Постанова

від 01.09.2014 по справі 826/10036/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м.  Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И місто Київ 01 вересня 2014 року                    11:23                              №826/10036/14 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Давиденко Л.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Здраво» додержавної податкової інспекції у Голосіївському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.06.2014 №0006202208, від 25.06.2014 №0006212208, ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Здраво» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Голосіївському  районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.06.2014 №0006202208, від 25.06.2014 №0006212208. Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією у Голосіївському  районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві на підставі хибних висновків акту перевірки від 10.06.2014 №222/1-22-08/38040207 щодо відсутності факту реальності фінансово-господарських операцій між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «СК «Вардат сервіс», необґрунтовано прийнято податкові повідомлення-рішення від 25.06.2014 №0006202208, від 25.06.2014 №0006212208. За посиланням позивача, він є добросовісним платником податків, вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту. Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки від 10.06.2014 №222/1-22-08/38040207 та, відповідно, податкових повідомлень-рішень від 25.06.2014 №0006202208, від 25.06.2014 №0006212208 з огляду на відсутність реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом. Розгляд справи здійснено в письмовому провадженні відповідно до приписів частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України. Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, ВСТАНОВИВ: Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Здраво» з питань визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податків по взаємовідносинам із товариством з обмеженою відповідальністю «СК «Вардат сервіс» за період з 01.01.2013 по 01.03.2014. Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Здраво» пунктів 198.3 та 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість у сумі 126  756,00 грн. за березень 2013 року - січень 2014 року. Крім того, перевіркою встановлено порушення позивачем вимог підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на прибуток за 2013 рік у сумі 120  418,00 грн. За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Голосіївському  районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві складено акт від 10.06.2014 №222/1-22-08/38040207 та прийнято податкові повідомлення-рішення: від 25.06.2014 №0006202208, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 150 523,00 грн., у тому числі: 120 418,00 грн. – основний платіж, 30 150,00 грн. – штрафні (фінансові) санкції; від 25.06.2014 №0006212208, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 158 445,00 грн., у тому числі: 126 756,00 грн. – основний платіж, 31 689,00 грн. – штрафні (фінансові) санкції. Слід зазначити, що податкове повідомлення-рішення від 25.06.2014 №0006202208 містить розбіжності в частині визначення товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Здраво» грошового зобов'язання з податку на прибуток, оскільки сума податкового зобов'язання яка зазначена прописом інша, ніж та, яка зазначена цифрами, а розрахунок фінансових санкцій (доданий до податкового повідомлення-рішення) містить іншу суму санкцій, ніж визначена податковим повідомленням-рішенням. Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне. Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної. Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 02.06.2011 №742/11/13-11. Як вбачається з акту перевірки державної податкової інспекції у Голосіївському   районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 10.06.2014 №222/1-22-08/38040207 висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Здраво» та товариством з обмеженою відповідальністю «СК «Вардат сервіс» за договором постачання від 01.03.2013 №3/1. З матеріалів справи вбачається, що між товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Здраво» (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «СК «Вардат сервіс» (постачальник) укладено договір поставки від 01.03.2013 №3/1 відповідно до якого постачальник зобов'язується поставляти пакувальні матеріали, матеріали господарського споживання,  а покупець зобов'язується приймати товар та своєчасно здійснювати оплату за нього на умовах цього договору. На підтвердження руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії договору поставки від 01.03.2013 №3/1; рахунків-фактури за відповідні періоди; податкових накладних за відповідні періоди; виписок з банківських рахунків; товарно-транспортних накладних за відповідні періоди. На обґрунтування ділової мети із придбання у товариства з обмеженою відповідальністю «СК «Вардат сервіс» пакувальних матеріалів, позивачем вказано на використання їх у власній господарській діяльності, про що свідчать акти списання матеріалів, підписаних членами відповідної комісії. Також, позивачем вказано на постанову господарського суду Запорізької області від 17.03.2014 у справі №908/604/14 (номер провадження справи 26/22/14) про визнання  товариства з обмеженою відповідальністю «СК «Вардат сервіс» банкрутом, та ухвалу цього суду від 25.04.201 затвердження звіту ліквідатора товариства. У свою чергу, державною податковою інспекцією у Голосіївському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві на спростування реальності господарських операцій, здійснених між товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Здраво» та товариством з обмеженою відповідальністю «СК «Вардат сервіс» вказано на акт Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у місті Луганську головного управління Міністерства доходів і зборів у Луганській області від 26.03.2014 №137/22-06/38088338 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «СК «Вардат сервіс» з питань дотримання вимог діючого податкового законодавства щодо повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 08.02.2012 по 28.02.2014 та податку на прибуток за період з 08.02.2012 по 31.12.2013». Аналізуючи взаємовідносини між товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Здраво» та товариством з обмеженою відповідальністю «СК «Вардат сервіс» за договором поставки від 01.03.2013 №3/1, то: -          податковим органом не надано суду доказу щодо наявності на момент вчинення господарських операцій дефекту у правовому статусі контрагента позивача; -          всупереч вимогам податкового законодавства України, висновки податкового органу в спірних правовідносинах базуються на аналізі обставин, які не можуть бути самостійною підставою для нарахування суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток; -          під час перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Здраво» відповідачем не перевірявся рух активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «СК «Вардат сервіс», первинні документи по господарським операціям не досліджувались; -          доказів щодо порушення фіскальних інтересів держави внаслідок таких взаємовідносин відповідач суду також не надав; -          згідно направлення на проведення перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Здраво» від 22.05.2014 №1513/22-08 відповідачем мав перевірятись податковий період з 01.01.2013 по 01.03.2013, разом з тим висновки акту перевірки відносно позивача зроблені за період з березня 2013 року по січень 2014 року. Суд звертає увагу, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит та віднесення сум понесених витрат до складу валових витрат товариства не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями. Таким чином, недотримання контрагентами позивача податкової дисципліни (що відповідачем не доведено) має правові наслідки саме для цих контрагентів, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції. Аналогічна правова позиція була висловлена також Вищим адміністративним судом України, зокрема, в ухвалах суду від 29.01.2014 №К/9991/81114/11, від 22.01.2014 №   К/9991/37637/12, від 17.02.2014 № К/800/50945/13, від 19.02.2014 №   К/800/61338/13, від 11.03.2014 №К/800/1128/14, від 03.03.2014 № К/800/12888/13, від 02.06.2014 №К/800/6497/13. Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати. За таких обставин, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що фінансово-господарські операції між товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Здраво» та товариством з обмеженою відповідальністю «СК «Вардат сервіс» не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності; доказів того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 25.06.2014 прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Здраво» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.06.2014 №0006202208, від 25.06.2014 №0006212208, підлягають задоволенню. Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, П О С Т А Н О В И В: Позов задовольнити. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Голосіївському районі головного управління Міністерства доходів та зборів у місті Києві від 25.06.2014 №0006202208, від 25.06.2014 №0006212208. Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.           Суддя                                                                                                 Літвінова А.В.