Рішення

від 26.08.2014 по справі 910/11581/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11581/14 26.08.14

За позовомДержавного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" До Товариства з обмеженою відповідальністю "Судноремонтний завод "Южний Севастополь" Простягнення 35 201,40 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Мхайлов Д.М., представник за довіреністю;

Від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на свою користь пені в сумі 28 688,75 грн. та 3% річних в сумі 6 512,656 грн. за прострочення сплати зобов'язань по договору №111Д від 10.10.2012р.

Ухвалою суду за клопотанням позивача продовжено строк вирішення спору.

Ухвали суду про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи були надіслані за адресою місцезнаходження відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 99014, м. Севастополь, вул. Правди, 24.

Відповідно до статті 64 ГПК України судом вчиненні дії для належного повідомлення відповідача по справі.

Згідно інформаційного листа Вищого господарського суду України « 01-06/745/2014 від 05.06.2014р. «Про деякі питання практики застосування у судовій практиці Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» неможливість надсилання будь-яких поштових відправлень на адресу учасників судового процесу, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях України, повинна бути підтверджена відповідною довідкою (листом) підприємства зв'язку. Форму відповідного документа законодавчо не визначено. Отже, ним може бути будь-який документ, виданий (надісланий) будь-якому адресатові підприємством зв'язку за підписом керівника (заступника керівника, іншої уповноваженої особи) такого підприємства, що свідчив би про неможливість пересилання поштової кореспонденції до Автономної Республіки Крим і міста Севастополя.

У матеріалах справи наявний лист від 23.06.2014р. №30-626 за підписом заступника директора з питань технології Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» Київської міської дирекції про те, що прийняття поштових відправлень до АР Крим та м. Севастополя об'єктами поштового зв'язку УДППЗ «Укрпошта» не здійснюється.

Окрім того, судом з метою повідомлення про дату, час та місце судового засідання була направлена телефонограма, проте за відомим суду телефонним номером відповідач не відповів.

На призначені судові засідання 08.07.2014р., 26.08.2014р. представник відповідача не з'являвся, витребуваних судом доказів не надав, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення судового засідання з зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив.

Отже, за встановлених обставин справи відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.10.2012р. між Державним підприємством «Херсонський морський торговельний порт» (надалі - ДП «ХМТП») та Товариством з обмеженою відповідальністю «СРЗ «Южний Севастополь»» (надалі по тексту - Южний Севастополь) було укладено Договір на виконання робіт №111Д (надалі - Договір).

Згідно з п. 1.1 договору Порт виконує роботи своїм плавкраном ПК-15 «Ганц» вантажопідйомністю 16 тонн по перевантаженню зернових вантажів навалом в межах району плавання, а також виконує роботи по зачищенню трюмів суден.

Відповідно до п. 4.9 договору завершальна оплата рахунків за виконані роботи здійснюється замовником по завершенню кожного календарного місяця, у якому виконувались роботи за умовами Договору, але не пізніше 10-ти календарних днів з початку місяця, наступного за обліковим, на підставі завершальних рахунків Порту та Актів виконаних робіт.

Оскільки, позивач допустив прострочення розрахунків з позивачем за виконану роботу позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача на підставі п.п. 8.3., 8.4. Договору пені та 3% річних відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем за надані послуги (виконану роботу), що підтверджується розрахунком штрафних санкцій за договором №111 від 10.10.2012р. за підписами керівника та головного бухгалтера, платіжними дорученнями та актами виконаних робіт доданими до позовної заяви.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на наявність прострочення грошового зобов'язання, позивач правомірно нарахував відповідачу суму боргу з урахуванням 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи проценти річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Згідно здійсненого позивачем розрахунку з відповідача підлягає стягненню 6 512, 65 грн. 3% річних, відповідно до ст. 625 ЦК України, з яким суд також погоджується та вважає обґрунтованим.

Вимога позивача про стягнення пені також підлягає задоволенню судом, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Пунктом 1 статті 216 ГК України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з п. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно з п. 8.3 договору замовник (відповідач по справі) несе відповідальність за затримку платежів після вказаного строку та сплачує Порту пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення платежів від суми простроченого платежу.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Приймаючи до уваги, що наявність простроченої заборгованості відповідача перед позивачем у досліджуваний період підтверджується матеріалами справи, розмір заявленої до стягнення пені не перевищує встановленого статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" граничного розміру, а період стягнення визначений із урахуванням меж, передбачених частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України суд, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог дійшов висновку про задоволення стягнення пені повністю у розмірі 28 688,75 грн.

Судом враховано, що відповідно до ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя судами Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на тимчасово окупованих територіях, змінити територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя судам, та забезпечити розгляд господарських справ Господарського суду Автономної Республіки Крим - Господарським судом Київської області, а господарських справ Господарського суду міста Севастополя - Господарським судом міста Києва, господарських справ Севастопольського апеляційного господарського суду - Київським апеляційним господарським судом.

Отже, відповідно до вищевикладеного, станом на 12.06.2014р. вказана справа за територіальною підсудністю відноситься до Господарському суду міста Києва.

Витрати по оплаті судового збору покладається на відповідача, відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Судноремонтний завод "Южний Севастополь" (99014, м. Севастополь, вул. Правди, буд. 24, ідентифікаційний номер 32013775) на користь Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" (73000, м. Херсон, проспект Ушакова, буд. 4, ідентифікаційний код 01125695) пеню в сумі 28 688 (двадцять вісім тисяч шістсот вісімдесят вісім) грн. 75 коп. та 6 512 (шість тисяч п'ятсот дванадцять) грн. 65 коп. 3% річних та судовий збір в розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 08 .09.2014р.

Суддя І.І.Борисенко