Рішення

від 15.09.2014 по справі 910/6689/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6689/14 15.09.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Натура-Бразерс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Менеджмент»

про стягнення 161 993, 42 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: Баца К.В., ОСОБА_2

від відповідача: Бровинський І.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Натура-Бразерс» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Менеджмент» про стягнення заборгованості за договором поставки № 5/1/12 від 16.11.2012 р. у розмірі 159 959, 96 грн., а також 1 652, 19 грн. - пеня та 3 % річних у розмірі 381 ,27 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань перед позивачем за вищевказаним договором.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2014 р. порушено провадження у справі № 910/6694/14 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 12.05.2014 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

У процесі провадження у справі відповідач подав відзив на позов, у якому зазначає, що станом наразі заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Менеджмент» перед позивачем за договором № 5/1/12 від 16.11.2012 р. становить 27 471, 33 грн.

Крім того, позивач відзначає, що сума витрат на послуги адвоката є завищеною порівняно із сумою боргу у даній справі, а договір № Н-А/28/14 від 28.02.2014 р., укладений з Адвокатською компанією «Юридичні традиції» не пов'язаний безпосередньо із розглядом даної справи, а є узагальнюючим, а відтак - розмір витрат на послуги адвоката підлягає зменшенню.

Під час розгляду справи, позивач неодноразово подавав заяви про зменшення розміру позовних вимог та відповідно до останньої просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Менеджмент» заборгованість у розмірі 0, 03 грн., а також 31 319, 97 грн. - пені, 6 837, 85 грн. - 3 % річних та 7 934, 98 грн. - інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до п. 3.10. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачені частиною ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. У разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Тож, приймаючи до уваги, що вищевказана заява не суперечить вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне прийняти її до розгляду та задовольнити, у зв'язку з чим спір у даній справі вирішується виходячи з нової ціни позову.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 24.06.2014 р. у зв'язку з відпусткою судді Пригунової А.Б. дану справу передано судді Гулевець О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2014 р. розгляд даної справи призначено у судовому засіданні на 11.08.2014р.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 04.08.2014 р. справу № 910/6689/14 передано судді Пригуновій А.Б. для подальшого розгляду у зв'язку з виходом із відпустки.

Розгляд справи переносився в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.

У судовому засіданні 15.09.2014 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.11.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Натура-Бразерс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гранд Менеджмент» укладено договір поставки № 5/1/12, за умовами якого позивач зобов'язався поставляти, а відповідач - приймати та оплачувати свіжі овочі, фрукти та інші продукти, асортимент, характеристика та ціна якого вказуються в специфікації, що є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п.п. 4.1., 4.2. договору його ціна визначається загальною вартістю товару відповідно до накладних, що є невід'ємною частиною договору. Товар, що постачається згідно даного договору підлягає оплаті в термін, не пізніше 15 робочих днів після підписання уповноваженим представником накладної на товар (з моменту фактичного постачання товару відповідачу).

Відповідно до п. 5.6. договору у випадку несвоєчасної сплати вартості товару відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період нарахування пені, за кожен день прострочення платежу.

Договір, відповідно до п. 7.1. набирає сили з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками і діє 1 календарний рік. Дія договору автоматично продовжується на кожний наступний рік на тих самих умовах у разі відсутності заяви сторони про припинення його дії за 20 днів до закінчення строку його дії.

Враховуючи відсутність у матеріалах справи заперечень сторін проти продовження договору № 5/1/12 від 16.11.2012 р., суд дійшов висновку що останній автоматично пролонговано та є чинним на даний час.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, на виконання умов договору № 5/1/12 від 16.11.2012 р. позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 1 595 471, 28 грн.

Також наявними у справі виписками з банківського рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Натура-Бразерс» та платіжними дорученнями підтверджується перерахування Товариством з обмеженою відповідальністю «Гранд Менеджмент» на користь позивача грошових коштів на загальну суму 1 595 471, 28 грн.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує зобов'язання за договором № 5/1/12 від 16.11.2012 р. щодо розрахунків за поставлений товар, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 0, 03 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Крім того, позивачем нараховано пеню за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 31 319, 97 грн., а також 6 837, 85 грн. - 3 % річних та 7 934, 98 грн. - інфляційних втрат.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Договором, відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

За приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні норми закріплені також і в Господарському кодексу України.

Так, відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Тож, в силу положень Цивільного кодексу України договірні зобов'язання є обов'язковими для виконання сторонами у порядку та у строк, визначений відповідним договором, або законом.

За приписами ст.ст. 3, 629 Цивільного кодексу України цивільне законодавство ґрунтується на принципах справедливості, добросовісності та розумності та передбачає обов'язковість виконання договірних зобов'язань.

Виходячи з умов договору № 5/1/12 від 16.11.2012 р. відповідач зобов'язаний оплачувати товар не пізніше 15-ти днів з моменту його поставки.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як встановлено судом на підставі наявних у справі документів та пояснень сторін, відповідач здійснював оплату поставленого за договором № 5/1/12 від 16.11.2012 р. товару з порушенням встановлених договором строків, в тому числі, і у процесі провадження у даній справі.

