ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"03" вересня 2014 р. м. Київ К/9991/31180/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Лосєва А.М., Степашка О.І.
розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.02.2011 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2011 по справі №2а-18339/10/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ-Маркет» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія
В С Т А Н О В И Л А:
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.02.2011, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ-Маркет» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва про зобов'язання вчинити дії задоволено. Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Дніпровському районі міста Києва прийняти податкові декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ-Маркет» з податку на додану вартість за лютий, березень, липень та серпень 2009 року, з податку на прибуток підприємств за 2009 рік, три квартали 2009 року та за І квартал 2010 року.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2011 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.02.2011 змінено, резолютивну частину рішення суду першої інстанції викладено в іншій редакції. Визнано протиправною відмову Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва в прийнятті податкових декларацій з податку на додану вартість за лютий, березень, липень та серпень 2009 року, з податку на прибуток підприємств за 2009 рік, три квартали 2009 року та за І квартал 2010 року. В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Державна податкова інспекція у Дніпровському районі міста Києва 19.05.2011 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 23.06.2011 прийняв її до свого провадження.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.02.2011 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2011, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування своїх вимог Державна податкова інспекція у Дніпровському районі міста Києва посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема вимог Порядку заповнення та подання декларації з податку на додану вартість, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 09.07.1997 за №250/2054, підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами», статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.
Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Світ-Маркет» подано до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва декларації з податку на додану вартість за лютий, березень, липень та серпень 2009 року, з податку на прибуток підприємств за 2009 рік, три квартали 2009 року та за І квартал 2010 року.
Листами від 23.03.2010 №7455/10/28-011, від 30.03.2010 №8248/10/28-011, від 21.04.2010 №10377/10/28-011, від 12.05.2010 №11939/10/28-011, від 18.06.2010 №15598/10/28-011, від 30.07.2010 №19844/10/28-011, від 10.08.2010 №21298/10/28-011, від 21.08.2010 №22487/10/28-011, від 21.09.2010 №27079/10/28-011 Державна податкова інспекція у Дніпровському районі міста Києва повідомила про невизнання декларацій з податку на додану вартість за лютий, березень, липень та серпень 2009 року, з податку на прибуток підприємств за 2009 рік, три квартали 2009 року та за І квартал 2010 року відповідно як податкової звітності.
Відповідно до пункту 1.11 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).
Згідно до вимог підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом «г» підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.
Підпунктом 4.1.2. пункту 4.1 статті 4 вказаного Закону встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.
Якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує норми абзацу першого цього підпункту, платник податків зобов'язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на ім'я керівника відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому декларація вважається поданою в момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень підпунктом 4.1.7, не застосовується.
За приписами частини п'ятої підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.
Форма податкової декларації визначена Порядком заповнення та подання декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №166 положення якого кореспондуються з вимогами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Пунктом 4.3 вказаного Порядку передбачено аналогічні Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» підстави для невизнання податкової звітності податковим органом.
Вказаними нормами передбачено вичерпні умови, невиконання яких надає право податковому органу не визнати податкову декларацію як таку, а саме: не зазначення у декларації обов'язкових реквізитів, не підписання її відповідними посадовими особами, не скріплення печаткою платника податків.
З аналізу наведених норм вбачається, що податковий орган зобов'язаний прийняти податкову декларацію без попередньої перевірки зазначених у ній показників та може не визнати подану декларацію податковою звітністю виключно з підстав заповнення її всупереч правил, зазначеним у встановленому порядку її заповнення.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що податкові декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ-Маркет» з податку на додану вартість за лютий, березень, липень та серпень 2009 року, з податку на прибуток підприємств за 2009 рік, три квартали 2009 року та за І квартал 2010 року містять в собі обов'язкові реквізити, підписані відповідними посадовими особами та скріплені печаткою позивача, адреса, що зазначена позивачем у податкових деклараціях відповідає місцезнаходженню товариства згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а тому дії відповідача щодо неприйняття та не визнання їх податковою звітністю є неправомірними.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 210, 220 1 , 223, 224, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.02.2011 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2011 по справі №2а-18339/10/2670 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий:
Судді:
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 03.09.2014 |
Оприлюднено | 17.09.2014 |
Номер документу | 40479693 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Шипуліна Т.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні