Справа
№ 2а-23081/09/1270
Категорія
6.11
П О С Т А Н
О В А
Іменем України
01 липня
2009 року Луганський окружний
адміністративний суд у складі:
головуючого
- судді Островської О.П.
при секретарі
- Кір`ян О.С.
розглянувши
у відкритому судовому засіданні у залі
суду м. Луганська справу за
адміністративним позовом Луганського
обласного відділення Фонду
соціального захисту інвалідів до
Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврострой - Н» про стягнення коштів за
невиконання 4% нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, -
ВСТАНОВИВ:
14.10.2008
року позивач ЛОВ Фонду соціального
захисту інвалідів з вернувся до суду з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю
«Єврострой - Н», в якому посилається на наступне. У відповідності до ст. 19
Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від
21.03.1991 року, для всіх підприємств, установ та організацій, в тому числі
підприємств, громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які
використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для
працевлаштування інвалідів у розмірі 4% від середньооблікової чисельності
штатних працівників облікового складу за рік.
Відповідач у порушення вимог ст.
19 Закону України «Про основи соціальної
захищеності інвалідів в Україні», не працевлаштувало необхідну
кількість інвалідів, у 2007 році замість 1 інваліда, не працювало жодного. В
порушення ст.20 зазначеного Закону, за 2007 рік підприємством не було
перераховано 4557,14 грн. адміністративно - господарських санкцій, крім цього
пеня складає 731,64 грн. Таким чином, сума заборгованості підприємства перед
Державним бюджетом України складає
5288,78 грн. Просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю
«Єврострой - Н» на користь Державного бюджету України несплачені
адміністративно - господарські санкції за невиконання 4% нормативу робочих
місць для працевлаштування інвалідів за 2007 рік у розмірі 4557,14 грн. та пеню
у розмірі 731,64 грн.
У судовому
засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, дав пояснення,
аналогічні викладеному в позові.
Представник
відповідача в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, про час та
місце слухання справи повідомлявся належним чином, заперечень проти позову не
надав, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали
справи, суд приходить до наступного.
Справи за
участю відділень Фонду, є адміністративними, оскільки відповідають вимогам
пункту 1 частини першої статті 3 КАС стосовно визначення адміністративної
справи.
Відповідно до покладених на нього завдань Фонд
соціального захисту інвалідів здійснює контроль за своєчасним перерахуванням
сум штрафних санкцій, що надходять від роботодавців за невиконання ними
нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів (підпункт 3
пункту 4 «Положення про Фонд соціального захисту інвалідів України»,
затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1434 від 26.09.2002 року).
Таким чином, Фонд соціального захисту
інвалідів та його відділення є органами державної влади, які у правовідносинах
з роботодавцям, зокрема у зв'язку із здійсненням контролю за перерахуванням
штрафних санкцій, передбачених статтею 20 Закону України «Про основи соціальної
захищеності інвалідів в Україні» від 23.03.1991 року №875-Х11, реалізують
владні управлінські функції, а право відділень Фонду на звернення до суду у
відповідних відносинах визначено в законодавчому порядку (частина 9 статті 20
).
Пункт 4
частини першої статті 17 КАС України визначає, що до компетенції
адміністративних судів відносяться спори за зверненнями суб'єкта владних
повноважень у випадах, встановлених законом.
Окрім того, такі справи не підпадають під
перелік публічно-правових справ, визначених частиною другою статті 17 КАС, на
які не поширюється компетенція адміністративних судів.
За таких
обставин, суд вважає, що справа підлягає
розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Статтею 43
Конституції України задекларовано право кожного на працю, що включає можливість
заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно
погоджується. Виконання та реалізація зазначеної конституційної норми
забезпечується законами України, підзаконними актами та актами ненормативного
характеру, які встановлюють механізм реалізації права на працю.
Відповідно до частини восьмої статті 69 Господарського Кодексу України підприємство з
правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до закону кількість
робочих місць для працевлаштування, зокрема інвалідів. Відповідальність
підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.
Спеціальним
законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і
гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в
економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення
необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя
згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»
Одним із
аспектів соціальної захищеності інвалідів, відповідно до частини першої статті
17 цього Закону, є право працювати на підприємствах, в установах, організаціях,
а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не
заборонена законом.
Відповідно
до ст. 19 Закону України «Про основи
соціальної захищеності інвалідів в
Україні» для підприємств (об'єднань),
установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання
встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування
інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а
якщо працює від 15 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця, якщо інше не
передбачено законом.
Виходячи з цієї норми, на підприємства
(об'єднання), установи та організації покладено обов'язок самостійно
встановлювати норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування
інвалідів відповідно до законодавства. Норматив створення робочих місць для
інвалідів встановлюється щорічно на весь рік, який є звітним періодом.
Статтею 20 вказаного Закону передбачено, що
підприємства (об'єднання), установи і організації, де кількість працюючих
інвалідів менша, ніж установлено нормативом, зобов'язані щорічно сплачувати
відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума
яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному
підприємстві за кожне робоче місце, незайняте інвалідом.
Відповідно
до Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями
штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції,
обліку і використання цих коштів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України
від 28.12.2001 за N 1767 (далі - Порядок), сума штрафних санкцій дорівнює
розміру середньої річної заробітної плати на даному підприємстві, установі,
організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом, а для підприємств з
чисельністю працюючих від 8 до 15 осіб - розміру половини такої середньої
річної плати, при цьому зазначено, що штрафні санкції сплачуються
підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним, контроль за своєчасним і повним надходженням
штрафних санкцій від підприємств, які не забезпечують нормативу робочих місць,
здійснюють відділення Фонду соціального захисту інвалідів відповідно до
законодавства, у разі несплати штрафних
санкцій в установлений термін, відділення Фонду вживають заходів щодо їх
стягнення у судовому порядку.
Відповідно до Наказу Мінпраці України №223 від 15 травня 2007 року та Постанови КМУ № 70 від 31 жовтня
2007 року, за порушення строків
сплати зазначеної санкції нараховується пеня у розмірі 120% річних облікової ставки Нацбанку України , що діяла на момент
сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк .
Судом
встановлено, що відповідач є особою, яка
повинна приймати заходи до створення
робочих місць для інвалідів, за даними позивача, виходячи з кількості
працюючих у відповідача 21 осіб, у
нього у 2007 році повинен був працювати 1 інвалід.
Згідно акту
проведення перевірки виконання нормативу робочих місць, призначених для
працевлаштування інвалідів та сплати адміністративно - господарських санкцій за
2007 рік від 30.05.2008 року №209, за 2007 рік підприємством не виконано 4%
норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів, замість 1 інваліда, в
2007 році не працювало жодного (а.с.6-7).
Як вбачається з довідки Луганського міського
центру зайнятості від 05.08.2008 року №1/07-4372, відповідач за 2007 рік не
надавав звітів про наявність вакантних посад, на яких може використовуватися
праця інвалідів (а.с.8).
Відповідач
не надав жодного доказу, який би підтверджував створення ним у 2007 році
робочого місця для одного інваліда та
інформування ним державної служби зайнятості та місцевих органів
соціального захисту населення протягом 2007 року, про вільні місця та вакантні
посади, на яких може використовуватись праця інвалідів, або про роботу у нього у 2007 році 1 інваліда.
Таким чином,
відповідач повинен був сплатити штрафні санкції
у встановленому законом розмірі, який у даному випадку становить
4557,14 грн. згідно наданому позивачем розрахунку, який ніким не
оспорено (а.с. 9-10).
Оскільки відповідач вказаних штрафних санкцій
добровільно не сплатив у встановлені строки, тому він має
також сплатити пеню за порушення строків сплати, розмір якої становить 731,64 грн., згідно
наданому позивачем розрахунку, який ніким не оспорено (а.с.11).
За таких
обставин, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню.
Питання по
судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у
встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України
не передбачено їх стягнення у даних випадках.
Керуючись ст.ст. 11,71, 159-163 КАС,
ст.ст.19,20 Закону України «Про основи
соціальної захищеності інвалідів в
Україні», -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні
вимоги Луганського обласного відділення
Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою
відповідальністю «Єврострой - Н» про стягнення коштів за невиконання 4% нормативу
робочих місць для працевлаштування інвалідів - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою
відповідальністю «Єврострой - Н» (р/р 2600630184391, ЛЦО ПІБ МФО 304308 код
31910104, зареєстрованого за адресою: 91008, м. Луганськ, вул. Садова учхоз
ЛНАУ, 50, фактична адреса: 91000, м. Луганськ, вул. Кожухаря, 22, на користь
Державного бюджету України (р/р 31219230700005 в ГУДКУ в Луганській області МФО
804013 код 24046582 код платежу 50070000) несплачені штрафні санкції за
невиконання 4% нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2007
році у сумі 4557,14 (чотири тисячі п'ятсот п'ятдесят сім гривень 14 коп.) грн.,
та пеню за порушення строків сплати цих санкцій у сумі 731,64 (сімсот тридцять
одна гривня 64 коп.) грн.
Заява про
апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти
днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої
інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне
оскарження.
Постанову
складено в повному обсязі та підписано 01 липня 2009 року.
Головуючий:
суддя О.П.
Островська
Суд | Луганський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 01.07.2009 |
Оприлюднено | 14.07.2009 |
Номер документу | 4047892 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Луганський окружний адміністративний суд
Гончарова І.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні