ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 вересня 2014 року Справа № 915/973/14
Господарський суд Миколаївської області у складі судді: Бритавської Ю.С.,
при секретарі судового засідання: Пірон О.С.
за участю представників сторін:
від позивача: Панфілова О.В., довіреність від 30.12.2013р. №04/990
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» (54003, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 159, код ЄДРПОУ 05410263)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт-лінія» (57244, Миколаївська обл., Жовтневий р-н, с. Зайчевське, вул. Мічуріна, 35, код ЄДРПОУ 35521044)
про: стягнення 351582,74 грн., -
Суть спору: Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт-лінія» 351582,74 грн., з яких: 320215,22 грн. основного боргу, 11475,11 грн. пені, 2048,10 грн. 3% річних та 17844,31 грн. індексу інфляції.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором підряду №9/2012-06-8 від 21.06.2012р. в частині оплати виконаних робіт.
Ухвалою суду від 19.08.2014р. задоволено клопотання сторін та продовжено строк розгляду справи на 15 днів до 10.09.2014р.
02.09.2014р. за вх.№15924/14 до суду від відповідача надійшли додаткові документи, а 08.09.2014р. за вх.№16283/14 - розгорнуті розрахунки пені, 3% річних та індексу інфляції.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, про що свідчать відповідні повідомлення, а тому господарський суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю представника відповідача в порядку ст. 75 ГПК України - за наявними матеріалами справи.
Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, господарський суд встановив:
21.06.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Арт-лінія» (Замовник, відповідач) та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» (Генеральний підрядник, позивач) укладений договір №9/2012-06-8, за умовами якого Генеральний підрядник зобов'язався за завданням Замовника на свій ризик, з використанням своїх матеріалів або матеріалів Замовника, виконати та здати йому в установлений строк закінчені роботи (об'єкт будівництва): Міжселищний г/д високого тиску (ГЗ) 2-ї категорії. Газопостачання с. Зайчевське і СВТ «Зайчевське» Жовтневого р-ну Миколаївської області (перша черга будівництва), а Замовник зобов'язався надати Генеральному підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати дозвільну документацію, а також затверджену в установленому порядку проектну документацію (у разі, коли цей обов'язок повністю або частково не покладено на Генерального підрядника), прийняти від Генерального підрядника закінчені роботи (об'єкт будівництва) й оплатити їх на умовах даного договору.
Відповідно до п.2.1 договору орієнтована вартість договору згідно проектно-кошторисної документації (приблизної (динамічної) договірної ціни або кошторисів, розрахунків та інших документів) складає 1093012,13 грн., в тому числі ПДВ 182168,69 грн.
Згідно з п.п. 3.1, 3.2, 3.3 договору оплата за цим договором здійснюється Замовником поетапно з авансовим платежем в сумі 200000 (двісті тисяч) гривень 00 коп., в тому числі ПДВ 33333,33. Форма оплати: безготівкова, в національній валюті України - гривні. Розрахунки за договором здійснюються Замовником щодо кожного етапу виконаних робіт, не пізніше 5 (п'яти) робочих днів з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт щодо кожного етапу робіт. Передача виконаних робіт Генеральним підрядником і прийняття їх Замовником оформлюється актом виконаних робіт або актами виконаних робіт щодо кожного етапу робіт. В будь-якому випадку роботи за цим договором мають бути оплачені Замовником Генеральному підряднику не пізніше 5-ти банківських днів з моменту передачі виконаних робіт (об'єкта будівництва), яка оформлюється сторонами відповідним актом.
У відповідності до п.5.3.12 договору Замовник зобов'язався оплатити Генеральному підряднику роботу, передбачену розділом 1 цього договору, у розмірах і в терміни, встановлені цим договором.
За п.6.3 договору за порушення Замовником строків оплати, зазначених в п.3.3 цього договору, Замовник зобов'язаний сплатити на користь Генерального підрядника суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань, 3% річних від простроченої суми і пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу. Пеня нараховується Підрядником протягом 1 (одного) року, що передує моменту звернення з вимогою, претензією, позовом.
Пунктом 11.1 договору передбачено, що даний договір набуває чинності з моменту його укладення і діє по 31 грудня 2012 року.
10.03.2014р. сторонами підписаний Акт №16/219/319 приймання виконаних будівельних робіт на загальну суму 520215,22 грн.
Таким чином, позивач свої зобов'язання за укладеним між сторонами договором виконав.
Відповідач своїх зобов'язань за укладеним між сторонами договором належним чином не виконав, лише частково розрахувавшись за виконані роботи, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 320215,22 грн.
Іншого відповідачем не доведено.
Несплата відповідачем наявного боргу стала підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом про стягнення основного боргу та нарахованих на нього пені, 3% річних та індексу інфляції.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно ч.1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Господарським судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання за договором підряду №9/2012-06-8 від 21.06.2012р. в частині оплати виконаних робіт, внаслідок чого у нього виник борг перед позивачем у розмірі 320215,22 грн.
Іншого відповідачем не доведено.
Жодних доказів погашення наявного боргу відповідач до суду не надав.
За таких обставин, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПАТ «Миколаївгаз» про стягнення з відповідача 320215,22 грн. основного боргу є правомірними та підлягають задоволенню.
Окрім того, відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Вимогами п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України також передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно зі ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.
У ч.6 ст. 231 ГК України також встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими грошовими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата відповідачем пені, 3% річних та індексу інфляції передбачена п.6.3 договору, згідно з яким за порушення Замовником строків оплати, зазначених в п.3.3 цього договору, Замовник зобов'язаний сплатити на користь Генерального підрядника суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань, 3% річних від простроченої суми і пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу. Пеня нараховується Підрядником протягом 1 (одного) року, що передує моменту звернення з вимогою, претензією, позовом.
При цьому господарський суд приймає до уваги розрахунки пені та 3% річних, надані позивачем до суду в розгорнутому розрахунку за вх.№16283/14 від 08.09.2014р., вважає їх обґрунтованими.
За таких обставин є підставними та підлягають задоволенню позовні вимоги ПАТ «Миколаївгаз» в частині стягнення з відповідача 11475,10 грн. пені за період з 18.03.2014р. по 03.06.2014р. та 2048,10 грн. 3% річних за період з 18.03.2014р. по 03.06.2014р.
Між тим, відносно заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача індексу інфляції слід зазначити, що господарський суд не приймає до уваги наданий позивачем розрахунок індексу інфляції, оскільки він зроблений позивачем без врахування Рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених Верховним Судом України у листі від 03.04.1997р. №62-97р., а саме: в даному випадку позивачем нараховано відповідачу індекс інфляції за березень 2014 року у розмірі 7044,73 грн. та за квітень 2014 року у розмірі 10799,58 грн., незважаючи на те, що період прострочення виконання відповідачем грошових зобов'язань по сплаті основного боргу у розмірі 320215,22 грн. почався з 18.03.2014р., а тому сума боргу відповідача почала індексуватися не з березня 2014 року, а з квітня 2014 року, відповідно нарахований позивачем індекс інфляції за березень 2014 року стягненню з відповідача не підлягає, у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.
За таких обставин є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги ПАТ «Миколаївгаз» про стягнення з відповідача 10799,58 грн. індексу інфляції за квітень 2014 року.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог ПАТ «Миколаївгаз».
Іншого сторонами не доведено.
Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на обох сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В:
1. Позов Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт-лінія» (57244, Миколаївська обл., Жовтневий р-н, с. Зайчевське, вул. Мічуріна, 35, код ЄДРПОУ 35521044) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» (54003, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 159, код ЄДРПОУ 05410263) 320215 (триста двадцять тисяч двісті п'ятнадцять) грн. 22 коп. основного боргу, 11475 (одинадцять тисяч чотириста сімдесят п'ять) грн. 10 коп. пені, 2048 (дві тисячі сорок вісім) грн. 10 коп. 3% річних, 10799 (десять тисяч сімсот дев'яносто дев'ять) грн. 58 коп. індексу інфляції та 6890 (шість тисяч вісімсот дев'яносто) грн. 76 коп. судового збору.
3. В решті позову відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно з ч.5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Миколаївської області.
Повне рішення складено 15 вересня 2014 року.
Суддя Ю.С. Бритавська
Суд | Господарський суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 08.09.2014 |
Оприлюднено | 22.09.2014 |
Номер документу | 40483436 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Миколаївської області
Бритавська Ю.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні