Рішення

від 10.09.2014 по справі 910/15508/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15508/14 10.09.14

За позовом Комунального підприємства "Грушківське" Солом'янської

районної в м. Києві державної адміністрації

до Приватного підприємства "Ліга Сервіс"

про стягнення 24 076,40 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача: Романенко С.В. - по дов. №8/48 від 02.01.2014р.

Від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства "Грушківське" Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації до Приватного підприємства "Ліга Сервіс" про стягнення 24 076, 40 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2014 р. порушено провадження у справі № 910/15508/14 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 18.08.2014р. за участю представників сторін.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Враховуючи те, що не з'явлення представника відповідача в засідання суду перешкоджає розгляду справи в даному судовому засіданні, суд визнав за доцільне відкласти розгляд справи на 10.09.2014р.

10.09.2014р. від позивача до суду надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог. Відповідно до даної заяви позивач просить стягнути з відповідача 22 400, 78 грн. основного боргу по договору від 01.04.2012р. №356-2-Г.

Представник відповідача в дане судове засідання не з'явився, заяв та клопотань на адресу суду не надходило.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Відповідач був належним чином повідомлений про час, день та місце розгляду справи оскільки ухвали суду направлялись на адресу зазначену в позовній заяві та Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Оскільки наявних в матеріалах справи документів достатньо для її розгляду, суд вважає, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

У судовому засіданні 10.09.2014 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

Будинок № 11 на вул. Метробудівській в м. Києві перебуває в комунальній власності міста Києва, знаходиться на балансі КП "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації та обслуговується Комунальним підприємством "Грушківське".

Виконавцем з надання житлово-комунальних послуг в будинку № 11 на вул. Метробудівській в м. Києві є КП "Грушківське".

Як вбачається з матеріалів справи, Приватне підприємство "Ліга Сервіс" (відповідач) є власником нежитлового приміщення № 62 площею 141,8 кв.м. у будинку № 11 (в літері "А") на вулиці Метробудівській у місті Києві, що підтверджується договором купівлі-продажу нежилого приміщення від 11.03.2002 року та власником нежитлових приміщень № 1, № 2, № 3 (гр. прим № 63) площ. 44,20 кв.м. (в літ. "А") на вулиці Метробудівській у місті Києві на підставі договору купівлі-продажу посвідченого 03.12.2007р.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 174 ЦК України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.

Закон України "Про житлово-комунальні послуги" (далі - Закон) визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.

Частиною 1 ст. 19 Закону передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Статті 20, 21 цього Закону визначають обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг, і в розумінні положень Закону позивач є виконавцем житлово-комунальних послуг, а відповідач є їх споживачем.

Так, згідно з п. 1 ч. 3 ст. 20 Закону, споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Цей обов'язок відповідає зустрічному обов'язку виконавця, визначеному п. 3 ч. 2 ст. 21 цього Закону підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Спір по справі виник внаслідок того, що на дамку позивача відповідач в порушення умов договору від 01.04.2012р. №356-2-Г не сплатив позивачу вартість наданих послуг за період з квітня 2012 року по травень 2014 року.

Оцінюючи подані позивач докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Рішенням господарського суду м. Києва від 28.04.2014р. позов Комунального підприємства "Грушківське" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації задоволено повністю.

Визнано укладеним між Комунальним підприємством "Грушківське" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації (03124, м. Київ, бул. І. Лепсе, 23а; ідентифікаційний код 35756939) та Приватним підприємством "Ліга Сервіс" (03148, м. Київ, вул. Якуба Колоса, 25; ідентифікаційний код 31778991) топовий договір № 356-2-Г про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Даним рішенням встановлено, що відповідно до ч. 2 ст. 187 ГК України, день набрання даним рішенням суду законної сили буде вважатися днем укладення вищеописаних господарських договорів.

Згідно приписів ст.. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що у відповідача вини обов'язок по оплаті послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення на підставі договору № 356-2-Г виник з 16.05.2014р.

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, та відповідно до ст. 629 ЦК України договір, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем були порушені договірні зобов'язання в частині оплати послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення на підставі договору № 356-2-Г з 16.05.2014р.

З огляду на викладене позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі 449,28 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Ліга Сервіс" (03148, м. Київ, вул. Якуба Колоса, 25; ідентифікаційний код 31778991) на користь Комунального підприємства "Грушківське" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації (03124, м. Київ, бул. І. Лепсе, 23а; ідентифікаційний код 35756939) 449 грн. 28 коп. основного боргу, та 32 грн. 76 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 15.09.2014р.

Суддя Трофименко Т.Ю.