Постанова

від 06.08.2014 по справі 808/2275/14

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2014 року об 11 год. 59 хв.Справа № 808/2275/14 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., за участю секретаря судового засідання Батечко М.Д.,

за участю представників:

від позивача - О.Л. Філобок,

від відповідача - О.В. Міщенко

розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Друкарня «Друкарський світ»

до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

27 березня 2014 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Друкарня «Друкарський світ» (далі - позивач або ТОВ «Друкарня «Друкарський світ») до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - відповідач або ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області), в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 13.02.2014 №0000302205, від 13.02.2014 №0000282205, від 13.02.2014 №0000292205.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що взаємовідносини позивача з ТОВ «Абсолют-Бест» в Акті перевірки абсолютно безпідставно вказано висновки про завищення валових витрат у 3 кварталі 2012 року та податкового кредиту у серпні та вересні 2012 року на підставі документу, який не має жодного відношення перевіряємих господарських операції та не містить інформацію отриману належним чином у належний період часу. Крім того, Акт містить посилання на матеріали досудового слідства по кримінальному провадженню щодо пояснень ОСОБА_4, що вона не складала і не підписувала первинних документів ТОВ «Абсолют-Бест». Такі відомості не є доведеними та не мають доказової сили, оскільки факт скоєння злочину може бути встановлений на підставі єдиного документу - вироку суду, який не містить реабілітуючи обставин та набув чинності. Таким чином, позивачем при оформленні господарських операцій, віднесені сплачених сум до складу податкового кредиту, а також при складанні податкової звітності з податку на додану вартість належним чином дотримано вимог чинного законодавства.

Заперечуючи проти позову з підстав, викладених в письмових запереченнях аналогічних за змістом до акту перевірки, відповідач зазначив, що не згода позивача з висновками, викладеними в Акті про результати зустрічної звірки є підставою для визнання протиправними дій ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області щодо проведення звірки. Однак, ТОВ «Друкарня «Друкарський світ» такі вимоги не пред'являло до суду, тому Акт про неможливість проведення зустрічної звірки не може бути підставою для скасування податкових повідомлень-рішень, оскільки за таким Актом не виносились податкові повідомлення-рішення та дії по його складанню позивачем не оскаржувались. Крім того, перевіркою не підтверджено фактичного здійснення господарських операцій між ТОВ «Друкарня «Друкарський світ» та ТОВ «Абсолют-Бест», отже відповідні документи не можуть вважатись первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів. Водночас, за відсутності факту придбання товарів та послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 22 травня 2014 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача проти позову заперечив та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

На підставі частини третьої статті 160 КАС України в судовому засіданні 06 серпня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши думку представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно Довідки АА №813779 з Єдиного державного реєстру підприємців та організацій України (ЄДРПОУ) ТОВ «Друкарня «Друкарський світ» 17.12.2008 зареєстровано Реєстраційною службою Запорізького міського управління юстиції як юридичну особу за адресою: 69118, м. Запоріжжя, Комунарський район, вулиця Автозаводська, будинок 8, квартира 103, ідентифікаційний код 36320163 (а.с. 36).

На підставі направлення від 23.12.2013 №402, згідно ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та відповідно до наказу ДПІ в Комунарському районі м. Запоріжжя від 20.12.2013 №458 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Друкарня «Друкарський світ» з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.07.2012 по 31.12.2012 при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «Абсолют-Бест». За наслідками перевірки складено Акт від 10.01.2014 №7/08-27-22-05/36320163 (далі - Акт перевірки) (а.с. 38).

Згідно висновків перевірки встановлено, що позивачем порушено пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2012 №2755-VI, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 66 911,00, у тому числі: 3 квартал 2012 року в сумі 66 911,00 грн., 2012 рік в сумі 66 911,00 грн.; п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, Податкового Кодексу України від 02.12.2010 за №2755-VI, підприємством занижено податок на додану вартість за період вересень 2012 року на загальну суму 33 455,00 грн.; п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2012 №2755-VI, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів за серпень 2012 року на суму 30 270,00 грн.

На підставі Акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 13.02.2014 №0000302205, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 30 270,00 грн. - сума завищення бюджетного відшкодування, 15 135,00 грн. - штрафні санкції; від 13.02.2014 №0000282205, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: прибуток приватних підприємств за основним платежем 66 911,00 грн., за штрафними санкціями 16 727,75 грн.; від 13.02.2014 №0000292205, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем 33 455,00 грн., за штрафними санкціями 16 727,50 грн.; (а.с. 60, 62, 64).

Судом встановлено, що між ТОВ «Друкарня «Друкарський світ» (Замовник) та ТОВ «Абсолют-Бест» (Виконавець) укладено Договір надання поліграфічних послуг від 01.08.2012 №01082012/1 за умовами якого Замовник доручає та оплачує, а Виконавець виконує організацію робіт по наданню поліграфічних послуг: листопідбір поліграфічних послуг, фальцювання, термоперепліт, фігурна просічка етикетки, порізка етикетки. Термін здачі робіт за договором 10 робочих днів. Продукція є власністю Замовника і використовується Замовником на його розсуд (а.с. 66).

На виконання умов договору сторони підписали Акт надання послуг від 02.08.2012 №0802/02 (а.с. 68), від 06.08.2012 №0806/01 (а.с. 70), від 15.08.2012 №0815/01 (а.с. 72), від 21.08.2012 №0821/01 (а.с. 74), від 23.08.2012 №0823/01 (а.с. 76), від 31.08.2012 №0831/03 (а.с. 78), від 05.09.2012 №0905/01 (а.с. 80), від 07.09.2012 №0907/01 (а.с. 82), від 19.09.2012 №0919/01 (а.с. 84), від 21.09.2012 №0921/01 (а.с. 86), від 28.09.2012 №0928/01 (а.с. 88),

Крім того, ТОВ «Абсолют-Бест» виписано позивачу податкові накладні 06.08.2012 №68 всього на суму 50 000,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 8 333,33 грн.) (а.с. 90), від 13.08.2012 №69 всього на суму 35 200,00 (в т. ч. ПДВ 20% 5 866,67 грн.) (а.с. 91), від 15.08.2012 №70 всього на суму 51 110,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 8 518,33 грн.) (а.с. 92), від 21.08.2012 №71 всього на суму 45 310,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 7 551,67 грн.) (а.с. 93), від 05.09.2012 №30 всього на суму 51 240,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 8 540,00 грн.) (а.с. 94), від 07.09.2012 №31 всього на суму 24 000,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 4 000,00 грн.) (а.с. 95), від 19.09.2012 №32 всього на суму 45 420,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 7 570,00 грн.) (а.с. 96), від 21.09.2012 №33 всього на суму 48 120,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 8 020,00 грн.) (а.с. 97), від 28.09.2012 №34 всього на суму 31 952,14 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 5 325,36 грн.) (а.с. 98), від 02.08.2012 №67 всього на суму 42 120,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 7 020,00 грн.) (а.с. 99), від 23.08.2012 №72 всього на суму 54 000,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 9 000,00 грн.) (а.с. 100).

Оплата за товар здійснювалася у безготівковій формі, про що свідчать рахунки на оплату 02.08.2012 №0802/02 всього на суму 42 120,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 7 020,00 грн.) (а.с. 69), від 06.08.2012 №0806/01 всього на суму 50 000,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 8 333,33 грн.) (а.с. 71), від 15.08.2012 №0815/01 всього на суму 51 110,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 8 518,33 грн.) (а.с. 73), від 21.08.2012 №0821/01 всього на суму 45 310,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 7 551,67 грн.) (а.с. 75), від 23.08.2012 №0823/01 всього на суму 54 000,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 9 000,00 грн.) (а.с. 77), від 31.08.2012 №0831/03 всього на суму 43 130,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 7 188,33 грн.) (а.с. 79), від 05.09.2012 №0905/01 всього на суму 51 240,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 8 540,00 грн.) (а.с. 81), від 07.09.2012 №0907/01 всього на суму 24 000,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 4 000,00 грн.) (а.с. 83), від 19.09.2012 №0919/01 всього на суму 45 420,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 7 570,00 грн.) (а.с. 85), від 21.09.2012 №0921/01 всього на суму 48 120,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 8 020,00 грн.) (а.с. 87), від 28.09.2012 №0928/01 всього на суму 31 952,14 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 5 325,36 грн.) (а.с. 89).

