Ухвала

від 16.09.2014 по справі 916/1025/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про припинення провадження

"16" вересня 2014 р. Справа № 916/1025/14

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого Єрмілова Г.А.

Суддів : Воронюка О.Л.

Лашина В.В.

(склад судової колегії сформовано розпорядженням голови суду №2104 від 01.09.2014р.)

при секретарі судового засідання

Представники сторін в судове засідання не з'явились. Про час і місце його проведення повідомлені належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області

на ухвалу господарського суду Одеської області від 02.07.2014 р.

у справі №916/1025/14

про банкрутство ПП "Станіслав-2011"

У зв'язку із нез'явленням в судове засідання представників сторін фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалась.

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.04.2014р. за заявою ПП "Станіслав-2011" порушено провадження у справі про його банкрутство, в порядку ст. 95 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою суду від 16.04.2014р. боржника визнано банкрутом; відкрито відносно ліквідаційну процедуру, передбачену ст.ст. 37-45, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатором банкрута призначено гр.Решетило С.А., якого зобов'язано провести ліквідаційні заходи, передбачені Законом, вирішено інші питання, пов'язані з відкриттям ліквідаційної процедури у справі.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.07.2014р. (суддя Ровинський О.Ю.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ПП „Станіслав-2011"; вимоги кредиторів, незадоволені за відсутністю майна банкрута, постановлено вважати погашеними; визначено, що, відповідно до п. 4 ст. 83 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги, конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Законом строк або відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню; скасовано мораторій на задоволення вимог кредиторів, доручено Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції провести державну реєстрацію припинення юридичної особи - банкрута та внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідний запис; припинено ліквідаційну процедуру та повноваження ліквідатора ПП „Станіслав-2011»; провадження у справі припинено на підставі ч.4 ст.83 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"

Ухвала суду мотивована тим, що ліквідатором боржника проведено у встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порядку ліквідаційну процедуру банкрута, складено ліквідаційний баланс підприємства та звіт, які свідчать про те, що на час завершення ліквідаційної процедури майно та грошові кошти у банкрута відсутні, а тому задоволення вимог кредиторів є неможливим.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області подала апеляційну скаргу , в якій просить ухвалу від 21.05.2013р. скасувати, а провадження у справі припинити, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, зокрема ст.ст. 10,11,95 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ч. 4 ст. 105, ч. 3 ст. 110 ЦК України та ст..ст.60,61 ГК України.

Податкова інспекція вказує на те, що заявником не була доведена у належний спосіб його неплатоспроможність, і наполягає на тому, що незаконне визнання боржника банкрутом за спрощеною процедурою унеможливлює встановлення податковим органом зобов'язань по сплаті податків, відповідно до податкових повідомлень-рішень, прийнятих після введення ліквідаційної процедури, оскільки з моменту визнання боржника банкрутом у нього не виникають податкові зобов'язання.

У відзиві на апеляційну скаргу ліквідатор банкрута просить залишити її без задоволення, а оскаржену ухвалу - без змін з тих мотивів, що податкова інспекція із грошовими вимогами до боржника у встановленому законом порядку не зверталась, а отже, вона не є учасником провадження у цій справі, і ухвала суду від 02.07.2014р. прав та охоронюваних законом інтересів скаржника не порушує.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши наявні матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

За змістом ч. 1 ст. 91 ГПК України, право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили, серед інших, також мають особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

Згідно з ч. 6 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі про банкрутство.

У відповідності до ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут); кредиторами визнаються юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника ; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Законодавче визначення кредиторів як осіб, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, міститься також й у частині 1 статті 210 Господарського кодексу України.

Таким чином, орган державної податкової служби не віднесений чинним законодавством до інших, окрім кредиторів, учасників справи про банкрутство .

Відповідно до ч.3 ст.95 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» , що кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.

Отже, у справі про банкрутство боржника, який ліквідується власником, органи державної податкової служби виступають лише як потенційні кредитори та можуть набути відповідного процесуального статусу лише після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом та у разі звернення особи із кредиторськими вимогами до боржника .

З матеріалів справи вбачається, що ухвала про порушення провадження у цій справі від 02.04.2014р., була направлена у тому числі на адресу ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області і отримана податковою інспекцією 22.04.2014р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.82).

Постанова про визнання ПП „Станіслав-2011" банкрутом від 16.04.2014р. відправлена учасникам провадження у справі 18.04.2014р. і отримана органом доходів та зборів 06.05.2014р. (а.с.92).

Відповідне повідомлення було опубліковане на сайті Вищого господарського суду України 23.04.2014р. (а.с.80).

14.05.2014р. податкова інспекція звернулась до суду з клопотанням (вих..№16310/9/1553-10-01-17 від 13.05.2014р.) про відкладення розгляду справи до проведення перевірки в порядку ст.78.1.7 Податкового кодексу України (а.с.93-94).

В матеріалах справи міститься також наказ №938 від 29.04.2014р. про проведення виїзної позапланової перевірки ПП „Станіслав-2011", направлення на перевірку №000929/851 від 29.04.2014р., а також Акт перевірки місцезнаходження платника податків №2359/22-01/37477736 від 06.05.2014р., зі змісту якого вбачається, що , при виході посадової особи відділу перевірок платників податків управління податкового аудиту ДПІ у Приморському районі м.Одеси за податковою адресою підприємства (м.Одеса, вул..Пироговська, 27, кВ.1) встановлено його відсутність боржника та його посадових осіб за цією адресою (а.с.95-97).

Тобто, податкова інспекція мала достатньо відомостей про порушення провадження у цій справі, а також вчиняла дії щодо проведення виїзної позапланової перевірки боржника.

Між тим, в матеріалах справи докази звернення ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області з грошовими вимогами до боржника в установленому порядку відсутні. Апеляційна скарга органу державної податкової служби також не містить відомостей про наявність у банкрута грошового зобов'язання зі сплати податків.

За таких обставин судова колегія приходить до висновку, що податкова інспекція не набула статусу кредитора у справі про банкрутство ПП „Станіслав-2011" і, відповідно, не набула процесуального права на оскарження в апеляційному порядку ухвали суду від 02.07.2014р.

Наведене співпадає з правовою позицією Вищого господарського суду України у аналогічних справах (постанови від 22.02.2012р. у справі 13/54б/2011, та від 16.05.2012р. у справі №5010/2174/2011-Б-23/78 ).

У відповідності до п. 5-2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 17.05.2011р. "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" (в редакції Постанови Вищого господарського суду N 3 від 23.03.2012) у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених ГПК підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі.

Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

Тобто, з'ясування обставини щодо наявності у скаржника права на апеляційне оскарження - чи вирішив господарський суд питання про права та обов'язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням, як це передбачено нормами ст. 91 ГПК України, має здійснюватись апеляційним господарським судом у відкритому судовому засіданні під час розгляду відповідної апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області посилається на те, що незаконне визнання боржника банкрутом за спрощеною процедурою унеможливлює встановлення податковим органом зобов'язань по сплаті податків та загальнообов'язкових зборів, відповідно до Податкового кодексу України.

З цього приводу судова колегія зазначає, що податкова інспекція з моменту порушення провадження у цій справі (02.04.2014р.) до затвердження ліквідаційного балансу та припинення провадження у справі (02.07.2014р., тобто майже три місяці) мала достатньо часу для проведення виїзної позапланової перевірки ПП „Станіслав-2011", однак це право не реалізувала.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що в оскарженій ухвалі господарського суду І інстанції питання про права і обов'язки органу державної податкової служби, в розумінні ст.91 ГПК України, не вирішувались. Звідси, ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області, не будучи учасником провадження у справі, не набула права на апеляційне оскарження ухвали суду від 02.07.2014р.

З урахуванням викладеного, апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області на ухвалугосподарського суду Одеської області від 02.07.2014р. у справі № 916/1025/14 підлягає припиненню на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Керуючись п.1 ст.80,ст.ст.85,86,91 ГПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА :

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області на ухвалу господарського суду Одеської області від 02.07.2014р. у справі № 916/1025/14 - припинити.

Справу № 916/1025/14 повернути до господарського суду Одеської області.

Головуючий суддя Г.А. Єрмілов

Суддя О.Л. Воронюк

Суддя В.В. Лашин