Рішення

від 03.09.2014 по справі 922/576/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2014 р.Справа № 922/576/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Інте Т.В.

при секретарі судового засідання Федоровой К.О.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "НВО "Світло шахтаря", м. Харків до Торгівельного приватного унітарного підприємства "Белуглепромкомплект", м. Мінськ про стягнення коштів за участю представників сторін:

позивача - Гура М.В., дов. б/н від 02.06.14 р.;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "НВО "Світло шахтаря" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить стягнути з відповідача - Торгівельного приватного унітарного підприємства "Белуглепромкомплект" заборгованість в сумі 464218,97 доларів США та судові витрати по справі, мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем його грошових зобов'язань за контрактом № 151113 від 15.11.13 р.

Відповідно до п.8.2 контракту №151113 від 15.11.13р., всі спори та суперечки, які виникають з цього контракту, підлягають розгляду в Господарському суді Харківської області з застосуванням права України.

Суд, керуючись Конвенцією "Про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних і комерційних справах" від 15.11.1965 року, прийняв позовну заяву та призначив її розгляд на 14 липня 2014 року.

10.07.14 р. відповідач через канцелярію суду надав письмові пояснення, в яких зазначив про часткове повернення позивачу передплати в сумі 16500,00 доларів США після останньго звернення до суду, та підтвердив, що заборгованість перед позивачем складає 447718,97 доларів США, проте, у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем грошові кошти для погашення зазначеного боргу відсутні.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні 03.09.14 р. підтвердив повернення відповідачем передплати в сумі 16500,00 доларів США.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, вислухавши представника позивача, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

15.11.13 р. між позивачем (покупець) та відповідачем (продавець) було укладено контракт № 151113 (далі - договір)(а.с. 11-31), відповідно до умов якого, відповідач зобов'язався поставити позивачеві товар за номенклатурою та цінами визначеними у специфікації, а позивач зобов'язався прийняти товар та оплатити в порядку, передбаченому даним контрактом та специфікацією на поставку окремої партії товару.

Відповідно до пункту 1.2 договору, загальна сума цього контракту на момент його підписання сторонами складає 500000,00 доларів США.

Відповідно до п. 3.1 договору (в редакції додаткової угоди від 15.11.13 р.) (а.с.14), оплата кожної окремої партії товару здійснюється в 2 етапи. Протягом 15 календарних днів з моменту підписання сторонами специфікації на поставку окремої партії товару, позивач зобов'язаний сплатити 20% вартості партії товару відповідачу. 80% вартості партії товару, що поставляється, позивач зобов'язаний сплатити відповідачу протягом 15 календарних днів з дати передачі товару.

15 листопада 2013 року позивачем та відповідачем було укладено специфікацію №1 на поставку партії масла рапсового в кількості 500 т., загальною вартістю 450000,00 доларів США. 03 лютого 2014 року позивачем та відповідачем було укладено специфікацією №2 на поставку партії масла рапсового в кількості 62,5 т., загальною вартістю 50000,00 доларів США (а.с. 17-18).

Пунктом 2.6 договору (в редакції додаткової угоди від 15.11.13 р.) передбачено, що товар відвантажується позивачу узгодженими партіями в строк не пізніше 5 (п'яти) календарних днів з моменту оплати позивачем 20% вартості окремої партії товару.

В Пункті 3.3 договору зазначено, що в разі наявності грошових коштів, позивач має право здійснити передплату повної вартості партії товару, що поставляється.

На виконання умов договору та зазначених специфікацій, позивачем протягом 15 календарних днів з дати оформлення зазначених специфікацій, було виконано умови щодо здійснення 20% переплати партії товару.

Так, 29.11.13р. позивачем було здійснено платіж на суму 100000,00 доларів США у якості передплати за специфікацією № 1. Таким чином, відповідач повинен був виконати обов'язок щодо поставки партії товару за специфікацією № 1 до 05 грудня 2013 року, однак в порушення умов договору не зробив цього.

11.02.14р. позивачем було здійснено платіж на 57903,69 доларів США у якості передплати за специфікацією № 2. Таким чином, відповідач повинен був виконати обов'язок щодо поставки партії товару до 17 лютого 2013 року, однак в порушення умов договору не зробив цього.

Крім того, керуючись п.3.3 договору, позивачем було майже повністю виконано обов'язок щодо оплати партії товару за специфікаціями №№ 1, 2 до контракту.

Всього, на виконання контракту № 151113 від 15.11.13 р., позивач перерахував на рахунок відповідача 464218,97 доларів США, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями та банківськими виписками (а.с. 19-38).

