачем податкового кредиту по взаєморозрахункам з ТОВ «НК Альянс Україна» не відповідає дійсним обставинам справи.
Окрім того, у перевіряємий період позивач також мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Пром Альянс ЛТД» (код ЄДРПОУ 34885500).
Посадовими особами податкового органу в акті перевірки вказано, що ТОВ «Альянс Ойл Україна» укладено договір надання послуг з технічного обслуговування та ремонтавтомобілів з ТОВ «Пром Альянс ЛТД». В податковому обліку підприємства до складу витрат значені витрати віднесені на загальну суму 9002 грн.
Проте, відповідачем зроблено висновок, що документально не підтверджено реальності здійснення господарських відносин між підприємствами в період лютий 2012 року та серпень 2012 року, що фінансово-господарська діяльність контрагента позивача здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про ненабуття належним чином цивільної праводієздатності вищенаведеного підприємства, а укладені договори з таким контрагентом не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.
Відповідачем отримано та використано під час перевірки акт ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС від 18.09.2012 року № 999/226/34885500 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Пром Альянс ЛТД» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за серпень 2011 року.
В даному акті зазначено, що при розгляді документів наданих підприємством не встановлено жодних юридичних документів, що підтверджують здійснення ТОВ «Пром Альянс ЛТД» приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, відсутня будь-яка товарно-транспортна документація. Відсутнє документальне підтвердження визначення та обліку роботи автомобільного транспортного засобу, списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (Замовник) та ТОВ «Пром Альянс ЛТД» (Виконавець) укладено договір № 01/06-11 від 01.06.2011 року про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту автомобілів, відповідно до якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується протягом дії Договору на свій ризик, якісно і в обумовлені із Замовником терміни виконати із власних матеріалів або матеріалів Замовника роботи по ремонту і технічному обслуговуванню автомобіля (-ів), що належить (-ать) Замовнику, а Замовник зі свого боку зобов'язується прийняти та оплатити роботи на умовах та в порядку передбаченому даним Договором.
На виконання умов вищезазначеного Договору ТОВ «Пром Альянс ЛТД» в липні-серпні 2011 року надало ТОВ «Альянс Ойл Україна» послуги з ремонту та обслуговування автомобілів ТОВ «Альянс Ойл Україна», у зв'язку з чим сторонами підписані акти виконаних робіт: № 090803 від 09.08.2011 року на загальну суму 2592,00 грн., в тому числі, загальна вартість робіт -2160,00 грн., ПДВ - 432,00 грн.; № 090805 від 09.08.2011 року на загальну суму 1476,00 грн., в тому числі, загальна вартість робіт - 1230,00 грн., ПДВ - 246,00 грн.; № 090807 від 09.08.2011 року на загальну суму 1692,00 грн., в тому числі, загальна вартість робіт - 1410,00 грн., ПДВ - 282,00 грн.; № 310804 від 31.08.2011 року на загальну суму 6001,20 грн., в тому числі, загальна вартість робіт - 5001,00 грн., ПДВ - 1000,20 грн.; № 310803 від 31.08.2011 року на загальну суму 4801,20 грн., в тому числі, загальна вартість робіт - 4001,00 грн., ПДВ - 800,20 грн.
Крім того, ТОВ «Пром Альянс ЛТД» виписало ТОВ «Альянс Ойл Україна» податкові накладні: від 09.08.2011 року № 090804, від 09.08.2011 року № 090806, від 09.08.2011 року № 090808, від 29.08.2011 року № 290803, від 29.08.2011 року № 290804.
На виконання умов договору та наданих послуг ТОВ «Альянс Ойл Україна» сплатило ТОВ «Пром Альянс ЛТД» вартість послуг з ремонту та обслуговування автомобілів, що підтверджується банківськими виписками від 09.08.2011 року на загальну суму 5760,00 грн., від 29.08.2011 року на загальну суму 10802,40 грн.
На підставі вищезазначених податкових накладних ТОВ «Альянс Ойл Україна» включило до складу податкового кредиту суми сплаченого податку на додану вартість у розмірі 2760,40 грн.
