ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2014 року Справа № 910/6716/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді:Шевчук С.Р., суддів:Акулової Н.В., Владимиренко С.В. - доповідач,
розглянув касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.08.2014р. та рішеннягосподарського суду міста Києва від 16.06.2014р. у справі№ 910/6716/14 господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Автокомп Сервіс" доПублічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" простягнення 32377, 34 грн., за участю представників
позивача - не з'явились;
відповідача - Васійчук Л.Ф., дов.б/н від 28.12.2013р.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Автокомп Сервіс" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних трубопроводів "Київтрансгаз" про стягнення 17041,15 грн., з яких: 16504,32 грн. основного боргу, 528,70 грн. пені та 8,13 грн. 0,1 відсотків річних, а також з вимогою про розподіл судових витрат, в тому числі компенсації за надані адвокатські послуги (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог).
Рішенням господарського суду міста Києва від 16.06.2014р. (суддя Грєхова О.А.) у справі №910/6716/14, залишеному без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.08.2014р. (колегією суддів у складі головуючого судді Баранця О.М., суддів: Пашкіної С.А. та Сітайло Л.Г.), позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Автокомп Сервіс" задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" 16494,32 грн. основного боргу, 528,70 грн. пені, 4,70 грн. 0,1 % річних, 1825,56 грн. витрат по сплаті судового збору та 1498,81 грн. витрат на оплату послуг адвоката. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеними постановою та рішенням, Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних трубопроводів "Київтрансгаз" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.08.2014р. та рішення господарського суду міста Києва від 16.06.2014р. скасувати та прийняти в оскаржуваній частині нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Автокомп Сервіс" у задоволенні позову.
В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, присутнього у судовому засіданні представника відповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 28.08.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Автокомп Сервіс" (виконавець) та Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" (замовник) було укладено договір №1308000368, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується на свій ризик власними та залученими силами і засобами надати відповідно до умов цього договору технічне обслуговування та ремонтування автомобілів і маловантажних автотранспортних засобів: технічне обслуговування пасажирських автомобілів марок Skoda, Нива Chevrolet, ВАЗ, ГАЗ, Dewoo Lanos, Fiat, Isuzu, Opel, Mersedes, Audi, Volksvagen, Reno Kangoo в повному обсязі відповідно до вимог чинних нормативних документів та умов договору, а замовник зобов'язується прийняти ці послуги та оплатити їх.
Згідно з п.1.2 договору перелік автомобілів, які підлягають обслуговуванню за даним договором, визначений в додатку №1, що є невід'ємною частиною договору.
У п.2.1 договору сторони погодили, що загальна вартість послуг за договором визначається виходячи з вартості фактично наданих та прийнятих послуг, оформлених актами здачі-приймання наданих послуг (виконаних робіт), але не може бути більше 116000 грн., в т.ч. ПДВ - 19333,33 грн.
Пунктом 3.1 договору передбачено, що оплата за надані послуги здійснюється на підставі актів здачі-приймання наданих послуг (виконаних робіт) в строк не пізніше 90 робочих днів з дати їх підписання уповноваженими представниками сторін.
У відповідності до п. 6.1 договору здавання-приймання наданих послуг після закінчення їх надання здійснюється у відповідності з чинним порядком і оформлюються актом здачі-приймання наданих послуг (виконаних робіт).
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).
Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, у яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 ст.901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до положень ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Враховуючи, що судами попередніх інстанцій, на підставі поданих сторонами доказів та у відповідності до вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України встановлено факт порушення відповідачем зобов'язань з оплати наданих позивачем послуг з технічного обслуговування та ремонту автомобілів і маловантажних автотранспортних засобів, визначених договором, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком судів про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних трубопроводів "Київтрансгаз" 16494,32 грн. основного боргу.
При цьому, не знаходять свого підтвердження доводи заявника касаційної скарги про те, що строк оплати наданих позивачем послуг не настав у розумінні положень п.3.1 договору, оскільки, як вірно зазначив суд апеляційної інстанції, довільне тлумачення відповідачем умов договору в частині визначення строків виконання зобов'язання щодо оплати наданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Автокомп Сервіс" послуг є помилковим та не спростовує факту надання таких послуг та виникнення обов'язку у відповідача їх оплатити на умовах визначених та погоджених сторонами. Відтак, строк виконання зобов'язання з оплати отриманих послуг у відповідності до погоджених сторонами договору умов у п.3.1 настав, а доводи заявника касаційної скарги є безпідставними та спростовуються наявними у матеріалах справи документами.
Таким чином, доводи Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних трубопроводів "Київтрансгаз" про порушення судами першої та апеляційної інстанцій вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України є необґрунтованими та помилковими, з огляду на що не можуть бути прийняті до уваги судом касаційної інстанції.
Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України). Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором.
Частиною 1 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У п.7.6 договору сторони погодили, що за порушення строку розрахунку більш ніж на 30 робочих днів замовник сплачує пеню у розмірі облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від вартості неоплачених послуг, але не більше трьох відсотків від суми неоплачених послуг. Крім того, згідно п. 7.7 договору у разі прострочення замовником строку оплати послуг, останній сплачує виконавцю 0,1% річних від простроченої суми, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.
Перевіривши розрахунок суми заборгованості з урахуванням пені та 0,1% річних, колегія суддів погоджується з обґрунтованими висновками судів про стягнення з відповідача на користь позивача 528,70 грн. пені та 4,70 грн. - 0,1% річних за невиконані грошові зобов'язання за договором №1308000368 від 28.08.2013р.
Крім того, як вірно зазначено судами першої та апеляційної інстанцій, витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи те, що судами попередніх інстанцій на підставі правової оцінки наявних у справі доказів в їх сукупності з вимогами чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, достовірно встановлено понесені позивачем витрати на адвокатські послуги, то з огляду на положення ст.ст. 44, 48, 49 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком судів про стягнення з відповідача на користь позивача понесених останнім витрат на послуги адвоката пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Водночас, доводи заявника касаційної скарги про невідповідність договору №4 від 07.04.2014р., укладеного між позивачем та адвокатом ОСОБА_5 вимогам чинного в Україні законодавства не знаходять свого підтвердження у матеріалах справи та не спростовують здійснених судами висновків.
Таким чином, твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваних постанови та рішення не знайшли свого підтвердження. Відтак, Вищий господарський суд України не знайшов законних підстав для повного або часткового задоволення вимог касаційної скарги, а тому постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
На підставі зазначеного вище і керуючись ст.ст. 111 5 ,111 7 ,111 9 ,111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних трубопроводів "Київтрансгаз" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.08.2014р. у справі №910/6716/14 - без змін.
Головуючий суддя:С. Шевчук Судді: Н. Акулова С. Владимиренко
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 15.09.2014 |
Оприлюднено | 16.09.2014 |
Номер документу | 40464032 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Владимиренко C.B.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні