Рішення

від 11.09.2014 по справі 912/2757/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2014 рокуСправа № 912/2757/14 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Макаренко Т.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/2757/14

за позовом: Прокурора м. Кіровограда в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер-Кар"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - державне підприємство "Кіровоградський ремонтний завод"

про стягнення 7114,29 грн,

представники сторін:

від прокуратури - Боруш А.О., посвідчення №019543 від 12.08.2014 року;

від позивача - Бурковський І.В. , довіреність № 01/04 від 28.03.14;

від відповідача - участі не брали;

від 3-ї особи - участі не брали.

Прокурор м. Кіровограда звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області з позовною заявою від 14.08.2014, яка містить такі вимоги:

стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер-Кар" на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області заборгованість з орендної плати в сумі 3351,55 грн, інфляційні втрати в сумі 146,44 грн, пеню в сумі 177,00 грн, три проценти річних у сумі 21,32 грн, неустойку в сумі 3417,98 грн.

Позивач на виконання вимог ухвали суду надав докази набрання рішення господарського суду Кіровоградської області від 16.05.2014 у справі № 912/1037/14 законної сили та повідомив суд, що претензії на адресу відповідача не направлялась.

В судовому засіданні представник позивача подав письмові пояснення з яких вбачається, що розрахунок заборгованості з орендної плати до державного бюджету по договору № 40/34 від 05.06.2012 здійснено за період з 23.03.2014 по 15.05.2014, пеня нарахована за період з 24.03.2014 у зв'язку з тим, що попередній період було враховано господарським судом Кіровоградської області при розгляді справи № 912/1037/14. Також позивач звертає увагу суду на те, що відповідно до п. 3.6 Договору орендна плата перераховується у співвідношенні 70% на 30%, а тому неустойка нараховується з розрахунку 100% суми орендної плати 2011,14 грн. за травень 2014 року.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні 11.09.2014 підтримали позовні вимоги у повному обсязі.

Третя особа (ДП "Кіровоградський ремонтний завод") у заяву від 10.09.2014 зазначає, що станом на 10.09.2014 до підприємства не надходила інформація про сплату відповідачем боргу в сумі 7114,29 грн.

Крім того, третя особа звернулась до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю представника ДП "Кіровоградський ремонтний завод" бути присутнім в судовому засідання 11.09.2014 з підстав зайнятості в іншому судовому засіданні.

Відповідач участі свого представника в засідання суду 11.09.2014 не забезпечив, витребуваних судом документів не подав. Водночас господарський суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення засідання суду в силу наступного.

Згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Господарський суд надіслав процесуальні документи у справі (ухвалу суду від 22.08.2014) за адресою, яка зазначена у позовній заяві та за якою відповідача зареєстровано в ЄДРПОУ, а саме - 25006, М. Кіровоград, вул. Дворцова, 68. Відомості щодо іншої адреси відповідача в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, враховуючи приписи постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарським судом виконано вимоги частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням наведеного та належне повідомлення відповідача про дату, час і місце проведення судового засідання, господарський суд вважає можливим розглянути справу № 912/2757/14 в судовому засіданні 11.09.2014 за відсутності представника відповідача та за наявними у справі документами.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, прокуратури, обговоривши усі обставини справи, оцінивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 29.04.2014 у справі №912/1037/14 за позовом прокурора м. Кіровограда в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер-Кар" про стягнення коштів, яке набрало законної сиди 16.05.2014, встановлено такі факти.

05.06.2012 між Регіональним відділенням ФДМУ по Кіровоградській області (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Майстер-Кар" (орендар) укладений договір оренди № 40-34 індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно, а саме: частину нежитлового виробничого приміщення корпусу № 303 (інвентарний номер № 43) площею 297,84 кв.м, що перебуває на балансі Державного підприємства "Кіровоградський ремонтний завод" (балансоутримувач), розташованого за адресою: м. Кіровоград, вул. Добровольського, 2, вартість якого визначена згідно звіту про оцінку на 10.02.12 і становить за незалежною оцінкою 145570 грн.

Майно передається в оренду для розміщення складських 136,89 кв.м та виробничих 160,95 кв.м приміщень.

Згідно з пунктами 3.1-3.3 договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (із змінами) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) - лютий 2012 року, в розмірі 1823,26 грн. Орендна плата за перший місяць оренди - червень 2012 року, визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за березень, квітень, травень, червень 2012 року. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до п. 3.6. договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні: 70% до 30% щомісяця не пізніше 12 числа місяця, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Факт передачі орендодавцем орендованого майна орендареві підтверджується актом приймання-передачі орендованого приміщення від 05.06.2012, підписаним представниками сторін та балансоутримувача, скріпленого печатками.

Орендар не належним чином виконував умови договору оренди, у зв'язку з чим утворилася заборгованість з орендної плати за період березень - травень 2014 на загальну суму 3351,55 грн, докази сплати якої в матеріалах справи відсутні.

У пункті 3.11 договору оренди сторони узгодили, що в разі припинення (розірвання) договору орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Тобто, за умовами договору орендар зобов'язаний вносити орендну плату до дня фактичного повернення майна за актом приймання-передавання.

Сторони в п. 3.7 договору оренди погодили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Вказаним рішенням господарського суду Кіровоградської області від від 29.04.2014 у справі № 912/1037/14 стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер-Кар" на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області основну заборгованість з орендної плати в сумі 2562,57 грн за період прострочення січень - лютий 2014 включно, інфляційні втрати в сумі 07,66 грн, пеню в сумі 106,01 грн за період з 12.02.14 по 25.03.14, три проценти річних у сумі 05,67 грн.

У силу приписів ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Вирішуючи спір, господарський суд виходить з нижченаведених вимог законодавства України. Відповідно до приписів частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до частини 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди. Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 3 статті 285 ГК України та частиною 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного і комунального майна", який регулює майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, а також майна, що перебуває у комунальній власності.

Відповідно до ч. 3 ст. 285 ГК України орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Відповідно до частини 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати визначено у п. 3.1 договору оренди.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Нормами ст. 29 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України встановлено обов'язок учасників господарських відносин сплатити штрафні санкції у разі порушення ними правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", згідно з статтями 1, 3 якого розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як встановлено судом, відповідач не належним чином виконував умови договору оренди, у зв'язку з чим утворилася заборгованість з орендної плати за період березень-травень 2014 року на загальну суму 3351,55 грн, докази сплати якої в матеріалах справи відсутні.

З урахуванням вказаних обставин, а також тої обставини, що відповідачем у справі позовні вимоги не заперечено, факти, викладені в позовній заяві, не спростовано, господарський суд вважає позовні вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 3351,55 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За розрахунком позивача пеня в сумі 177,00 грн за період прострочення внесення орендної плати з урахуванням недоїмки на кінець періоду з 24.03.2014 по 15.05.2014 правомірно обчислена відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", однак позивач помилився у визначені періоду нарахування. Оскільки рішенням господарського суду Кіровоградської області у справі №912/1037/14 стягнуто з відповідача пеню за період прострочення внесення орендної плати з 12.02.14 по 25.03.14, отже наступне нарахування пені за неналежне виконання договірних зобов'язань щодо своєчасного внесення орендної плати має починатися з 26.03.2014. Так, за перерахунком господарського суду пеня за період прострочення внесення орендної плати з 26.03.2014 по 15.05.2014 складає 172,00 грн, яку суд стягує на користь позивача. В іншій частинні позовних вимог щодо стягнення пені господарський суд відмовляє.

Розрахунок інфляційних втрат у сумі 146,44 грн за період за березень - травень 2014 та трьох процентів річних у сумі 21,32 грн за період прострочення платежу з 13.04.2014 по 23.07.2014 є правомірним, обґрунтованим та підлягають задоволенню.

За умовами Договору оренди № 40-34 індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності від 05 червня 2012 року його чинність припиняється достроково за рішенням суду та в інших випадках, передбачених законодавством (пункт 10.6 Договору).

Право наймодавця вимагати повернення речі у разі припинення договору найму передбачено статтею 785 ЦК України.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 29.04.2014 у справі №912/1037/14 розірвано договір оренди № 40-34 індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, укладений Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Кіровоградській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Майстер-Кар" від 05 червня 2012 року та зобов'язано ТОВ "Майстер-Кар" повернути ДП "Кіровоградський ремонтний завод" через Регіональне відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області державне окреме індивідуально визначене майно: частину нежитлового виробничого приміщення корпусу № 303 площею 297,84 кв.м, розташоване за адресою: м. Кіровоград, вул. Добровольського, 2, що оформити відповідним актом приймання-передачі.

Згідно ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.

Згідно п.п. 10.9., 10.10. Договору 2, у разі припинення або розірвання цього Договору, майно протягом трьох робочих днів повертається Орендарем Балансоутримувачу; у разі, якщо Орендар затримав повернення майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження; майно вважається поверненим Балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання - передачі.

Згідно з нормами ч. 2 ст. 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Згідно акта приймання-передавання орендованого приміщення від 10.06.2014, орендар - ТОВ "Майстер-Кар" передав через орендодавця - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області відповідно договору оренди від 05.06.2012 № 40-34, а балансоутримувач - ДП "Кіровоградський ремонтний завод" прийняв частину нежитлового приміщення цеху № 303, площею 297,84 кв.м, розташоване за адресою: м. Кіровоград, вул. Добровольського, 2.

З огляду на вказане, позивач та прокурор просять стягнути з відповідача 3417,98 грн. неустойки за прострочення повернення об'єкта оренди в розмірі подвійної орендної плати за період з 16.05.2014 (дата набрання законної сили рішенням господарського суду у справі № 912/1037/14) по 10.06.2014 (дата підписання акта приймання-передачі орендованого майна).

Частиною 2 ст. 785 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Умовами п.10.11 Договору сторони обумовили якщо орендар не виконує обов'язку щодо повернення майна, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення.

Господарським судом враховано, що передбачені ст. 785 Цивільного кодексу України наслідки пов'язані з моментом припинення договору оренди (найму).

Оскільки господарським судом встановлено факт розірвання Договору оренди 16.05.2014 (дата набрання законної сили рішенням господарського суду у справі № 912/1037/14) та невиконання відповідачем свого обов'язку щодо повернення об'єкту оренди вчасно - 10.06.2014 (дата підписання акта приймання-передачі орендованого майна), господарський суд вважає обґрунтованим нарахування та стягнення з відповідача неустойки за прострочення повернення орендованого майна за період з 16.05.2014 по 10.06.2014 в сумі 3417,98 грн згідно наявного в матеріалах справи розрахунку (а.с. 15).

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та норм Закону України "Про судовий збір" судові витрати на судовий збір в сумі 1827,00 грн. покладаються на відповідача повністю, оскільки неналежне виконання останнім своїх договірних зобов'язань призвело до необхідності позивача звернутися до суду за захистом свого порушеного права та законних інтересів.

Третьою особою - ДП "Кіровоградський ремонтний завод" звернулась подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю представника ДП "Кіровоградський ремонтний завод" бути присутнім в судовому засідання 11.09.2014 з підстав зайнятість в іншому судовому засіданні.

Господарський суд зауважує, що виходячи з приписів ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін чи третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Клопотання третьої особи про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає, оскільки явка представника ДП "Кіровоградський ремонтний завод" не визнавалась судом обов'язковою; ДП "Кіровоградський ремонтний завод" не позбавлено права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами 1-5 статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

На підставі вказаного та керуючись ст.ст. 33,34,44,49, 82-85, 116, 117 ГПК України, Законом України "Про судовий збір", господарський суд, -

В И Р I Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер-Кар" (25006, Кіровоградська область, м. Кіровоград, вул. Дворцова, 68, ідентифікаційний код 37168144) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області (25009, м. Кіровоград, вул. Глінки, 2, ідентифікаційний код 13747462) заборгованість з орендної плати в сумі 3351,55 грн, інфляційні втрати в сумі 146,44 грн, пеню в сумі 172,00 грн, три проценти річних у сумі 21,32 грн, неустойку в сумі 3417,98 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачу.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер-Кар" (25006, Кіровоградська область, м. Кіровоград, вул. Дворцова, 68, ідентифікаційний код 37168144) у доход державного бюджету КБКД 22030001 "Судовий збір" отримувач коштів УК у м. Кіровогр./м.Кіровоград/ 22030001 рахунок 31211206783002 у ГУ ДКСУ у Кіровоградській області МФО 823016 ідентифікаційний код 38037409, судовий збір у сумі 1827,00 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачу.

В задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Згідно ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 16.09.2014.

Суддя Т. В. Макаренко