Рішення

від 15.09.2014 по справі 927/1049/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

=====================================================================================================================================================================

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"15" вересня 2014 року Справа № 927/1049/14

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Цимбал-Нарожної М.П., розглянувши матеріали справи

за позовом: приватного підприємства "Бізнес Партнер"

14017, пр.Перемоги, б.20, кв.4, м.Чернігів;

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Бімекс Льон"

14013, вул. Лизогуба,13, м.Чернігів;

предмет спору: стягнення 5246,08грн.;

за участю представників сторін:

позивача: не з'явились;

відповідача: не з'явились;

в с т а н о в и в :

Приватне підприємство «Бізнес Партнер» звернулося до господарського суду Чернігівської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Бімекс Льон" про стягнення 5246,08грн. заборгованості, з яких 4236,00грн. основного боргу, 434,64грн. штрафу, 86,81грн. 3% річних та 488,63грн. інфляційних.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 16.07.2014р. порушено провадження у справі та призначено розгляд на 30.07.2014р., після чого розгляд справи відкладався до 13.08.204р., 27.08.2014р., 10.09.2014р. та 15.09.2014р.

Суд перейшов до розгляду спору по суті в судовому засіданні 13.08.2014р.

Відповідач відзиву на позов не подав, представників в судові засідання не направив, хоча відповідач був належним чином повідомлений, про що свідчать поштові повідомлення №1400603140052 від 16.07.2014р., №1400603273542 від 31.07.2014р., №1400603271949 від 14.08.2014р., №1400603279087 від 28.08.2014р..

30.07.2014р. від відповідача надійшла заява з клопотанням про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю направлення представника в судове засідання 30.07.2014р., яке було судом задоволено.

Рішення приймається за наявними у справі матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне:

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

23.07.2012р. між ПП «Бізнес Партнер» та ТОВ "Бімекс Льон" укладено договір по надання послуг по декларуванню товарів № 23/07/2012 (далі -Договір).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За юридичною природою вказаний Договір є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 902 ЦК України, виконавець повинен надати послугу особисто.

Відповідно до п.1.1. Договору, Замовник (відповідач) доручає, Виконавець (позивач) приймає на себе зобов'язання за обумовлену плату і в обумовлений термін надавати послуги по декларування товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів (далі-товарів) Замовника, що переміщуються через митний кордон України в митні органи України у тому числі оформленню в Чернігівській митниці, а також надавати інші послуги, пов'язані з зовнішньоекономічною діяльністю Замовника. Дії пов'язані з декларуванням і митним оформленням товарів Замовника, будуть здійснюватись Виконавцем самостійно від свого імені за рахунок і за дорученням Замовника в порядку, передбаченого законодавством України в рамках Митного Кодексу України та цим Договором.

Факт надання відповідачу послуг позивач обґрунтовує наданими суду актами надання послуг та митними деклараціями. Позивачем подано суду акти надання послуг: №263 від 06.09.2013р. на суму 696,00грн., №274 від 25.09.2013р. на суму 696,00грн., №292 від 14.10.2013р. на суму 696,00грн., які підписані повноважним представниками позивача та відповідача та скріплені печатками. Також позивачем надано суду акти надання послуг №284 від 01.10.2013р. на суму 696,00грн., №287 від 04.10.2013р. на суму 756,00грн., №310 від 01.11.2013р. на суму 696,00грн., які відповідачем не підписані.

Відповідно до ч.1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно п.5.1., п.5.2. Договору, роботи вважаються виконаними Виконавцем після отримання Замовником оформлених вантажно-митних декларацій чи інших оформлених документів, з відповідними відмітками митниці, що дозволяють розміщення товару (транспортного засобу) в заявлений митний режим, або після підписання акту виконаних робіт; за надання послуг по митному оформленню товарів Замовник виплачує Виконавцю суму, розмір якої залежить від обсягу виконаних робіт та наданих послуг (згідно з тарифом виконавця) на протязі 10-ти календарних днів з моменту митного оформлення товарів (або виставлення рахунку на сплату послуг), шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця.

Позивачем надані акти надання послуг №263 від 06.09.2013р., №274 від 25.09.2013р., №292 від 14.10.2013р.

Факт надання послуг за вищезазначеними актами підтверджується наступними доказами:

- за актом №284 від 01.10.2013р.- роздруківкою електронної митної декларації форми МД-2 №102110000/2013/014682 з дозвільною відміткою митниці ПМК220/102 від 01.10.2013р. ОНП 242/102 01.10.2013р., роздруківкою електронного повідомлення з протоколом обробки електронного документа №78486 (з зазначенням проведення етапів процедури проходження та завершення митного оформлення 01.10.2013р.), копією міжнародної товаро-транспортної накладної CMR від 01.10.2013р., копією інвойсу №1 від 25.09.2013р.;

- за актом №287 від 04.10.2013р. - роздруківкою електронної митної декларації форми МД-2 №102110000/2013/014749 з дозвільною відміткою митниці ПМК 8/102 від 04.10.2013р. ОНП 188/102 04.10.2013р., роздруківкою електронного повідомлення з протоколом обробки електронного документа №79149 (з зазначенням проведення етапів процедури проходження та завершення митного оформлення 04.10.2013р.), копією міжнародної товаро-транспортної накладної CMR №449871 від 04.10.2013р., копією інвойсу №1 від 17.09.2013р.;

- за актом №310 від 01.11.2013р. - роздруківкою електронної митної декларації форми МД-2 №102110000/2013/015265 з дозвільною відміткою митниці ПМК153/102 від 01.10.2013р. ОНП 242/102 01.11.2013р., роздруківкою електронного повідомлення з протоколом обробки електронного документа №85002 (з зазначенням проведення етапів процедури проходження та завершення митного оформлення 01.11.2013р.), копією міжнародної товаро-транспортної накладної CMR від 01.11.2013р., копією інвойсу №1 від 28.10.2013р.

Таким чином, відповідно до п.5.1 Договору, за вищевказаними актами надання послуг роботи вважають виконаними: за актом №284 від 01.10.2013р. - 01.10.2013р., за актом №287 від 04.10.2013р.- 04.10.2013р., за актом №№310 від 01.11.2013р.- 01.11.2013р.

Всього позивачем надані відповідачу послуги, вартість яких розрахована згідно до тарифів на послуги, що передбачені Додатком №1 до Договору та відповідно до наданих актів складає 4236,00грн..

Як додатковий доказ, позивачем надані розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту за вересень - листопад 2013 року (акр. справи 89-101), що також підтверджують наявність у відповідача заборгованості в зазначеній сумі.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Станом на час вирішення спору відповідач не сплатив заборгованість перед позивачем у сумі 4263,00грн., що є порушенням ст. ст. 525 ЦК України і ст.193 ГК України.

Враховуючи вище наведене, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача та стягнення на його користь в сумі 42363,00грн. основної заборгованості.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.3 статті 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Також, частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 5.3. Договору, у разі несвоєчасної сплати суми вказаного рахунку, Замовник сплачує штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний календарний день прострочення.

Позивач просить стягнути на його користь штраф в сумі 434,64грн.

Штрафні санкції, передбачені п. 5.3. Договору, за юридичною природою є неустойкою (пенею), нарахування якої припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За перерахунком суду пеня має нараховуватись за період з 17.09.2013р. по 12.05.2014р. та складає 280,18грн., яка підлягає задоволенню.

В задоволенні іншої частини заявленої пені слід відмовити.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних за період з 16.09.2013р. по 21.06.2014р. в сумі 86,81грн. та інфляційних за період з жовтня 2013р. по травень 2014р. в сумі 488,63грн..

За перерахунком суду річні та інфляційні мають нараховуватись з 17.09.2013р. та складають: 3%річних за період з 17.09.2013р. по 21.06.2014р. - 87,15грн., інфляційні за період з жовтня 2013р. по травень 2014р. - 488,63грн..

Оскільки позивачем заявлено до стягнення 3% річних за період з 16.09.2013р. по 21.06.2014р. в сумі 86,81грн. та інфляційних за період з жовтня 2013р. по травень 2014р. в сумі 488,63грн., та їх нарахування відповідає вимогам норм матеріального права та умовам Договору, отже суд дійшов висновку, що такі вимоги підлягають задоволенню та стягненню на користь позивача.

Позивач просить стягнути з відповідача 2000,00грн. витрат на правову допомогу.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Статтею 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.

Відповідно до ч. 3 статті 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Згідно статті 1 Закону України "Про адвокатуру" адвокатура України є добровільним професійним громадським об'єднанням, покликаним згідно з Конституцією України сприяти захисту прав, свобод та представляти законні інтереси громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, подавати їм іншу юридичну допомогу.

Частина 1 статті 12 Закону України "Про адвокатуру" передбачає, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

В даному випадку договір укладено між ПП «Бізнес Партнер» та адвокатом ОСОБА_1.

В матеріалах справи наявні: договір №б/н про надання юридичних послуг (правової допомоги) від 20.06.2014р., акт прийому передачі виконаних робіт від 27.08.2014р., платіжні доручення №83 від 27.06.2014р. на суму 1700,00грн. та №84 від 27.06.2014р. на суму 300,00грн., калькуляція вартості правової допомоги, копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №657 від 31.08.2012р..

Відповідно до п.1. Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах", розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Відповідно до ст.8 Закону України "Про державний бюджет на 2014рік", мінімальну заробітну плату на 2014р. встановлено у розмірі 1218 гривень, а отже 40% від 1218грн. складає 487,20грн.

Враховуючи складність справи, кількість витрачених адвокатом годин на підготовку та подання даного позову, участі в судових засіданнях, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення витрат, пов'язаних з наданням юридичної допомоги є обґрунтованими в сумі 2000,00грн. і такими, що підлягають стягненню на користь позивача.

Частиною 6 ст. 84 ГПК України передбачено, що в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення судового збору з бюджету.

Згідно статті 49 ГПК України та Закону України „Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 1773,21 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, ст.75, ст.82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Бімекс Льон" (14013, вул. Лизогуба,13, м.Чернігів, р/р 26004057001393 в ЧРУ ПАТ «Приватбанк» в м.Чернігів, МФО 353586, код ЄДРПОУ 37022132) на користь приватного підприємства «Бізнес Партнер» (14017, пр.Перемоги, б.20, кв.4, м.Чернігів, р/р 2600100019429 в у філії АТ «Укрексімбанк», МФО 353649, код ЄДРПОУ 36823451) 4236,00грн. основного боргу, 280,18грн. пені, 86,81грн. 3%річних, 488,63грн. інфляційних, а всього 5091,62грн., а також 1773,21грн. судового збору та 2000,00грн. витрат на правову допомогу.

В іншій частині позову відмовити.

3. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя М.П. Цимбал-Нарожна