Постанова

від 04.04.2014 по справі 804/2532/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2014 р. справа № 804/2532/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Прудника С.В.

при секретарі судового засідання Трайдук С.В.

за участю:

представників позивача Сиромятникова Е.О., Підлужного В.М.

представника відповідача Гребенюк О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Промекологія-Дніпро" до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровска Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "Р" №0005102202 від 18.11.2013 р. на загальну суму грошового зобов'язання 97228,75 грн., -

ВСТАНОВИВ :

11 лютого 2014 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Промекологія-Дніпро", в якій позивач, з урахуванням уточнень до позовної заяви, просить суд податкове повідомлення-рішення від 18.11.2013 року № 0005102202 форми «Р» про сплату 97228 грн. 75 коп. - визнати протиправним та скасувати.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Промекологія-Дніпро" (код ЄДРПОУ 20246186) з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «Будтехцентр» (код за ЄДРПОУ 37997835) за квітень, червень 2012 р., ТОВ «Детальсервіс» (код ЄДРПОУ 37997840) за періоди квітень, червень 2012 р., з ТОВ «Флекс Полімер» (код ЄДРПОУ 36294448) за червень 2012р., за результатами якої складено акт від 04.11.2013 року №781/04-61-22-2/20246186. На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 18.11.2013 року № 0005102202, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 77783,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 19445,75 грн. Позивач вважає висновки податкового органу в акті перевірки безпідставними та необґрунтованими, а тому винесене податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.02.2014 р. відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги у повному обсязі, надали пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві, просили суд позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що за результатами перевірки податковий орган прийшов до висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства, які є обґрунтованими та підтверджені письмовими доказами, а тому Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області при прийнятті податкового повідомлення-рішення від 18.11.2013 року № 0005102202, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 77783,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 19445,75 грн. діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши пояснення представників позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69 - 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Промекологія-Дніпро" (код ЄДРПОУ 20246186) з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «Будтехцентр» (код за ЄДРПОУ 37997835) за квітень, червень 2012 р., ТОВ «Детальсервіс» (код ЄДРПОУ 37997840) за періоди квітень, червень 2012 р., з ТОВ «Флекс Полімер» (код ЄДРПОУ 36294448) за червень 2012р.

Перевіркою встановлено порушення:

ст.ст. 185, 188, п.198.3 ст.198, п.198.6 ст.198, Податкового кодексу України Товариством завищено податковий кредит по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) від ТОВ «Детальсервіс», ПП «Флекс Полімер», ТОВ «Будтехцентр», що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 77783,34 грн.

За результатами перевірки складено Акт від 04.11.2013 року №781/04-61-22-2/20246186 на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення від 18.11.2013 року № 0005102202, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 77783,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 19445,75 грн.

Як вбачається з акту перевірки, згідно договору поставки від 01.06.2012 р. №01/06 між Товариством з обмеженою відповідальністю фірми "Промекологія-Дніпро" («Замовник») з ПП „Флекс Полімер" («Виконавець»), виконавець зобов'язується за завданням Замовника протягом визначеного в Договорі строку надавати послуги в порядку та на умовах, визначених цим Договором, а Замовник зобов'язується оплачувати надані послуги.

На виконання вказаного договору оформлено акт №7 від 06.06.2012 року, податкову накладну №17 від 06.06.2012 року, податкову накладну № 81 від 22.06.2012 року, видаткову накладну №81 від 22.06.2012 року, платіжні доручення №427 від 06.07.2012 року, №419 від 04.07.2012 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю фірми "Промекологія-Дніпро" (Покупець) з ТОВ «Будтехцентр» (Постачальник) мали взаємовідносини на підставі договору від 26.04.2012 р. №1415. Згідно договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Виконавець зобов'язується за завданням Замовника протягом визначеного в Договорі строку надавати послуги в порядку та на умовах, визначених цим Договором, а Замовник зобов'язується оплачувати надані послуги.

