Рішення

від 08.09.2014 по справі 908/2343/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 12/82/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2014 Справа № 908/2343/14

Суддя Господарського суду Запорізької області Смірнов О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/2343/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВП Перспектива", смт. Приазовське

до відповідача: Осипенківська сільська рада Бердянського району Запорізької області, с. Осипенко

про стягнення 297047,42 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Кулаков М.А., довіреність від 15.07.14 р.

- Василенко М.В., протокол № 1 від 04.11.05 р.

від відповідача - Кривцун О.В., рішення № 01 від 23.11.10 р.

З метою усунення суперечностей у доводах та доказах сторін, у судовому засіданні 07.08.2014 року відповідно до вимог ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 18.08.2014 року, без винесення процесуального документа суду, за наслідком якого було складено протокол відповідно до вимог ст. 81 1 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТВП Перспектива" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Осипенківської сільської ради Бердянського району Запорізької області про стягнення заборгованості в сумі 241352,77 грн., пені в сумі 2603,17 грн., трьох процентів річних в сумі 15820,02 грн. та інфляційних витрат в сумі 37271,46 грн. за договором підряду № 01/02-10 від 05.10.2012 року.

18.08.2014 року на адресу суду від відповідача у справі надійшли пояснення відповідно до ст. 22 ГПК України, в яких останній зазначає, що на виконання розпорядження голови Бердянської районної державної адміністрації № 574 від 07.09.2012 року «Про затвердження Переліку об'єктів, що фінансуються у 2012 році за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально - економічного розвитку окремих територій по Бердянському району» Осипенківська сільська рада отримала субвенцію з державного бюджету в сумі 351480,00 грн. з цільовим призначенням: капітальний ремонт мереж вуличного освітлення по вул. Леніна, Московська, Комунарів, Зелена, Космонавтів та провулкам Южний, Поштовий, Козацький в с. Осипенко Бердянського району Запорізької області. В подальшому відповідачем був укладений договір підряду № 01/02-10 від 05.10.2012 року з позивачем на загальну суму 344790,76 грн., в тому числі з передоплатою в сумі 103437,23 грн., яка складає 30 % від загальної суми. Вказує, що на виконання умов вказаного договору відповідно до рахунку № 01/02-10 Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВП Перспектива" відповідач сплатив 10.10.2012 року передплату за капітальний ремонт вуличного освітлення в сумі 103437,23 грн. Разом з тим, відповідач зазначає, що зобов'язання з оплати виконаних за договором робіт згідно актів виконаних робіт за листопад 2012 року та грудень 2012 року та виставлених позивачем на оплату рахунків № 01/22-11 від 22.11.2012 року, № 01/06-12 від 27.12.2012 року були зареєстровані і взяті на облік Бердянським управлінням Державного казначейства України у Запорізькій області, однак з невідомих причин, незважаючи на наявність коштів на рахунку, оплати за виконані роботи управлінням казначейства не були проведені. Натомість, 28.12.2012 року Бердянським управлінням казначейства України були повернуті кошти субвенції в сумі 247646,77 грн. до державного бюджету України, в підтвердження чого відповідач надав копію банківської виписки по рахунку управління казначейства. Просить при розгляді питання стосовно стягнення з нього трьох процентів річних, пені та інфляційних витрат врахувати вказані факти. Також відповідач зазначає, що у 2013 році коштів субвенції державного бюджету з відповідним цільовим призначенням йому не надходило. Втім, після внесення змін до сільського бюджету на 2014 рік та виділення коштів на погашення кредиторської заборгованості в розмірі 171093,00 грн. оплата робіт не була здійснена у зв'язку зі змінами у 2014 році законодавства стосовно оплати по капітальним видаткам, а саме тим, що кошторисна документація по об'єкту знаходиться у фінансовій інспекції на перевірці, після проведення якої матеріали будуть передані Бердянському управлінню державного казначейства, яке здійснює обслуговування рахунку відповідача.

22.08.2014 року на адресу суду від позивача надійшла заява, в якій останній просить долучити до матеріалів справи акт виправлення помилки в актах прийняття виконаних робіт від 20.08.2014 року, який підписаний з відповідачем, та врахувати його при прийнятті рішення у справі.

Безпосередньо в судовому засіданні представники сторін надали суду в порядку ст. 22 ГПК України спільні додаткові пояснення, в яких зазначили, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТВП Перспектива" та Осипенківською сільською радою, окрім укладеного договору підряду № 01/02-10 від 05.10.2012 року, інших договорів не укладалося.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, приймаючи до уваги доводи позивача, пояснення відповідача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 05.10.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТВП Перспектива", далі Підрядник, та Осипенківською сільською радою Бердянського району Запорізької області, далі Замовник, був укладений договір підряду № 01/02-10, далі Договір.

Відповідно до п. 1.1. Договору Замовник доручає, а підрядник виконує наступні роботи за адресою: капітальний ремонт вуличного освітлення по вул. Леніна, Московська, Комунарів, Зелена, Космонавтів та провулкам Южний, Поштовий, Козацький в с. Осипенко Бердянського району Запорізької області.

Згідно з п. 1.2. Договору обсяг, характер та вартість робіт, передбачених в п. 1.1. даного Договору регламентується проектно-кошторисною документацією, складеною на підставі Державних Будівельних Норм та діючої на даний період фактичної вартості матеріалів. Проектно-кошторисна документація є невід'ємною частиною даного Договору та підставою для проведення взаємних розрахунків.

Умовами п. 2.1. - 2.3. Договору визначено, що вартість усіх доручених Замовником робіт визначається в сумі 344790,76 грн. «Триста сорок чотири тисячі сімсот дев'яносто грн. 76 коп.» згідно кошторису, в тому числі ПДВ 20 % 57465,13 грн. Договір набирає чинності після перерахування Замовником на рахунок Підрядника передоплати у розмірі 30 % від кошторисної вартості робіт згідно звідного кошторисного розрахунку в сумі 103437,23 грн. «Сто три тисячі чотириста тридцять сім грн. 23 коп.» на придбання матеріалів. Згідно постанови КМУ від 27.12.2007 року № 1764 Підрядник зобов'язується використати отриманий аванс на придбання та поставку необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, протягом двох місяців після отримання передоплати.

Пунктами 3.1. - 3.3. Договору передбачено, що виконання робіт здійснюється у строк з жовтня 2012 року по листопад 2012 року. Строк дії Договору збільшується у випадку виникнення обставин, які не залежать від підрядника та перешкоджають виконанню його зобов'язань за Договором у встановлені строки. До них відносяться погодні умови, стихійні лиха, зміна проектно-кошторисної документації, припинення фінансування об'єкта, несвоєчасна поставка матеріалів, не передбачених кошторисом (матеріал Замовника), а також порушення Замовником п. 2.2 даного Договору. Строк дії Договору може бути збільшений за взаємною згодою сторін у випадку виникнення додаткових робіт на даному об'єкті.

Відповідно до п. 5.1. - 5.3. Договору приймання виконаних робіт здійснюється уповноваженими представниками Замовника згідно з Актом приймання-здавання виконаних робіт. Роботи, виконані Підрядником та прийняті Замовником, останній зобов'язаний оплатити у десятиденний строк за Актом приймання-здавання виконаних робіт. У випадку мотивованої відмови Замовника прийняти виконані роботи сторонами складається Акт з переліком претензій Замовника, необхідних доопрацювань та строку їх виконання.

Позивач в позові вказує, що відповідач порушив умови, порядок та строки розрахунків за виконані роботи згідно договору № 01/02-10 від 05.10.2012 року та не дотримався вимог актів законодавства України, які регулюють порядок виконання грошового зобов'язання за договором підряду, оскільки прийнявши роботи, виконані позивачем, та не пред'явивши жодних претензій із зауважень щодо їх виконання не сплатив обумовлену договором ціну робіт, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в розмірі 241352,77 грн., яку і намагається стягнути позивач.

На виконання умов укладеного договору, відповідно до банківської виписки по рахунку позивача від 19.10.2012 року та копією виписки Бердянського управління Державного казначейства України у Запорізькій області від 22.10.2012 року (а.с. 99, 127),/ відповідач перерахував на користь позивача передоплату в сумі 103437,23 грн. Відтак, згідно умов п. 2.2. договору останній набрав чинності.

З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав, а відповідач прийняв роботи з капітального ремонту вуличного освітлення по вул. Леніна, Московська, Комунарів, Зелена, Космонавтів та провулкам Южний, Поштовий, Козацький в с. Осипенко Бердянського району Запорізької області на загальну суму 344790,00 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, зокрема:

- актом приймання виконаних будівельних робіт № 22/11 за листопад 2012 року на загальну суму 202916,23 грн.;

- актом приймання виконаних будівельних робіт № 22/12 за грудень 2012 року на загальну суму 141873,77 грн.

При цьому, до вказаних актів сторонами у справі були підписані довідки вартості виконаних будівельних робіт форми КБ-3 на загальну суму 241352,77 грн., а саме:

- довідка вартості виконаних будівельних робіт за листопад 2012 року, згідно якої загальна вартість будівельних робіт з врахуванням ПДВ складає 202916,23 грн., однак у зв'язку із виключенням від вказаної суми сплаченої відповідачем передоплати в розмірі 103437,23 грн., вартість робіт, пред'явлених до оплати, становить 99479,00 грн.;

- довідка вартості виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року, згідно якої загальна вартість будівельних робіт з врахуванням ПДВ складає 141873,77 грн.

Разом з тим, на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт позивачем були виписані рахунки на оплату, зокрема: рахунок № 01/22-11 від 23.11.2012 року та рахунок № 01/06-12 від 27.12.2012 року.

Втім, відповідач свої договірні зобов'язання з оплати виконаних робіт не виконав, у зв'язку з чим за ним утворився борг в сумі 241352,77 грн., який позивач і намагається стягнути.

Оскільки відбулося несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, позивач намагається стягнути з відповідача пеню, нараховану за кожним актом приймання виконаних будівельних робіт окремо, за загальний період з 10.12.2012 року по 10.06.2013 року в загальній сумі 2603,17 грн. на підставі п. 6.2. Договору. Так, умовами вказаного пункту договору визначено, що за порушення строків виконання робіт з вини Підрядника, останній сплачує Замовнику неустойку в розмірі 0,05 % від вартості невиконаних робіт.

З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача, в зв'язку з чим намагається стягнути з нього три проценти річних, які нараховані за кожним актом приймання виконаних будівельних робіт окремо, за загальний період з 10.12.2012 року по 04.07.2014 року в загальній сумі 15820,02 грн. та інфляційні втрати, нараховані за кожним актом приймання виконаних будівельних робіт окремо, за загальний період з грудня 2012 року по травень 2014 року в сумі 37271,46 грн.

Судом досліджені правові норми, які підлягають застосуванню у спірних відносинах сторін. За своєю правовою природою між сторонами було укладено договір будівельного підряду. Відповідно до вимог Господарського кодексу України договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціни. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили ціну, строк дії договору, порядок здачі та приймання робіт, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 639, 875 ЦК України та ст. ст. 180, 181 ГК України, він вважається укладеним згідно частини 7 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Приписи ст. 844 ЦК України визначають, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін.

Так, умовами пункту 2.1. договору сторони визначили його ціну, а саме, що вартість усіх доручених Замовником робіт визначається згідно кошторису та складає 344790,76 грн., що також підтверджується договірною ціною до договору, складеною за поточними цінами станом на 23.09.2012 року та підписаною між сторонами у справі, яка є твердою (а. с. 68 - 69).

Разом з тим, в матеріалах справи міститься зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва, складений за поточними цінами станом на 02.10.2012 року, відповідно до якого сторони погодили загальну вартість на суму 344790,00 грн.

Таким чином, підписавши звідний кошторисний розрахунок, сторони узгодили внесення змін до твердого кошторису у бік зменшення, встановивши вартість робіт в сумі 344790,00 грн.

Частиною 1 ст. 877 ЦК України визначено, що підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

За приписами частини першої статті 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до частини четвертої статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Матеріалами справи підтверджено виконання позивачем робіт з капітального ремонту вуличного освітлення по вул. Леніна, Московська, Комунарів, Зелена, Космонавтів та провулкам Южний, Поштовий, Козацький в с. Осипенко Бердянського району Запорізької області на загальну суму 344790,00 грн., та прийняття їх відповідачем, про що свідчать підписані сторонами акти приймання виконаних робіт № 22/11 за листопад 2012 року та № 22/12 за грудень 2012 року.

Втім, фактичні обставини справи свідчать, що вказані акти виконаних будівельних робіт та складені до них довідки вартості виконаних робіт містять посилання на інший договір, а саме договір № 01/15-08 від «серпня 2012 року».

Однак, в матеріалах справи міститься підписаний між сторонами у справі акт виправлення помилки в актах прийняття виконаних робіт від 20.08.2014 року, згідно якого сторони визнали, що при складанні акту прийняття виконаних робіт № 22/11 за листопад 2012 року на суму 202916,23 грн. та акту прийняття виконаних робіт № 22/12 за грудень 2012 року на суму 141873,77 грн. в реквізитах договору підряду була допущена помилка, а саме: замість посилання в актах прийняття виконаних робіт на договір підряду № 01/02-10 від 05.10.2012 року помилково зазначено договір № 01/15-08 від серпня 2012 року. Таким чином, сторони у справі дійшли згоди, що роботи за вищезазначеними актами прийняття виконаних робіт були виконані та прийняті саме за договором № 01/02-10 від 05.10.2012 року, що відповідає ст. ст. 6, 627 ЦК України .

Разом з тим, безпосередньо в судовому засіданні представники сторін надали суду додаткові пояснення, в яких підтвердили, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТВП Перспектива" та Осипенківською сільською радою був укладений лише договір підряду № 01/02-10 від 05.10.2012 року, інших договорів не укладалося, про що також зазначено в протоколі судового засідання від 08.09.2014 року. Вказані обставини згідно приписів ч. 1 ст. 35 ГПК України не підлягають доказуванню перед судом, оскільки визнаються сторонами, які беруть участь у справі, а у суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Враховуючи підтвердження сторонами у справі факту наявності між ними правовідносин лише за договором підряду № 01/02-10 від 05.10.2012 року та відсутності інших укладених договорів, що згідно ч. 1 ст. 35 ГПК України не підлягає доведенню, а також визнання ними допущених помилок при складанні акту прийняття виконаних робіт № 22/11 за листопад 2012 року на суму 202916,23 грн. та акту прийняття виконаних робіт № 22/12 за грудень 2012 року на суму 141873,77 грн., роботи за вказаними актами вважаються виконаними позивачем та прийнятими відповідачем саме за договором підряду № 01/02-10 від 05.10.2012 року.

Частина 4 ст. 879 ЦК України передбачає, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Порядок оплати виконаних робіт визначений в договорі, про що сторони диспозитивно домовилися п. 5.2. Договору, яким передбачено, що Замовник зобов'язаний оплатити виконані Підрядником роботи у десятиденний строк за Актом приймання-здавання виконаних робіт. Втім, з умов укладеного договору № 01/15-08 від 05.10.2012 року не вбачається конкретного строку настання обов'язку з боку Замовника оплатити прийняту роботу, а вказаний пункт договору містить посилання лише на акт приймання передачі. Разом з тим, зі змісту вказаного пункту договору вбачається, що строк оплати виконаних робіт нерозривно пов'язаний зі складанням акту приймання-здавання виконаних робіт, зокрема датою його оформлення.

Однак, наявні в матеріалах справи акти приймання виконаних робіт № 22/11 за листопад 2012 року та № 22/12 за грудень 2012 року не містять дати їх підписання, а тому відповідно до умов п. 5.2. Договору неможливо встановити коли у відповідача настав строк оплати виконаних робіт.

Умовами п. 1.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" зі змінами та доповненнями, (далі - Пленум) визначено, що якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України.

Частиною 2 статті 530 ЦК України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріали справи свідчать, що позивачем 26.09.2013 року на адресу відповідача була надіслана претензія № 2 з вимогою про сплату заборгованості за договором підряду № 01/02-10 від 05.10.2012 року в сумі 241352,77 грн. Зазначена претензія була отримана відповідачем 26.09.2013 року, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, яка міститься в матеріалах справи (а.с. 101), втім залишена останнім без відповіді та виконання.

З аналізу норми ч. 2 ст. 530 ЦК України вбачається, що строк виконання боржником грошового зобов'язання складає 7 днів та обчислюється від дня пред'явлення вимоги.

Абзацом 2 п. 1.7. Пленуму визначено, що днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

З урахуванням викладеного, днем пред'явлення позивачем претензії № 2 від 26.09.2013 року з вимогою про сплату заборгованості відповідачу є дата отримання останнім вказаної претензії, а саме 26.09.2013 року, а семиденний строк виконання відповідачем (як боржником) грошового зобов'язання від дня пред'явлення вимоги, встановлений приписами ч. 2 ст. 530 ЦК України, настав 03.10.2013 року. Втім, відповідач обов'язок зі сплати заборгованості за виконані роботи в сумі 241352,77 грн. у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, встановлений приписами ч. 2 ст. 530 ЦК України, не виконав, заборгованість не сплатив. Отже, з 04.10.2013 року у відповідача виникла прострочка виконання свого грошового зобов'язання перед позивачем.

Таким чином, оскільки строк виконання відповідачем грошового зобов'язання настав відповідач в силу приписів ч. 2 ст. 530 ЦК України зобов'язаний сплатити на користь позивача заборгованість за виконані роботи в сумі 241352,77 грн.

В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач довів суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов'язань за договором, а саме не здійснення останнім оплати за виконані роботи в повному обсязі, в т.ч. що строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати виконаних робіт настав, а наявність заборгованості в сумі 241352,77 грн. підтверджена підписаними сторонами у справі без зауважень та заперечень актами прийняття виконаних будівельних робіт за період: листопад - грудень 2012 року з врахуванням здійсненої відповідачем попередньої оплати. Крім того, про наявність у відповідача заборгованості в сумі 241352,77 грн. свідчить також акт звірки взаємних розрахунків станом на 15.07.2014 року, підписаний керівниками та бухгалтерами сторін у справі, завірені копії якого міститься в матеріалах справи (а.с. 112, 128). Відповідач доказів сплати боргу суду не надав.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВП Перспектива" про стягнення з Осипенківської сільської ради Бердянського району Запорізької області основного боргу за договором підряду № 01/02-10 від 05.10.2012 року в сумі 241352,77 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Стосовно пояснень відповідача щодо позовних вимог, суд вважає зазначити наступне.

Посилання відповідача на не проведення Бердянським управлінням державного казначейства України з невідомих причин оплат виконаних згідно договору робіт, а також посилання на повернення органом казначейства коштів субвенції, призначених для оплати виконаних робіт за договором, до державного бюджету України, в якості обставин, які відповідач просить врахувати при розгляді питання щодо стягнення з нього пені, трьох процентів річних та інфляційних витрат судом не приймаються з огляду приписи ч. 1 ст. 96 та ч. 1 ст. 625 ЦК України. Так, згідно норм вказаних статей ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями та боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, в тому числі через відсутність у нього необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або відсутність його вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України). Аналогічні положення зазначені в п. 1.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань".

З приводу зазначення відповідачем в поясненнях про відсутність у 2013 році виділених з державного бюджету України субвенцій з цільовим призначенням для оплати будівельних робіт з капітального ремонту вуличного освітлення, суд звертає увагу на приписи ст. ст. 42 ГК України та ст. 96 ЦК України, зокрема те, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями (ст. 96 ЦК України), а положеннями ст. 617 ЦК України визначено право особи, яка порушила зобов'язання, довести, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів, що кореспондується з положеннями ст. 218 ГК України. При цьому, судом взято до уваги що відсутність бюджетного призначення на фінансування робіт за договором підряду не може бути підставою для звільнення замовника від обов'язку оплати відповідних робіт, оскільки в разі відсутності коштів для оплати замовник був вправі та мав фактичну можливість призупинити виконання умов договору з моменту виявлення відсутності коштів для оплати робіт, а не приймати їх результати. Поряд з цим, відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов'язання.

Фактичні обставини справи свідчать, що зобов'язання з оплати виконаних за умовами договору робіт з боку відповідача залишились невиконаними належним чином.

Щодо стягнення з відповідача пені та трьох процентів річних суд зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать, що позивач за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором підряду нарахував відповідачу пеню за порушення строків оплати виконаних робіт за кожним актом приймання виконаних будівельних робіт окремо, за загальний період з 10.12.2012 року по 10.06.2013 року на загальну суму 2603,17 грн. на підставі п. 6.2. Договору. Втім, умовами вказаного пункту договору передбачена відповідальність у вигляді сплати неустойки в розмірі 0,05 % від вартості невиконаних робіт саме для підрядника (тобто для позивача) за порушення з його вини строків виконання робіт.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 886 ЦК України у разі невиконання або неналежного виконання замовником обов'язків за договором будівельного підряду він сплачує підрядникові неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки у повному обсязі, якщо не доведе, що порушення договору сталося не з його вини.

Відповідно до ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При цьому, законодавець встановлює, що передбачений частиною шостою статті 231 ГК України розмір відповідальності за порушення грошових зобов'язань застосовується, якщо інше не узгоджено сторонами в договорі.

Однак, сторонами Договору не визначено ані відповідальність за невиконання або несвоєчасне виконання Замовником зобов'язання щодо оплати виконаних робіт, в т. ч. у вигляді пені, ані її розмір, про що свідчать умови розділу 6 "Відповідальність сторін" укладеного Договору. За таких обставини, у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВП Перспектива" до Осипенківська сільська рада Бердянського району Запорізької області щодо стягнення пені в сумі 2603,17 грн. слід відмовити, як необґрунтовано заявлених.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки мало місце прострочення виконання відповідачем зобов'язань з оплати виконаних робіт, позивач з посиланням на приписи ч. 2 ст. 625 ЦК України просить стягнути з відповідача три проценти річних, нараховані за кожним актом приймання виконаних робіт окремо, за загальний період з 10.12.2012 року по 04.07.2014 року в загальній сумі 15820,02 грн. та інфляційні втрати, нараховані за кожним актом приймання виконаних робіт окремо, за період з грудня 2012 року по травень 2014 року в сумі 37271,46 грн.

Дослідивши розрахунок трьох процентів річних, викладений позивачем в позовній заяві, суд дійшов висновку про її перерахунок, оскільки позивачем допущені помилки при визначенні початку періоду нарахування трьох процентів річних з урахуванням дати виникнення прострочки виконання грошового зобов'язання, а також в розрахунку не врахована сума сплаченої відповідачем згідно умов договору передоплати в розмірі 103437,23 грн. Відповідно до п. 1.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Відтак, судом з власної ініціативи здійснено перерахунок трьох процентів річних за допомогою програми "Законодавство" за кожним актом приймання виконаних робіт окремо.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов договору відповідач сплатив на користь позивача передоплату за виконані роботи в сумі 103437,23 грн., яка була зарахована на рахунок позивача 19.10.2012 року, що підтверджується копією банківської виписки по рахунку позивача від 19.10.2012 року та копією виписки Бердянського управління Державного казначейства України у Запорізькій області від 22.10.2012 року (а. с. 99, 127). Сплачена відповідачем передоплата була врахована в оплату робіт, виконаних за актом приймання виконаних робіт № 22/11 за листопад 2012 року, про що свідчить підписана сторонами у справі довідка вартості виконаних робіт форми КБ-3 за листопад 2012 року, згідно якої вартість робіт, пред'явлених до оплати складає 99479,00 грн., а також виписаний позивачем на оплату рахунок № 01/22-11 від 23.11.2012 року на суму 99479,00 грн.

Разом з тим, враховуючи пред'явлення позивачем претензії № 2 від 26.09.2013 року з вимогою про сплату заборгованості за договором підряду № 01/02-10 від 05.10.2012 року та отримання її відповідачем, в силу приписів ч. 2 ст. 530 ЦК України строк оплати боргу настав 03.10.2013 року. Отже, з 04.10.2013 року у відповідача виникла прострочка виконання свого грошового зобов'язання перед позивачем. Таким чином, з урахуванням викладеного три проценти річних розраховані наступним чином:

1) на заборгованість за актом приймання виконаних будівельних робіт № 22/11 за листопад 2012 року, за яким вартість виконаних робіт складає 202916,23 грн., строк оплати якого настав 03.10.2013 року, прострочка виникла з 04.10.2013 року, з врахуванням сплаченої відповідачем 19.10.2012 року передоплати в сумі 103437,23 грн.,

- за період з 04.10.2013 року по 04.07.2014 року (274 дні прострочення) від суми 99479,00 грн. три проценти річних складають 2240,32 грн.;

2) на заборгованість за актом приймання виконаних будівельних робіт № 22/12 за грудень 2012 року, за яким вартість виконаних робіт складає 141873,77 грн., строк оплати якого настав 03.10.2013 року, прострочка виникла з 04.10.2013 року,

- за період з 04.10.2013 року по 23.06.2014 року (263 дні прострочення) від суми 141873,77 грн. три проценти річних складають 3066,81 грн.

Так, з врахуванням викладеного, за розрахунком суду, з відповідача підлягають стягненню три проценти річних в сумі 5307,13 грн.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВП Перспектива" про стягнення з Осипенківської сільської ради Бердянського району Запорізької області трьох процентів річних підлягають задоволенню частково в сумі 5307,13 грн.

Щодо вимог про стягнення з відповідача суми інфляційних витрат суд зазначає наступне.

Інфляційні втрати за своєю правовою природою є збільшенням суми основного боргу в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов'язання з причини девальвації грошової одиниці України, яка визначається офіційними державними органами за результатами економічних процесів в конкретний місяць, тобто є помісячним індексом. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, і коли строк виконання зобов'язання настає до 15 числа місяця, то застосовується індекс інфляції за поточний місяць, а коли строк виконання зобов'язання - після 15 числа місяця, то застосовується індекс інфляції за наступний місяць.

Згідно з п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Так, з розрахунку інфляційних витрат позивача вбачається, що інфляція нарахована останнім на суму боргу за кожним актом приймання виконаних робіт окремо, зокрема за актом приймання виконаних робіт № 22/11 за листопад 2012 року інфляція нарахована за період з грудня 2012 року по травень 2014 року, за актом приймання виконаних робіт № 22/12 за грудень 2012 року інфляція нарахована за період з січня 2013 року по травень 2014 року.

Втім, в наданому суду розрахунку інфляційних витрат позивачем також допущені помилки, а саме при визначенні початку періоду нарахування інфляційних витрат з урахуванням дати виникнення прострочки виконання грошового зобов'язання, а також в розрахунку не врахована сума сплаченої відповідачем згідно умов договору передоплати в розмірі 103437,23 грн. Тому судом з власної ініціативи здійснено перерахунок суми інфляційних витрат за допомогою програми "Законодавство", зокрема:

1) за актом приймання виконаних будівельних робіт № 22/11 за листопад 2012 року, за яким вартість виконаних робіт складає 202916,23 грн., однак з врахуванням сплаченої відповідачем 19.10.2012 року передоплати в сумі 103437,23 грн. сума боргу за вказаним актом складає 99479,00 грн., та за актом приймання виконаних будівельних робіт № 22/12 за грудень 2012 року, за яким вартість виконаних робіт складає 141873,77 грн., строк оплати яких настав 03.10.2013 року, прострочка виникла з 04.10.2013 року,

- інфляційні витрати за період з жовтня 2013 року по травень 2014 року із загальної простроченої суми боргу за обома актами 241352,77 грн. складають 28193,95 грн.,

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВП Перспектива" про стягнення з Осипенківської сільської ради Бердянського району Запорізької області інфляційних втрат підлягають задоволенню частково в сумі 28193,95 грн.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 08.09.2014 року, згідно частини 2 статті 85 ГПК України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 530, 599, 625, 629, 638, 639, 844, 853, 875, 879, 882 ЦК України, ст. ст. 180, 181, 193, 231 ГК України, ст. ст. 4 2 , 4 3 , 33, 34, ч. 1 ст. 35, 43, 44, 49, 82-84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВП Перспектива" до Осипенківської сільської ради Бердянського району Запорізької області задовольнити частково.

2. Стягнути з Осипенківської сільської ради Бердянського району Запорізької області, 71160, с. Осипенко, Бердянський район, Запорізька область, вул. Маріупольське шосе, буд. 23, код ЄДРПОУ 04352026, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВП Перспектива", 72401, смт. Приазовське, Запорізька область, вул. Леніна, буд. 26, код ЄДРПОУ 33853106, основний борг в сумі 241352 (двісті сорок одна тисяча триста п'ятдесят дві) грн. 77 коп., три проценти річних в сумі 5307 (п'ять тисяч триста сім) грн. 13 коп., інфляційні витрати в сумі 28193 (двадцять вісім тисяч сто дев'яносто три) грн. 95 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 5497 (п'ять тисяч чотириста дев'яносто сім) грн. 08 коп., видавши наказ.

3. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВП Перспектива" до Осипенківської сільської ради Бердянського району Запорізької області щодо стягнення пені в сумі 2603,17 грн. відмовити.

4. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВП Перспектива" до Осипенківської сільської ради Бердянського району Запорізької області щодо стягнення трьох процентів річних в сумі 10512,89 грн. відмовити.

5. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВП Перспектива" до Осипенківської сільської ради Бердянського району Запорізької області щодо стягнення інфляційних витрат в сумі 9077,51 грн. відмовити.

Повне рішення складено - 12.09.2014 року

Суддя О.Г.Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.