Постанова

від 25.07.2014 по справі 826/7459/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м.  Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 25 липня 2014 року           08:56           № 826/7459/14 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді               Шрамко Ю.Т., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом  Публічного акціонерного товариства "Спеціалізована пересувна механізована колона №501" до  Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва про  визнання протиправною та скасування постанови від 20.03.2013 р. ВП №37071561 ВСТАНОВИВ: Публічне акціонерне товариство "Спеціалізована пересувна механізована колона №501", (далі по тексту – позивач), звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві, (далі по тексту – відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва про визнання протиправною та скасування постанови від 20.03.2013 р. ВП №37071561. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем в порушення вимог чинного законодавства відкрито виконавче провадження за документом, виконання якого за законом не покладено на державну виконавчу службу, чим порушено законні права та інтереси позивача. Представник відповідача, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, письмових заперечень на позовну заяву не подавав. Представник третьої особи, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, у письмових запереченнях проти позовних вимог заперечував, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки при винесенні оскаржуваної постанови відповідач діяв у спосіб та в межах, визначених чинним законодавством України Необхідність у заслуховуванні свідка чи експерта  у справі відсутня, так само, як і відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні. Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Приймаючи до уваги викладене, розгляд справи здійснюється у письмовому провадженні. Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне. 20 березня 2013 р. Відділом державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві прийнято Постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №37071561, (надалі – Постанова ВП №37071561), по примусовому виконанню рішення УПФ у Голосіївському р-ні м. Києва №1120 від 28.12.2012 р. про стягнення з ВАТ "СПМК 501" на користь УПФ у Голосіївському р-ні м. Києва грошових коштів у сумі 1067,52 грн. Вважаючи зазначену вище Постанову ВП №37071561 такою, що порушує законні права та інтереси позивача, останній звернувся за їх захистом до Окружного адміністративного суду міста Києва. Положеннями частини 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Згідно положень ч.1 та п.8 ч.2 ст.17 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу. Положеннями ч.1 ст.25 Закону України "Про виконавче провадження" закріплено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. З матеріалів справи вбачається та не заперечувалось сторонами, що Рішення УПФ у Голосіївському р-ні м. Києва №1120 від 28.12.2012 р. було винесене останнім на підставі п.2 ч.9 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції, яка була чинна на момент прийняття даного рішення). Відповідно до ч.14 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ( в редакції чинній на момент винесення Постанови ВП №37071561), рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, є виконавчим документом. Проте, суд звертає увагу, що станом на момент винесення Постанови ВП №37071561 від 20.03.2013 р. частина дев'ята статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" була виключена, а тому рішення УПФ у Голосіївському р-ні м. Києва №1120 від 28.12.2012 р. станом на час винесення оскаржуваної постанови не було виконавчим документом, виходячи з чого суд приходить до висновку, що відповідачем було протиправно винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №37071561 по примусовому виконанню рішення УПФ у Голосіївському р-ні м. Києва №1120 від 28.12.2012 р. Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно. Згідно з ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України). Відповідачем не було доведено правомірність та обґрунтованість прийнятої Постанови ВП №37071561. Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та, відповідно, такими, що підлягають задоволенню. Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Приймаючи до уваги викладене у сукупності, керуючись вимогами ст.ст. 69-71, ст.94,  ст. 128, ст. ст. 158-163, ст. ст. 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва ПОСТАНОВИВ: 1. Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства " Спеціалізована пересувна механізована колона № 501" задовольнити повністю. 2. Визнати протиправною та скасувати Постанову Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві про відкриття виконавчого провадження ВП №37071561 від 20.03.2013 р. 3. Судові витрати в сумі 73,08 грн. (сімдесят три гривні вісім копійок) присудити на користь  Публічного акціонерного товариства " Спеціалізована пересувна механізована колона № 501" (код ЄДРПОУ 01354421) за рахунок Державного бюджету України. Постанова набирає законної сили, в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Суддя                                                                                                Ю.Т. Шрамко