Рішення

від 10.09.2014 по справі 911/3019/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 911/3019/14 10.09.14 За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральне відділення «Ерфол Стейт Групп»

про стягнення 9819,56 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральне відділення «Ерфол Стейт Групп» (далі - Відповідач) 9819,56 грн. заборгованості та санкцій за Договором перевезення від 10.12.2013.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач, усупереч укладеного між сторонами договору перевезення не виконав взяті на себе зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати наданих послуг.

Відзиву на позов Відповідач не подав.

В судові засідання представники сторін не з'являлися, хоча судом були вчинені всі дії щодо належного повідомлення їх про призначення справи до розгляду в засіданнях суду, про час і місце їх проведення, оскільки ухвали суду надсилалися на адресу місцезнаходження сторін згідно відомостей, які містяться у ЄДРЮО та ФОП та у матеріалах справи. А відтак, будь-які несприятливі наслідки неявки повноважних представників сторін у судові засідання покладаються на цих сторін відповідно.

Судом враховано, що відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, та перед судом не доведено обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні.

Відтак, суд дійшов висновку про відсутність встановлених ст. 77 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України, здійснює розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Позивачем, як перевізником, та Відповідачем, як замовником, 10.12.2013 було укладено договір перевезення № ЕГ10.12.258 (далі - Договір), за умовами якого Замовник доручає, а Перевізник надає послуги з виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом по території України та по території іноземних держав згідно Заявок Замовника. Перевізник зобов'язується доставити зазначений в заявках Замовником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а Замовник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену в Заявках плату.

Розрахунки за перевезення вантажів проводяться між Сторонами у безготівковій формі у національній валюті України шляхом переведення коштів з поточного рахунку Замовника на поточний рахунок Перевізника протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту отримання Замовником усіх належним чином оформлених оригіналів документів:

заявки, оформленої з боку Перевізника; акта виконаних робіт; акта нестачі, втрати, пошкодження, псування вантажу (у разі зазначених випадків); податкової накладної; рахунку, оформленого відповідно до вимог п. 5.2 Договору; видаткової та товарно-транспортної накладних з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу та заповненої відповідно до вимог чинного законодавства України та дійсного Договору (підпис, дата, відбиток печатки).

Сума, що підлягає сплаті Заявником, визначається у заявках і вказується у рахунку, виставленому Перевізником, та останній надає оригінали документів, передбачені п. 5.1 цього Договору, та рахунок до сплати протягом 10 (десяти) днів з моменту доставки вантажу до пункту призначення.

Так, залученими до матеріалів справи письмовими доказами - актом прийому виконаних робіт від 18.12.2013, міжнародною товарно-транспортною накладною та рахунком № 160 від 18.12.2013 підтверджується надання Позивачем Відповідачу на підставі Договору в грудні 2013 року послуг перевезення на загальну суму 8600 грн.

Претензій щодо якості, своєчасності та комплектності наданих Позивачем на підставі вищевказаних документів послуг перевезення, а також щодо передачі обумовленої Договором супроводжувальної документації, від Відповідача не надходило, проте і повної оплати також проведено не було. Вимоги претензії Позивача № 3 від 22.01.2014 Відповідачем залишені без виконання. Матеріали справи не містять доказів протилежного.

А відтак, заявлені позовні вимоги про стягнення 8600 грн. заборгованості за надані послуги перевезення згідно зі статтями 525, 526, 530, 909 та 916 ЦК України та 193 ГК України визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також, виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, Відповідач є порушником грошового зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом, та зокрема у вигляді нарахування та стягнення інфляційних та 3% річних на підставі ст. 625 ЦК України.

Перевіривши наведені Позивачем у позові розрахунки вищевказаних санкцій, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість, арифметичну правильність, відповідність вимогам закону та умовам Договору, та зокрема оскільки вони не перевищують дозволені до стягнення згідно з законом, а відтак, позовні вимоги про стягнення 550,40 грн. інфляційних та 109,56 грн. 3% річних визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Натомість з вимогами про стягнення 559,60 грн. пені суд не погоджується, оскільки положення статей 546 та 547 ЦК України передбачають обов'язкове укладення правочину щодо забезпечення, в тому числі пенею як видом неустойки, виконання зобов'язань між сторонами у письмовій формі, а сторонами даного спору всупереч ст. 547 ЦК України не укладалось у письмові формі правочину щодо забезпечення виконання зобов'язань з оплати поставленого товару пенею.

Статті 1 та 2 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» також вказують, що пеня за прострочення грошових зобов'язань встановлюється за згодою сторін , а її розмір, який повинен застосовуватись, не визначається даним законом, а натомість лише обмежується ним (подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня).

А відтак, у суду відсутні підстави покладати таку відповідальність на Відповідача та стягувати з нього 559,60 грн. пені, тому в цій частині суд відмовляє.

Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральне відділення «Ерфол Стейт Групп» (м. Київ, провулок Куренівський, 19/5; ідентифікаційний код 38832761) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 8600 (вісім тисяч шістсот) грн. заборгованості, 550 (п'ятсот п'ятдесят) грн. 40 коп. інфляційних, 109 (сто дев'ять) грн. 56 коп. 3% річних, а також 1722 (одну тисячу сімсот двадцять дві) грн. 88 коп. судового збору.

Видати наказ.

У іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.09.2014

Суддя Сташків Р.Б.