Рішення

від 16.09.2014 по справі 909/957/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2014 р. Справа № 909/957/14 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Булки В.І., при секретарі судового засідання Бабенецькій А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ветеко",

вул. Ушинського, 25-А, м. Київ, Солом'янський р-н., 03151,

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Авангард",

с. Загвіздя, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77450

про стягнення боргу за неналежне виконання договору поставки №821 від 14.01.13 у розмірі 8 574,20грн. із них: 8 250,66грн. основного боргу, 268,27грн. пені, 33,88грн. - 3% річних, 21,39грн. інфляційних втрат,

за участю представників сторін:

від позивача: Давидович В.М. - представник, (довіреність №1 від 30.12.2013р.);

від відповідача: Різнічук О.І. - представник, (довіреність №8 від 15.09.2014р.),

встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ветеко" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Авангард" про стягнення боргу за неналежне виконання договору поставки №821 від 14.01.13 у розмірі 8 574,20грн. із них: 8 250,66грн. основного боргу, 268,27грн. пені, 33,88грн. - 3% річних, 21,39грн. інфляційних втрат.

Представник позивача позовні вимоги підтримує, просить суд позов задоволити, свої обґрунтування виклав у позовній заяві. Крім того, надав суду клопотання про долучення до матеріалів справи №15/2 від 15.09.14 (вх.№14163/14 від 16.09.14).

Представник відповідача позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, враховуючи вимоги чинного законодавства та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, заслухавши представників позивача та відповідача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ветеко" та Публічним акціонерним товариством "Авангард" укладено договір поставки №821 від 14.01.13.

Відповідно до п.1. вказаного вище договору, постачальник (позивач) зобов'язався поставити ветеренарні препарати, добавки, вакцини та іншу ветеренарну продукцію, а покупець (відповідач) - прийняти та оплатити товар.

Представник позивача в засіданні суду зазначив, що на виконання умов договору відповідачу поставлено товар на суму 12 566,06грн., а саме: на суму 9 661,86грн. згідно видаткової накладної №3046 від 06.06.14; на суму 2 904,20грн. згідно видаткової накладної №3528 від 27.06.14. Копії видаткових накладних знаходяться в матеріалах справи і є додатками до позовної заяви.

Відповідач товар по вказаних вище накладних отримав, що підтверджується довіреностями на отримання товару, а саме: №ЗП-103 від 06.06.14, №ЗП-111 від 27.06.14, копії яких наявні в матеріалах справи. Факт отримання товару підтвердив і представник відповідача. Крім того, разом з товаром позивач передав, а відповідач отримав рахунки-фактури на оплату.

Пунктом 4.2 договору сторонами погоджено, що розрахунки за поставлений товар згідно договору здійснюються шляхом перерахунку коштів на поточний рахунок постачальника не пізніше 15 банківських днів після переходу права власності на товар. Датою переходу права власності на товар вважається дата підписання відповідної видаткової накладної.

Як вбачається з виписки банку відповідач 10.06.14 частково оплатив за товар в розмірі 4 315,40грн. (за отриманий товар по видатковій накладній №3046 від 06.06.14). Тобто, борг по даній видатковій накладній становить 5 346,46грн.

Крім того, відповідач не оплатив за поставку товару по видатковій накладній №3528 від 27.06.14, строк оплати по якій настав 18.07.14.

Як наслідок, основний борг відповідача перед позивачем становить 8 250,66грн.

Згідно п.6.4 договору, у випадку прострочення оплати або неповної оплати товару в строки, зазначені у договорі, покупець зобов'язується на вимогу постачальника сплатити останньому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення платежу від вартості неоплаченого або частково оплаченого товару за кожен день прострочення оплати, але не більше 5% від суми простроченого зобов'язання.

Позивач нарахував відповідачу 268,27грн. пені (за період з 01.07.14 по 26.08.14 - 194,67грн. (по видатковій накладній №3046 від 06.06.14); за період з 21.07.14 по 26.08.14 - 73,60грн. (по видатковій накладній №3528 від 27.06.14).

За порушення грошового зобов'язання, позивач, на підставі ст.625 Цивільного кодексу України, нарахував відповідачу 3% річних, що становить 33,88грн. та 21,39грн. інфляційних втрат.

Станом на сьогоднішній день заборгованість відповідача перед позивачем за неналежне виконання договору поставки №821 від 14.01.13 становить 8 574,20грн. із них: 8 250,66грн. основного боргу, 268,27грн. пені, 33,88грн. - 3% річних, 21,39грн. інфляційних втрат.

Представник відповідача позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Беручи до уваги викладене вище суд вважає за правильне позов задоволити та виходить з наступних підстав.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України між сторонами на підставі договору виникли зобов'язальні відносини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 Цивільного кодексу України).

Приписами ст.712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст.525,526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст.628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Однак, відповідач всупереч умовам договору не оплатив в повному обсязі грошові кошти за поставку товару, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 8 250,66грн ., яка підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Судом встановлено, що правомірною є вимога позивача про стягнення з відповідача

268,27грн . пені (на підставі п.6.4 договору).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України).

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Причому, вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції та три проценти річних є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися.

Господарським судом встановлено факт прострочення грошового зобов'язання відповідачем та здійснено перевірку поданого позивачем розрахунку 3 % річних та інфляційних втрат за допомогою ІПС «Законодавство». Позивачем проведено арифметичний розрахунок 3 % річних , що становлять 33,88грн. та 21,39грн. інфляційних втрат вірно.

Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором не виконав, тобто не виконав визначені на розсуд сторонами і погоджені ними умови договору, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідач порушив договірні зобов'язання що стосуються оплати за товар. Позивачем доведено обставини, на які він посилався. Відповідачем позовні вимоги доказами не спростовано. На момент звернення до суду відповідач борг не погасив.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

З огляду на фактичні обставини справи суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Судові витрати відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.124 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст.11,202,509,525,526,530,610,611,625,628 Цивільного кодексу України, ст.ст.193,216,230 Господарського кодексу України, ст.ст.33,49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

задоволити позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ветеко" до Публічного акціонерного товариства "Авангард" про стягнення боргу за неналежне виконання договору поставки №821 від 14.01.13 у розмірі 8 574,20грн. із них: 8 250,66грн. основного боргу, 268,27грн. пені, 33,88грн. - 3% річних, 21,39грн. інфляційних втрат.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Авангард", с. Загвіздя, Тисменицький район, Івано-Франківська область (код ЄДРПОУ 00853582, р/р 260000200002 в ПАТ КБ "Фінансова ініціатива" м.Київ, МФО 380054) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ветеко", вул. Ушинського, 25-А, м. Київ, Солом'янський район (код ЄДРПОУ 37686849, п/р 26005011165947 в ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023) 8 250,66грн. (вісім тисяч двісті п'ятдесят грн. 66коп.) основного боргу, 268,27грн. (двісті шістдесят вісім грн. 27коп.) пені, 33,88грн. (тридцять три грн. 88коп.) - 3% річних, 21,39грн. (двадцять одну грн. 39коп.) інфляційних втрат, 1 827,00грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім грн. 00коп.) судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.09.14.

Суддя Булка В.І.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

Помічник судді Гандера М.В. 17.09.14