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

У пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) зазначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Крім того, пп.14.1.36 п. 14 ст. 14 також зазначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до приписів п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно п. 44.3 ст. 44 ПК України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

За змістом п. 44.6 ст. 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Пунктом 201.14 ст.201 Податкового кодексу України встановлено, що платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Одним із основних принципів на яких ґрунтується бухгалтерський облік та фінансова звітність, відповідно до ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є принцип превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Як зазначено у ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Згідно з п. 1.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (далі - Положення №88), господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Відповідно до п. 2.1 Положення №88 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Як зазначено у п. 2.4 Положення №88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Як зазначено у п. 1.1 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів», затверджених 10.01.2007 наказом Міністерства фінансів України №2 (далі - Методичні рекомендації №2), методичні рекомендації можуть застосовуватися підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) незалежно від форм власності (крім банків та бюджетних установ).

Відповідно п. 3.1 Методичних рекомендацій №2 надходження запасів на підприємство оформлюється відповідними документами, типові форми яких затверджуються Державним комітетом статистики України та іншими центральними органами виконавчої влади. Якщо для оформлення господарської операції типові форми первинних документів відсутні, то підприємство складає такі первинні документи, які б містили обов'язкові реквізити, передбачені законодавством та іншими нормативно-правовими актами.

За змістом п. 133.1 ст. 133 ПК України платниками податку на прибуток підприємств з числа резидентів є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

Згідно з п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 вказаного Кодексу об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Підпунктом 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За змістом п. 138.8.ст. 138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України встановлює, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 140.5 статті 140 ПК України визначено, що не дозволяється установлення додаткових обмежень щодо складу витрат платника податку, крім тих, що зазначені в розділі ІІІ Податкового кодексу України.

Наведені правові норми свідчать, що визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку та підтвердження розрахунковими, платіжними та первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наявність у позивача необхідних первинних документів, що дає підстави для включення витрат до складу валових витрат за відповідний період.

Згідно з пп.«а» п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

У ст.186 Податкового кодексу України визначається «місце постачання товару», згідно якого місцем постачання товарів є: фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах «б» і «в» цього пункту); місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою; місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені.

Як зазначено у пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Підпунктом 198.3. ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті 200 ПК України встановлено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.4 ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до пп. 201.6 та 201.8 ст. 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаних норм Податкового кодексу України, податкова накладна є документом, який підтверджує фактичну сплату покупцем податку на додану вартість у ціні товару, та надає право на формування податкового кредиту платника податків - покупця. І лише придбання товарів (послуг, робіт), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку, відсутність податкової накладної та складання податкової накладної особою, що не зареєстрована як платник ПДВ, позбавляють платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

За приписами п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Суд не погоджується з висновком податкового органу щодо відсутності ознак товарності господарських операцій та правового/податкового статусу ТОВ «Абсолю-Бест» з огляду на наступні обставини.

Господарські операції, щодо яких проводилась перевірка, здійснювались на підставі Договору надання поліграфічних послуг №01082012/1, укладеного між позивачем (Замовником) та ТОВ «Абсолют-Бест» (Виконавецем) 01.08.2012.

Отже, договірні відносини з ТОВ «Абсолют-Бест» є довготривалими господарськими відносинами, укладений договір направлений на забезпечення виробничого процесу, що спростовує висновки відповідача стосовно нетоварного характеру спірних операцій та відсутності ділової мети придбання товару.

Предметом зазначеного договору, є організація робіт по наданню поліграфічних послуг: листопідбір поліграфічних послуг, фальцювання, термоперепліт, фігурна просічка етикетки, порізка етикетки.