На виконання вказаного договору оформлено:

акти №170 від 31.07.2012 року, №9 від 04.06.2012 року, №15 від 05.06.2012 року, №121 від 31.07.2012 року;

податкові накладні №180 від 26.04.2012 року, №10 від 04.06.2012 року, №22 від 05.06.2012 року, №158 від 27.06.2012 року;

платіжні доручення №345 від 26.04.2012 року, №426 від 06.07.2012 року, №425 від 06.07.2012 року, №415 від 27.06.2012 року.

Згідно наданих документів у періоді, який перевірявся Товариство з обмеженою відповідальністю фірми "Промекологія-Дніпро" (Покупець) та ТОВ «Детальсервіс» (Постачальник) мали взаємовідносини на підставі договору від 25.04.2012 р. № 1003. Згідно договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Виконавець зобов'язується за завданням Замовника протягом визначеного в Договорі строку надавати послуги в порядку та на умовах, визначених цим Договором, а Замовник зобов'язується оплачувати надані послуги.

На виконання вказаного договору оформлено:

акти №211 від 30.06.2012 року, від 31.05.2012 року, від 30.06.2012 року, №16 від 05.06.2012 року, №378 від 31.07.2012 року, №58 від 21.06.2012 року;

видаткові та податкові накладні №33 від 05.06.2012 року, №211 від 26.04.2012 року, №210 від 26.04.2012 року, №36 від 05.06.2012 року, №35 від 05.06.2012 року, №387 від 27.06.2012 року, №341 від 21.06.2012 року;

товарно-транспортні накладні від 10.05.2012 року, від 30.05.2012 року, від 14.05.2012 року, від 30.05.2012 року, від 13.06.2012 року, від 26.06.2012 року, від 27.06.2012 року, від 27.06.2012 року;

платіжні доручення №344 від 26.04.2012 року, №343 від 26.04.2012 року, №414 від 27.06.2012 року, №418 від 04.07.2012 року, №424 від 06.07.2012 року, №423 від 06.07.2012 року.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для встановлення порушень з боку позивача стало те, що Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області при перевірці використано наступні акти перевірок, а саме:

1) акт з ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська №956/226/36294448 від 14.09.2012р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Флекс-Полімер" (код за ЄДРПОУ 36294448), щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку за період червень 2012р.

Відповідно до акту, зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що ПП "Флекс-Полімер" (код за ЄДРПОУ 36294448) знаходиться на обліку у ДПІ Ленінського району м. Дніпропетровська зі станом 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

Згідно наданого висновку №1364917/7/07-3202 від 31.05.2012р., по підприємству ПП "Флекс- Полімер" (код за ЄДРПОУ 36294448) за період червень 2012р. погоджених з юридичним відділом, ВПМ ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська факту реальності здійснення операції не встановлено.

2) акт з Західної МДПІ м. Харкова від 10.08.2012 року № 785/22-104/37997835, «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ „Будтехцентр" код ЄДРПОУ 37997835, щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період квітень 2012р., травень 2012р., червень 2012р.».

Провести зустрічну звірку ТОВ „Будтехцентр" неможливо, у зв'язку з тим, що підприємство не знаходиться за податковою (юридичною) адресою, про що свідчить „Висновок" ВПМ Західної МДПІ м. Харкова ДПС „Щодо нереальності здійснення господарської діяльності ТОВ „Будтехцентр", який отримано 10.08.2012 року.

За період квітень, травень, червень 2012 року діяльність ТОВ „Будтехцентр" має наступні ознаки нереальності здійснення: відсутній рух активів, зобов'язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції:відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій, а саме: відсутній кваліфікований персонал, відсутні транспортні засоби, приміщення для зберігання товарів.

Відсутність зв'язку між фактом придбання товарів (робіт, послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (робіт, послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку: придбання ТМЦ (послуг), використання яких не може мати позитивного впливу на результати господарської діяльності платника податків.

З вищевикладеного вбачається, що всі наведені ознаки, як кожний окремо, так і у сукупності, дають обґрунтовані підстави вважати, що у ТОВ «Будтехцентр» наявні ознаки відсутності факту реального здійснення господарської діяльності квітень, травень, червень 2012 року.

