Рішення

від 10.09.2014 по справі 904/5213/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.09.14р. Справа № 904/5213/14

За позовом Концерну "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі", м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельтон", м. Дніпропетровськ

про стягнення 12661,97 грн.

Суддя Первушин Ю.Ю.

Представники:

Від позивача: Попова О.В., довіреність №9132/27 від 30.12.2013 року, представник;

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Концерн "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" (далі-Позивач) звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельтон" (далі-Відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 12 661 грн. 97 коп. та витрати по сплаті судового збору.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору № 201491 від 01.10.2007 року, в частині оплати за надані послуги.

Ухвалою господарського суду від 18.07.2014 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 20.08.2014 року.

У судовому засіданні 20.08.2014 року представник позивача подав клопотання про долучення до матеріалів справи копію акту звірки з відповідачем та докази направлення акту на адресу відповідача (а.с. 93-99).

Ухвалою господарського суду від 20.08.2014 року розгляд справи відкладено на 10.09.2014 року у зв'язку з неявкою представника відповідача та необхідністю витребування.

Представник Відповідача в судові засідання 20.08.2014 року та 10.09.2014 року не з'явився, явку повноважного представника в судові засідання, призначені для розгляду справи, не забезпечив, відзив на позов не надав. Про день, час, місце розгляду справи повідомлявся належним чином відповідно до вимог частини 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України за адресою, зазначеною у позові, яка збігається з адресою місцезнаходження відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.84-86).

Відповідно до п.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, за наявними в ній матеріалами.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представниками сторін не заявлялось.

У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 10.09.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані до матеріалів справи докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2007 року між Концерном "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" (далі - Позивач/Теплопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ельтон" (далі - Відповідач/Споживач) укладено договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №201491(далі-Договір, а.с. 13-15).

Відповідно до п.1.1 договору теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді Споживачу, а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами.

Відповідно до п.3.2.6 Договору, споживач (Відповідач по справі) теплової енергії зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Пунктом 6.1. Договору передбачено, що розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій або іншій формі, що не заперечує діючому законодавству, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків (Додаток 5 до цього договору) та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом.

Згідно п.6.2. Договору розрахунковим періодом - є календарний місяць.

Підставою для розрахунків Споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі (п.6.3. Договору).

Згідно п.6.4. Договору, Споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію.

Договір набирає чинності з 01.10.2007 року і діє до 01.01.2009 року (п. 10.1 договору).

Припинення дії договору не звільняє Споживача від обов'язку повної сплати за спожиту енергію та відповідальність, передбаченої цим Договором і чинним законодавством. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна зі сторін за місяць до закінчення терміну дії даного договору не заявила про розірвання цього договору (п. 10.3, п. 10.4 Договору).

Згідно умов договору Позивач поставляв Відповідачу теплову енергію та в спірний період: з грудня 2012 року по серпень 2013 року, з жовтня 2013 року по квітень 2014 року поставив Відповідачу теплову енергію на суму 12 056 грн. 51 коп., що підтверджується актами приймання-передачі виконаних робіт (а.с. 59-74).

Відповідач за поставлену теплову енергію не розрахувався, у зв'язку з чим Позивач змушений був звернувся до суду про стягнення заборгованості з Відповідача в примусовому порядку.

Згідно п. 6.7 Договору, Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Позивача за адресою: вулиця Адмірала Нахімова, будинок № 4, документи за розрахунковий період : рахунок - фактуру, акт приймання - передачі, податкову накладку.

Позивач у позовній заяві зазначає, що Відповідач не з'явився для отримання вищезазначених документів, а тому Позивач направив розрахункові документи за спірний період на адресу Відповідача (Позивач надав суду докази направлення Відповідачу рахунків та актів приймання-передачі теплової енергії за спірний період, а.с. 37-46).

За невиконання договірних зобов'язань Позивачем на адресу відповідача були направлена претензія № 1081/05-10-юр від 21.05.2014 року, щодо погашення суми боргу за надані послуги, що підтверджується реєстрами відправлення кореспонденції (а. с. 47-48). Доказів повної оплати боргу Відповідачем не подано.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 275 Господарського кодексу України енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 12 056, 51 грн. є правомірними і підлягають задоволенню.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором, а статтями 1 та 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 року №543-96-ВР передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але розмір пені не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалася пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 7.2.8 Договору, в разі несплати або несвоєчасної оплати Споживачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановленого п. 6.3 Договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати Споживачу нараховується пеня у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п. 7.2.8 Договору, Позивачем нарахована пеня на загальну суму 293 грн. 09 коп. (розрахунок - а.с. 10), розрахунок якого перевірено господарським судом.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення пені на загальну суму 293 грн. 09 коп. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми закону позивачем було нараховано 3% річних на загальну суму 312, 37 грн., розрахунок (а.с. 11) який перевірено господарським судом.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення 3% річних на загальну суму 312, 37 грн. є обґрунтований і такий, що підлягає задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельтон" (49074, місто Дніпропетровськ, вулиця Батумська, будинок 11, код ЄДРПОУ 19265209) на користь Концерну "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" (69091, місто Запоріжжя, бульвар Гвардійський, 137, на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання р/р 26030301001951 у філії Запорізьке обласне управління ПАТ "Державний ощадний банк України", МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458) основний борг у розмірі - 12 056 грн. 51 коп., пеню у розмірі 293 грн. 09 коп., 3% річних у розмірі 312 грн. 37 коп., та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 827 грн. 00 коп.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його оголошення, а у разі якщо в судовому засідання було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12.09.2014 року.

Суддя Ю.Ю. Первушин