Рішення

від 09.09.2014 по справі 910/13023/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13023/14 09.09.14 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Арда-Трейдинг"

до товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДЕР ВІКС МАЙ ТАЙ ЛАУНЖ"

про стягнення 23 601,57 грн.

Представники сторін:

від позивача: Брайко М.В. - представник за довіреністю № б/н від 11.12.2013 року;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Арда-Трейдинг" до товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДЕР ВІКС МАЙ ТАЙ ЛАУНЖ" про стягнення 23 601,57 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 26.04.2013 року між ним та відповідачем укладений договір поставки № 3061КИЕ, відповідно до умов якого позивач зобов'язується поставляти і передавати у власність відповідача товар, а відповідач зобов'язується прийняти та оплачувати поставлений товар.

Позивач належним чином виконував зобов'язання по договору та поставляв товар.

Проте, відповідачем повністю не оплачений поставлений товар. Сума неоплаченого товару на момент звернення до суду становить 20 123,28 грн.

У зв'язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 20 123,28 грн., три проценти річних в розмірі 228,25 грн., пеню в розмірі 1 197,47 грн. та індекс інфляції в розмірі 2 052,27 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 03.07.2014 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 29.07.2014 року.

В судове засідання 29.07.2014 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали від 03.07.2014 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Представник позивача подав клопотання про продовження строку розгляду спору на п'ятнадцять днів.

Представник позивача виконав вимоги ухвали суду від 03.07.2014 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 29.07.2014 року продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів. Розгляд справи відкладено на 09.09.2014 року.

В судове засідання 09.09.2014 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали від 03.07.2014 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 29985395.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

У відповідності до ст. 87 ГПК України ухвали суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме: 03038, м. Київ, вулиця Лінійна, будинок 17, яка згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 02.07.2014 є місцезнаходженням відповідача.

Стаття 64 ГПК України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

26.04.2013 року між товариства з обмеженою відповідальністю "Арда-Трейдинг" (постачальник) та товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДЕР ВІКС МАЙ ТАЙ ЛАУНЖ" (покупець) укладено договір поставки №3061 КИЕ, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передавати у власність покупця, а покупець приймати та оплачувати на умовах і у порядку, визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у накладних, які є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 1. ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з п.2.2 договору поставка товару на склад покупця покупця (адреса місця призначення узгоджується у замовленні) здійснюється транспортом постачальника та за рахунок постачальника на умовах DDP (Инкотермс 2000).

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до « 28» лютого 2014 р. Якщо жодна сторона не повідомить іншу за один місяць до дати закінчення строку дії договору, він вважається пролонгованим на наступний рік на тих самих умовах (п.8.1 договору поставки).

Пунктом 4.1 договору поставки передбачено, що ціни на товар вказуються у накладних на товар, які є невід'ємною частиною цього договору. Оплата здійснюється в національній валюті України виключно у формі безготівкових розрахунків.

На виконання умов договору сторонами були підписані уповноваженими особами сторін та скріплені їхніми печатками видаткові накладні на поставку товару на загальну суму 38 182,20 грн., а саме:

- № 12092 від 27.12.2013 року на суму 16 639,80 грн.;

- № 12959 від 30.12.2013 року на суму 21 542,40 грн.

Згідно із п. 6 ст. 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Положеннями ч. 1 ст. 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Частинами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п.4.2 договору поставки, покупець зобов'язаний оплачувати кожну партію переданого постачальником товару не пізніше 30 днів з дати її поставки. Постачальник має право в односторонньому порядку змінити строк оплати, попередньо повідомивши покупця за 7 (сім) календарних днів.

Згідно з ч.1 статті 530 ЦК України зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідачем було частково сплачено заборгованість в розмірі 12 773,28 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

А також, відповідачем було повернено товар на загальну суму 5 285,64 грн., що підтверджується накладною на повернення товарів №42559 від 25.02.2014 року на суму 5 285,64 грн.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за договором у відповідача перед позивачем в сумі 20 123,28 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконання грошових зобов'язань за договором, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 1 197,47 грн.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1, 2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 6.6 договору поставки передбачено, що у випадку порушення покупцем строків, визначених п. 4.2 договору, покупець оплачує постачальникові неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення. Сторони домовилися про те що неустойка за порушення покупцем строків вказаних в п. 4.2 договору нараховується та сплачується за весь період невиконання або неналежного виконання покупцем своїх зобов'язань включаючи день повного розрахунку за поставлений товар.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Розрахунок пені:

- по видатковій накладній № 12092 від 27.12.2013 року на суму 16 639,80 грн.:

Сума боргу, грнПеріод простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 16639.80 27.01.2014 - 05.02.2014 10 6.5000 % 0.036 % 59.27 6639.80 06.02.2014 - 25.02.2014 20 6.5000 % 0.036 % 47.30 1354.16 26.02.2014 - 17.03.2014 20 6.5000 % 0.036 % 9.65 580.88 18.03.2014 - 08.04.2014 22 6.5000 % 0.036 % 4.55

Пеня становить 120,77 грн.

- по видатковій накладній № 12959 від 30.12.2013 року на суму 21 542,40 грн.

Сума боргу, грнПеріод простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 21542.40 30.01.2014 - 08.04.2014 69 6.5000 % 0.036 % 529.41 21123.28 09.04.2014 - 15.04.2014 7 6.5000 % 0.036 % 52.66 20123.28 16.04.2014 - 16.06.2014 62 9.5000 % 0.052 % 649.46

Пеня становить 1 231,53 грн.

Тобто, за перерахунком суду загальний розмірі пені становить 1 352,30 грн.

Проте, оскільки позивач просить стягнути пеню в розмірі 1 197,47 грн. та беручи до уваги неможливість виходу суду за межі позовних вимог, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 1 197,47 грн. є такою, що підлягає задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних з простроченої суми в розмірі 228,25 грн. та індекс інфляції в розмірі 2 052,27 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок трьох процентів річних:

- по видатковій накладній № 12092 від 27.12.2013 року на суму 16 639,80 грн.:

Сума боргу, грнПеріод простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 16639.80 27.01.2014 - 05.02.2014 10 3 % 13.68 6639.80 06.02.2014 - 25.02.2014 20 3 % 10.91 1354.16 26.02.2014 - 17.03.2014 20 3 % 2.23 580.88 18.03.2014 - 08.04.2014 22 3 % 1.05

- по видатковій накладній № 12959 від 30.12.2013 року на суму 21 542,40 грн.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 21542.40 30.01.2014 - 08.04.2014 69 3 % 122.17 21123.28 09.04.2014 - 15.04.2014 7 3 % 12.15 20123.28 16.04.2014 - 16.06.2014 62 3 % 102.55 Тобто, за перерахунком суду загальний розмірі трьох процентів річних становить 264,71 грн.

Проте, оскільки позивач просить стягнути три проценти річних в розмірі 228,25 грн. та беручи до уваги неможливість виходу суду за межі позовних вимог, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 228,25 грн. є такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до п.3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 року, індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.97 №62-97р; цього листа вміщено в газеті "Бизнес" від 29.09.97 N 39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга".

Лист Верховного Суду України від 03.04.97 №62-97р «Рекомендація Верховного Суду України щодо порядку індексів інфляції при розгляді судових справ» передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня.

Розрахунок індексу інфляції:

- по видатковій накладній № 12092 від 27.12.2013 року на суму 16 639,80 грн.:

Період заборгованостіСума боргу грн.Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі 27.01.2014 - 05.02.2014 16639.80 1.000 0.00 16639.80 06.02.2014 - 25.02.2014 6639.80 1.006 39.84 6679.64 26.02.2014 - 17.03.2014 1354.16 1.022 29.79 1383.95 18.03.2014 - 08.04.2014 580.88 1.000 0.00 580.88

- по видатковій накладній № 12959 від 30.12.2013 року на суму 21 542,40 грн.

Період заборгованостіСума боргу грн.Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі 30.01.2014 - 08.04.2014 21542.40 1.028 606.03 22148.43 09.04.2014 - 15.04.2014 21123.28 1.000 0.00 21123.28 16.04.2014 - 31.05.2014 20123.28 1.038 764.68 20887.96 Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача індексу інфляції підлягають частковому задоволенню в розмірі 1 440,34 грн.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача індексу інфляції в розмірі 611,93 грн. не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49 ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДЕР ВІКС МАЙ ТАЙ ЛАУНЖ" (03038, м. Київ, вулиця Лінійна, будинок 17, код ЄДРПОУ 37267986) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Арда-Трейдинг" (52500, Дніпропетровська область, м. Синельникова, вулиця Миру, будинок 29, кв. 28, код ЄДРПОУ 37029549) заборгованість в розмірі 20 123 (двадцять тисяч сто двадцять три) грн. 28 коп., пеню в розмірі 1 197 (одна тисяча сто дев'яносто сім) грн. 47 коп., три проценти річних в розмірі 228 (двісті двадцять вісім) грн. 25 коп., індекс інфляції в розмірі 1 440 (одна тисяча чотириста сорок) грн. 34 коп., та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 779 (одна тисяча сімсот сімдесят дев'ять) грн. 50 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 16.09.2014 року.

Суддя С.М.Мудрий