Рішення

від 08.09.2014 по справі 910/11710/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11710/14 08.09.14

Суддя Отрош І.М. , розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного підприємства «Семь ветров»

до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит»

про стягнення 677164 грн. 64 коп.

Представники сторін

від позивача: не з'явився ;

від відповідача: Дмитраш О.З. - представник за довіреністю № 1-13110/11760 від 17.07.2014.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

13.06.2014 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява приватного підприємства "Семь ветров" з вимогами до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" про стягнення 677164 грн. 64 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами Договору № ДБС/Ю13863 про розрахунково-касове обслуговування від 21.12.2010 р., тимчасово зупинив роботу своїх відділень в Автономній Республіці Крим та не виконав розпорядження позивача про перерахування грошових коштів на інший рахунок позивача, внаслідок чого сума грошових коштів в розмірі 677164 грн. 64 коп. й досі знаходиться на рахунку № 26003005128901.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2014 порушено провадження у справі № 910/11710/14 та розгляд справи призначено на 08.07.2014.

07.07.2014 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 08.07.2014 справу № 910/11710/14 передано на розгляд судді Головіній К.І., у зв'язку з перебуванням судді Отрош І.М. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2014 (суддя Головіна К.І.) справу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 21.07.2014.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 10.07.2014 справу № 910/11710/14 передано на розгляд судді Отрош І.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2014 (суддя Отрош І.М.) справу прийнято до провадження.

21.07.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він зазначив, що сторони погодили графік виплати коштів: до 15.07.2014 - 200000 грн 00 коп.; до 15.08.2014 - 200000 грн 00 коп.; до 15.09.2014 - 297777 грн 22 коп. А зважаючи на те, що відповідача належним чином виконує свої зобов'язання та вчасно повертає позивачу частини грошових коштів, як це і було обумовлено сторонами, то позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними.

21.07.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника та документи на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2014 розгляд справи відкладено на 04.08.2014, у зв'язку із неявкою представника позивача у судове засідання та необхідністю подання доказів по справі.

04.08.2014 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про розгляд справи у відсутності представника позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2014 розгляд справи відкладено на 08.09.2014, у зв'язку із неявкою представника позивача у судове засідання та необхідністю подання доказів по справі.

У судовому засіданні 08.09.2014 представник відповідача подав доповнення до відзиву на позовну заяву, проти позову заперечив, надав усні пояснення.

Представник позивача у судове засідання 08.09.2014 не з'явився, клопотань про відкладення розгляду справи не подав, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У судовому засіданні 08.09.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши надані суду докази та матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

21.12.2010 між Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та кредит» (банк) та Приватним підприємством «Семь ветров» (клієнт) укладено Договір № ДБС/Ю13863 про розрахунково-касове обслуговування (Договір), відповідно до умов якого банк відкриває клієнту поточний рахунок у національній валюті № 260061386301 (рахунок) та зобов'язується здійснювати його розрахунково-касове обслуговування, а клієнт зобов'язується оплачувати послуги банку відповідно до тарифів банку на розрахунково-касове обслуговування рахунку (тарифи) в порядку і на умовах, визначених Договором.

Відповідно до п. 2.1 Договору, банк здійснює розрахунково-касове обслуговування рахунку в операційний день банку у порядку і на умовах, визначених законодавством України та банківськими правилами.

Згідно з п. 2.2 Договору, списання банком грошових коштів з рахунку здійснюється за дорученням клієнта або без його доручення у випадках, передбачених чинним законодавством України.

Банк зобов'язується вести комплексне розрахунково-касове обслуговування рахунку та виконувати за дорученням клієнта розрахункові, касові і інші операції, які не суперечать та передбачені для даного виду рахунків чинним законодавством України та банківськими правилами (п. 3.3.2 Договору).

Відповідно до п. 3.3.3 Договору, банк зобов'язується здійснювати розрахунково-касове обслуговування рахунку у визначений час з 9.00 до 15.00, крім суботи, неділі та святкових і неробочих днів.

Пунктом 3.3.4 Договору визначено, що банк зобов'язується забезпечувати своєчасне зарахування грошових коштів на рахунок.

Відповідно до п. 5.1 Договору, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за Договором, сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором банківського рахунку.

Відповідно до ст. 1066 Цивільного кодексу України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно з ч. 1 ст. 1067 Цивільного кодексу України, договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 3 ст. 1068 Цивільного кодексу України, банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка; банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом; банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Згідно з ст. 1073 Цивільного кодексу України, у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Як встановлено судом, Приватним підприємством «Семь ветров» відкрито розрахунковий рахунок № 26003005128901 у відділенні № 5 Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» у м. Севастополі.

03.04.2014 банк повідомив клієнта про тимчасову зупинку в роботі відділень на території Автономної Республіки Крим у зв'язку з відсутністю відповідних законодавчих та нормативно-правових актів щодо здійснення банками України банківських операцій та території Криму.

Згідно виписки по особовому рахунку за період з 01.04.2014 по 08.04.2014 залишок коштів на рахунку № 26003005128901 становить 677164 грн 64 коп.

Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача з листом б/н (який був отриманий відповідачем 17.04.2014 вх. № 3531) з проханням (платіжним дорученням) перерахувати кошти, які знаходяться на р/р № 26003005128901 в розмірі 677164 грн. 64 коп. на р/р 26001118698980, який відкритий позивачем у відділенні № 12 у м. Херсоні філії «Південне регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит».

Проте на момент звернення позивача з даним позовом до суду (10.06.2014), відповідач залишок грошових коштів у розмірі 677164 грн 64 коп. на інший рахунок не перерахував.

Судом встановлено, що 16.06.2014 відповідач звернувся до позивача з листом вих. № 11-021400/10332, в якому повідомив, що станом на 12.06.2014 р. у позивача існує залишок коштів на поточному рахунку, відкритому у Публічному акціонерному товаристві «Банк «Фінанси та кредит», в розмірі 697777 грн 22 коп., та банк приймає на себе зобов'язання перед Приватним підприємством «Семь ветров» здійснити відповідно до чинного законодавства України переказ зазначених коштів на підставі платіжних доручень, наданих позивачем на паперових носіях, відповідно до наступного графіку: до 15.07.2014 - 200000 грн 00 коп.; до 15.08.2014 - 200000 грн 00 коп.; до 15.09.2014 - 297777 грн 22 коп.

Судом встановлено, що позивач погодився з таким графіком погашення боргу, про що свідчить належним чином засвідчена копія листа про згоду, підписана та скріплена печаткою директора Приватного підприємства «Семь ветров», яка знаходиться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1. ст. 181 Господарського процесуального кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Статтею 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Однією з підстав припинення зобов'язання є новація. Так, відповідно до частини 2 статті 604 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).

Частиною 4 статті 604 Цивільного кодексу України передбачено, що новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором.

Враховуючи вищезазначене, з моменту досягнення між сторонами згоди щодо перерахування грошових коштів в розмірі 697777 грн. 22 коп. відповідно до графіку, виникли нові зобов'язання, відповідно до яких сторони фактично погодили розстрочку виконання первісного зобов'язання відповідача щодо перерахування грошових коштів, відповідно до наступного графіку: до 15.07.2014 - 200000 грн 00 коп.; до 15.08.2014 - 200000 грн 00 коп.; до 15.09.2014 - 297777 грн 22 коп.

Як встановлено судом, відповідачем було належним чином виконано платіжне доручення позивача № 329 від 14.07.2014, а саме 15.07.2014 перераховано грошові кошти в розмірі 200000 грн 00 коп. з р/р позивача № 26003005128901 на р/р позивача № 26000118699980, що підтверджується належним чином завіреною копією вказаного платіжного доручення та банківською випискою по особовому рахунку позивача від 21.07.2014, а також платіжне доручення позивача № 330 від 15.07.2014, а саме 15.07.2014 перераховано грошові кошти в розмірі 200000 грн 00 коп. з р/р позивача № 26003005128901 на р/р позивача № 26000118699980, що підтверджується належним чином завіреною копією вказаного платіжного доручення та банківською випискою по особовому рахунку позивача від 05.09.2014.

Відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Згідно з частиною 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Дослідивши надані відповідачем докази часткового виконання зобов'язання щодо перерахування грошових коштів після порушення провадження у справі, суд вважає за доцільне припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 400000 грн. 00 коп.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача грошових коштів в розмірі 277164 грн. 64 коп. не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як встановлено судом, Приватне підприємство «Семь ветров» та Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит» погодили графік перерахування грошових коштів: до 15.07.2014 - 200000 грн 00 коп.; до 15.08.2014 - 200000 грн 00 коп.; до 15.09.2014 - 297777 грн 22 коп.

Зважаючи на те, що кінцевий строк виконання зобов'язання щодо перерахування грошових коштів позивачу у розмірі 297777 грн. 22 коп. - 15.09.2014, тобто є таким, що не настав на момент звернення позивача з позовом до суду та на момент винесення рішення, а свої зобов'язання по виплаті частин грошових коштів 15.07.2014 та 15.08.2014 відповідач виконав без порушень та належним чином, підстави для задоволення позовних вимог Приватного підприємства «Семь ветров» в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» грошових коштів в розмірі 277164 грн. 64 коп. відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

З огляду на те, що судом встановлено факт порушення відповідачем договірних зобов'язань щодо своєчасного виконання доручення клієнта (позивача) щодо перерахування грошових коштів, та спір між сторонами фактично виник внаслідок неправомірної бездіяльності відповідача, суд покладає витрати зі сплати судового збору на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 43, ч.ч. 1, 2 ст. 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження у справі в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» грошових коштів в розмірі 400000 грн. 00 коп.

2. В іншій частині позову відмовити.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» (04054, м. Київ, вул. Артема, буд. 60; ідентифікаційний код: 09807856) на користь Приватного підприємства «Семь ветров» (99003, м. Севастополь, вул. Харківська, буд. 77; ідентифікаційний код: 31527943) витрати зі сплати судового збору в розмірі 13543 (тринадцять тисяч п'ятсот сорок три) грн. 29 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 15.09.2014

Суддя І.М. Отрош