Відповідно до ст. 44 Господарського кодексу України, підприємництво здійснюється на основі вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону.

Наведені правові норми свідчать, що визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку та підтвердження розрахунковими, платіжними та первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

Судом встановлено, що перелічені вище документи оформлені відповідно до вимог законодавства. Водночас, перевіркою не зафіксований факт наявності в податкових накладних недоліків, що свідчить про їх неналежність як первинного документу, або порушення порядку їх видачі.

Таким чином, у позивача наявна необхідна документація, яка дає підстави для включення витрат до складу валових за відповідний період, що виникли у зв'язку з оплатою за товар контрагента на виконання зобов'язань по укладеному договорі.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до Довідки АА №813779 з ЄДРПОУ видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є: 17.23 - виробництво паперових канцелярських виробів;

18.12 - друкування іншої продукції; 58.11 - видання книг; 58.12 - видання довідників і каталогів; 58.14 - видання журналів і періодичних видань; 58.19 - інші види видавничої діяльності (а.с. 36).

З матеріалів справи вбачається, що у ТОВ «Друкарня «Друкарський світ» наявні всі необхідні первинні документи, складені контрагентами, на підставі яких позивачем задекларовано суму податкового кредиту. Крім того, наявність у позивача податкових накладних, на підставі яких відповідні суми ПДВ у складі вартості придбання товарів були включені до податкового кредиту цілком правомірно.

Суд звертає увагу на те, що в Акті перевірки відповідач посилається на Акт поданий ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Абсолют-Бест», код ЄДРПОУ 38000288 щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.03.2012-31.10.2012 від 05.02.2013 №51/22.4-07/3800288 (а.с. 116-129), що саме по собі не є достатнім для можливості стверджувати про фіктивність господарських взаємовідносин між позивачем та його контрагентом. Крім того, з додаткових пояснень позивача встановлено, що 20.12.2013 старшим слідчим з ОВС СУ ФР ГУ Міндоходів у Запорізькій області майором податкової міліції А.М. Літвиненком винесено Постанову про закриття кримінального провадження, якою кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32013080000000050 від 01.04.2013, закрито у зв'язку з відсутністю в діяннях ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та невстановленої особи складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України (а.с. 150-152). Таким чином, оскільки 20.12.2013 всі слідчі дії досудового слідства з кримінального провадження №32013080000000050 закінчено, у відповідача були відсутні підстави для вчинення дій направлених на виконання постанови слідчого про призначення по кримінальному провадженню документальної перевірки по операціях з ТОВ «Абсолют-Бест».

В разі, якщо контрагент підприємства порушив законодавство при нарахуванні та сплаті своїх податкових зобов'язань, відповідальність за це несе виключно він, можливості покладення відповідальності на інших осіб законодавством України не тільки не передбачено, але прямо заборонено.

Таким чином, несплата податків однією із сторін правочину чи шляхом їх приховування не є підставою для висновку про нікчемність правочину.

Отже, правильність та обґрунтованість формування платником податків податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання товару з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. Податковим органом не доведено, що придбання послуг та товарів не пов'язано з господарською діяльністю позивача.

За наведених норм та обставин справи суд приходить до висновку про правомірність віднесення позивачем сум податкового кредиту та валових витрат, що виникли за господарськими операціями з ТОВ «Абсолют-Бест».

Згідно ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку і податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Пред'явлені до перевірки та надані у судовому засіданні документи є первинними документами у розумінні ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та повністю підтверджують факт здійснення операції і, відповідно, право позивача на включення до податкового кредиту та до складу своїх валових витрат вартості придбаних товарів, що у подальшому були використані при здійсненні господарської діяльності.

Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У ч. 2 ст. 71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Друкарня «Друкарський світ» - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області №0000302205 від 13.02.2014, №0000282205 від 13.02.2014, №0000292205 від 13.02.2014.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Друкарня «Друкарський світ» 358,45 грн. (триста п'ятдесят вісім гривень 45 копійок) судового збору.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя Я.В. Горобцова