Постанова

від 28.08.2014 по справі 809/912/14

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2014 р. Справа № 809/912/14

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Боброва Ю.О.,

за участю секретаря судового засідання Дмитрашко О.М.

розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області

до товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій Групп»

про стягнення податкового боргу в сумі 890840,57 грн., -

ВСТАНОВИВ:

25.03.2014 року Калуська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (надалі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій Групп» (надалі - відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 511231,18 грн. В подальшому, відповідно до заяви про зміну позовних вимог від 06.08.2014 року за вих. №4679/10/100, яка прийнята до розгляду судом, позивач просить стягнути з відповідача 890840,57 грн. податкового боргу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Товариство, всупереч вимог підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України заборгував перед бюджетом сплату самостійно узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість та єдиного податку з юридичних осіб на загальну суму 890840,57 грн.

Представник позивача на адресу суду подав клопотання про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує повністю. Просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судових засідання проти позову заперечив. Разом з тим, пояснив суду, що податковий борг Товариства утворився внаслідок економічної кризи в державі та, як наслідок, важкого фінансового стану ТОВ «Меркурій Групп».

Направлена на адресу відповідача поштова кореспонденція про виклик в судове засідання на 13:30 год. 28.08.2014 року повернулася до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Відповідно до частини 11 статті 35 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Тому, суд вважає, що відповідач був належно повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи.

Згідно частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України в разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, відповідно до норм частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу в письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Меркурій Групп» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 38609168) 14.05.2013 року зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Калуської міської ради, за адресою: вул. Промислова, 11, м. Калуш Івано-Франківської області, 77300, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України від 17.05.2013 року за №647318. Відповідач перебуває на податковому обліку в Калуській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (надалі - Калуська ОДПІ) і є платником податків, зборів та інших обов'язкових платежів, установлених законом (а.с. 7).

Борг відповідача перед бюджетом складає 890840,57 грн., з якого 659265,99 грн. - з податку на додану вартість та 231574,58 грн. - єдиного податку з юридичних осіб (а.с. 88).

Оскільки, за відповідачем у попередні звітні податкові періоди був облікований борг, Коломийською ОДПІ на виконання вимог податкового законодавства виставлено податкову вимогу форми «Ю» від 18.12.2013 року за №247-15 на суму 213252,00 грн. Вищевказана вимога направлена відповідачу, однак ним виконана не була (а.с. 21).

Податковий борг відповідача перед бюджетом підтверджується дослідженими судом податковими деклараціями з податку на додану вартість та єдиного податку - юридичної особи, обліковими картками платника податку, довідками Калуської ОДПІ від 18.03.2014 року за №1899/10/250, від 15.04.2014 року за №2599/10250 та становить 890840,57 грн. (а.с. 8-20, 22-23, 44-45, 49-52, 74, 76, 89-100).

Крім того, податковий борг відповідача підтверджується дослідженими судом довідками Калуської ОДПІ від 18.03.2014 року №1899/10/250, від 15.04.2014 року №2599/10/250, від 07.05.2014 року №3123/10/250 та від 04.08.2014 року №4518/10/250 (а.с. 6, 43, 75, 88).

Відповідно до повідомлення позивача від 04.04.2014 року за №2264/09-06/10 у провадженні адміністративного суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, відсутні справи між тими сторонами, про той же предмет, з тих же підстав та рішення цих органів з такого спору (а.с. 48).

Частиною 1 статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України (надалі - Кодекс) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, з 01.01.2011 року, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пунктів 8.1 та 8.3 статті 8 Податкового кодексу України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Згідно підпункту 10.1.2 пункту 10.1 статті 10 Податкового кодексу України до місцевих податків належать єдиний податок.

Відповідно до пунктів 16.1.4 статті 16 Кодексу платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно підпунктів 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Кодексу податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У відповідності до вимог пункту 36.1 статті 36 Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно пункту 38.1 статті 38 Кодексу виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Кодексу, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Кодексу, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Кодексу у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 59.5 статті 59 Кодексу у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Пунктом 95.2 статті 95 Кодексу передбачено, що стягнення коштів платника податків провадяться не раніше, ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до статті 203 Кодексу податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно пункту 291.2 статті 291 Кодексу спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Пунктом 291.3 статті 291 Кодексу встановлено, що юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно пункту 291.4 статті 291 Кодексу суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на 6 груп платників єдиного податку.

Відповідно до підпункту 3 пункту 291.4 статті 291 Кодексу четверта група - юридичні особи-суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: середньооблікова кількість працівників не перевищує 50 осіб; обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень.

Пунктом 295.3 статті 295 Кодексу платники єдиного податку третьої-шостої груп сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Відповідно пункту 95.4 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Отже, суд дійшов висновку, що податкові зобов'язання відповідача з податку на додану вартість та єдиного податку з юридичних осіб на загальну суму 511231,18 грн., які ним не сплачені, являються його податковим боргом.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед бюджетом зі сплати податку на додану вартість та єдиного податку з юридичних осіб станом на момент розгляду справи судом становить 890840,57 грн .

Відповідно до частини 2 статті 87 Кодексу, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Заборгованість станом на день розгляду справи не погашена, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача обґрунтовані, а тому позов підлягає задоволенню.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 122, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути на користь бюджету з товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій Груп» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 38609168) податковий борг в сумі 890840 (вісімсот дев'яносто тисяч вісімсот сорок) грн. 57 коп. з розрахункових рахунків в банках, які обслуговують дане товариство та за рахунок готівки, що йому належить.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, установлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: /підпис/ Ю.О. Бобров

Постанова в повному обсязі складена о 14:25 год. 28.08.2014 року.