Проте, як вже було зазначено, відповідач, в порушення умов договору, свої зобов'язання з поставки передплаченого позивачем товару не виконав.

Пунктом 7.3 контракту №151113 від 15.11.13р. передбачено, що відповідач повинен протягом 2-х банківських днів повернути за письмовою вимогою позивача, зараховані від нього грошові кошти в якості передплати за окрему партію товару, якщо к моменту отримання такої вимоги зобов'язання з поставки товару не були виконані відповідачем. Скориставшись цією нормою, позивач 17.02.14р. направив відповідачу вимогу про повернення передплати за контрактом №151113 від 15.11.13р. в розмірі 464218,97 доларів США (а.с. 39). Вимога була отримана відповідачем 17.02.14 року, 19 лютого 2014р. сплинув строк її виконання, однак грошові кошти в сумі 464218,97 доларів США не було повернуто позивачу. Натомість, відповідач направив відповідь на вимогу від 19.02.14р. (а.с. 40), якою визнав факт наявності у нього кредиторської заборгованості перед позивачем.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Таким чином, дослідивши умови контракту, суд вважає, що контракт №151113 від 15.11.13 р. за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу та до якого повинні застосовуватись положення Цивільного кодексу України, що регулюють загальні умови виконання зобов'язання, а також положення параграфу 1, 3 глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК, України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 663 ЦК України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вже було зазначено, відповідач, в порушення умов договору, свої зобов'язання з поставки передплаченого позивачем товару не виконав.

В ч. 2 ст. 693 ЦК України закріплено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Позивач 17.02.14р. направив відповідачу вимогу про повернення передплати за контрактом №151113 від 15.11.13р. в розмірі 464218,97 доларів США.

Проте, станом на момент розгляду справи, відповідач передплату в сумі 447718,97 доларів США не повернув та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з повернення позивачу передплати за контрактом №151113 від 15.11.13р.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, ціна позову визначається у позовах про стягнення іноземної валюти - в іноземній валюті та у карбованцях відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову.

В той же час, абзацами 2-4 п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 29 червня 2010 року № 01-08/369 "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" закріплено, що господарський суд може прийняти рішення про стягнення з відповідача суми заборгованості саме в іноземній валюті у спорах, пов'язаних із здійсненням валютних операцій у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192, частина третя статті 533 Цивільного кодексу України (435-15), Декрет Кабінету Міністрів України від 19.02.93 № 15-93 (15-93) "Про систему валютного регулювання і валютного контролю"). При цьому законом прямо не передбачено обов'язку господарського суду зазначати в резолютивній частині рішення про стягнення заборгованості в іноземній валюті еквівалент такої суми в гривнях. Якщо ж у відповідних випадках позивач просить зазначити в резолютивній частині судового рішення зі спору, пов'язаного зі стягненням суми заборгованості в іноземній валюті, також і гривневий еквівалент (за офіційним курсом Національного банку України) або лише гривневий еквівалент, то суд з урахуванням конкретних обставин справи може задовольнити будь-яке з таких клопотань.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, беручи до уваги часткове повернення відповідачем передплати в сумі 16500,00 доларів США, в зв"язку з чим предмет спору в цій сумі визнається відсутнім, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 447718,97 доларів США, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судовий збір в сумі 73080,00 грн., що еквівалентно 8412,66 доларів США, станом на 19.02.14 р., відшкодовується за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 69, 80 п.1.1, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Торгівельного приватного унітарного підприємства "Белуглепромкомплект" (220036, Республіка Бєларусь, м. Мінськ, вул. Р. Люксембург, 143, к. 120/1, код 37549318, р/р 3012201028001 в ЗАТ "Альфа-Банк", м. Мінськ, МФО 153001270) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "НВО "Світло шахтаря" (України, 61004, м. Харків, вул. Світло Шахтаря, 4/6, код ЄДРПОУ 33206228, beneficiary account: 26006200000537, beneficiary bank: Public Joint Stock Company "Vseukrainskyi Aksionernyi Bank" (PJSC VAB Bank), аdd: 04119, Ukraine, Kiev, Dehtyrivska, 27T, SWIFT CODE: VABA UA UK, Банк кореспондент: Deutsche Bank Trust Company Americas, New York, USA, k/c 04-403-050, SWIFT CODE: BKTR US 33) передплату за контрактом № 151113 від 15.11.13 р. в сумі 447718,97 доларів США та витрати по сплаті судового збору в сумі 73080,00 грн., що еквівалентно 8412,66 доларів США.В частині стягнення 16500,00 доларів США провадження у справі припинити.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 04.09.2014 р.

Суддя Т.В. Інте