Ухвала

від 11.09.2014 по справі 1170/2а-793/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

11 вересня 2014 рокусправа № 1170/2а-793/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Світловодської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року у справі № 1170/2а-793/12 за позовом промислово-торгівельного підприємства "Мастер" до Світловодської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и В :

Промислово-торгівельне підприємство "Мастер" звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення №0001122300 від 21.11.2011 року, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на безпідставні висновки перевіряючих осіб щодо нікчемності укладеного правочину з ПП «Белвас» та вказував на реальність господарських операцій, за наслідками яких позивачем визначено податкові зобов'язання з податку на прибуток.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року позов задоволено. Постанова суду мотивована встановленими обставинами справи, які свідчать про реальність господарських операцій, які не визнаються відповідачем.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Світловодська об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга фактично обґрунтована висновками перевіряючих осіб, які зроблено в Акті перевірки та яким, на думку заявника апеляційної скарги, судом першої інстанції не надано належної правової оцінки.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що посадовими особами Світловодської ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПТП "Мастер" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за лютий 2011 року.

За результатами перевірки складено Акт від 07.11.2011 року № 275/2300-23689429, яким встановлено порушення:

1. п.п.1,2 ст.215, пп.1,5 ст.203, ст.228 Цивільного кодексу України, ст. 207 ГК України від 16.01.2003р. №436-IV із змінами та доповненнями, що призвело до визнання укладених угод між ПТП "Мастер" та його постачальниками нікчемними;

2. п.5.1 ст.5, п.п.5.2.1 п. 5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", зі

змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток за 1 квартал 2011 року в сумі 46549,00 грн.

Такі висновки ДПІ, з огляду на акт перевірки, обґрунтовані наступним.

Проведеною перевіркою встановлено, що ПТП "Мастер", у перевіреному періоді, мало господарські взаємовідносини з ПП "Белвас" з приводу виконання договору купівлі-продажу.

На думку ДПІ вказаний договір є нікчемним. Висновків про нікчемність укладеного договору, ДПІ дійшла з огляду на довідку від 08.04.2011 року №288/15-20/32222453 «Про результати невиїзної документальної перевірки ПП "Белвас"», якою встановлено неможливість фактичного здійснення між ПП "Белвас" та ПТП "Мастер" господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу у ПП "Белвас"; відсутність необхідних умов досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів; порушення ч.1 ст.203, ч.1 ст.207, ст..215, п.1 ст.216, ст..228 ЦК України, в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

З цих підстав, ДПІ робить висновок про те, що ПТП "Мастер" є «вигодонабувачем» отриманих послуг від ПП "Белвас", у зв'язку з чим безпідставно формувало валові витрати по цим взаємовідносинам.

Будь-яких інших обставин, з якими б ДПІ пов'язувала порушення ПТП «Мастер» вимог податкового законодавства, Акт перевірки від 07.11.2011 року № 275/2300-23689429 не містить.

На підставі акту перевірки Світловодською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 21 листопада 2011 року № 0001122300, яким ПТП "Мастер" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 46549,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 1 грн.

Правомірність та обґрунтованість вказаного рішення відповідача, є предметом спору, який передано на вирішення суду.

За наслідками перегляду судового рішення колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необґрунтованості спірного податкового повідомлення-рішення з наступних підстав.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який був чинним на час здійснення спірних господарських операцій, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 вказаного Закону до складу валових витрат, зокрема, включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно з пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв'язку з придбаванням товарів (робіт, послуг), до складу валових витрат. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідок якої є поставка товару (робіт, послуг), понесення витрат, у зв'язку з господарською діяльністю платника, факт понесення витрат має підтверджуватися відповідними первинними документами.

Як вбачається з акту перевірки, який став підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, податковою службою взагалі не досліджувались господарські операції між позивачем та ПП «Белвас», за наслідками яких позивачем визначалися податкові зобов'язання. Висновки про заниження податкових зобов'язань зроблені не з огляду на вищенаведені норми права, а з огляду на обставини, які викладені у Довідці про результати перевірки ПП «Белвас».

Таким чином, встановлені обставини справи свідчать про те, що зробивши висновок про заниження податкових зобов'язань ПТП «Мастер» по взаємовідносинам з ПП «Белвас», ДПІ фактично спірні господарські операції перевірено не було, ані шляхом проведення перевірки покупця, ані шляхом перевірки постачальника.

Отже, акт перевірки ДПІ, на якому ґрунтуються і доводи апеляційної скарги, не свідчать про порушення позивачем вимог податкового законодавства, що могло б бути підставою для збільшення грошових зобов'язань.

В той же час, встановлені обставини справи свідчать про те, що 04.01.2011р. між позивачем (Покупець) та ПП «Белвас» (Продавець) укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого Продавець зобов'язався поставити на адресу Покупця продукцію, найменування якої визначено у п.1.1 Договору.

Фактичне виконання сторонами умов договору підтверджено видатковими накладними, податковими накладними, розрахунки між сторонами здійснено у готівковій формі, що підтверджено квитанціями до прибуткового касового ордеру.

Висновки ДПІ, які зроблено в акті перевірки про нікчемність укладеного правочину, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими з наступних підстав.

Так, зробивши висновки про нікчемність укладеного правочину податковий орган не врахував наступного.

Статтею 228 Цивільного кодексу України визначено об'єктивну сторону нікчемного правочину, тобто визначено ознаки, за наявності яких укладений правочин можливо кваліфікувати як нікчемний. Податковим органом, в акті перевірки не наведено, визначених нормою права, ознак, які б свідчили про нікчемність укладених позивачем правочинів. Відсутність у постачальника позивача основних засобів, складських приміщень, трудових ресурсів, що на думку ДПІ, унеможливлює здійснення господарської діяльності, не є тими ознаками, які характеризують правочин нікчемним.

Крім цього, для кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України та застосування відповідних наслідків, необхідною та обов'язковою умовою є наявність умислу у формі вини, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.

Відповідачем, на якого відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення, не доведено того, що сторонами укладено угоду не з метою реального настання правових наслідків, а з метою порушення публічного порядку.

Як вбачається з Акту перевірки, обґрунтовуючи нікчемність правочину, податковий орган посилався на ч.1 ст.203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Натомість, у якій частині зміст правочину, який укладено позивачем у перевіряємому періоді, суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, податковий орган не зазначає.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ПП «Белвас» укладено договір купівлі-продажу. При укладенні договору його сторонами було досягнуто усіх істотних умов, договори укладені у письмовій формі, як того вимагає цивільне законодавство, і спрямовані на встановлення правовідносин, в контексті ст. 626 ЦК України.

Отже, зміст зазначеного правочину не суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Таким чином, доводи ДПІ щодо нікчемності укладеного правочину не можуть бути законною підставою для збільшення позивачу податкових зобов'язань.

Оскільки, будь-яких інших обставин, з якими б ДПІ пов'язувала порушення ПТП «Мастер» вимог податкового законодавства, Акт перевірки не містить, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості спірного податкового повідомлення-рішення.

Крім цього, суд першої інстанції правильно звернув увагу на наступне.

Так, встановлені обставини справи свідчать про те, що ПТП "Мастер" звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000512300 від 01.08.2011 року, яким ПТП "Мастер" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 97741,00 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 1грн.

Дане податкове повідомлення-рішення винесено на підстав акту перевірки №143/2300-23689429 від 15.07.2011 р., який стосувалась того самого періоду та того самого контрагента, що і акт № 275/2300-23689429 від 07.11.2011 року.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2012 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2012 року, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Світловодської ОДПІ №0000512300 від 01.08.2011 року. Вказаним судовим рішенням встановлено обставини справи, які свідчать про безпідставність висновків ДПІ щодо нереальності господарських взаємовідносин між ПТП «Мастер» та ПП «Белвас». Тобто, зазначеним судом рішенням, яке набрало законної сили, встановлено обставини, що мають значення для вирішення цієї справи.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Світловодської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області залишити без задоволення, а постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року у справі № 1170/2а-793/12 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

(Повний текст ухвали виготовлено 15.09.2014р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк