Ухвала

від 26.08.2014 по справі 182/415/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/6160/14 Справа № 182/415/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Рунчева О. В. Доповідач - Рудь В.В.

Категорія 81

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2014 року м. Дніпропетровськ

колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

Головуючого судді: Рудь В.В.

суддів: Ткаченко І.Ю., Повєткіна В.В.

при секретарі: Кравець Є.С.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 березня 2014 року за позовною заявою ОСОБА_2 до Державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції про скасування постанови, -

В с т а н о в и л а :

У січні 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, який доповнила у березні 2014 року, до Державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції про скасування постанови(а.с.1-3,15-16).

ОСОБА_2 зазначала, що 14.06.2011 року господарським судом Дніпропетровської області видано судовий наказ про стягнення грошових коштів з ПП «Дніпрянка» ЄДРПОУ-13423943 поточного рахунку 2600430176718 у філії «Промінвестбанк» м.Нікополь, МФО 305534 на користь Нікопольського обласного підприємства оптової торгівлі Дніпропетровської облспоживспілки.

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції від 14.09.2011 року накладено арешт на кошти боржника №260083011549 в філії Нікопольське відділення 7898 ПАТ «Державний ощадний банк України» МФО 306287, постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції від 15.11.2011 року оголошено розшук майна боржника.

Посилаючись на неправомірність дій державного виконавця та порушення останнім норм діючого законодавства, ОСОБА_2 просила скасувати постанову Держаної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції від 14.09.2011 року про накладення арешту на кошти боржника та постанову Держаної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції від 15.11.2011 року про розшук майна боржника.

Ухвалою судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 березня 2014 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_2 до Державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції про скасування постанови, визнання постанови закінченою (а.с.25-26).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу скасувати, справу передати до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права(а.с.33-35).

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Згідно ст.ст.3,4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до вимог ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч.1 ст.15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

За правилами п.1 ч.2 ст.122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Юрисдикційність розгляду скарг на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС залежить від спеціалізації суду, який ухвалив рішення, що підлягає примусовому виконанню органами ДВС.

Так, у порядку цивільного судочинства скарги на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС підлягають розгляду, якщо підлягає виконанню рішення суду загальної юрисдикції, ухвалене відповідно до ЦПК (стаття 383 ЦПК), скарги на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС під час виконання судових рішень, ухвалених господарським судом відповідно до ГПК, підлягають розгляду господарськими судами (стаття 121-2 ГПК).

В пункті 9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" роз'яснено, що враховуючи положення статті 121-2 ГПК скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає лише місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції, тобто той господарський суд, що видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу), незалежно від того, якою саме особою подано скаргу. Оскільки прийняття органами ДВС, їх посадовими особами будь-яких рішень (постанов тощо) в процесі здійснення виконання судових рішень господарських судів підпадає відповідно до статті 121-2 ГПК під ознаки дій цих органів та осіб, то відповідні рішення також підлягають оскарженню до зазначених судів.

За змістом п.4,6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 07 лютого 2014 року "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах" у порядку цивільного судочинства розглядаються скарги на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, якщо підлягає виконанню рішення суду загальної юрисдикції, ухвалене відповідно до ЦПК України - стаття 383 ЦПК України. У разі подання скарги в порядку цивільного судочинства, яка підлягає розгляду у іншому передбаченому законом порядку, суддя має відмовити у відкритті провадження за скаргою на підставі пункту 1 частини другої статті 122 ЦПК.

Як видно із змісту позовної заяви та додатків до неї, ОСОБА_2 оскаржує постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції від 14.09.2011 року та від 15.11.2011 року, що винесені з приводу виконання наказу № 10/396-10, виданого 14.06.2011 року Господарським судом Дніпропетровської області(а.с.1-6).

Встановивши, що заява ОСОБА_2 не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, суддя відповідно до п.1 ч.2 ст.122 ЦПК України обгрунтовано відмовив у відкритті провадження у справі.

Посилання ОСОБА_2 в апеляційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права не можуть бути взяті до уваги, оскільки такі твердження не спростовують висновки судді про те, що заява ОСОБА_2 не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст.303,307,312,315 ЦПК України колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий-

Судді-