В той же час, виходячи із наявних у справі документів, судом встановлено, що станом на момент прийняття рішення, борг відповідача перед Товариства з обмеженою відповідальністю «Натура-Бразерс» за договором № 5/1/12 від 16.11.2012 р. відсутній.

За таких обставин, суд визнає необґрунтованим позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Натура-Бразерс» в частині стягнення заборгованості у розмірі 0, 03 грн. та відмовляє у його задоволені в цій частині.

В той же час, відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Як визначено ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно з ч. 1 ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тож, оскільки відповідач здійснював оплату отриманого за договором № 5/1/12 від 16.11.2012 р. товару з порушенням встановленого строку, приймаючи до уваги що відповідачем не надано суду доказів вжиття заходів для уникнення порушення умов договору, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про притягнення відповідача до відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Згідно розрахунку позивача за період з 28.03.2013 р. (дата виникнення заборгованості за відповідним платежем) до 04.06.2014 р. (дата визначена позивачем самостійно) з урахуванням здійснених відповідачем часткових проплат розмір пені 31 319, 97 грн., 3 % річних - 6 837, 85 грн. та 7 934, 98 грн. - інфляційні втрати.

Тож, приймаючи до уваги, що за приписами ст.ст. 4-3, 33, 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, суть якого полягає у обґрунтуванні сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, своїх вимог і заперечень поданими суду доказами, які господарський суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Витрати по сплаті судового бору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір» судовий збір підлягає поверненню у разі зменшення розміру позовних вимог.

Що ж до вимог позивача про відшкодування витрат на послуги адвоката, суд відзначає, що у відповідності до ч. 4 ст. 28 Господарського процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватися ордером, дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором. До ордера обов'язково додається витяг з договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Витяг засвідчується підписом сторін договору.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

28.02.2014 р. між Адвокатською компанією «Юридичні традиції» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Натура-Бразерс» укладено договір про надання правової допомоги № Н-А/28/14, за умовами якого Адвокатська компанія «Юридичні традиції» зобов'язалась здійснювати захист, представництво інтересів клієнта та надавати інші види правової допомоги позивачу на умовах і в порядку, що визначені договором, а позивач - оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання даного договору.

Відповідно до додаткової угоди № 1 від 01.03.2014 р. до договору № Н-А/28/14 від 28.02.2014 р. позивач зобов'язався сплатити на користь Адвокатської компанії «Юридичні традиції» гонорар у розмірі 10 % від суми заборгованості на момент звернення до суду з позовом.

Також матеріалами справи підтверджується перерахування позивачем на користь Адвокатської компанії «Юридичні традиції» грошових коштів у розмірі 16 898, 35 грн. у якості оплати юридичних послуг по справі № 910/6689/14, що підтверджується платіжним дорученням № 6462 від 06.05.2014 р.

15.05.2014 р. між Адвокатською компанією «Юридичні традиції» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Натура-Бразерс» складено акт виконаних робіт (наданих послуг) щодо надання юридичних послуг у справі № 910/6689/14.

Крім того, в матеріалах справи містяться копії свідоцтв про право на зайняття адвокатською діяльністю ОСОБА_4 (підписано позовну заяву) НОМЕР_1 від 17.02.2011 р., ОСОБА_2 (підписано розрахунок позову) № НОМЕР_2 від 22.07.2010 р.

За приписами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 6.3. постанови Пленуму Вищого господарського кодексу України № 7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 Господарського процесуального кодексу України. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Тож, приймаючи до уваги наявність документального підтвердження участі адвокатів у судовому розгляду даної справи від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Натура-Бразерс», суд дійшов висновку, що зазначені витрати позивача підлягають відшкодуванню в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Натура-Бразерс» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Менеджмент» (01034, м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 1, код ЄДРПОУ 37200675), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Натура-Бразерс» (08130, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Леніна, 2В, код ЄДРПОУ 38274554) 31 319, 97 (тридцять одна тисяча триста дев'ятнадцять грн. 97 коп.) грн. - пені, 3 % річних у розмірі 6 837, 85 (шість тисяч вісімсот тридцять сім грн. 85 коп.) грн., 7 934, 98 (сім тисяч дев'ятсот тридцять чотири грн. 98 коп.) грн. - інфляційних втрат, 4 808, 17 (чотири тисячі вісімсот вісім грн. 17 коп.) грн. - витрат на оплату послуг адвоката та 921, 89 (дев'ятсот двадцять одна грн. 89 коп.) грн. - судового збору.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Натура-Бразерс» (08130, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Леніна, 2В, код ЄДРПОУ 38274554) з Державного бюджету України судовий збір у сумі 2 318, 00 (дві тисячі триста вісімнадцять грн.) коп.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. В іншій частині у задоволення позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 16.09.2014 р.

Суддя Пригунова А.Б.