Постанова

від 01.09.2014 по справі 804/8311/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2014 р. Справа № 804/8311/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Власенка Д.О.

при секретарі Пасічнику Т.В.

за участю:

представника позивача Самунь І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер- Мол" до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

12.06.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер-Мол» (надалі - Позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (надалі - Відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.05.2014 року за № 0002012203, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів в розмірі 300000,00 гривень, з яких 200000 гривень за основним платежем та 100000 гривень з штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що вважає висновки оскаржуваної перевірки хибними, такими, що не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах та зроблені у зв'язку з невірним застосуванням норм податкового та цивільного законодавства, а зазначене податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки прийняте податковим органом без достатніх на те правових підстав.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 липня 2014 року до участі у справі 804/8311/14 в якості свідків було залучено директора товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Мол» ОСОБА_2 та головного інженера товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Мол» ОСОБА_3.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Надав до суду заперечення на адміністративний позов, в якому зазначив, що перевірка позивача проведена правомірно, а оскаржуване позивачем рішення винесене в межах та у відповідності до вимог чинного законодавства України, у задоволенні позову просив відмовити.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, на підставі наказу від 15 травня 2014 року № 345 Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Інтер-Мол» (код ЄДРПОУ 32831474) щодо дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинам з платником податків ТОВ «Вінтра» (код ЄДРПОУ 13314777) за період лютий 2014 року.

За результатами даної перевірки податковим органом складено акт від 22.05.2014 року № 1061/04-65-22-03/32831474.

Позаплановою невиїзною документальною перевіркою встановлено порушення позивачем п.198.1, п. 198.2, п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, в результаті чого занижено податок на додану вартість в розмірі 200000,00 грн., а саме: у лютому 2014 року на суму ПДВ - 200000,00 грн.

Позивачем подано заперечення від 26.05.2014 на акт від 22.05.2014 року № 1061/04-65-22-03/32831474 до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Згідно відповіді на заперечення від 28.05.2014 № 8776/10/04-65-22-03-19 відповідач зазначив, що висновки в зазначеному акті є правомірними та такими, що не суперечать діючому законодавству.

На підставі Акту перевірки від 22.05.2014 року № 1061/04-65-22-03/32831474 «про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Інтер-Мол» (код ЄДРПОУ 32831474) щодо дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинам з платником податків ТОВ «Вінтра» (код ЄДРПОУ 13314777) за період лютий 2014 року» Державною податковою інспекцією Кіровського району м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області прийняте податкове повідомлення-рішення від 29.05.2014 року за № 0002012203, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів в розмірі 300000,00 гривень, з яких 200000 гривень за основним платежем та 100000 гривень з штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до висновку Акту перевірки встановлено нереальність здійснення господарських операцій та юридичну дефектність первинних документів позивача по ланцюгу постачання, встановлено безтоварність даних операцій ТОВ «Інтер-Мол» по взаємовідносинах з ТОВ «Вінтра» за період лютий 2014 року.

Такі висновки відповідач зробив посилаючись на Акт перевірки Вінницької ОДПІ ГУ Міндоходів № 923/22-03/13314777 від 10.04.2014 року «про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Вінтра» з питань правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за лютий 2014 року», в якому встановлено відсутність об'єктів оподаткування податком на додану вартість по операціях з постачання товарів (послуг) підприємствам-покупцям в розумінні ст. 22, ст. 44, ст. 185, ст. 187 Податкового Кодексу України.

Згідно висновку ГОВ ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 25.04.2014 № 1051 стосовно ТОВ «Інтер-Мол» в результаті проведених заходів не встановлено походження товару, у зв'язку з чим не підтверджується реальність здійснення господарських операцій.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-ХІУ, із змінами та доповненнями, встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за № 168/704 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Відповідно до пунктів 2.15, п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, господарські операції для цілей визначення податкового кредиту з податку на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або лише за умови сплати грошових коштів.

Судом встановлено, що ТОВ «Інтер-Мол» та ТОВ «Вінтра» укладено договір постачання обладнання № 15 від 28.01.2014 року.

За даним договором ТОВ «Вінтра» (постачальник) здійснив постачання обладнання барабан сепаратора Ж5-ОСД-500 та конденсатор трубчастий горизонтальний КТ2А-160 за період лютий місяць 2014 року на адресу Замовника (Покупця), а Замовник (Покупець) в свою чергу прийняв даний товар та сплатив за нього грошову суму.

Докази поставки та оплати товару підтверджуються первинними бухгалтерськими документами, платіжними дорученнями, видатковими накладними, та податковими накладними, листами підприємства ТОВ «Інтер-Мол» від 16.05.2014 року № 170, від 16.05.2014 року № 171, картками рахунку 6312 за перевіряємий період, які були надані до перевірки та до суду.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включені до податкового кредиту та відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2014р. на суму 200 000,00 грн.

Суд зазначає, що позивачем було надано всю первинну документацію підприємства на підтвердження реальності оскаржуваних угод.

Надані позивачем і досліджені судом первинні документи не викликають сумнівів щодо реального вчинення правочинів з придбання товарів, зазначених у видаткових та податкових накладних, і повністю спростовують висновок відповідача щодо нереальності спірних правочинів.

Натомість відповідач під час розгляду справи не навів суду жодних обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності сторін цих операцій, незвичності цих операцій для цих осіб, про незвичність цін за спірними операціями або про їх збитковості, або інших обставин, які б в сукупності могли свідчити про фіктивність вчинених операцій, відсутність факту поставки товарів, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Разом з тим, суд зазначає, що для цілей податкового обліку беруться до уваги насамперед економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення відповідних операцій. При цьому немає значення, яким цивільно-правовим договором опосередковано господарську операцію, а також те, чи визнаний відповідний договір недійсним у судовому порядку. Складені первинні документи не свідчать безпосередньо про реальність укладеної угоди.

Податкові обов'язки визначаються виходячи з реального економічного змісту господарської операції та спрямування її на досягнення певного економічного ефекту. Для з'ясування дійсного економічного змісту господарської операції варто аналізувати кінцевий економічний ефект у вигляді фактичного приросту (зміни вартості) активів, який настав або повинен був настати в результаті здійснення відповідної операції, незалежно від зафіксованих у документах намірів її учасників. З цією метою варто використовувати документальні та інші дані, що свідчать про фактичне отримання тих чи інших активів учасниками операції. Такі дані мають перевагу перед задекларованим документально змістом спірної господарської операції.

Доказами наявності таких обставин можуть бути документи або показання свідків, що свідчать про наявність прямих стосунків між набувачем і виробником або імпортером активу; інформація (у тому числі з відкритих джерел) щодо звичайних умов ділової поведінки на певному ринку; дані, отримані від виробника або перевізника, які засвідчують прямий шлях руху активів від виробника до набувача, без фактичної участі посередників у цьому процесі тощо. Докази, що можуть використовуватися при аналізі реальності операції - дані про існування активу (чи вироблявся, ким і коли), про його рух на шляху до платника податків-набувача (як транспортувався, де зберігався, ким приймався, у тому числі встановлення посадових осіб постачальника і покупця, задіяних у такому процесі), як використовувався далі (чи реалізовувався, чи споживався тощо).

Реальність потребує також з'ясування того факту, чи справді актив отриманий від указаного в первинних документах контрагента. Для цього треба встановлювати, за яких обставин і в який спосіб були налагоджені господарські зв'язки між платником податків та його задекларованим контрагентом, хто персонально брав у цьому участь. Доцільно встановити фактичний альтернативний рух активу у порівнянні із задекларованим.

Також у такому разі варто встановлювати технічну можливість виконання господарської операції із урахуванням фактичних господарських ресурсів постачальника (наявність виробничих потужностей, персоналу тощо) та фактичного змісту операції (чи необхідні спеціальні навички персоналу для її вчинення, чи потрібні для цього власні або залучені засоби, час та спеціальна обстановка тощо).

Згідно положень статі 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

З метою з'ясування реальності оскаржуваної господарської операції між вказаними в первинних документах контрагентами, встановлення обставин, способу та руху активів Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 липня 2014 року до участі у справі 804/8311/14 в якості свідків було залучено директора товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Мол» ОСОБА_2 та головного інженера товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Мол» ОСОБА_3.

В судовому засіданні свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надали пояснення з приводу дійсності та реальності укладеного з позивачем договору, транспортування та отримання товару та підтвердили взаємовідносини з ТОВ «Вінтра» у вказаний період.

Таким чином, під час судового розгляду справи позивачем підтверджено належними та достатніми доказами факт укладання угод та надання послуг.

Під час судового розгляду справи позивачем доведено наявість фізичних, технічних та технологічних можливостей ТОВ «Інтер-Мол» для вчинення правочинів з іншими контрагентами, що становлять зміст господарської операції. Зазначені обставини підтверджуються первинною документацією ТОВ «Інтер-Мол», яка була надана представником позивача та міститься в матеріалах справи.

При цьому, суд вважає необгрунтованими посилання відповідача на акт перевірки Вінницької ОДПІ ГУ Міндоходів № 923/22-03/13314777 від 10.04.2014 року, оскільки у відповідності до роз'яснень Листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. №742/11/13-11 оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Натомість, безпосередньо дослідивши господарські відносини між ТОВ «Інтер-Мол» та ТОВ «Вінтра», суд приходить до висновку, що дані господарські операції були фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що свідчить про їх реальність та правомірність формування податкового обліку платника податків.

Зважаючи на викладене вище, суд приходить до висновку про невідповідність фактичним обставинам висновків документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Інтер-Мол» (код ЄДРПОУ 32831474) щодо дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинам з платником податків ТОВ «Вінтра» (код ЄДРПОУ 13314777) за період лютий 2014 року, незаконність податкового повідомлення-рішення від 29.05.2014 року за № 0002012203 та необхідність його скасування.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

У зв'язку з викладеним вище, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Мол" до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З огляду на викладену вище норму, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Мол» судовий збір у розмірі 487,20 грн.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Мол" до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 29.05.2014 року за № 0002012203, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів в розмірі 300000,00 гривень, з яких 200000 гривень за основним платежем та 100000 гривень з штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Мол" (ЄДРПОУ 32831474) судовий збір у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень 20 копійок).

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 04 вересня 2014 року

Суддя Д.О. Власенко