Постанова

від 05.09.2014 по справі 815/4624/14

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

     Справа № 815/4624/14 П О С Т А Н О В А   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ   05 вересня 2014 року                                                                        10 год. 55 хв. Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балан Я.В. розглянувши в порядку письмового провадження за наявними матеріалами справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Колос-93» (код ЄДРПОУ 20955681) до Відділу Держземагентства в Овідіопольському районі Одеської області Головного управління Держземагентства України в Одеській області про зобов'язання Відділу Держземагентства в Овідіопольському районі Одеської області Головного управління Держземагентства України в Одеській області надати інформацію щодо переліку обмежень прав на земельну ділянку і наявні земельні сервітути ПП «Колос-93», загальною площею 1,1781 га, для розміщення бази відпочинку, що розташована за адресою: с. Грибівка, вул. Приморська, діл. № 4, Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області,- В С Т А Н О В И В: До Одеського окружного адміністративного суду з позовом звернулось Приватне підприємство «Колос-93» (код ЄДРПОУ 20955681) до Відділу Держземагентства в Овідіопольському районі Одеської області Головного управління Держземагентства України в Одеській області про зобов'язання Відділу Держземагентства в Овідіопольському районі Одеської області Головного управління Держземагентства України в Одеській області надати інформацію щодо переліку обмежень прав на земельну ділянку і наявні земельні сервітути ПП «Колос-93», загальною площею 1,1781 га, для розміщення бази відпочинку, що розташована за адресою: с. Грибівка, вул. Приморська, діл. № 4, Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що        04.07.2014 року на замовлення позивача до відповідача із клопотанням звернувся Концерн «Камелот» про видачу інформаційної довідки про наявні обмеження прав та земельні сервітути на земельну ділянку, для відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для розміщення бази відпочинку ПП «Колос-93». Проте, відповідачем було надано відповідь з відмовою у наданні інформації про наявні обмеження прав та земельні сервітути на земельну ділянку, посилаючись на те, що код, зазначений в експлікації земельних угідь не відповідає цільовому використанню земельної ділянки, назва наданої на розгляд документації із землеустрою не відповідає Закону України «Про землеустрій», а також вказується про те, що земельна ділянка, межі якої встановлюються, знаходиться у спільній власності громадян. На думку позивача,  вказана відмова не містить законних підстав, які надають право відповідачу відмовити у наданні інформації про наявні обмеження прав та земельні сервітути на земельну ділянку (аркуші справи 4-8). В судове засідання прибув представник позивача. Представник відповідача до судового засідання не з'явися, належним чином повідомлений про дату, часі  місце судового розгляду справи, про причини неприбуття суду не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності або про відкладення розгляду справи до суду не надав (аркуш справи 62). Заперечення проти позову відповідачем до суду не надано. Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. На підставі вказаної норми, з урахуванням думки представника позивача щодо відсутності необхідності витребувати у відповідача додаткові письмові докази, а також відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, вказана справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними матеріалами. Дослідивши матеріали справи, вивчивши обставини якими обґрунтовуються вимоги, а також докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що адміністративний позову підлягає задоволенню повністю з наступних підстав. В судовому засіданні встановлено, що 23.07.2013 року між Концерном «Камелот» (виконавець) та ПП «Колос-93» (замовник) укладено договір № 46/2013-З-ТД про надання послуг з виконання технічної документації із землеустрою щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (аркуші справи 56-58). 23.07.2013 року сторонами вищевказаного договору було погоджено та затверджено технічне завдання на відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що знаходиться за адресою: с. Грибівка, вул. Приморська, ділянка № 4, Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області, загальною площею 1,1781 га. Підставою виконання вказаних робіт вказано договір оренди земельної ділянки зареєстрований Дальницької сільською радою за № 7/1 від 10.11.2000 року та договір на виконання робіт від 23.07.2013 року № 462013-З-ТД. Роботи, що повинні бути виконані – технічна документація із землеустрою щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Кінцевим результатом робіт відповідно до вказаного завдання – є відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками (аркуш справи 14). 04.07.2014 року на замовлення ПП «Колос-93» до відділу Держземагентства в Овідіопольському районі Одеської області надійшло клопотання Концерну «Камелот»           № 233 з технічною документацією із землеустрою щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для розміщення бази відпочинку ПП «Колос-93» с. Грибівка,                  вул. Приморська, 4 на території Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області про надання інформації про наявні обмеження прав та земельні сервітути на земельну ділянку (аркуш справи ). Листом № 18-18-16т/1127 від 09.07.2014 року «Про розгляд звернення», відповідач повідомив Концерн «Камелот» про розгляд технічної документації із землеустрою щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для розміщення бази відпочинку ПП «Колос-93» с. Грибівка, вул. Приморська, 4 на території Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області та повідомив, що код, зазначений в експлікації земельних угідь не відповідає цільовому використанню земельної ділянки згідно класифікації видів цільового призначення землі, затвердженого Наказом державного комітету України із земельних ресурсів № 548 від 23.07.2010 року. Згідно наявного в матеріалах договору оренди цільове використання земельної ділянки – для літнього оздоровлення громадян, а в документації із землеустрою зазначено цільове використання – для розміщення бази відпочинку приватного підприємства «Колос-93». Тобто відбувається зміна цільового призначення земельної ділянки. З урахуванням цього, відповідач у своїй відповіді зазначив, що у разі зміни цільового призначення земельної ділянки, відповідно до ст. 123 Земельного кодексу України, передача її в оренду здійснюється на підставі проекту землеустрою щодо відведення. Так, відповідач зазначає, що будівлі, розташовані на земельній ділянці, межі якої встановлюються, знаходиться у спільній власності громадян та відповідно до п. 4 ст. 120 Земельного кодексу України передбачено, що у разі набуття права власності на будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності будівлі або споруди. Враховуючи викладене, відповідач вважав за неможливе надання інформації про наявні обмеження прав та земельні сервітути на земельну ділянку (аркуші справи 9-10). На думку позивача, вказана відповідь не містить будь-яких передбачених Законом підстав, які надають право на відмову у наданні інформації про наявні обмеження прав та земельні сервітути на земельну ділянку, оскільки відповідно до ст. 19 Земельного кодексу України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії, серед яких зокрема – землі оздоровчого призначення. Згідно Класифікації видів цільового призначення земель, затверджених Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 548 від 01.11.2010 року та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України за         № 1011/18306 від 01.11.2010 року, до земель оздоровчого призначення відносяться і землі для обслуговування санаторно-оздоровчих закладів. Тобто, база відпочинку відноситься до санаторно-оздоровчих закладів, що підтверджує безпідставність висновку відповідача про зміну цільового призначення земельної ділянки. Щодо невідповідності назви поданої технічної документації видам документації, передбаченим Законом України «Про землеустрій», позивач вказує, що межування земель – це комплекс адміністративно-територіальних одиниць, меж земельних ділянок власників, землекористувачів, у тому числі орендарів, із закріпленням їх межовими ознаками встановленого зразка. Тобто, вказаним Законом передбачено відновлення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок власників, землекористувачів, у тому числі орендарів, що спростовує твердження відповідача. Відповідно до статті 1 Закону України «Про землеустрій», документація із землеустрою - це затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів тощо. Статтею 25 Закону України «Про землеустрій» визначено склад, зміст і правила оформлення кожного виду документації із землеустрою, зокрема, до технічної документації належить проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Згідно статті 56 Закону України «Про землеустрій», технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку включає: пояснювальну записку; технічне завдання на складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку; копії заяв фізичних або клопотання юридичних осіб; матеріали польових геодезичних робіт і план земельної ділянки, складений за результатами кадастрової зйомки; рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання або передачу земельної ділянки у власність або надання в користування, у тому числі на умовах оренди; акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання; акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності; кадастровий план земельної ділянки; перелік обмежень прав на земельну ділянку і наявні земельні сервітути. Таким чином, технічна документація виготовляється після надання дозволу на її розроблення і      містить у собі відомості, на підставі яких можна встановити точне місце розташування та конкретні межі земельної ділянки. Інформаційна довідка, згідно приписів статті 56 Закону України  «Про землеустрій», є невід'ємною складовою Технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, право користування земельною ділянкою, при поділі чи об'єднанні земельних ділянок. Відповідно до ст. 38. Закону України «Про Державний земельний кадастр», порядок надання відомостей з Державного земельного кадастру проходить в двох основних формах: - витягів з Державного земельного кадастру про об'єкт Державного земельного кадастру; - довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (території) за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру. В свою чергу, постановою Кабінету Міністрів України № 835 від 01.08.2011 року «Деякі питання надання Державним агентством земельних ресурсів та його територіальними органами адміністративних послуг» передбачено надання такої адміністративної послуги як надання інформації про наявні обмеження прав та земельні сервітути на земельну ділянку. Зазначене підтверджується зокрема, переліком платних адміністративних послуг, що надаються Державним агентством земельних ресурсів та його територіальними органами, Переліком адміністративних послуг, що надаються Державним агентством земельних ресурсів та його територіальними органами на безоплатній основі, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 835 від 01.08.2011 року. Так, п. 9 додатку 1 вищезазначеної постанови передбачено надання відомостей з Державного земельного кадастру у формі: витягів з Державного земельного кадастру про: землі в межах території адміністративно-територіальних одиниць; обмеження у використанні земель; земельну ділянку; довідки, що містять узагальнену інформацію про землі (території); викопіювань з кадастрової карти (плану) та іншої картографічної документації Державного земельного кадастру. З матеріалів справи вбачається, що на підставі договору на виконання робіт                   № 46/2013-З-ТД від 23.07.2013 року та договору оренди земельної ділянки № 7/1 від 10.11.2000 року, згідно технічного завдання, тощо, Концерн «Камелот» було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для розміщення бази відпочинку ПП «Колос-93» за адресою: с. Грибівка,            вул. Приморська, ділянка № 4, Дальницької сільської ради, Овідіопольського району Одеської області (аркуші справи 11-30, 46-57). У своїй відповіді, відповідач вказує на зміну цільового призначення земельної ділянки, посилаючись на те, що код зазначений в експлікації земельних угідь не відповідає цільовому використанню земельної ділянки згідно класифікації видів цільового призначення землі, затвердженого Наказом державного комітету України із земельних ресурсів № 548 від 23.07.2010 року. Проте, із зазначеним твердженням відповідача суд не погоджується виходячи з наступного. Відповідно до ст. 19 Земельного кодексу України, землі України за цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Згідно класифікації видів цільового призначення земель, затверджених Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 548 від 23.07.2010 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 1011/18306 від 01.11.2010 року, до земель оздоровчого призначення відносяться і землі для обслуговування санаторно-оздоровчих закладів. З наведеного можна зробити висновок, що база відпочинку відноситься до санаторно-оздоровчих закладів, що свідчить про помилковість висновку відповідача про зміну цільового призначення земельної ділянки. Також, у своєму листі, відповідач вказує на те, що назва технічної документації, поданої на розгляд не відповідає ст. 55, 56 Закону України «Про землеустрій», якими передбачено лише такі види технічної документації: технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); технічна документація із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок. Із зазначеним твердженням відповідача, суд також не може погодитись з огляду на наступне. Відповідно до ст. 55 Закону України «Про землеустрій», встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів. Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Документація із землеустрою щодо встановлення меж житлової та громадської забудови розробляється у складі генерального плану населеного  пункту,  проектів  розподілу територій і є основою для встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості). Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками встановленого зразка. У разі, якщо межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) збігаються з природними та штучними лінійними спорудами і рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, шляхами, шляховими спорудами, парканами,  огорожами, фасадами будівель та іншими лінійними спорудами і рубежами тощо), межові знаки можуть не встановлюватися. Власники землі та землекористувачі, у тому числі орендарі, зобов'язані дотримуватися меж земельної ділянки, закріпленої в натурі (на місцевості) межовими знаками встановленого зразка. Межові знаки здаються за актом під нагляд на збереження власникам землі та землекористувачам, у тому числі орендарям. Приписами ст. 56 вказаного Закону встановлено, що технічна документація із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок включає: пояснювальну записку; технічне завдання на складання документації, затверджене замовником документації; кадастрові плани земельних ділянок, які об'єднуються в одну земельну ділянку, або частини земельної ділянки, яка виділяється в окрему земельну ділянку; матеріали польових геодезичних робіт; акт приймання-передачі межових знаків на зберігання при поділі земельної ділянки по межі поділу; перелік обтяжень прав на земельну ділянку, обмежень на її використання та наявні земельні сервітути; нотаріально  посвідчена згода на поділ чи об'єднання земельної ділянки заставодержателів, користувачів земельної ділянки (у разі перебування земельної ділянки в заставі, користуванні); згоду власника земельної ділянки, для земель державної власності - органу, повноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою, на поділ чи об'єднання земельних ділянок користувачем (крім випадків поділу земельної ділянки у зв'язку з набуттям права власності на житловий будинок, розташований  на ній). Згідно з положеннями ст. 1 зазначеного закону, документація із землеустрою - це затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів тощо; межування земель - комплекс робіт із встановлення чи відновлення в натурі (на місцевості) меж адміністративно-територіальних одиниць, меж земельних ділянок власників, землекористувачів, у тому числі орендарів, із закріпленням їх межовими знаками встановленого зразка. Статтею 25 Закону України «Про землеустрій» визначено склад, зміст і правила оформлення кожного виду документації із землеустрою, зокрема, до технічної документації належить проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Таким чином, Законом України «Про землеустрій» передбачено відновлення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок власників, землекористувачів, у тому числі орендарів, що спростовує твердження відповідача. Викладені у листі № 18-18-16т/1127 від           09.07.2014 року. Відповідно до  ст. 38 Закону України «Про Державний земельний кадастр», відомості Державного   земельного  кадастру  надаються державними кадастровими реєстраторами у формі: витягів з  Державного   земельного кадастру про об'єкт Державного земельного кадастру; довідок, що містять узагальнену   інформацію про землі (території) за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру; викопіювань з кадастрової карти  (плану)  та іншої картографічної документації Державного земельного кадастру. Користування відомостями Державного земельного кадастру може також здійснюватися у формі надання доступу до нього в режимі читання. Відомості про  обмеження  у  використанні  земельної  ділянки надаються у формі витягу з Державного  земельного  кадастру  про земельну ділянку. Витяг  із Державного земельного кадастру про земельну ділянку може  бути  виданий  будь-яким Державним кадастровим реєстратором незалежно від території дії його повноважень. При здійсненні нотаріальних дій видача витягів  з  Державного земельного   кадастру  про  земельну  ділянку  здійснюється  також нотаріусами.  Порядок доступу нотаріусів до Державного  земельного кадастру встановлюється Кабінетом Міністрів України. При вчиненні   правочину  щодо  земельної   ділянки  особа, визначена у частині п'ятій цієї  статті,  може  отримати витяг з Державного  земельного  кадастру про земельну ділянку у Державного кадастрового  реєстратора або доручити отримати цей витяг нотаріусу. Витяг  з Державного земельного  кадастру  про  земельну ділянку містить усі відомості про  земельну  ділянку,  внесені  до Поземельної  книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки, сформований як викопіювання з кадастрової карти (плану)  території   відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Отримання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку є обов'язковим при вчиненні  правочинів щодо земельної ділянки (крім складення заповітів). Витяг з Державного земельного кадастру про  земельну  ділянку видається заявнику в день надходження заяви. Відомості Державного земельного кадастру надаються на платній основі, крім випадків, визначених цим Законом. Для здійснення  повноважень, визначених законом, органи державної влади  та  органи місцевого самоврядування користуються відомостями і документами Державного земельного  кадастру щодо земель та земельних ділянок, розташованих на відповідній території, на безоплатній основі. Державний кадастровий  реєстратор, який здійснює ведення Державного земельного кадастру, одночасно з державною реєстрацією земельної ділянки надає відповідному органу місцевого самоврядування, місцевій державній адміністрації інформацію про: державну реєстрацію земельної ділянки (дату державної реєстрації, орган, що здійснив таку реєстрацію); кадастровий номер, площу, місце розташування земельної ділянки; кадастровий план зареєстрованої земельної  ділянки в електронній (цифровій) формі. Порядок користування відомостями та документами Державного земельного кадастру встановлюється Кабінетом Міністрів України. На отримання відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку мають право: власник (власники) та користувачі земельної ділянки або уповноважені ними особи; спадкоємці (правонаступники - для юридичних осіб) осіб, зазначених в абзаці другому цієї частини,  або  повноважені  ними особи; особа (особи), в інтересах якої (яких) встановлено обмеження, або уповноважені ними особи; органи державної влади та органи місцевого самоврядування для реалізації своїх повноважень, визначених законом; особи,  які  в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих  інженерів-землевпорядників та Державного реєстру інженерів-геодезистів, і особи, які отримали ліцензії  на  проведення землеоціночних робіт та земельних торгів, землеоціночних  робіт,  для  виконання  зазначених  робіт. З метою дотримання правил добросусідства особа, якій належить речове право  на  земельну  ділянку, має  право на отримання відомостей про земельну ділянку,  передбачених  частиною  першою статті 25 цього Закону. Відомості Державного земельного кадастру, які містять інформацію, що є державною таємницею, надаються в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про  державну  таємницю». Інші відомості Державного земельного кадастру є відкритою інформацією, крім випадків, визначених законом. Для отримання відомостей Державного земельного кадастру заявник або уповноважена ним особа подає Державному кадастровому реєстратору: заяву за формою,  встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру; документ про оплату  послуг  за  надання витягу з Державного земельного кадастру (крім випадків,  визначених цим Законом в день надходження повідомлення  та не пізніше наступного дня повідомляє про це заінтересованих осіб); документ, який підтверджує  повноваження діяти від   імені заявника (у разі подання заяви уповноваженою особою заявника). У разі подання   заяви органом державної влади, органом місцевого самоврядування у заяві зазначаються  підстави  надання відповідної інформації з посиланням  на  норму закону, яка передбачає право відповідного органу запитувати таку інформацію, а також реквізити справи, у зв'язку з якою виникла потреба в отриманні інформації. Такі заяви розглядаються у позачерговому порядку. Заява з доданими документами подається заявником  або уповноваженою ним особою особисто або надсилається  поштою  цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення. Державний кадастровий реєстратор протягом десяти робочих днів з дати реєстрації  заяви  надає  заявнику  документ,  передбачений частиною  першою  цієї  статті,  або  надає  мотивовану  відмову у наданні такого документа. Відмова у наданні відомостей з Державного земельного кадастру надається у разі, якщо: у Державному земельному кадастрі відсутні запитувані відомості; із заявою звернулася неналежна особа; документи подані не в повному обсязі та/або не  відповідають вимогам, встановленим законом. Таким чином, Законом передбачено вичерпний перелік підстав, за наявності яких суб'єкт владних повноважень може відмовити у наданні Витягу або інформаційної довідки. Форми витягу, довідки з Державного  земельного  кадастру, повідомлення про відмову у наданні відомостей,  а також порядок обліку заяв і запитів про отримання відомостей Державного земельного кадастру встановлюються Порядком ведення Державного земельного кадастру. Частиною 2 статті 39 Закону України «Про державний земельний кадастр» передбачено, що дії або бездіяльність Державного кадастрового реєстратора можуть бути оскаржені до суду в порядку, встановленому законом. Таким чином, Законом передбачена можливість власника або спадкоємця земельної ділянки отримати відомості з Державного земельного кадастру у формі витягу, довідки. Право на отримання витягу, при здійсненні нотаріальних дій, має також нотаріус. Отримання передбаченої статтею 38 Закону інформації здійснюється на підставі відповідної заяви, що виконується державним кадастровим реєстратором протягом 10 днів. Невиконання заяви власника (спадкоємця) або нотаріуса, за відсутності передбачених Законом обставин, наведених у частині 7 статті 38 Закону України «Про державний земельний кадастр» є бездіяльністю та може бути підставою для звернення до суду. Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з запитом № 233 про отримання інформації 04.07.2013 року, проте листом № 18-18-16т/1127 від           09.07.2014 року відповідач запитуваних відомостей про обмеження прав і наявні земельну сервітути на земельну ділянку не надав, з підстав невідповідності назви поданої документації, невідповідності цільового використання земельної ділянки згідно договору оренди. Суд наголошує, що надання вищезазначених відомостей про земельну ділянку уповноваженим особам є обов'язком відповідача, водночас відмова у видачі відповідних документів можлива виключно за наявності передбачених законом підстав, про що заявнику надається мотивоване рішення із зазначенням обставин, що перешкоджають у видачі (виготовлені) запитуваних документів, шляхів усунення таких обставин. З урахуванням встановлених судом обставин та наведених норм чинного законодавства, суд дійшов висновку про порушення суб'єктом владних повноважень – відповідачем приписів Закону України «Про Державний земельний кадастр», а саме: не надання, у встановлений 10 денний термін після реєстрації  заяви, інформаційної довідки або вмотивованої відмови в наданні таких відомостей. Крім того, суд звертає увагу суб'єкта владних повноважень на ту обставину, що відмова у наданні витягу або інформаційної довідки надається у разі, коли заявник не має права на отримання відомостей з Державного земельного кадастру, зазначених у його заяві (запиті), або ним було порушено вимоги Закону чи відповідні відомості відсутні у державному земельному кадастрі. З урахуванням встановлених в судовому засіданні обставин, суд дійшов висновку, що в спірних правовідносинах відсутні, визначені законодавцем обставини, для відмови у наданні інформаційної довідки за запитом Концерну «Камелот» в інтересах позивача. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод, та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. На підставі зазначеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного підприємства «Колос-93» (код ЄДРПОУ 20955681) до Відділу Держземагентства в Овідіопольському районі Одеської області Головного управління Держземагентства України в Одеській області про зобов'язання Відділу Держземагентства в Овідіопольському районі Одеської області Головного управління Держземагентства України в Одеській області надати інформацію щодо переліку обмежень прав на земельну ділянку і наявні земельні сервітути ПП «Колос-93», загальною площею 1,1781 га, для розміщення бази відпочинку, що розташована за адресою: с. Грибівка, вул. Приморська, діл. № 4, Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області є обґрунтованими та такими, що підтверджені належними письмовими доказами, у зв'язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі. Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 69-71, 86, 159-164, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Адміністративний позов Приватного підприємства «Колос-93» (код ЄДРПОУ 20955681, адреса: 67842, Одеська область, Овідіопольський район, с. Грибівка, вул. Приморська, 4) до Відділу Держземагентства в Овідіопольському районі Одеської області Головного управління Держземагентства України в Одеській області про зобов'язання Відділу Держземагентства в Овідіопольському районі Одеської області Головного управління Держземагентства України в Одеській області надати інформацію щодо переліку обмежень прав на земельну ділянку і наявні земельні сервітути ПП «Колос-93», загальною площею 1,1781 га, для розміщення бази відпочинку, що розташована за адресою: с. Грибівка, вул. Приморська, діл. № 4, Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області – задовольнити у повному обсязі. Зобов'язати Відділ Держземагентства в Овідіопольському районі Одеської області Головного управління Держземагентства України в Одеській області надати інформаційну довідку щодо переліку обмежень прав на земельну ділянку і наявні земельні сервітути ПП «Колос-93», загальною площею 1,1781 га, для розміщення бази відпочинку, що розташована за адресою: с. Грибівка, вул. Приморська, діл. № 4, Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області. Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя                                                                                          Я.В. Балан