Рішення

від 10.09.2014 по справі 910/14882/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/14882/14 10.09.14

За позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 доТовариства з обмеженою відповідальністю "Дан Стайл" простягнення 20 139,00 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дан Стайл" про стягнення 20 139,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.07.2014 порушено провадження у справі №910/14882/14, розгляд справи призначений на 18.08.2014.

Ухвалою від 18.08.2014, в порядку ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 10.09.2014.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Відповідно до ст.75 ГПК України, спір розглядається за наявними матеріалами справи.

Позивач у заяві від 02.09.2014, просив суд провести розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до ч. 1 ст. 181 та ч. 2 ст. 265 ГК України, допускається укладення договору поставки у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень.

З позовної заяви вбачається, що у грудні 2013 року позивач мав намір придбати у відповідача набір корпусних меблів для кухні "Алеся" - 3.7.2-С. Мб.М фасад "МДФ Окрашений" та набір корпусних меблів для кухні "Алеся" - 2.0.1 С.Г. фасад "МДФ".

Відповідно до виставлених рахунків №21 від 20.12.2013 та № 2 від 23.01.2014, позивач перерахував на рахунок відповідача кошти у розмірі 20 139,00 грн., що підтверджується з виписок з рахунку позивача, які долучені до матеріалів справи.

Спір виник внаслідок не поставки товару на суму 20 139,00 грн., що перерахована позивачем на рахунок відповідача в якості попередньої оплати.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Отже, статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

За своєю правовою природою між сторонами укладений договір купівлі-продажу.

Відповідно до положень статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України, статтею 193 ГК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Таким чином, за загальним правилом, виходячи зі змісту вказаних положень ЦК України покупець повинен виконати свій обов'язок щодо оплати товару одразу після його прийняття, тобто сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Сторони можуть відійти від цього правила лише у разі здійснення попередньої оплати (стаття 693 ЦК України), або застосувавши розстрочення платежу (стаття 695 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Листом від 21.05.2014, позивач звернувся до відповідача про повідомлення дати та часу отримання товару, а в разі неможливості - просив відповідача повернути сплачені ним кошти.

Вказаний лист направлений на адресу відповідача 21.05.2014, однак повернувся до позивача з довідкою ф. 20 "за закінченням встановленого терміну зберігання", тому слід вважати, що вказаний лист отриманий відповідачем.

Однак, як свідчать матеріали справи, відповідач залишив вимогу позивача без відповіді та задоволення, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача коштів у розмірі 20 139,00 грн. є обґрунтованими та документально доведеними.

Відповідач, в свою чергу не спростував належними та допустимими доказами обставини викладені у позовній заяві.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,-

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дан Стайл" (04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, 62, офіс 50, код 38620401) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (68600, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) суму основного боргу - 20 139,00 грн. (двадцять тисяч сто тридцять дев'ять гривень 00 коп.) та 1 827,00 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.) судового збору.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення:12.09.2014.

Суддя М.Є. Літвінова