Постанова

від 03.09.2014 по справі 813/6043/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2014 року Справа № 813/6043/14

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Грень Н.М.

секретар судового засідання Петрик Р.І.,

представник заявника Хмизь Р.Я.,

представник відповідача Кріль Н.Г.,

розглянув у відкритому судовому з асіданні адміністративну справу за поданням Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівської області про стягнення коштів з рахунків Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» у банках, обслуговуючих такого платника податків в рахунок погашення податкового боргу.

Обставини справи.

Сокальська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Львівської області звернулася до суду з поданням про стягнення коштів з рахунків Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» у банках, обслуговуючих такого платника податків в рахунок погашення податкового боргу в сумі 1022658,08 грн.

Вимоги обґрунтовані тим, що відповідач має податковий борг перед бюджетом за платежами податок на додану вартість в сумі 948921,00 грн. та земельний податок (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) в сумі 73738,08 грн., що виник через несплату самостійно задекларованого податкового зобов'язання.

В судовому засіданні представник заявника подання підтримала, просила подання задовольнити з підстав викладених у ньому.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову не заперечив, наявність заборгованості та її несплату визнав.

З урахуванням визначених ч. 8 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України строків розгляду подання, справа відповідно до абз. 3 ч. 8 ст. 183-3 та ч. 6 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України розглядається на основі наявних доказів.

Суд, дослідив подані докази у їх сукупності, оглянув оригінали документів, які мають значення для справи та

в с т а н о в и в :

Згідно з довідки про наявну заборгованість від 01.09.2014 року податковий борг відповідача станом на 01.09.2014 року становить 20334796,94 грн. в тому числі податковий борг, який пред'являється до стягнення 1022658,08 грн., за платежами податок на додану вартість та земельний податок (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності). Вказаний борг відповідача виник у зв'язку із несплатою самостійно задекларованого податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 948921,00 грн. згідно з податкової декларації № 9048465571 від 20.08.2014 р., за платежем земельний податок (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) в сумі 73737,08 грн. згідно з податкових декларацій № 9008926109 від 20.02.2014 р. та № 9008911812 від 20.02.2014 року.

Згідно з п.1.1.ст.1 Податкового кодексу України (далі ПК України), відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 14.1.137 ст. 14 ПК України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу.

Платниками податків згідно п.15.1 ст. 15 ПК України визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок зі сплати податків та зборів.

Податковим обов'язком відповідно до п. 36.1 ст. 36 ПК України визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків згідно з п. 54.1 ст. 54 ПК України самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Платник податків відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податкова декларація відповідно до п. 203.1 ст. 203 ПК України подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку згідно п.203.1 ст. 203 ПК України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 Податкового Кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законом строки, орган державної податкової служби відповідно до п. 59.1 статті 59 ПК України надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається згідно п. 59.4 ст. 59 ПК України також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно ст. 95.2 стягнення коштів та продаж майна платника податків проводяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків податкової вимоги.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено направлення позивачем відповідачеві податкових вимог від 09.12.2010 року №1/184 та від 09.12.2010 року № 2/211.

Згідно з п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Підпункт 20.1.34 п. 20.1 статті 20 ПК України передбачено право податкового органу звертатись до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється відповідно до п. 3 ч. 1 ст.183-3 КАС України на підставі подання таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом.

Згідно ч. 2 ст.183-3 КАС України, подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Закріплений у ч. 1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з п. 95.3 ст. 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Оскільки податковий борг в сумі 1022658,08 грн. є не сплачений та визнається відповідачем, докази вжиття відповідачем заходів погашення боргу в матеріалах справи відсутні, суд дійшов висновку про задоволення подання повністю.

Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати не підлягають стягненню зі сторін.

Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 69-72, 86, 143, 158, 160-163, 167, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Подання задовольнити повністю.

2. Стягнути до бюджету з рахунків Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» (Львівська обл., Сокальський район, с. Сілець, ЄДРПОУ 35879807) у банках, обслуговуючих такого платника податків кошти в сумі 1022658 (один мільйон двадцять дві тисячі шістсот п'ятдесят вісім) грн. 08 коп.

3. Постанову відповідно до п.95.3 ст. 95 Податкового кодексу України направити до виконання Сокальській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Львівської області (Львівська область, Сокальський район, м. Сокаль, вул. А. Шептицького, 40, ЄДРПОУ 38693600).

4. Судові витрати з сторін не стягувати.

Згідно з ч. 8 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена, згідно зі ст. 186 КАС України, протягом 10 днів з дня її проголошення чи отримання копії постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили, згідно зі ст. 254 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя Грень Н.М.