Ухвала

від 05.09.2014 по справі 2а-15152/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

05 вересня 2014 року м. Київ В/800/4021/14

Вищий адміністративний суду України в складі колегії суддів:

судді-доповідача Ланченко Л.В.

суддів Лосєва А.М., Рибченка А.О., Сіроша М.В., Цвіркуна Ю.І.

розглянувши заяву Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у м.Києві

про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 26.05.2014

у справі № 2а-15152/12/2670 (К/800/26343/13)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ройал Кейтерінг Сервіс»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міністерства доходів і зборів у м.Києві подано заяву №б/н від 26.08.2014 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 26.05.2014, посилаючись на неоднакове застосування судами касаційної інстанції норм матеріального права, а саме, пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.3.1 ст.3, пп.5.2.1 п.5.2, пп. 5.3.9 п.5.3 ст.5, п. 10.1 ст.10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в ухвалі щодо якої подана заява про перегляд, та ухвалі Вищого адміністративного суду України від 14.02.2013 у справі №К-35407/10.

Відповідно до ч. 1 ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

У відповідності до п. 4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 № 2 «Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України» подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Питання про допуск справи до провадження у Верховному Суді України вирішується Вищим адміністративним судом України лише в межах аналізу тих судових рішень, на які посилається заявник.

Колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, з огляду на таке.

Зі змісту ухвали Вищого адміністративного суду України від 26.05.2014 про перегляд якої ставиться питання, вбачається, що підставою для прийняття рішення стали висновки суду касаційної інстанції про підтвердження товарності господарських операцій, у тому числі наявними первинними документами, які відповідають вимогам, встановленим ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а також подальшого використання придбаних товарів у власній господарській діяльності, що давало право суб?єкту господарської діяльності на формування валових витрат та податкового кредиту за цими операціями.

У той час як підставою для прийняття рішення, наведеного заявником як приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, стало не підтвердження факту поставки товару, що позбавляє платника права на формування валових витрат та податкового кредиту за наслідками безтоварних господарських операцій, навіть за наявності належним чином оформлених податкових накладних.

Аналіз наведених судових рішень суду касаційної інстанції не дає підстав вважати, що ним було неоднаково застосовано норми матеріального права у подібних правовідносинах, оскільки правовідносини між сторонами у справах, за якими ухвалені вказані вище судові рішення, виникли з різних, відмінних між собою обставин, яким надавалась правова оцінка, тобто такі правовідносини не є подібними, в яких ухвалено різні судові рішення з неоднаковим застосуванням норм матеріального права, що виключає підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись ст.ст. 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Державній податковій інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у м.Києві у допуску справи до провадження для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 26.05.2014.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Л.В. Ланченко

А.М.Лосєв

А.О.Рибченко

М.В.Сірош

Ю.І.Цвіркун