Рішення

від 10.09.2014 по справі 918/1228/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2014 р. Справа № 918/1228/14

Суддя Романюк Р.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного підприємства - фірми "Технолюкс"

до Приватного акціонерного товариства "Рівненський науково-дослідний інститут технології машинобудування"

про стягнення 20 459 грн. 49 коп.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (свідоцтво НОМЕР_1 від 22.12.2005р.)

від відповідача: не з'явився.

Обставини справи: Приватне підприємство - фірма "Технолюкс" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Рівненський науково-дослідний інститут технології машинобудування" про стягнення 20 459 грн. 49 коп. з яких: 16 548 грн. 62 коп. - заборгованість, 2 050 грн. 87 коп. - інфляційні та 1 860 грн. 00 коп. - витрати на оплату послуг адвоката.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що він на підставі Договору поставки № 11022013/1 від 11.02.2013р. укладеного між сторонами, передав відповідачу товар за видатковими накладними вартість якого станом на день звернення до суду останнім сплачена частково, а тому просить суд залишок заборгованості стягнути з відповідача у примусовому порядку.

10.09.2014р. представник позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої просить суд стягнути з відповідача на свою користь 12 599 грн. 49 коп. з яких: 10 548 грн. 62 коп. боргу, 2 050 грн. 87 коп. - інфляційних та 1 860 грн. 00 коп. - витрат на оплату послуг адвоката

Представник позивача в судовому засіданні підтримав зменшенні позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві та заяві про зменшення позовних вимог.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив.

Оскільки відповідач був завчасно повідомлений про день та час судового розгляду та мав можливість в розумні терміни довести до відома суду свої доводи та заперечення стосовно позовних вимог, однак правами, визначеними ст. 22 ГПК України не скористався, суд вважає за можливе розглянути справу по суті позовних вимог, без участі представника відповідача - за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

11 лютого 2013 року між Приватним підприємством-фірмою «Технолюкс» (Постачальник) та Приватним акціонерним товариством «Рівненський науково-дослідний інститут технології машинобудування» (Покупець) укладено договір поставки № 11022013/1 (Договір а.с. 8-9).

Згідно п.1.1. Договору Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору.

Пунктом 2.1. Договору встановлено, що Постачальник зобов'язується поставити товар по ціні і в кількості згідно підписаних накладних, які є невід'ємною частиною договору на загальну суму 50000,00 грн. з ПДВ.

Покупець зобов'язався прийняти товар згідно цін вказаних у відповідних накладних та оплатити на протязі 7 (семи) банківських днів з моменту отримання товару, або до передачі товару Постачальником (п. 2.3. Договору).

Позивач поставив Відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними, а саме:

- видатковою накладною № РН-0000536 від 04 червня 2013року на суму 2362,00 грн.,

- видатковою накладною № РН-0000537 від 04 червня 2013року на суму 2957,42 грн.,

- видатковою накладною № РН-0000539 від 04 червня 2013року на суму 2921,27 грн.,

- видатковою накладною № РН-0000581 від 02 липня 2013року на суму 2921,27 грн.,

- видатковою накладною № РН-0000582 від 02 липня 2013року на суму 2909,22 грн.,

- видатковою накладною № РН-0000583 від 02 липня 2013року на суму 2909,22 грн. (а.с 10-12, 14-16), всього на загальну суму - 16 980 грн. 40 коп.

Факт отримання товару стверджується довіреностями №140 від 02.07.2013 року та №112 від 04.06.2013 року (а.с. 13, 17).

Приватне підприємство - фірма "Технолюкс" в повному обсязі виконало прийняті на себе зобов'язання щодо поставки товару, який був замовлений відповідачем, проте отриманий за вказаними накладними товар відповідачем був оплачений частково, на суму 6 431 грн. 75 коп.

Доказів сплати 10 548 грн. 62 коп. заборгованості за отриманий відповідачем товар, суду не подано.

Позивачем на адресу відповідача було направлено претензію № 87 від 21.03.2014 року з проханням сплатити заборгованість, яка останнім залишена без відповіді (а.с. 19-20).

Відповідно до ст. 509 ЦК України, - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір (ст. 11 ЦК України).

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач припустився прострочення грошового зобов'язання, позивачем нараховано інфляційні за період з 14.06.2013р. по 18.08.2014р. розмір яких складає 2 050 грн. 87 коп.

За таких обставин, коли зібраними у справі доказами підтверджується факт поставки відповідачу товару та його ціна, термін сплати за який настав, то за відсутності доказів сплати його вартості, позовні вимоги про стягнення 10 548 грн. 62 коп. заборгованості та 2 050 грн. 87 коп. судом визнаються обґрунтованими.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору та витрати на оплату послуг адвоката, як судові витрати.

Статтею 44 ГПК України дано визначення складу судових витрат, згідно положень якої судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно положень п. 2 частини 1 ст. 49 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони, пропорційно задоволених вимог.

Позивач, окрім того, просить віднести до судових витрат, витрати на послуги адвоката в сумі 1 860 грн. 00 коп., сплачені ним згідно Договору про надання правової допомоги б/н від 19.08.2014 р. адвокату ОСОБА_1.

Як вбачається з залучених до матеріалів справи Договору про надання правової допомоги б/н від 19.08.2014 р., квитанції до прибуткового касового ордеру №038 від 05.09.2014 р., свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 486 від 22.12.2005р., грошові кошти в сумі 1 860 грн. 00 коп. позивачем фактично сплачені адвокату ОСОБА_1 за послуги по підготовці позову та представництва інтересів позивача в суді у цій справі, а відтак вони є судовими витратами в розумінні ст. 44 ГПК України.

Згідно частини 5 ст. 49, суми які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову на відповідача.

З огляду на зазначене, позов про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Рівненський науково-дослідний інститут технології машинобудування" на користь Приватного підприємства - фірми "Технолюкс" 12 599 грн. 49 коп. заборгованості підлягає задоволенню з покладенням на відповідача судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, а тому, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Рівненський науково-дослідний інститут технології машинобудування" (33018, м.Рівне, вул. Данила Галицького, 16, код ЄДРПОУ 04605958) на користь Приватного підприємства - фірми "Технолюкс" (33013, м.Рівне, вул. Київська, 11, код ЄДРПОУ 31894528) 10 548 грн. 62 коп. заборгованості, 2 050 грн. 87 коп. інфляційних, 1 827 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору та 1 860 грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 12.09.2014 року.

Суддя Романюк Р.В.