З урахуванням викладеного, вбачається реальне виконання сторонами передбачених договором зобов'язань, при цьому жодних претензій до виконання вищезазначеного Договору у сторін не виникало, тому суд погоджується з позицією позивача, що висновок акту перевірки про неправомірне формування позивачем валових витрат не відповідає фактичним обставинам справи.
Крім того, суд зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що договірні відносини між ТОВ «Альянс Ойл Україна» та ТОВ «Пром Альянс ЛТД» тривали з червня 2011 року, тобто не один місяць. При цьому, відповідач ставить під сумнів господарські операції лише за лютий 2012 року та серпень2 012 року.
Хоча послуги надавалися однаково, оформлювалися документи по наданим послугам, та як зазначив позивач, будь-яких претензій до інших періодів відповідач не висуває.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам щодо безпідставності та неправомірності висновків податкового органу про те, що позивач неправомірно визначив суми віднесені до складу валових витрат та при формуванні податкового кредиту, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків, а згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 Цивільного кодексу України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оскаржуваний правочин). До оскаржуваних правочинів належить зокрема фіктивний правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним (ст. 234 Цивільного кодексу України).
Тобто, головною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не актами, які б факти в цьому акті не було відображено.
Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Як вже зазначалось, висновки податкового органу про нікчемність договорів, укладених між позивачем та ТОВ «Райзинг», ТОВ «Укройлпродукт», ТОВ «Пром Альянс ЛТД» ґрунтуються на тому, що податкові органи не змогли провести зустрічну звірку між контрагентами позивача ТОВ «Райзинг» та ТОВ «НФЛ-Трейдінг», ТОВ «Укройлпродукт» з ТОВ «Ространснафтопродукт», ТОВ «Пром Альянс ЛТД» з платниками податків, а також на тому, що у ТОВ «Пром Альянс ЛТД» відсутні документи, що підтверджують здійснення ТОВ «Пром Альянс ЛТД» своєї діяльності.
В той час, відповідачем не надано суду жодних доказів, які підтверджували б те, що укладення договорів, на підставі яких виникли взаємовідносини між позивачем та його контрагентами, які свідчили б про невідповідність документів, не надано доказів притягнення до відповідальності (в тому числі кримінальної) відповідних посадових осіб у зв'язку з занесенням до звітності даних, що не відповідають дійсності.
В акті не вказано, що отримані ТОВ «Альянс Ойл Україна» від ТОВ «Райзинг», ТОВ «Укройлпродукт», ТОВ «БДО Валюейшн», ТОВ «НК «Альянс-Україна», ТОВ «Пром Альянс ЛТД» податкові накладні не містять всіх, або якогось одного з необхідних реквізитів, визначених пп. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України, для надання їй юридичної сили та доказовості та не поставлено під сумнів наявність чи дійсність таких податкових накладних. Таким чином, ТОВ «Альянс Ойл Україна» сформувало податковий кредит та валові витрати правомірно на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих ТОВ «Райзинг», ТОВ «Укройлпродукт», ТОВ «БДО Валюейшн», ТОВ «НК «Альянс-Україна», ТОВ «Пром Альянс ЛТД», які містять всі необхідні реквізити, визначені пп. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України.
Більш того, постачальники ТОВ «Альянс Ойл Україна», а саме ТОВ «Райзинг», ТОВ «Укройлпродукт», ТОВ «БДО Валюейшн», ТОВ «НК «Альянс-Україна», ТОВ «Пром Альянс ЛТД» на час здійснення поставки були юридичними особами, занесеними до ЄДРПОУ, а також були платниками податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвами про реєстрацію платників податку на додану вартість таких постачальників та відповідно до діючого законодавства мали право виписувати податкові накладні.
Спірні правовідносини регулюються нормами Конституції України, Податкового кодексу України та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній в момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
До складу валових витрат, згідно п.п. 5.2.1 вказаної статті, включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Підпунктом 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Аналогічні норми містяться у Податковому кодексу України.
Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, інших витрат.
До складу валових витрат що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, входять: витрати від операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті:інші витрати, визначені згідно з пунктами 138.5, 138.10 -138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
При цьому, згідно з підпунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Згідно з пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Крім того, згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Також, порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначено статтею 198 Податкового кодексу України, згідно з якою право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
У відповідності до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
В силу положень п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (пункт 201.4 статті 201 Податкового кодексу України).
Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6 статті 201 Податкового кодексу України).
Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Аналіз положень податкового законодавства дозволяє дійти висновку, що право на формування податкового кредиту виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: 1) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); 2) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; 3) наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; 4) документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; 5) наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної (має усі обов'язкові реквізити).
Як зазначено у листі Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року №1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:
- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;
- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;
- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;
- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.
Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Зміст господарської операції може встановлюватися з урахуванням змісту цивільно-правових чи господарсько-правових зобов'язань сторін, але не вичерпується останнім. Господарська операція може мати місце навіть за відсутності цивільно-правових чи господарсько-правових відносин між платниками податків.
Із наведеного можна зробити висновок про те, що господарські операції (поставка, продаж, фінансова допомога, інвестиція тощо) є самостійним поняттям, відмінним від правочинів або господарських зобов'язань. Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків.
Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.
Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
Аналіз викладених норм свідчить про те, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Як уже встановлено судом та досліджено в судовому засіданні, на підтвердження реальності спірних операцій позивач надав до матеріалів справи копії договорів, актів прийняття-передачі робіт (надання послуг), податкових накладних, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, інші документи бухгалтерського обліку, що відповідають вище вказаним вимогам законодавства та свідчать про звичайну фінансово-господарську діяльність позивача, податкові накладні відповідають вимогам поставленим чинним законодавством до первинних документів, а відтак наділені юридичною силою та є належними доказами реальності здійснених господарських операцій з ТОВ «Райзинг», ТОВ «Укройлпродукт», ТОВ «БДО Валюейшн», ТОВ «НК «Альянс-Україна», ТОВ «Пром Альянс ЛТД».
Окрім цього, сукупність наведених вище первинних бухгалтерських документів, досліджених під час розгляду справи підтверджує факт виконання договорів та не дає підстав для сумніву щодо реальності їх вчинення. Відсутність доведення факту правопорушення та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.
За результатом системного аналізу вимог податкового законодавства та встановленими обставинами справи, суд дійшов висновку, що операції позивача з контрагентами, які на момент здійснення господарських операцій були належним чином зареєстровані як платники податку на додану вартість, здійснені в межах його господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій. Позивачем вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових ресурсів.
Судом, в даному випадку, враховуються положення рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03), які відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.
Окрім того, перевіркою також встановлено, що ТОВ «Альянс Ойл Україна» в порушення п. 198.5 ст.198 Податкового Кодексу України за період, що перевірявся, занижені податкові зобов'язання з ПДВ по операції списання бензину (нестачі і збитки) при зачистці резервуарів.
Згідно п. 198.5 ст.198 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу);
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу);
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно з п. 6 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України, для визначення переліку об'єктів основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів за групами відповідно до пункту 145.1 статті 145 цього Кодексу з метою нарахування амортизації з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу застосовуються дані інвентаризації, проведеної за станом на 1 квітня 2011 року. Вартість, яка амортизується, по кожному об'єкту основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів визначається як первісна (переоцінена) з урахуванням капіталізованих витрат на модернізацію, модифікацію, добудову, дообладнання, реконструкції тощо, а також суми накопиченої амортизації за даними бухгалтерського обліку на дату набрання чинності розділом ІІІ Кодексу.
Згідно листа Державної податкової адміністрації України від 09.02.2011 року № 3610/7/15-0317 «Про застосування і уточнення п. 6 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу: якщо загальна вартість всіх груп основних засобів за даними бухгалтерського обліку більша, то виникаюча різниця амортизується на загальних підставах.
У листі Державної податкової адміністрації України від 20.05.2011р. № 14218/7/15-0317 «Про порядок нарахування амортизаційних відрахувань» також вказано: «якщо загальна вартість усіх груп основних засобів за даними бухгалтерського обліку більша, то різниця, яка виникає, амортизується на загальних підставах у складі вартості груп основних фондів».
Згідно листа від 29.12.2011 року за № 8751/6/15-1415 Державної податкової служби України, якщо за результатами інвентаризації станом на 01.04.2011 року загальна вартість усіх груп основних засобів за даними бухгалтерського обліку більша, ніж загальна вартість усіх груп основних фондів за даними податкового обліку, то різниця, яка виникає амортизується на загальних підставах.
ТОВ «Альянс Ойл Україна» відповідно до п. 145.1 ст. 145 Податкового кодексу України за станом на 01.04.2011 року провело інвентаризацію всіх груп основних засобів та провело їх угруповання відповідно до груп податкового обліку.
Копія наказу про проведення інвентаризації і копія акту інвентаризації містяться в матеріалах справи, згідно яких нарахування податковій амортизації з 01.04.2011 року проведено згідно п. 6 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України і листів Державної податкової адміністрації України.
Враховуючи викладене, суд вважає, що ТОВ «Альянс Ойл Україна» правомірно сформовано та визначено склад валових витрат та податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ «Райзинг», ТОВ «Укройлпродукт», ТОВ «БДО Валюейшн», ТОВ «НК «Альянс-Україна», ТОВ «Пром Альянс ЛТД», а висновки акту перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є помилковими, відтак збільшення сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток з урахуванням штрафних санкцій є протиправним, що свідчить про протиправність прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 21.03.2014 року № 0000354120 та № 0000364120.
Щодо правомірності сплати податку на доходи фізичних осіб та прийняття податкового повідомлення-рішення від 30.05.2014 року №0000534120, суд зазначає наступне.
Як вбачається з акту, перевіркою встановлено, що ТОВ «Альянс Ойл Україна» у перевіряємому періоді з 01.04.2010 року по 31.12.2012 року сплачувало податок на доходи фізичних осіб по місцю знаходження (м. Київ, вул. І.Франка, 6) на рахунки відповідача.
Однак, у 2012 році ТОВ «Альянс Ойл Україна», маючи невідокремлений структурний підрозділ - нафтобазу «Березань», почало сплачувати податок за місцем знаходження такого невідокремленого підрозділу (Київська область, м. Березань, вул. Куйбишева, 37), чим, на думку відповідача, порушило вимоги пп. 168.4.3 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України.
Відповідно до пп. 168.4.3 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України, суми податку на доходи, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу. У разі якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) податок на доходи фізичних осіб за такий відокремлений підрозділ, усі обов'язки податкового агента виконує юридична особа. Податок на доходи, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.
Крім того, відповідач вказує на те, що платниками податку на доходи фізичних осіб можуть бути тільки ті відокремлені підрозділи, відомості про які внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, у ТОВ «Альянс Ойл України» не має відокремлених підрозділів, згідно даних, які внесені до Єдиного державного реєстру.
Разом з тим, позивач підтверджує, що, маючи невідокремлений структурний підрозділ нафтобазу «Березань», сплачує податок на доходи фізичних осіб за зазначену нафтобазу «Березань» за місцем знаходження такого невідокремленого підрозділу (Київська обл., м. Березань, вул. Куйбишева, 37) до місцевого бюджету м. Березань.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до статуту ТОВ «Альянс Ойл Україна» та Положення ТОВ «Альянс Ойл Україна» «Про невідокремлені підрозділи (нафтобази) ТОВ «Альянс Ойл Україна»», структурні підрозділи позивача, що знаходяться поза його місцезнаходженням є невідокремленими та відомості по ним не включалися до Єдиного державного реєстру.
Нафтобази не є юридичними особами і діють на підставі Положення «Про невідокремлені підрозділи (нафтобази) ТОВ «Альянс Ойл Україна».
Відповідно до п.п. 14.1.30 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, поняття «відокремлені підрозділи» вживається у значенні, визначеному Цивільним кодексом України.
Цивільний кодекс України, в свою чергу, не дає чіткого визначення поняття «відокремлені підрозділи», а лише вказує на те, що філія і представництво є відокремленими підрозділами, відомості про яких включаються до Єдиного державного реєстру.
Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» визначає відокремлений підрозділ як філію, інший підрозділ юридичної особи, що знаходиться поза її місцезнаходженням та виробляє продукцію, виконує роботи або операції, надає послуги від імені юридичної особи, або представництво, що здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.
Згідно ст. 28 вищезазначеного Закону відомості про відокремлені підрозділи юридичної особи залучаються до її реєстраційної справи та включаються до Єдиного державного реєстру.
В той же час, згідно з Положенням структурні підрозділи ТОВ «Альянс Ойл Україна» входять в структуру товариства та є невідокремленими часинами (підрозділами) товариства, знаходяться поза місцезнаходженням товариства, не мають статусу філій, інших відокремлених підрозділів.
Для забезпечення своєї діяльності товариство надає нафтобазам основні фонди та інше майно, розташоване за місцем знаходження нафтобаз. Власником майна та коштів нафтобаз є ТОВ «Альянс Ойл Україна».
Статтею 64 Господарського кодексу України визначено, що підприємство може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій і т. п.), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб і т. п.). Функції, права та обов'язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства або іншими установчими документами.
Підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розклад. Законодавством не передбачено обмеження щодо розміщення структурних підрозділів юридичної особи.
Разом з тим підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку.
Філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи (стаття 95 ЦКУ).
Юридичні особи передають філіям та представництвам певне майно і затверджують положення про них, які визначають зміст і порядок їх діяльності. Проте юридично власником даного майна залишається юридична особа, оскільки філії та представництва не мають правосуб'єктності.
Вказана позиція також викладена у листі Державного комітету України з питань регуляторної політики і підприємництва від 03.03.2011 року № 2340, згідно з яким передбачено, що юридична особа може створювати за межами свого місцезнаходження як відособлені підрозділи (філії, представництва), так і структурні підрозділи, що не мають ознак відокремлених підрозділів (ділянки, цеху, відділи).
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що правомірність сплати податку з доходів фізичних осіб до місцевого бюджету м. Березань за працівників нафтобази «Березань» ТОВ «Альянс Ойл Україна» підтверджена листами Баришівського відділення Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 21.05.2014 року № 314/10/10-01-00, від 28.05.2014року № 321/10/10-17-06.
Більш того, позивач після проведення перевірки надіслав скаргу № 105 від 21.05.2014 року до Головного управління Міндоходів у Київській області про зобов'язання Баришівського відділення Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області перерахувати помилково сплачені кошти, тобто кошти, які ТОВ «Альянс Ойл Україна» сплатило за працівників, що працюють на нафтобазі «Березань» до місцевого бюджету м. Березань.
Водночас, Головне управління Міндоходів у Київській області надало відповідь на скаргу позивача від 16.06.2014 року № 1434/10/10-36-20-02-30, в якій зазначив, що податок на доходи з фізичних осіб ТОВ «Альянс Ойл Україна» протягом 2012 -2013 років сплачений правомірно та не підлягає зарахуванню на інший розрахунковий рахунок.
Таким чином, з огляду на вищевикладені обставини, які свідчать про те, що позивачем не було допущено порушення вимог ст. 168 Податкового кодексу України, ним правомірно сплачено податок на доходи з фізичних осіб за вказаний період, суд приходить до висновку про протиправність та необґрунтованість прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень від 21.03.2014 року № 0000324120, а також № 0000324120 від 21.03.2014 року, яким на підставі п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України нараховано штрафні санкції на суму 101 033,96 грн.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведена правомірність та обґрунтованість прийнятих ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.
Керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Ойл Україна» задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.03.2014 року № 0000324120, видане Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів - Центральним офісом з обслуговування великих платників.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.03.2014 року № 0000354120, видане Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів - Центральним офісом з обслуговування великих платників.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.03.2014 року № 0000364120, видане Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів - Центральним офісом з обслуговування великих платників.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.05.2014 року № 0000534120, видане Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів - Центральним офісом з обслуговування великих платників.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.
Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя В.П. Шулежко
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 26.08.2014 |
Оприлюднено | 16.09.2014 |
Номер документу | 40461739 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Шулежко В.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні