Рішення

від 12.09.2014 по справі 911/2941/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2014 р. Справа № 911/2941/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний Авіаційний Центр Підготовки»

до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія Авіалінії України»

про стягнення 36 048,05грн.

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача Василенко А.С. (дов. б/н від 14.07.2014р.);

Галич Ю.А. (дов. б/н від 14.07.2014р.);

від відповідача Сипко В.О. (голова правління).

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародний Авіаційний Центр Підготовки» (далі - позивач) звернулося з позовом до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія Авіалінії України» (далі - відповідач) про стягнення 36 048,05грн. боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ухвалою господарського суду Київської області від 13.10.2005р. у справі № 138/14б-04 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Авіакомпанія Авіалінії України" затверджено мирову угоду (далі - мирова угода) та припинено провадження у справі. За умовами мирової угоди визначено розміри та строки сплати заборгованості відповідача перед позивачем, а саме: в строк до 14.10.2013р. - 36 048,05грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.07.2014р. порушено провадження у справі № 911/2941/14, розгляд справи призначено на 01.08.2014р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.08.2014р. розгляд справи відкладено на 15.08.2014р.

01.08.2014р. до канцелярії господарського суду Київської області від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі від 13.06.2013р. (вх. № 15536/14 від 01.08.2014р.), згідно якого останній просив суд зупинити провадження у справі № 911/2941/14 до розгляду господарським судом Київської області заяви Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія Авіалінії України» про розірвання мирової угоди у справі № 138/14б-04, яке прийнято судом.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.08.2014р. розгляд справи відкладено на 12.09.2014р.

У судовому засіданні 12.09.2014р. суд, розглянувши клопотання представника відповідача про зупинення провадження у даній справі до розгляду господарським судом Київської області заяви Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія Авіалінії України» про розірвання мирової угоди у справі № 138/14б-04, вирішив відмовити у його задоволенні, оскільки відповідачем, належними та допустимими доказами, у розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, не доведено суду наявність розгляду господарським судом вказаної заяви у справі № 138/14б-04 на момент прийняття судового рішення, зокрема не надано ухвали про прийняття заяви Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія Авіалінії України» про розірвання мирової угоди у справі № 138/14б-04 до розгляду.

Крім того, суд звертає увагу сторін на те, що у разі, якщо розгляд заяви Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія Авіалінії України» про розірвання мирової угоди у справі № 138/14б-04 може призвести до встановлення фактів, що мають преюдиційне значення для вирішення даного спору по суті, до зміни юридичної оцінки правовідносин між сторонами у даній справі та/або вплинути на результат розгляду даної справи, це свідчить не про неможливість розгляду даної справи до розгляду іншої пов'язаної з нею справи, а про можливе виникнення у майбутньому підстав для перегляду ухваленого у даній справі рішення за нововиявленими обставинами.

У судовому засіданні 12.09.2014р. представники позивача повністю підтримали позовні вимоги, представник відповідача заперечив проти задоволення позову.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.02.2005р. у справі № 138/14б-04 визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародний Авіаційний Центр Підготовки» конкурсним кредитором Відкритого акціонерного товариства «Авіакомпанія Авіалінії України» (найменування змінено на - Приватне акціонерне товариство «Авіакомпанія Авіалінії України») з вимогами в розмірі 135 910,65грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.10.2005р. у справі № 138/14б-04 затверджено мирову угоду від 29.09.2005р., укладену між кредиторами і боржником, провадження у справі припинено. Зазначена ухвала набрала законної сили.

Згідно умов мирової угоди від 29.09.2005р. (додаток № 4 до мирової угоди по справі № 138/14б-04), затвердженої судом, Відкрите акціонерне товариство «Авіакомпанія «Авіалінії України» взяло на себе зобов'язання погасити кредиторські вимоги четвертої черги Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний Авіаційний Центр Підготовки», в тому числі, в сумі 36 048,05грн. - до 14.10.2013р.

Відповідач свій обов'язок, передбачений мировою угодою від 29.09.2005р., зі сплати 36 048,05грн. до 14.10.2013р. не виконав, що підтверджується довідкою ПАТ КБ «Правекс-Банк» № 555/256 від 29.07.2014р. (а.с. 41) та довідкою ПАТ «ФІДОБАНК» № 19-3-13/3976-ЦРД від 28.07.2014р. (а.с. 42).

Предметом позову є вимоги про стягнення 36 048,05грн. боргу.

До правовідносин сторін підлягає застосуванню редакція Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що діяла на час затвердження мирової угоди ухвалою господарського суду Київської області від 13.10.2005р. у справі № 138/14б-04, враховуючи положення пункту 1 1 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" чинної редакції Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та беручи до уваги , що справу про банкрутство відповідача порушено до 19 січня 2013 року.

Частиною 1 статті 35 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції, яка діяла на час затвердження мирової угоди) встановлено, що під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформлюється угодою сторін.

Відповідно до частин 1, 2 статті 37 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мирова угода укладається у письмовій формі та підлягає затвердженню господарським судом, про що зазначається в ухвалі господарського суду про припинення провадження у справі про банкрутство. Мирова угода набирає чинності з дня її затвердження господарським судом і є обов'язковою для боржника (банкрута), кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, кредиторів другої та наступних черг.

Згідно з частиною 8 статті 39 вищезазначеного Закону у вказаній редакції, у разі невиконання мирової угоди кредитори можуть пред'являти свої вимоги до боржника в обсязі, передбаченому цією мировою угодою. У разі порушення провадження у справі про банкрутство цього ж боржника обсяг вимог кредиторів, щодо яких було укладено мирову угоду, визначається в межах, передбачених зазначеною мировою угодою.

Вказана норма передбачає, що при зверненні з вимогами про стягнення боргу у разі невиконання боржником мирової угоди, до уваги беруться лише обставини, які з'явилися після затвердження господарським судом мирової угоди в процедурі банкрутства. Кредитор не повинен доказувати наявність грошового зобов'язання, що існувало до затвердження мирової угоди.

При вирішенні питання щодо правомірності позовної вимоги про спонукання судом до виконання мирової угоди у разі ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди, господарським судом враховано правову позицію пленуму Вищого господарського суду України, що викладена у пункті 3.19. Постанови „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р.

Зокрема, якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», то вона є виконавчим документом у розумінні пункту 2 частини другої статті 17 названого Закону і підлягає виконанню державною виконавчою службою, тому за наявності зазначеної умови позовна заява про спонукання до виконання мирової угоди не підлягає розгляду в господарських судах.

Якщо ж ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 18 названого Закону, то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про зобов'язання виконати мирову угоду, у випадку задоволення якого господарський суд видає наказ. Відповідний позов може мати як майновий, так і немайновий характер у залежності від змісту умов мирової угоди.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі повинні бути зазначені: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; резолютивна частина рішення; дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Ухвала господарського суду Київської області від 13.10.2005р. у справі № 138/14б-04 не відповідає усім вимогам статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, в ухвалі не зазначено дати набрання чинності, строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, крім того, вона не містить тексту мирової угоди, а, відтак, розмірів та строків виконання зобов'язань боржника, а тому не має статусу виконавчого документу.

За таких обставин, звернення позивача до господарського суду із позовом про зобов'язання відповідача виконати умови мирової угоди є правомірним.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 2 статті 193 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зважаючи на зазначені положення законодавства та враховуючи, що мирова угода одночасно є і правочином, і судовою процедурою у справі про банкрутство, позивач обґрунтовано звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього заборгованості з підстав невиконання відповідачем зобов'язань за мировою угодою.

Мирова угода від 29.09.2005р. та додатки до неї містять конкретні строки та суми погашення вимог всіх кредиторів окремо, в тому числі, і позивача.

Відповідно до мирової угоди, заборгованість боржника перед позивачем повинна погашатися шляхом щорічного перерахування грошових коштів (додаток № 4 до мирової угоди по справі № 138/14б-04).

За умовами мирової угоди Відкрите акціонерне товариство "Авіакомпанія "Авіалінії України" взяло на себе зобов'язання погасити кредиторські вимоги четвертої черги Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний Авіаційний Центр Підготовки", в тому числі, в сумі 36 048,05 грн. до 14.10.2013р.

Відповідно до частини 2 статті 37 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом» мирова угода набирає чинності з дня її затвердження господарським судом і є обов'язковою для боржника (банкрута), кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, кредиторів другої та наступних черг. Тобто, заборгованість, узгоджена мировою угодою підлягає сплаті у зазначеній угодою сумі та на умовах цієї мирової угоди.

Спірна мирова угода затверджена ухвалою від 29.09.2005р. у справі № 138/14б-04, яка чинна і обов'язкова до виконання, не визнана недійсною та не розірвана в судовому порядку, що підтверджується ухвалою господарського суду Київської області від 10.09.2014р. у справі № 138/14б-04, якою заяву Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія Авіалінії України» про розірвання мирової угоди у справі № 138/14б-04 залишено без задоволення.

З огляду на положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом", що регулюють відносини з укладання мирових угод та їх затвердження судом у межах справ про банкрутство, позивачеві були відомі зміст та умови мирової угоди під час її підписання повноважними особами та затвердження судом.

Зважаючи на положення частини 8 статті 39 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції, чинній на момент затвердження мирової угоди, кредитор набуває право вимагати виконання саме того зобов'язання, яке порушено.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення 36 048,05грн. боргу підтверджується наявними матеріалами справи, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія Авіалінії України» (08324, Київська обл., Бориспільский район, с. Гора; ідентифікаційний код 01130584) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний Авіаційний Центр Підготовки» (01021, м. Київ, пров. Івана Мар'яненка, буд. 11/12; ідентифікаційний код 31452716) 36 048 (тридцять шість тисяч сорок вісім гривень) 05 коп. боргу та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень) 00 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 16.09.2014р.

Суддя П.В. Горбасенко