3) акт з Західної МДПІ м. Харкова від 10.08.2012 року № б/н /22-104/37997840 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Детальсервіс» код ЄДРПОУ 37997840, щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період квітень-червень 2012р.».

За період лютий 2012 року діяльність ТОВ ,Детальсервіс" має наступні ознаки нереальності здійснення: відсутній рух активів, зобов'язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції: відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій, а саме: відсутній кваліфікований персонал, незначний штат працюючих осіб при тому, що статутна діяльність потребує участі більшої кількості людей, в т.ч. за спеціальною освітою;транспортні засоби, приміщення для зберігання товарів.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За змістом п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За приписами п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як встановлено абз. 5 ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону № 996-ХІV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом ч. 1 ст. 9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV передбачені обов'язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

Відповідно до п. 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі - Положення) первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Із матеріалів справи вбачається, що у позивача наявні всі необхідні первинні документи, на підставі яких позивачем задекларовано грошові зобов'язання з податку на додану вартість (договір, податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення, товарно-транспортні накладні). Складені контрагентом податкові накладні відповідають вимогам законодавства України стосовно форми і порядку їх оформлення, що не заперечується матеріалами перевірки.

Таким чином, зобов'язання контрагентів позивача не спричиняють цивільно-правових чи податкових наслідків для позивача, так само позивач не може нести відповідальність за будь-які порушення законодавства вчинені його контрагентами.

Правова позиція Верховного Суду України у розглядуваній категорії спорів, відображена, зокрема, у постанові цього суду від 31.01.2011 року № 14/11 у справі за позовом закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення. Так, за тотожних обставин та на підставі вказаних норм Закону Верховний Суд України дійшов висновку про те, що "чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Верховний Суд України у вказаному рішенні також наголосив, що такий висновок "узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС"АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності".

Також суд звертає увагу на рішення Європейського Суду з прав людини від 9 січня 2007 року, про порушення Україною статті 1 Першого протоколу у справі "Інтерсплав проти України".

Так, у п. 37 рішення вказується: "Заявник стверджував, що він сплачував податки відповідно до Закону і ці платежі перевірялись декілька разів державними органами. Він зазначив, що він не несе відповідальності за діяльність інших компаній, у яких він купував металевий брухт, ціна на який включала ПДВ. Обов'язок сплачувати це ПДВ покладався на ці компанії, а не на заявника. Заявник підкреслив, що він не мав ні компетенції, ні можливості контролювати господарську діяльність інших підприємств і ситуація, на яку посилається Уряд, вказує на незадовільну діяльність податкових органів, за які заявник не повинен нести відповідальність. Він далі підкреслював, що численні перевірки його діяльності які здійснювалися податковими органами, не виявили порушень, на підставі яких останні могли б ґрунтувати свої відмови".

Відповідно до п. 38 рішення зазначено: "На думку Суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання в системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів для запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б указували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань".

Частиною 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Отже, на підставі вищезазначених норм законодавства, встановлених судом обставин справи та наданих сторонами доказів на підтвердження своєї позиції, суд вважає податкове повідомлення-рішення відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню, тому є всі підстави для повного задоволення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Промекологія-Дніпро".

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю фірми "Промекологія-Дніпро" при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 194,47 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 62 від 10.02.2014 р. (а.с. 10).

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 194,47 грн. - підлягає поверненню.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 04 квітня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 09 квітня 2014 року, про що повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 11, 14, 70, 71, 86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Промекологія-Дніпро" до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровска Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "Р" №0005102202 від 18.11.2013 р. на загальну суму грошового зобов'язання 97228,75 грн. - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0005102202 від 18.11.2013 р. на загальну суму грошового зобов'язання 97228,75 грн., прийняте Державною податковою інспекцією у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровска Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Промекологія-Дніпро" (код ЄДРПОУ 20246186, індекс 49068, Дніпропетровська область, місто Дніпропетровськ, вулиця Леніногорська, будинок 121) судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 194,47 грн. (сто дев'яносто чотири гривні 47 копійок).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, в порядку та у строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, та набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 09 квітня 2014 року.

Суддя С. В. Прудник